Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №200/7393/24 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року справа №200/7393/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі № 200/7393/24 (суддя в І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у справі № 200/7393/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено частково.

Визнана протиправною та скасовано постанова Великоновосілківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 28 жовтня 2022 року №14009/41889/2044/46 “Про припинення (затримання) щомісячної страхової виплати”.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122 Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) поновити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 жовтня 2022 року нарахування та виплату страхових виплат.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2024 у цій справі набрало законної сили відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду 16.04.2025.

24.09.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало звіт про виконання даного судового рішення від 23.09.2025, в якому просить суд:

прийняти Звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у адміністративній справі № 200/7393/24;

у разі неприйняття Звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у адміністративній справі № 200/7393/24, звільнити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від накладання штрафу;

завершити процедуру судового контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у адміністративній справі № 200/7393/24.

В обґрунтування наданого звіту зазначено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року у адміністративній справі № 200/7393/24 (далі – рішення суду) виконано в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля, а саме.

Головним управлінням, на виконання рішення суду, поновлено щомісячні страхові виплати та проведено розрахунок щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 у розмірі 8 871,31 грн. Виплата включена до сформованої відомості на зарахування коштів на поточний рахунок в АТ «Ощадбанк».

Головним управлінням виконано розрахунок заборгованості зі щомісячних страхових виплат за період з 01 жовтня 2022 року по 31 березня 2025 року в сумі 223 567,84 грн. Виплата зазначеної заборгованості можлива виключно за рахунок коштів Державного бюджету України (ч. 2 ст. 72, ч. 1 ст. 73 Закону України №1058-ІV; ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України). Використання власних коштів Пенсійного фонду України, що формуються за рахунок єдиного соціального внеску, на цю мету заборонено. Відповідно до п. 7 розд. ІІ Порядку №21-2, видатки на погашення заборгованості за рішеннями судів плануються в межах бюджетних призначень та здійснюються у порядку черговості за датою набрання рішенням законної сили. Оскільки, рішення суду від 17.12.2024 набрало законної сили 16.04.2025, його виконання можливе після виділення відповідного фінансового ресурсу з Державного бюджету України.

Пунктом 4 Розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2022 за № 53/37389 (далі - Порядок) встановлено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді на погашення заборгованості з пенсійних та страхових виплат за рішеннями суду. Кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з пенсійних та страхових виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» і визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою. Доплата, нарахована за рішенням суду, як така, що не передбачена бюджетом Головного управління, потребує додаткового фінансування та буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу. Для фінансування заборгованості з страхових виплати за рішеннями суду у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 № 1152, за окремою бюджетною програмою для фінансування цих виплат не передбачено. Тому, виділення коштів із Державного бюджету на фінансування зазначеного судового рішення не залежить від волі Головного управління і виходить за межі його компетенції. Зі свого боку з метою неупередженого, своєчасного і в повному обсязі виконання рішення суду, Головним управлінням в межах закріплених повноважень 01.07.2025 №0500-0401-5/65155, 15.09.2025 №0500-0401-5/93051 направлено запити до Пенсійного фонду України, як до розпорядника коштів вищого рівня, щодо надання додаткового фінансування для забезпечення виплати суми заборгованості зі страхових виплат за рішенням суду ОСОБА_1 . Таким чином, Головним управлінням вжито заходи з метою повного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від суду від 17 грудня 2024 року у адміністративній справі № 200/7393/24 у межах власної компетенції та діючого законодавства. Виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даного судового рішення не залежить від волі Головного управління і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, не має правових підстав. Дана ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у прийнятті звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2024 по справі №200/7393/24, - відмовлено.

Звільнено керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від сплати штрафу.

Змінено спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2024 по справі №200/7393/24 із «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122 Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) поновити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 жовтня 2022 року нарахування та виплату страхових виплат.» на:

«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122 Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахованої за період за період з 01 жовтня 2022 року по 31 березня 2025 року проте невиплаченої пенсії у розмірі 223 567,84 грн.»

Не погодившись з такою ухвалою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду в частині зміни способу та порядку виконання судового рішення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що змінивши спосіб виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення конкретної суми, буде змінено рішення суду по суті, і це не захистить право позивача на отримання заборгованості.

Також зазначав, що судове рішення, що ухвалено у даній справі, на його думку, виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля.

Боржник - Головне управління не відмовляється виконувати рішення, на виконання рішення суду визначило суму заборгованості зі щомісячних страхових виплат та здійснено виплату страхових виплат позивачу, які проводяться шляхом включення до сформованої відомості на виплату місячного розміру страхових виплат в розмірі 8 871,31 грн.

Виконання судового рішення у повному обсязі, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.

Так, для фінансування заборгованості з страхових виплати за рішеннями суду у бюджеті Пенсійного фонду України на 2025 рік, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 № 1152, за окремою бюджетною програмою для фінансування цих виплат не передбачено.

Таким чином, виплата нарахованої доплати по страховим виплатам за період з 01 жовтня 2022 року по 31 березня 2025 року в сумі 223 567,84 грн, буде фактично здійснена після отримання відповідного фінансового ресурсу з Державного бюджету України.

Отже, єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат на погашення заборгованості з пенсійних виплат.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382, ч. 1 ст. 382-2, ч. 1, 2 ст. 382-3 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до вимог ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оцінюючи наданий відповідачем звіт від 23.09.2025, суд зазначає, що відповідачем не виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2024 по справі №200/7393/24 в повному обсязі.

Як встановлено судом з наданих до звіту відповідача доказів, позивачу було нараховано заборгованість з пенсії з 01 жовтня 2022 року по 31 березня 2025 року в сумі 223 567,84 грн.

Вказана обставина не заперечується представником позивача.

Разом з тим, як встановлено судом, заборгованість позивачу не виплачена у зв`язку із відсутністю фінансування з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня Пенсійного фонду України.

При цьому, суд зазначає, що звернення відповідача з листом від 01.07.2025 № 0500-0401-5/65155, від 15.09.2025 № 0500-0401-5/93051 до Пенсійного фонду України з проханням про розгляд питання щодо виділення коштів на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по цій справі, хоча певною мірою і є свідченням вчинення відповідачем дій, направлених на виконання судового рішення, проте не свідчить про виконання судового рішення у повному обсязі.

Ураховуючи зазначене вище, підстави для прийняття звіту про виконання судового рішення відсутні.

Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

В силу частини третьої статті 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень частини третьої статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі Ковач проти України, пункт 59 рішення у справі Мельниченко проти України, пункт 50 рішення у справі Чуйкіна проти України, тощо).

З наданих матеріалів справи, судом встановлено, що залишок невиплачених пенсійних коштів, нарахованих на виконання рішення суду Позивачу складає 223 567,84 грн.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Аналіз викладеного вище, дає підстави для висновку, що завданням адміністративного судочинства, є зокрема своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, виконання судового рішення є завершальною стадією судового процесу, в якій остаточно реалізується завдання адміністративного судочинства - ефективний захист та поновлення порушених прав.

Враховуючи, що відповідачем самостійно розраховано суму заборгованості з пенсійних виплат на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2024 по справі №200/7393/24, а вказане рішення у встановлений судом спосіб не виконано понад чотири місяці, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку з власної ініціативи змінити спосіб виконання рішення суду.

Застосування такого способу виконання є найбільш ефективним за наявності відомостей про суму боргу.

При цьому, судом враховується, що зміна способу і порядку виконання не змінює та не зачіпає суті самого судового рішення, сутністю якого є, зокрема, поновлення прав позивача на виплату заборгованості зі страхових виплат.

Відтак, окружний суд правильно вирішив змінити спосіб виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.12.2024 року по справі №200/7393/24, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 нарахованої за період з 01 жовтня 2022 року по 31 березня 2025 року проте невиплаченої пенсії у розмірі 223 567,84 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області – залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі № 200/7393/24 – залишити без змін.

Повне судове рішення – 18 лютого 2026 року.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів І. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук