Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №160/28199/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/28199/24

Головуючий суддя І інстанції – Рищенко А.Ю.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 в адміністративній справі № 160/28199/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.09.2024 № 047350007381 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 02.09.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 періоду навчання з 01.09.2000 по 13.04.2001;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 14.07.2020 року по 02.09.2024 року за професією гірник очисного забою з повним робочим днем у шахті у розмірі за кожний рік роботи за один рік три місяці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2024 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.09.2024 № 047350007381 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 02.09.2024.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період навчання з 01.09.2000 року по 29.06.2001 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 період роботи з 14.07.2020 року по 02.09.2024 року за професією гірник очисного забою з повним робочим днем у шахті у розмірі за кожний рік роботи за один рік три місяці.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2024 року.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення, як незаконне та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що позивач не набув необхідного пільгового стажу роботи (не менше 25 років) та стажу роботи за провідними професіями (не менше 20 років) передбачених ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV. Також, зазначає про незгоду із стягнення з відповідача 3000 грн. витрат на правничу допомогу.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, 02.09.2024 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 09.09.2024 №047350007381 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Страховий стаж ОСОБА_1 , становив 46 років 10 місяців 02 дні. Пільговий стаж становить 23 роки 08 місяців 11 днів. Стаж роботи на підземних і відкритих гірничих роботах ( Постанова №202) становить 18 років 11місяців; стаж роботи за провідними професіями - 4 роки 2 місяці 3 дні.

Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з трудової книжки позивача вбачається, що з 01.09.2000 року по 29.06.2001 року він навчався у ПТУ №40 за професією підземний електрослюсар та вже з 02.07.2001 року почав працювати у ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» на посаді підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею, тобто з перервою менше трьох місяців. Задовольняючи вимоги в частині зарахування до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 періоду роботи з 14.07.2020 року по 02.09.2024 року за професією гірник очисного забою з повним робочим днем у шахті у розмірі за кожний рік роботи за один рік три місяці суд першої інстанції керувався роз`ясненнями Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.

Суд апеляційної інстанції при перегляді справи в апеляційному порядку виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України за громадянами закріплено право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до преамбули Закону № 1058-IV він розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

У частині першій Закону № 1058-IV визначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.

Згідно із частиною п`ятою статті 114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що право на пенсію незалежно від віку мають, зокрема працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Приписами частини п`ятої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що при визначенні права на призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до пункту 5 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення»» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.

На виконання постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення»» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерством соціального забезпечення України видано роз`яснення від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»».

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:

кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці;

кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.

Отже відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.

Стосовно питання застосування вказаного роз`яснення до спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що у межах розгляду адміністративної справи 200/1009/24, предметом якої також було питання правомірності застосування роз`яснення № 8 при призначенні пільгової пенсії, Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2024 року встановив, наступне:

У листі від 02 жовтня 2018 року № 19997/0/2-18 адресованому Пенсійному фонду України Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12 вересня 2018 року № 1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз`яснення № 8.

Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2024 року по справі № 200/1009/24 дійшов висновку, що статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз`ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.

З огляду на викладене колегія суддів вважає помилковими доводи апеляційної скарги про відсутності підстав для застосування в спірних правовідносинах Роз`яснення № 8.

Враховуючи той факт, що станом на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах його стаж роботи на підземних і відкритих гірничих роботах становив більше 10 років, відповідач повинен був застосовувати Роз`ясненням № 8 та розраховувати пільговий стаж позивача, набутий на посадах провідних професій, за формулою: 1 рік такої роботи додатково надає 3 місяці пільгового стажу.

З трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 вбачається, що 14.07.2020 року позивача переведено гірником очисного забою 4 розряду з повним робочим днем у шахті, 11.08.2021 позивача переведено гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті; 01.01.2022 переведено до ВП ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті.

З форми РС-право також вбачається, що період з 14.07.2020 року по 02.09.2024 року врахований позивачу як пільговий стаж та кратність вказана як « 1».

Враховуючи те, що позивач у період з 14.07.2020 року по 02.09.2024 року працював на провідних професіях, і на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах його стаж роботи на підземних і відкритих гірничих роботах становив більше 10 років, суд апеляційної погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при вирішенні питання щодо призначення позивачу пільгової пенсії, відповідач повинен був застосовувати Роз`ясненням № 8 та розраховувати пільговий стаж позивача, набутий на посадах провідних професій, за формулою: 1 рік такої роботи додатково надає 3 місяці пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду від 09 квітня 2025 року у справі №200/6443/23, яка у відповідності до частини 5 статті 242 КАС України враховується судом апеляційної інстанції.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №1 періоду навчання з 01.09.2000 по 13.04.2001, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Верховний Суд у постанові від 09.08.2021 року по справі № 200/1453/21-а зазначив, що період навчання у навчальному закладі зараховується до пільгового стажу, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Так, з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 вбачається, , а саме запис №3, що з 01.09.2000 року по 29.06.2001 року позивач навчався у ПТУ №40 за професією підземний електрослюсар. В свою чергу, згідно з записом №4 з 02.07.2001 року позивача переведено на посаду підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею.

При цьому, з форми РС-право вбачається, що період навчання позивача з 01.09.2000 року по 29.06.2001 року не зараховано до пільгового стажу останнього.

Враховуючи те, що перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що період навчання позивача саме з 01.09.2000 року по 29.06.2001 року має бути зарахований позивачу до пільгового стажу.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними посилання відповідача в доводах апеляційної скарги про відсутність підстав для зарахування до пільгового стажу частини періоду навчання, а саме з 26.03.2001 по 29.06.2001 через те, що позивач у цей період навчання працював за на посаді учня електрослюсаря, яка не передбачена Списком №1, адже період навчання з 01.09.2000 року по 29.06.2001 року є нерозривним і тому має бути зарахований весь, так як між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Також суд апеляційної інстанції вважає безпідставними і доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для відшкодування позивачу 3000 грн. витрат на правничу допомогу, адже як вбачається з матеріалів справи, під час вирішення справи судом першої інстанції відповідачем в порушення вимог частини 7 статті 134 КАС України не подавалося клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в той час як суд першої інстанції беручи до уваги подані документи про виконані послуги, предмет спору, складність справи, часткове задоволення позову, зменшив заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу з 7000 грн. до 3000 грн.

Відтак доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 в адміністративній справі № 160/28199/24 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва