Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №160/24422/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: валютного регулювання і валютного контролю, з них

Дата: 11 лютого 2026 р.

Справа: №160/24422/25

Суддя: Іванов С.М.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/24422/25

головуючий суддя І інстанції -Голобутовський Р.З.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ВСТ БАНК" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 в адміністративній справі №160/24422/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» до Публічного акціонерного товариства "Банк Восток" про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Восток" (Акціонерного товариства "ВСТ БАНК") , в якому просило:

- визнати протиправною відмову Публічного акціонерного товариства «БАНК ВОСТОК» у завершенні валютного нагляду за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» граничних строків розрахунків за операціями за контрактом №ОТА-УЕК/19-12/23 від 19.12.2023;

- зобов`язати Публічне акціонерне товариство «БАНК ВОСТОК» завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» граничних строків розрахунків за операціями за контрактом №ОТА-YЕК/19-12/23 від 19.12.2023.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» було задоволено.

Визнано протиправною відмову Публічного акціонерного товариства «БАНК ВОСТОК» у завершенні валютного нагляду за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» граничних строків розрахунків за операціями за контрактом №ОТА-YЕК/19-12/23 від 19.12.2023.

Зобов`язано Публічне акціонерне товариство «БАНК ВОСТОК» завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» граничних строків розрахунків за операціями за контрактом №ОТА-YЕК/19-12/23 від 19.12.2023.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "ВСТ БАНК", звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції при вирішення спору не врахував норми пунктів 14- 6 та 14-9 Постанови Правління Національного банку України від 03.01.2019 року №13, оскільки, з 24 лютого 2022 року введено тимчасові обмеження роботи банківської системи та валютного ринку в період запровадження воєнного стану в Україні, та відповідно до п.146 Постанови, Банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Зауважено, що згідно з положеннями та вимогами Закону України «Про валюту і валютні операції», а також Інструкції, зміст та обсяг повноважень агента у відносинах валютного нагляду не свідчить про наявність у банків будь-яких публічно-владних управлінських функцій, в тому числі на виконання таких делегованих повноважень. Зокрема, банками здійснюється лише функція щодо збору відповідної інформації, та у випадках, передбачених діючим законодавством, здійснюється інформування Національного банку України про валютні операції клієнтів, а не прийняття такими управлінського рішення, що створює/може створювати відповідні правові наслідки для платника податків (у межах спірних правовідносин). Таким чином, у цій сфері у банків, зокрема у відповідача функція агента валютного нагляду зводиться лише до збору та передачі інформації про валютну операцію. При цьому, на уповноважені банки не покладено повноважень встановлювати порушення суб`єктами валютних операцій вимог чинного законодавства.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» було подано клопотання про розгляд справи за участі його представника.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, з огляду на те, що дана справа має незначну складність, не відноситься до справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження та розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, обґрунтованим є розгляд справи в спрощеному провадженні без виклику сторін (в порядку письмового провадження), а тому в задоволенні заявленого позивачем клопотання про розгляд справи за участі його представника, слід відмовити.

Поряд з вказаним, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Аксен проти Німеччини», заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Варела Ассаліно проти Португалії», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Колегія суддів створила учасникам справи належні умови для ознайомлення з її рухом, шляхом надсилання копій усіх процесуальних документів по ній, а саме лише бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 06.05.2019 року по справі № 804/2823/16.

Поряд з вказаним, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» було клопотання про залишення без руху апеляційної скарги Акціонерного товариства «ВСТ БАНК».

Наведене клопотання було обгрунтовано посиланням на те, що відповідачем до матеріалів скарги було долучено платіжну інструкцію № 117278 від 13.10.2025 на суму 9 084,00 грн, у графі «Призначення платежу» якої платником зазначено: « 101 26237202; Судовий збір, за апел скаргою на рішення Дніпровського окружного адм.суду від 06.10.25 по справі 160/24425/25, Третій апел.адм.суд». Водночас, предметом апеляційного перегляду у даному провадженні є судове рішення у справі №160/24422/25.

З матеріалів справи видно, що до апеляційної скарги апелянтом було долучено платіжну інструкцію від 13.10.2025 № 117278 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 9084.00 грн.

В розділі «призначення платежу» зазначено «Судовий збір, за апел скаргою на рішення Дніпровського окружного адм.суду від 06.10.25 по справі 160/24425/25, Третій апел.адм.суд».

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, наведена сума судового збору була зарахована в межах справи № 160/24422/25.

Відтак, з огляду на зарахування суми судового збору в межах даної справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що помилкове зазначення в розділі «призначення платежу» платіжної інструкціі від 13.10.2025 № 117278 іншого номеру справи не впливає на дотримання апелянтом обов`язку по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» (код ЄДРПОУ 45054208) зареєстровано 11.01.2003.

Основним видом діяльності за КВЕД є: 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

19.12.2023 між ТОВ «ЄКСОН ЮК» (позивач, покупець) та OLTAGRO OU (продавець), юридична особа, яка зареєстрована відповідно до законодавства Естонської Республіки, було укладено контракт №OTA-YEK/19-12/23, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує та оплачує у строк та на умовах передбачених контрактом продукти нафтохімічної переробки (дизельне паливо. бензин. авіаційне паливо та інше).

Пунктом 2 контракту встановлено, що ціна товару, що постачається, визначається у Специфікаціях (Додатках) та/або Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною контракту.

Пунктом 3.1, контракту встановлено, що постачання товару здійснюється партіями протягом дії контракту; постачання кожної окремої партії товару здійснюється у строки, обумовлені Сторонами у Специфікаціях (Додатках) та/або Додаткових угодах.

Пунктом 5.1 контракту встановлено, що платежі за Товар, що продається за контрактом здійснюються у валюті Долар США, у розмірі 100% передплати, або на умовах кожної окремої Специфікації/Додаткової угоди до контракту, дозволено часткову оплату

Підпунктом 5.6. контракту передбачено, що за попереднім погодженням допускається оплата партії Товару в EURO або доларах США, у співвідношенні офіційного курсу долара США до гривні/курсу EURO до гривні згідно з даними Національного Банку України на дату здійснення платежу шляхом перерахування коштів на рахунок Продавця.

Додатковими угодами до Контракту, а саме: №45 від 06.05.2025 (з урахуванням додаткової угоди №1 від 06.05.2025 до додаткової угоди №45 від 06.05.2025), №46 від 07.05.2025 (з урахуванням додаткової угоди №1 від 07.05.2025 до додаткової угоди №46 від 07.05.2025), №47 від 08.05.2025, №48 від 09.05.2025 (з урахуванням додаткової угоди №1 від 09.05.2025 до додаткової угоди №48 від 09.05.2025), №49 від 09.05.2025 (з урахуванням додаткової угоди №1 від 09.05.2025 до додаткової угоди №49 від 09.05.2025), №50 від 12.05.2025 (з урахуванням додаткової угоди №1 від 12.05.2025 до додаткової угоди №50 від 12.05.2025), №51 від 14.05.2025, №52 від 20.05.2025, №53 від 21.05.2025, №54 від 22.05.2025, №55 від 26.05.2025, №56 від 27.05.2025, №57 від 06.06.2025, №58 від 09.06.2025, №59 від 11.06.2025 сторони погодили повернення попередньої оплати, яка була перерахована ТОВ «ЄКСОН ЮК» на адресу OILTAGRO ОU, на загальну суму 600591909,59 грн, що згідно з умовами зазначених додаткових угод і офіційними курсами валют, встановленими Національним банком України на відповідні дати, еквівалентно 10849343,74 доларам США і 3424703,47 євро.

У вказаних додаткових угодах сторони Контракту погодили, що повернення сум передоплати відбудеться у валюті «українська гривня» згідно з курсом, встановленим НБУ на дату здійснення попередньої оплати, згідно з додатками до цих додаткових угод. Погоджений ТОВ «ЄКСОН ЮК» та OILTAGRO OU банківський рахунок для повернення суми попередньої оплати - UA403282090000026009000033598 у ПАТ Акціонерний банк «Південний».

На підставі вказаних вище додаткових угод OILTAGRO OU за період з 08.05.2025 по 17.06.2025 було здійснено повернення попередньої оплати за контрактом №OТА-YЕK/19-12/23 від 19.12.2023 у наступних сумах:

- 271317182,34 грн з розрахункового рахунку OILTAGRO OU y AS "Regionгla Investiciju banka" (Латвійська республіка) на розрахунковий рахунок ТОВ «ЄКСОН ЮК» у ПАТ АБ «Південний» (Україна), що згідно з умовами додаткових угод до контракту еквівалентно 2940851,32 доларам США і 3424703,47 євро. Зазначене підтверджується платіжними інструкціями №256/5676 від 08.05.2025, №472 від 07.05.2025, № 25903366 від 09.05.2025, №476 від 08.05.2025; №26143165 від 12.05.2025, №489 від 09.05.2025, № 26386025 від 12.05.2025, №497 від 12.05.2025, №26147333 від 12.05.2025, №492 від 12.05.2025;

- 329274727,25 гри з розрахункового рахунку OILTAGRO OU у ПАТ «Банк Восток» (Україна) на розрахунковий рахунок ТОВ «ЄКСОН ЮК» у ПАТ АБ «Південний» (Україна), що згідно з умовами додаткових угод до контракту еквівалентно 7908492,42 доларів США. Зазначене підтверджується платіжними інструкціями №1 від 16.05.2025, №1 від 16.05.2025, № 2 від 21.05.2025, № 2 від 21.05.2025; №3 від 21.05.2025, №3 від 21.05.2025, №4 від 22.05.2025, №4 від 22.05.2025, №5 від 27.05.2025, №5 від 27.05.2025, №6 від 27.05.2025, №6 від 27.05.2025, № 12 від 09.06.2025, № 12 від 09.06.2025, № 13 від 11.06.2025, №13 від 11.06.2025, №15 від 17.06.2025, №15 від 17.06.2025.

Крім того, ТОВ «ЄКСОН ЮК» та OILTAGRO OU у період з 27.05.2025 по 22.08.2025 були укладені наступні угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог: угода від 27.05.2025; угода від 17.06.2025; угода від 18.06.2025; угода від 20.06.2025, додаткова угода №1 до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.06.2025, угода від 23.06.2025, додаткова угода №1 до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.06 2025, угода від 26.06.2025, додаткова угода №1 до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.06.2025, угода від 27.06.2025, додаткова угода №1 до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 27.06.2025; угода від 30.06.2025, додаткова угода №1 до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.06.2025; угода від 01.07.2025; угода від 02.07.2025; угода від 03.07.2025; угода від 04.07.2025: угода від 07.07.2025: угода від 08.07.2025; угода від 10.07.2025: угода від 11.07.2025: угода від 14.07.2025; угода від 15.07.2025, угода від 16.07.2025, угода від 17.07.2025, додаткова угода №1 до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.07.2025; угода від 18.07.2025, додаткова угода №1 до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18.07.2025, угода від 21.07.2025, угода від 22.07.2025, додаткова угода №1 до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.07.2025; угода від 23.07.2025, додаткова угода №1 до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.07.2025(1), угода від 23.07.2025, додаткова угода №1 до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.07.2025; угода від 24.07.2025, додаткова угода №1 до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.07.2025, угода від 25.07.2025, угода від 29.07.2025, додаткова угода №1 до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.07.2025, угода від 30.07.2025, додаткова угода №1 до угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.07.2025, угода від 31.07.2025, угода від 04.08.2025, угода від 05.08.2025, угода від 06.08.2025, угода від 07.08.2025, угода від 08.08.2025, угода від 11.08.2025, угода від 12.08.2025, угода від 13.08.2025, угода від 14.08.2025, угода від 15.08.2025, угода від 18.08.2025, угода від 19.08.2025, угода від 20.08.2025, угода від 21.08.2025, угода від 22.08.2025 на загальну суму 21081844,46 доларів США та 29908427,47 євро.

Таким чином, загальна сума, на яку були припинені зобов`язання OILTAGRO OU перед ТОВ «ЄКСОН ЮК» за контрактом №OТA-YEК/19-12/23 від 19.12.2023 шляхом повернення попередньої оплати у гривнях та шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за період з 08.05.2025 по 22.08.2025 становить: 31931188,20 доларів США та 33333130,94 євро.

На валютному контролі ПАТ «БАНК ВОСТОК» знаходиться операції за контрактом №OТA-YEK/19-12/23 від 19.12.2023, укладеним між ТОВ «ЄКСОН ЮК» та OILTAGRO OU. У зв`язку з наведеними обставинами позивач звернувся до відповідача з листом від 14.08.2025, у якому прохалось зняти з валютного нагляду операції за контрактом №OTA-YEK/ 19-12/23 від 19.12.2023.

Листом №04/1Ц/8663 від 18.08.2025 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для завершення валютного нагляду за операціями за контрактом №OТA-YEK/19-12/23 від 19.12.2023, укладеним між ТОВ «ЄКСОН ЮК» та OILTAGRO OU (Естонія).

Не погодившись з відмовою Публічного акціонерного товариства «БАНК ВОСТОК» у завершенні валютного нагляду за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» граничних строків розрахунків за операціями за контрактом №ОТА-YЕК/19-12/23 від 19.12.2023, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відбулися події, наслідком яких є саме зменшення суми грошових коштів, які були перераховані резидентом, як оплата за товар в рамках імпортної операції, а тому відсутня сама валютна операція, яка підлягала контролю, що свідчить про протиправність відмови Публічного акціонерного товариства «БАНК ВОСТОК» у завершенні валютного нагляду за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» граничних строків розрахунків за операціями за контрактом №ОТА-YЕК/19-12/23 від 19.12.2023.

Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції».

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» уповноважені установи - це банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку, які отримали ліцензію Національного банку України згідно з цим Законом.

Згідно частин 1, 4 статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Згідно ч. 7 ст. 11 Закону «Про валюту і валютні операції», уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України. Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється Національним банком України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 та 5 статті 13 Закону України "Про валюту і валютні операції" визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Відповідно до пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Уповноважені установи під час проведення валютних операцій зобов`язані враховувати вимоги нормативно-правових актів Національного банку з питань здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції та з питань інформаційної взаємодії уповноважених установ як агентів валютного нагляду шляхом обміну інформацією про належність рахунків у гривні клієнтів/користувачів, відкритих у цих установах, до банківських/платіжних рахунків, власниками яких є нерезиденти (пункт 8 Положення про валютний нагляд, яке затверджено Постановою Правління Національного банку України від 03.01.2019 №13).

Відповідно до п. 5 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7 (далі – Інструкція №7) банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.

Пунктом 6 Інструкції №7 встановлено, що банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Відповідно до пункту 7 Інструкції №7 банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Як видно з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у завершенні валютного нагляду за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» граничних строків розрахунків за операціями за контрактом №ОТА-УЕК/19-12/23 від 19.12.2023 були висновки відповідача відносно того, що в силу приписів п. 14-6 та п. 14-19 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18 такі повноваження у останнього відсутні.

Так, згідно п. 14-6 Постанови № 13 Банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Вимоги абзацу першого пункту 14-6 цієї постанови не поширюються на випадки завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог за операціями:

1) операторів телекомунікацій з оплати міжнародних телекомунікаційних послуг (міжнародного роумінгу та пропуску міжнародного трафіка);

2) з оплати перестрахових премій (перестрахових платежів, перестрахових внесків) за договорами перестрахування (включаючи сертифікати, поліси, ковер-ноти, сліпи, бордеро премій, бордеро збитків), укладеними з перестраховиками-нерезидентами, зазначеними в підпунктах 16-19-1 пункту 14 цієї постанови.

Згідно п. 14-19 Постанови № 13 Банк не має права завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) за операцією з експорту товарів після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар, якщо ці кошти не переказувалися з-за кордону в Україну в іноземній валюті;

2) за операцією з імпорту товарів, якщо відбувається повне або часткове повернення імпортеру коштів з рахунку нерезидента, відкритого в банку в Україні;

3) за операціями з експорту та імпорту товарів за наявності факту закриття всіх рахунків клієнта-резидента в цьому банку. Банк після закриття в ньому всіх рахунків клієнта-резидента зобов`язаний продовжувати здійснювати валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями цього резидента з експорту та імпорту товарів, за якими банк здійснював валютний нагляд на дату закриття останнього з рахунків, відкритих у цьому банку, та надавати Національному банку України інформацію, пов`язану з такими операціями, згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України.

Між тим, згідно зі ст. 44 Господарського кодексу України ( в редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин) підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, вільного найму підприємцем працівників. комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Статтею 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб`єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України (стаття 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Як свідчать встановлені обставини справи, OILTAGRO OU було здійснено повернення суми передоплати у гривнях на рахунок позивача у розмірі еквівалентному 31931188,20 доларів США та 33333130,94 євро, в межах строку, встановленого пунктом 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 №18, що підтверджується платіжними інструкціями.

Що стосується посилань відповідача приписи п. 14-6 та п. 14-19 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року №18, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18 вказав, що практика обмежень щодо зняття з валютного контролю експортних операцій клієнтів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті вперше була запроваджена Постановою Правління НБУ від 20 серпня 2014 року №515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України».

Метою такого обмеження було недопущення використання фінансової системи України для відмивання грошей і фінансування тероризму та врегулювання ситуації на валютному ринку України та контролю валютних операцій. Їх норми адресовані уповноваженому банку, що здійснює валютний контроль за експортною операцією. Саме у контексті мети введено в дію обов`язковий продаж на міжбанківському валютному ринку України частини надходжень у визначеному розмірі.

В подальшому, дія таких обмежень пролонгувалась Правлінням НБУ шляхом прийняття типових постанов, в т. ч. і постанов Правління НБУ №386 та №410, у пунктах 4 яких встановлено, що уповноважені банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора/російських рублях (незалежно від суми операції).

Водночас, вказані обмеження щодо зняття експортних операцій з валютного контролю, запроваджені Постановами Правління НБУ №386 та №410, адресовані виключно уповноваженим банкам. Обов`язок продажу валютної виручки у певному розмірі сам по собі не є обмеженням для сторін у здійсненні розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічних грошових вимог.

Крім того, вказані положення актів НБУ не регулюють підприємницької діяльності суб`єктів господарювання, не встановлюють форми розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та, як підзаконні акти, не можуть обмежувати дію норм Законів України, положення яких судом наведено вище, та якими передбачено вільний вибір сторонами контракту форми розрахунків.

Колегія суддів враховує, що викладені вище правові висновки Верховного Суду були сформульовані у контексті застосування положень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», який станом на момент виникнення правовідносин у тих справах був чинним.

Разом з тим, хоча зазначений Закон втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про валюту і валютні операції», наведені вище висновки та підходи Верховного Суду залишаються актуальними та підлягають застосуванню до спірних правовідносин. Це пояснюється тим, що Закон України «Про валюту і валютні операції» не запровадив нових концептуальних підходів до вирішення питання припинення зобов`язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог або відступлення права вимоги, не змінив засад свободи вибору способу розрахунків у межах законодавчо дозволених форм, а також не заперечив можливості припинення валютних зобов`язань способами, передбаченими цивільним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 420/12562/23.

Отже, з огляду на зазначене колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що сторони зовнішньоекономічних операцій - ТОВ «ЄКСОН ЮК» та OILTAGRO OU здійснюючи експортно-імпортні операції, обґрунтовано виходили з того, що законами України передбачено їх право на застосування такої форми розрахунків, як зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог та з того, що таке право не може бути скасоване підзаконними актами.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 16.07.2025 по справі № 320/29423/23, які враховуються судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

В свою чергу, колегія суддів апеляційного суду вважає, що наявність у позивача права на припинення господарських правовідносин шляхом зарахування зустрічних вимог породжує також у останнього право на припинення з боку уповноваженого банку здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків.

Таким чином, з огляду на вказані обставини справ, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність відмови Публічного акціонерного товариства «БАНК ВОСТОК» у завершенні валютного нагляду за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» граничних строків розрахунків за операціями за контрактом №ОТА-YЕК/19-12/23 від 19.12.2023 та необхідності зобов`язання останнього вчинити такі дії.

Що стосується посилань відповідача на те, що у останнього відсутні будь-які публічно-владні управлінські функції відносно позивача, в тому числі на виконання делегованих повноважень, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Як було встановлено судом апеляційної інстанції внаслідок аналізу спірних правовідносин, останні виникли з підстав незгоди позивача з правомірністю відмови Публічного акціонерного товариства «БАНК ВОСТОК» у завершенні валютного нагляду за дотриманням Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄКСОН ЮК» граничних строків розрахунків за операціями за контрактом №ОТА-УЕК/19-12/23 від 19.12.2023.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

Згідно ч.ч. 9, 10 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

Інформація про банки та (або) клієнтів банків, що збирається під час здійснення валютного нагляду за банками, становить банківську таємницю.

Інформація про небанківські фінансові установи та операторів поштового зв`язку, а також їхніх клієнтів, що збирається під час здійснення валютного нагляду за небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв`язку, які отримали ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, є інформацією з обмеженим доступом.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

Отже, з огляду на правову природу валютного нагляду та можливість застосування уповноваженими органами заходів впливу, враховуючи наявність у позивача, як підконтрольної установи по відношенню відповідача спектру обов`язків пов`язаних зі здійсненням відносно нього валютного нагляду, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірні правовідносини є публічно-правовими та пов`язані з захистом прав позивача.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ВСТ БАНК" – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 в адміністративній справі №160/24422/25– залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва

Оригінал: reyestr.court.gov.ua