Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №591/13512/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/13512/25

Провадження № 2/591/3526/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Митник Ю.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми цивільну справу № 591/13512/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, стягнення аліментів на утримання матері до досягнення дитиною шестирічного віку,-

ВСТАНОВИВ :

У листопаді 2025 року позивач звернулась до суду з позовом та свої вимоги мотивує тим, що з 09.03.2024 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Мають спільну дитину –доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні, відповідач участі у вихованні та утриманні спільної дитини не приймає. Донька має ряд хвороб та має статус дитини з інвалідністю. На даний час вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідач офіційно працевлаштований, має постійний дохід, тому має можливість надавати допомогу на утриманні дитини та дружини. Просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем; стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки з усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня звернення до суду; стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/6 частки з усіх видів його доходу (заробітку), починаючи стягнення від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення донькою шести років.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги визнав частково: не заперечував проти розірвання шлюбу. В частині розміру аліментів на утримання дитини зазначив, що 1/3 частки від доходів для нього є надмірною сумою, оскільки більша частина доходу йде на підвищення кваліфікації як лікаря-анестезіолога. На даний момент орендує житло, має кредитні зобов`язання. Не заперечує проти стягнення аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини доходів, на утримання дружини - у розмірі 1/12 частки від усіх видів доходів.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримала. Додатково пояснила, що дитина сторін є особою з інвалідністю, має проблеми зі шкірою, позивачка вимушена придбавати креми та спеціальні засоби для миття дитини, які дорого коштують. Дитина також потребує збалансованого харчування, проведення масажів, 1 раз на рік - проходження курсу лікування в НДСЛ «Охматдит». Батько дитини вихованням та утриманням дитини займатись не бажає.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений, заяви та клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Ухвалою суду від 04.12.2025 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 19.01.2026 року. Розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено, що сторони 09 березня 2024 року зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 138 (а.с.15).

Відповідно до частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з вимогами ст.ст. 110, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя і рішення про розірвання шлюбу суд постановляє, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з подружжя чи інтересам дітей сторін.

Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені і сім`я фактично розпалася. Сторони не підтримують подружніх стосунків, між ними відсутнє взаєморозуміння. підтримання позивачкою позову є свідченням того, що примирення між подружжям та збереження їх сім`ї є неможливим, а тому шлюб між сторонами підлягає розірванню.

Сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади ОСОБА_5 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.17).

Згідно консультативного висновку спеціаліста Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит» від 20.08.2025 року ОСОБА_6 встановлено діагноз: незбалансована хромосомна патологія у вигляді синдрому дублікації 9 р. Рекомендовано: спостереження педіатра, логопеда, офтальмолога, невролога. Надання інвалідності. Огляд в СМГЦ щорічно (а.с.18).

Згідно медичного висновку № 158/6 від 25.09.2025 ОСОБА_5 є дитиною з інвалідністю віком до 18 років. Термін дії висновку до 07.09.2042 року (а.с.19-20).

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Зважаючи на те, що відповідач є батьком дитини, він за законом зобов`язаний надавати матеріальну допомогу на його утримання, тому із відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, з ким проживає дитина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я і матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків; наявність рухомого і нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів; інші обставини, що мають істотне значення.

У відзиві відповідач повідомив, що офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату.

Згідно довідки про доходи КНП СОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» від 30.01.2026 року ОСОБА_3 працює лікарем анестезіологом, сума доходу за період з 01.01.2025 по 31.08.2025 року склала 223969,80 грн. (а.с.46).

При визначенні розміру аліментів суд виходить з того, що відповідач є особою працездатного віку, інших осіб на утриманні не має, має нормальний стан здоров`я та об`єктивну можливість виплачувати аліменти на утримання дитини. Будь-яких доказів, які б це спростовували, відповідачем не надано.

Суд також враховує, що дитина сторін має хронічне захворювання, яке є підставою для встановлення їй інвалідності. З огляду на встановлений діагноз дитини та статус дитини з інвалідністю, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 потребує особливого догляду, що зумовлює підвищені витрати на її утримання. Твердження відповідача про те, що стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки його доходу є надмірним через витрати на підвищення кваліфікації та оренду житла, суд оцінює критично, оскільки ці витрати документально не підтверджені. Крім того, обов`язок батьків щодо утримання дитини, особливо дитини з інвалідністю, є першочерговим стосовно особистих витрат платника аліментів, пов`язаних з покращенням його побутових умов чи професійним розвитком.

За таких обставин, суд вважає за доцільне визначити розмір аліментів на дитину у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За вимогами про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку суд зазначає таке.

Згідно ст. 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного і той з подружжя, який потребує матеріальної допомоги, має право на отримання аліментів за умови, що другий з подружжя може їх надавати.

Відповідно до вимог ч.ч. 2,3 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.

З позову вбачається, що позивач проживає разом малолітньою дитиною – донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказаний факт сторонами не оспорюється. Судом встановлено, що дитині сторін на час розгляду справи виповнилося 1 рік, дитина є особою з інвалідністю та проживає з матір`ю, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач є працездатною особою з постійним доходом, а отже, має об`єктивну можливість надавати допомогу на утримання дружини. Відтак, наявні підстави для стягнення з відповідача на утримання дружини аліментів до досягнення дитиною шестирічного віку.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд враховує визнаний відповідачем розмір у 1/12 частку та позицію представника позивача у судовому засіданні, які повідомила, що згодна на стягнення з відповідача 1/12 частини доходів на утримання дружини. Беручи до уваги сукупний розмір стягнень на дитину (1/3) та необхідність збереження балансу інтересів сторін, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання у розмірі 1/12 частки від його заробітку (доходу), оскільки саме такий розмір забезпечить мінімально необхідні умови для проживання матері, яка присвячує свій час догляду за дитиною з інвалідністю.

Відповідно до ст.191 СК аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. В даному випадку позов подано до суду 27.11.2025 року, тому стягнення аліментів необхідно здійснювати з цієї дати.

Позивачем заявлено клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано договір про надання правничої допомоги, відповідно до п. 3.2. якого визначено фіксовану частину гонорару в сумі 6 000 грн. (за підготовку та подання позовної заяви до суду), судовий збір в сумі 1211,20 грн., а також окремо оплачується 500 грн. за кожне судове засідання. Також надано детальний опис наданих послуг станом на 26.11.2025 на суму 6 000 грн. та виписку про рух коштів ОСОБА_1 , відповідно до якої позивачем сплачено за послуги адвоката 19.11.2025 року 7210 грн. (а.с.21-24).

Відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи часткове задоволення позову, складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті підлягає поверненню позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за позовну вимогу про розірвання шлюбу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи визнання відповідачем позову в частині розірвання шлюбу, 50 % судового збору, сплаченого позивачем за позовну вимогу про розірвання шлюбу, підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України в зв`язку із тим, що за позовною вимогою про стягнення аліментів позивач була звільнена від сплати судового збору, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 березня 2024 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м.Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 138.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 27 листопада 2025 року.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/12 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 27 листопада 2025 року і до досягнення донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шестирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 5000 грн.

Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 26.11.2025 року через АТ «Універсал Банк» за платіжною інструкцією № 528В-С094-С4ТР-9825 в сумі 1211 грн. 20 коп., тобто в розмірі 605 грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено 17.02.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко