Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №140/5530/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 рокуЛьвівСправа № 140/5530/25 пров. № А/857/43024/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Шевчук С. М.

суддів -Кухтея Р. В.

Носа С. П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства "ПОІНТ БРОК" на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі № 140/5530/25 за адміністративним позовом Приватного підприємства "ПОІНТ БРОК" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

місце ухвалення судового рішення м.Луцьк

Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження

суддя у І інстанціїДимарчук Т.М.

дата складання повного тексту рішенняне зазначена

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Приватне підприємство "ПОІНТ БРОК" (далі – ПП "ПОІНТ БРОК", позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2025 №0029430707 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, пені в сумі 425303,68 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі № 140/5530/25 у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ПОІНТ БРОК" до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2025 №0029430707- відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В доводах апеляційної скарги позивач фактично наводить ті ж самі доводи, які були наведені у позовній заяві, із незначними змінами. Зокрема позивач зазначив, що ППР № 0029430707 від 27.01.2025 року підписано виконуючим обов`язки заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області Володимиром Дяком, при чому не надано жодних повноважень такої особи на підпис податкових повідомлень-рішень всупереч Порядку № 1204, що є порушенням п.1 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків. Позивач вказує також, що оскільки початок перебігу строків заборгованості припадає на вихідні дні (30.12.2023-субота), то початок строку перебігу заборгованості мав би початись з наступного робочого дня (01.01.2024).

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи підтверджений факт порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за зовнішньоекономічним контрактом від 21.06.2023 №1 PL/PB, який укладено з компанією «LAKOMY-MELLER IMPORT-EXPORT Michal Lakomy» та відсутності підстав звільнення платника податків від відповідальності, відповідач правомірно виніс податкове повідомлення-рішення від 27.01.2025 №0029430707, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію у вигляді пені у розмірі 425303,68 грн, у зв`язку з чим останнє не підлягає скасуванню.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі повідомлення від 13.11.2024 №1153 та наказу від 13.11.2024 №3862-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Поінт Брок" за період з 01.03.2023 по 04.11.2024 з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.3 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції»;

-п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5,

- п.142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями), в частині не надходження товару в сумі 10800,00 євро у періоді з 09.03.2024 по 04.11.2024, по контракту №1 PL/PB від 21.06.2023року, укладеному ПП "ПОІНТ БРОК" із нерезидентом "LAKOMY-MELLER IMPORT-EXPORT Michal Lakomy".

За результатами здійсненої перевірки складено АКТ від 26.12.2024 № 35539/07-07/44670455 та винесено оскаржуване податкове повідомлення- рішення від 27.01.2025 №0029430707 на суму 425 303,68 грн.

Також судом установлено, що між ПП "ПОІНТ БРОК" та нерезидентом "LAKOMY-MELLER IMPORTEXPORT Michal Lakomy" укладено контракт № 1 PL/PB від 21.06.2023 року (імпортний контракт);

Згідно інформації АТ «ОКСІ БАНК» від 31.10.2024 №1041/2015/1 на виконання умов контракту №1 PL/PB від 21.06.2023 року, ПП "ПОІНТ БРОК" здійснено передоплату 03.07.2023 в сумі 10 800,00 ЄВРО (455 328,00 грн).

Граничний строк надходження товару 29.12.2023 року.

Станом на 04.11.2024 року товар не надійшов, банком операція з контролю не знята.

Станом на 04.11.2024 дебіторська заборгованість по контракту №1 PL/PB від 21.06.2023 року, укладеному ПП "ПОІНТ БРОК" із нерезидентом "LAKOMYMELLER IMPORT-EXPORT Michal Lakomy" (Польща) становить 10 800,00 ЄВРО (455 328,00 грн).

Висновок на продовження встановлених законодавством термінів розрахунків в іноземній валюті ПП "ПОІНТ БРОК» до Контракту № 1 PL/PB від 21.06.2023 року центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики не видавався.

Документів, які підтверджують звернення до суду ПП "ПОІНТ БРОК" не надано.

Не погоджуючись з податковим повідомленням -рішенням від 27.01.2025 №0029430707 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, пені на суму 425303,68 грн. позивач оскаржив його до суду.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України “Про валюту і валютні операції” від 21.06.2018 №2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону №2473-VIII питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом.

У частинах четвертій, шостій статті 11 Закону №2473-VIII передбачено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Відповідно до частини дев`ятої статті 11 Закону №2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій.

Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Пунктом 2 частини першої статті 12 Закону №2473-VIII передбачено, що Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити такі заходи захисту, зокрема, встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною першою статті 13 Закону №2473-VIII визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до частин другої, третьої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Як визначено частиною четвертою статті 13 Закону №2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п`ята статті 13 Закону №2473-VIII).

Відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України “Про Національний банк України”, статей 12, 13 Закону України “Про валюту і валютні операції”, з метою врегулювання порядку здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів Правління Національного банку України постановою від 02.01.2019 №7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - Інструкція).

Підпунктом 4 пункту 3 розділу I Інструкції визначено, що днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту.

Відповідно до пункту 2 розділу І вказаної Інструкції вимоги цієї Інструкції поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, на які Національним банком встановлені граничні строки розрахунків, з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки та мінімальних граничних сум операцій, на які поширюються встановлені Національним банком граничні строки розрахунків.

Пунктом 5 розділу ІІ вказаної Інструкції передбачено, що банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.

Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу ІІ Інструкції банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до підпунктів 2, 6 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

- у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

-у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

Пунктом 19 розділу IV Інструкції також визначено, що валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту продукції здійснює лише банк, до якого надійшов реєстр МД, що містить інформацію про цю операцію. Грошові кошти від експорту товарів мають бути зараховані на відкритий у банку поточний рахунок резидента не пізніше граничних строків розрахунків.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 24.02.2022 №18 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану” (далі - Постанова №18), якою з урахуванням внесених змін, зокрема, постановами Національного банку №113 від 07.06.2022, №142 від 07.07.2022, встановлено з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів (пункт 14-2 Постанови №18).

Пунктом 14-4 Постанови №18 визначено, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 14-2 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 14-3 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (включаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.

Повертаючись до цієї справи судом встановлено, що за висновком контролюючого органу, викладеним в акті перевірки №35539/07-07/44670455 від 26.12.2024, позивачем допущено порушення пункту 3 статті 13 Закону №2473-VIII та пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану” (із змінами і доповненнями) в частині ненадходження товару в сумі 10800,00 Євро по контракту від 21.06.2023 №1 PL/PB з компанією нерезидентом «LAKOMY-MELLER IMPORT-EXPORT Michal Lakomy».

Так, на виконання умов контракту, укладеному ПП "ПОІНТ БРОК» в АТ «ОКСІ БАНК» 03.07.2023 були перераховані на рахунок компанії нерезидента за кордоном «LAKOMY-MELLER IMPORT-EXPORT Michal Lakomy» кошти (передоплата) в сумі 10800,00 Євро, що підтверджується інформацією отриманою від АТ «ОКСІ БАНК» від 31.10.2024 №1041/2015/1 (а.с.61).

За період з 03.07.2023 по 04.11.2024 від нерезидента «LAKOMY-MELLER IMPORT-EXPORT Michal Lakomy» товар не отримано, кошти нерезидентом не повернуто. Граничний строк надходження імпортного товару закінчився 29.12.2023.

Як наслідок зібраними у справі доказами підтверджуються висновки суду першої інстанції та доводи відповідача про те, що ПП "ПОІНТ БРОК» не дотримано граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за зовнішньоекономічним контрактом від 21.06.2023 №1 PL/PB, який укладено з компанією «LAKOMY-MELLER IMPORT-EXPORT Michal Lakomy», що призвело до порушення пункту 3 статті 13 Закону №2473-VIII.

З апеляційної скарги убачається, що позивач не заперечує проти факту порушення граничних строків розрахунків, а посилається на те, що контролюючим органом не правильно визначено строки, що в свою чергу вплинуло на курс іноземної валюти, яка взята за основу для розрахунку пені. Зокрема позивач вказав, що позаяк початок перебігу строків заборгованості припадають на вихідні дні (30.12.2023-субота), то початок строку перебігу заборгованості мав би початись з наступного робочого дня (01.01.2024).

Колегією суддів ураховано, що пунктом 14.2 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями), встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року. Тобто, в даному випадку потрібно з дати авансових платежів, а саме 03.07.2023 відрахувати 180 днів.

День виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з імпорту, згідно Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою правління НБУ №7 від 02.01.2019.

У розумінні вимог Закону України “Про валюту та валютні операції” та приписів Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів обчислюються саме у календарних днях. Відповідно до чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, перенесення граничного календарного дня за експортно-імпортними операціями, якщо він припадає на вихідний або святковий день, - не здійснюється.

Окрім того, з листа АТ «ОКСІ БАНК» від 31.10.2024 №1041/2015/1, надісланого Головному управлінню ДПС у Волинській області, вбачається, що на виконання умов контракту №1 PL/PB від 21.06.2023 ПП "ПОІНТ БРОК" 03.07.2023 здійснено передоплату в сумі 10800,00 Євро. Граничний строк надходження товару 29.12.2023. Дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 30.12.2023.

Питання можливості перенесення на наступний робочий день останнього дня зарахування виручки в іноземній валюті, який припадає на вихідний або святковий день, досліджувалось Верховним Судом у постанові від 14.09.2021 у справі №826/11557/18.

У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що положення законодавства, що встановлює правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення валютного законодавства є спеціальним по відношенню до спірних правовідносин та не передбачає перенесення строків. Крім того, платник під час укладення зовнішньоекономічних контрактів має враховувати можливі ризики, зокрема, і те, що граничний строк зарахування виручки на валютний рахунок може припадати на вихідний чи святковий день, а відтак розрахувати час для вжиття відповідних заходів з метою уникнення відповідальності за порушення строку.

Аналогічний висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.03.2023 у справі № 804/858/16.

Як наслідок колегія суддів відхиляє приведений довід апеляційної скарги позивача, як підставу для скасування оскаржуваного повідомлення – рішення.

Стосовно ж доводів апеляційної скарги з приводу відсутності повноважень у виконуючого обов`язки заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області Володимира Дяк на винесення оскаржуваного рішення, то колегія суддів зазначає таке.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. п.58.2 ст. 58 ПКУ форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з п. 1 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1204 від 28.12.2015, структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення, роздруковує його у двох примірниках (податкові повідомлення-рішення за формами «Ф» та «МПЗФ» - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконувачу його обов`язків, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу.

З матеріалів справи вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 27.01.2025 №0029430707 підписане виконуючим обов`язки заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області Володимиром Дяком, на якого наказом ДПС України №145-о від 21.01.2025 покладено виконання обов`язків заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області, а відтак спірне податкове повідомлення-рішення підписане уповноваженою на те посадовою особою ГУ ДПС у Волинській області.

Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.

Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.

Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ПОІНТ БРОК" залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року у справі № 140/5530/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. М. Шевчук

судді Р. В. Кухтей

С. П. Нос