Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №160/8899/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/8899/25

Головуючий суддя І інстанції – Юрков Е.О.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 в адміністративній справі №160/8899/25 за позовом Акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровської області, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 077841 від 05.03.2025 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 в задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що АТ «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОВТОРМЕТ» не порушувало ані приписи статті 39, ані приписи статті 48 або статті 60 Закону № 2344-III, оскільки відсутність тахографу на автотранспортному засобі не слід ототожнювати з відсутністю документів на підставі котрих здійснюються вантажні перевезення.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Акціонерне товариство "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" (00191454) зареєстровано в установленому законом порядку.

Видами діяльності позивача є: 38.32 Відновлення відсортованих відходів (основний); 49.41 Вантажний автомобільний транспорт 49.42; Надання послуг перевезення речей (переїзду); 38.31 Демонтаж (розбирання) машин і устаткування.

На підставі направлення на перевірку від 30.01.2025 № 001539 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Черильським К.Ф. 06 лютого 2025 року 11 год. 10 хв. в м. Дніпро, вул. Курсантська, 7Б було зупинено транспортний засіб: автомобіль МАЗ 55102 вантажний самоскид, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Документ, що посвідчує особу водія: НОМЕР_2 від 09.08.2003р. виданий Новомосковський МРЕВ УДАІ УМВС в Дніпропетровській області. Транспортний засіб належить ПАТ "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" (згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 26.09.2013).

Актом перевірки № 064497 від 06.02.2025 встановлено порушення ст. 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив виконання вимог цього Закону у сфері перевезень вантажів, а саме: вантажний автомобіль з повною масою понад 3,5 тонн не обладнаний діючим та повіреним тахографом, чим порушено вимоги п. 6.1 Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010.

У тому числі порушення відповідальність за яке передбачена вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац третій частина 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу МАЗ н.з. НОМЕР_1 .

Пояснення водія про причини порушень: «Не згоден з порушенням, так як даний транспортний засіб не був обладнаний тахографом заводом-виробником, мною була пред`явлена індивідуальна книга обліку робочого часу водія. Копію Акту отримав. Акт підписав.».

05.03.2025 в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Дяденчуком Д. винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 077841 та стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. за порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст. 60 цього Закону.

Не погодившись з зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки транспортний засіб, яким здійснювалося перевезення на момент проведення перевірки марки МАЗ номерний знак НОМЕР_1 мав повну масу понад 3,5 тонн, то відповідно такий безальтернативно повинен бути обладнаний діючими та повіреними тахографами, відтак у даній ситуації водій повинен мати протокол повірки та адаптації тахографа.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

В розумінні вимог статті 1 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до ст.39 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно ст.18 Закону України «Про автомобільний транспорт» з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 01.06.2010 року №340, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (Положення №340) яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 6.1 Положення №340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Згідно п.1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385 ( Інструкція №385).

Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Пунктом 1.4 Інструкції №385 визначено, що адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа «k», характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу «w», ефективного кола шини «l», а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності).

Термін «адаптація тахографа до транспортного засобу», за визначенням ЄУТР, - «калібрування»; контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

За пунктами 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Приписами абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконання ними ліцензійних умов, а також процедура здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567).

Згідно п. 2 Порядку № 1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Пунктом 21 Порядку № 1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку № 1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку № 1567).

Аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема тахокарти є порушенням законодавства про автомобільний транспорт, за яке встановлена адміністративно-господарська санкція у вигляді штрафу.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття спірної постанови були висновки відповідача про те, що вантажний автомобіль з повною масою понад 3,5 тонн не обладнаний діючим та повіреним тахографом, чим порушено вимоги п. 6.1 Наказу МТЗУ № 340 від 07.06.2010.

З матеріалів справи видно, що згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого 26.06.2013, транспортний засіб автомобіль МАЗ 55102 вантажний-спеціалізований самоскид, номерний знак НОМЕР_1 належить PJSC Interpipe NTRP 5393116.

Відтак, оскільки транспортний засіб, яким здійснювалося перевезення на момент проведення перевірки марки МАЗ номерний знак НОМЕР_1 мав повну масу понад 3,5 тонн, то відповідно останній повинен бути обладнаний діючими та повіреними тахографами, у зв`язку з чим водій повинен мати протокол повірки та адаптації тахографа.

Відповідно до статті 1 Закону № 3492 автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Отже, автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що в даному випадку ПАТ "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт» є автомобільним перевізником.

Що стосується посилань позивача на те, що останній не порушував ані приписи статті 39 ані приписи статті 48 або статті 60 Закону № 2344-III, оскільки відсутність тахографу на автотранспортному засобі не слід ототожнювати з відсутністю документів на підставі котрих здійснюються вантажні перевезення, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідставними, оскільки позивачу було інкриміновано та підтверджено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», який визначає перелік документів, необхідний для здійснення вантажних перевезень, а саме відсутність протоколу перевірки адаптації тахографу до транспортного засобу.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ" – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2025 в адміністративній справі №160/8899/25 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва