Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №340/2968/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 340/2968/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року (суддя Брегей Р.І.) в справі № 340/2968/25 за позовом селянського (фермерського) господарства «СВС» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство «СВС» (далі - СФГ «СВС») звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі - ГУ ДПС) про:

визнання протиправним та скасування рішення у формі листа № 5931/6/11-28-04-04-04 від 18 квітня 2025 року про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік;

зобов`язання внести до реєстру платників єдиного податку відомості про СФГ «СВС» як платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік та видати довідку про підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2025 рік.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби України в Кіровоградській області від 18 квітня 2025 року про анулювання статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2025 року за Селянським (фермерським) господарством “СВС”.

Зобов`язано Головне управління Державної податкової служби України в Кіровоградській області поновити за Селянським (фермерським) господарством “СВС” реєстрацію статусу платника єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2025 року і видати довідку на його (статусу) підтвердження.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що СФГ «СВС» для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи до податкового органу подано: 18.02.2025 звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи №9035926684; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника №9035827869; 28.02.2025 загальну (звітну) податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи від 28.02.2025 №9048014108.

Отже, СФГ «СВС» на порушення пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України для щорічного підтвердження статусу платника єдиного несвоєчасно подано загальну (звітну) податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи від 28.02.2025 №9048014108.

Факт несвоєчасного подання вказаної звітності платника єдиного податку четвертої групи встановлено в ході проведення камеральної перевірки, за наслідками якої складено акт від 19.03.2025 року №2993/11-28-04-04/24711131.

Неподання податкової звітності до граничного терміну, визначеного Податковим кодексом України (20 лютого поточного року) і є саме фактом не подання податкової звітності, а подання податкової звітності після вказаного граничного терміну фактично прирівнюється до її неподання для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

Наслідком такого порушення є відповідальність, передбачена підпунктом 5 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України, - виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки ГУ ДПС від 22 квітня 2024 року позивач зареєстрований платником єдиного податку четвертої групи на цей же рік.

19 березня 2025 року відповідач провів камеральну перевірку податкової звітності платника податків за поточний рік, якою встановив, що несвоєчасно подано загальну (звітну) податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок.

Затримка склала 8 днів (з 21 по 28 лютого 2025 року).

У акті камеральної перевірки зазначено, що платник податків не дотримався вимог підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295, підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, що призвело до втрати статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Відповідачем 18 квітня 2025 року надіслано платнику податків письмовий документ, який податковий орган вважає рішенням про анулювання статусу платника єдиного податку четвертої групи, у якому зазначено, що з 01 січня 2025 року позивач не є платником єдиного податку четвертої групи. Підстава – висновок камеральної перевірки.

Суд першої інстанції зауважив, що приписи пункту 299.10 статті 299 ПК України прямо не зобов`язують контролюючий орган прийняти таке рішення і у випадку неподання податкової звітності, а ПК України не передбачає такої підстави анулювання платника єдиного податку четвертої групи, як несвоєчасне подання податкової звітності.

На думку суду першої інстанції, анулювання статусу платника єдиного податку четвертої групи можуть вирішувати лише у випадку неподання податкової звітності до дня розгляду такого питання.

Тому суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність і скасування рішення відповідача.

Суд визнає висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що СФГ «СВС» є сільськогосподарським виробником, основним видом діяльності якого за КВЕД є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

СФГ «СВС» протягом 2024 роках перебувало у статусі платника єдиного податку четвертої групи.

Задля підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2025 році СФГ «СВС» подано ГУ ДПС у Кіровоградській області 18 лютого 2025 року звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи №9035926684, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника №9035827869, 28 лютого 2025 року подано загальну (звітну) податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи від 28 лютого 2025 року №9048014108.

ГУ ДПС проведена камеральна перевірка перевірки податкової звітності СФГ «СВС», результати якої оформлені актом від 19 березня 2025 року №2993/11-28-04-04/24711131, яким встановлено порушення СФГ «СВС» пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.

Листом від 18 квітня 2025 року № 5931/6/11-28-04-04-04 ГУ ДПС повідомив СФГ «СВС» про те, що з 01 січня 2025 року СФГ «СВС» не є платником єдиного податку четвертої групи.

Спірним в цій справі є правомірність дій контролюючого органу зі скасування статусу позивача як платника єдиного податку четвертої групи.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

За приписами пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України, застосовується в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 цього кодексу суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: четверта група - сільськогосподарські товаровиробники:

а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог:

здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;

провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;

не використовують працю найманих осіб;

членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім`ї у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Згідно з підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

За змістом підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначаються статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Пунктом 299.10 статті 299 ПК України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);

8) наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України "Про санкції":

щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення;

щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.

Отже, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку та є безстроковою.

Податковий кодекс України передбачає підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку або підстави, за якими особа не може бути платником єдиного податку 4 групи, зокрема, неподання платником єдиного податку четвертої групи податкової звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, але не містить норми, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у підпункті 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, не може бути або втрачає статус платника єдиного податку 4 групи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі №814/1394/15.

За обставинами цієї справи позивач у 2024 році мав статус платника єдиного податку четвертої групи.

Для продовження такого статусу на 2025 рік позивачем подано контролюючому органу документи, передбачені підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 ПК України, а саме 18 лютого 2025 року звітну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи №9035926684, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробника №9035827869, 28 лютого 2025 року подано загальну (звітну) податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи від 28 лютого 2025 року №9048014108.

Подані позивачем документи отримано контролюючим органом, про що свідчать відповідні квитанції.

За положеннями пункту 299.2 статті 299 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Пунктом 298.8 статті 298 ПК України установлено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.9 цієї статті.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що законодавством чітко розмежовано поняття переходу на спрощену систему оподаткування та щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку.

У разі наявності в контролюючого органу підстав вважати, що позивач не може бути платником єдиного податку, контролюючий орган згідно з пунктом 299.10 статті 299 ПК України може прийняти рішення про анулювання реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку, що відповідачем зроблено не було.

Відповідачем не надано доказів прийняття рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи, а направлений позивачу лист від 18 квітня 2025 року № 5931/6/11-28-04-04-04, яким повідомлено позивача, що з 01 січня 2025 року СФГ «СВС» не є платником єдиного податку четвертої групи, не є таким рішенням.

Враховуючи, що відповідачем не прийнято рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи або рішення про «скасування статусу платника єдиного податку четвертої групи», контролюючим органом не дотримано процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за наявності законодавчо визначених для цього підстав, суд визнає протиправними дії відповідача з анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку четвертої групи.

Суд погоджує висновок суду першої інстанції, що Податковий кодекс України не містить норму, відповідно до якої платник, який до 20 лютого не подав звітність, зазначену у пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПК України, втрачає статус платника єдиного податку 4 групи, адже відповідно до абзацу 5) пункту 299.10 статті 299 ПК України підставою для анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу є саме неподання платником єдиного податку четвертої групи податкової звітності, передбаченої підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, а за встановленими обставинами справи позивачем частина податкової звітності подана 18 лютого, а частина - 28 лютого 2025 року.

При цьому за висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 січня 2019 року у справі №814/1394/15, контролюючий орган не наділений повноваженнями не визнавати звітність, у зв`язку з пропущенням платником податку строку на подачу декларації, встановленого підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України (пропущення встановлених цією нормою строків).

Доводи апелянта, що неподання податкової звітності до граничного терміну, встановленого ПК України (20 лютого поточного року), є фактом неподання податкової звітності, а подання такої звітності після цього граничного терміну прирівнюється до неподання звітності для щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку спростовані приведеними висновками суду.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Оскільки ця справа є справою незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження та не відноситься до справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року в справі №340/2968/25 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року в справі №340/2968/25 за позовом селянського (фермерського) господарства «СВС» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 18 лютого 2026 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Повне судове рішення складено 18 лютого 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко