Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №585/630/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/630/26

Номер провадження 3/585/200/26

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Євтюшенкова В. І., розглянувши матеріали, які надійшли від Роменського районного відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 15.12.1999 року Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

09 лютого 2026 року о 13 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 в м. Ромни Сумської області по вул. Полтавській, 41, керуючи транспортним засобом «Renault Midlum», д/н НОМЕР_3 , не дотримався безпечного інтервалу, не був уважним, внаслідок чого допустив зіткнення з припаркованим автомобілем «Dacia Sandero» д/н НОМЕР_4 , чим спричинив механічні пошкодження з матеріальними збитками, після чого залишив місце скоєння ДТП. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3 б, п. 13.1, п. 2.10 а Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень визнав повністю, про що також подав письмову заяву (а.с.17).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

У рішенні, ухваленому 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (справа «O'Halloran and Francis v. the United. Kingdom [GC], скарга № 15809/02), Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно п. 2.3 б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Пунктом 2.10 А ПДР України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень доведена протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 587047 та серії ЕПР1 № 587033 від 09.02.2026 року, в яких викладена суть адміністративних правопорушень та які складені у відповідності до вимог КУпАП (а.с.2,9); рапортом Роменського РВП ГУНП в Сумській області, згідно якого 09.02.2026 року отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 1389 про ДТП за адресою: м. Ромни, вул. Полтавська, 41 (а.с.3,10); схемою до протоколу огляду місця ДТП від 09.02.2026 року в м. Ромни по вул. Полтавській, 41 (а.с.13).

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, оскільки порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, та адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, оскільки залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.

До обставин, що пом`якшують відповідальність порушника, суд відносить повне визнання вини.

Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

Відповідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Приймаючи до уваги характер вчинених правопорушень, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ст. ст. 124, 122-4 КУпАП, за кожне правопорушення окремо.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП суд вважає за необхідне на ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

На думку суду, саме такий вид стягнення буде достатньою і необхідною мірою відповідальності для запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп., доказів про звільнення від сплати судового розгляду він не надав.

Керуючись ст. ст. 36, 122-4, 124, 221, 283-284, 287-291, 298-299 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ст. 124 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

ОСОБА_1 визнати винуватим за ст.122-4 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.

На підставі ч.2 ст. 36 КУпАП відносно ОСОБА_1 застосувати адміністративне стягнення за більш серйозне правопорушення (ст. 122-4 КУпАП) і остаточно призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно ч.2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Сумського апеляційного суду через Роменський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі скарги протягом 10 днів з дня її винесення.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В.І.Євтюшенкова