Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №500/3302/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року справа №500/3302/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційні скарги Мастюгіна Євгенія Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі № 500/3302/25 (головуючий І інстанції Пляшкова К.О.) за позовом Мастюгіна Євгенія Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Мастюгін Євгеній Дмитрович в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незастосування при обчисленні пенсії позивачу, раніше встановленого та проіндексованого, показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки в розмірі 11758,75 грн, його незбільшення внаслідок індексації на коефіцієнти 1,0796 та 1,115 та щодо невиплати частини пенсії, яка перевищує розмір 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність Законом України “Про державний бюджет на 2025 рік”, із застосуванням коефіцієнтів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу у спосіб застосування для обчислення його пенсії, раніше встановленого та проіндексованого, показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки в розмірі 11758,75 грн, збільшив його на коефіцієнти 1,0796 та 1,115 з 23 квітня 2025 року, а частину обчисленої пенсії, що перевищує розмір 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність Законом України “Про державний бюджет на 2025 рік”, виплачувати з цієї дати, із застосуванням коефіцієнтів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року позов задоволено частково:

- визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо застосування, при проведенні перерахунку (індексації) пенсії позивача, з 1 березня 2024 року та з 1 березня 2025 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок (індексацію) пенсії позивача на підставі частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, з 01 грудня 2024 року у розмірі 1,0796, а з 1 березня 2025 року у розмірі 1,0796 та 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2017-2019 роки у розмірі 11758,75 грн;

- у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просив змінити рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі № 500/3302/25 шляхом задоволення позовних вимог в повному обсязі, а саме:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не застосування при обчисленні пенсії ОСОБА_1 раніше встановленого та проіндексованого показника середньої заробітної плати за 2017 – 2019 роки в розмірі 11758,75, його не збільшення внаслідок індексації на коефіцієнти 1,0796 та 1,115 та щодо невиплати частини пенсії, яка перевищує розмір 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік» із застосуванням коефіцієнтів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у спосіб Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.10.2025 3 застосування для обчислення його пенсії раніше встановленого та проіндексованого показника середньої заробітної плати за 2017 - 2019 роки в розмірі 11758,75, збільшивши його на коефіцієнти 1,0796 та 1,115 з 23.04.2025, а частину обчисленої пенсії, що перевищує розмір 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік» виплачувати з цієї дати із застосуванням коефіцієнтів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.

Апелянт зазначив, що постановою КМУ від 03.01.2025 № 1 установлено, що для осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Абзацом першим цієї постанови передбачені наступні коефіцієнти: до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, — 0,5; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, — 0,4; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, — 0,3; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, — 0,2; до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, — 0,1.

На думку апелянта, суд не звернув увагу на те, що також цією постановою визначено, що для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зважаючи на те, що позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а розмір його обчисленої пенсії перевищує 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, то сума його пенсії понад зазначений розмір має виплачуватись із застосуванням вищевказаних коефіцієнтів.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову через порушення норм матеріального права.

Апелянт зазначив, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 500/6048/23, що набрало законної сили 11.04.2024, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зобов`язано провести індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 р.р.) на коефіцієнти збільшення 1,11 з 01.03.2021; 1,14 з 01.03.2022 та 1,197 з 01.03.2023.

При цьому, зобов`язань щодо проведення ОСОБА_1 перерахунків пенсії у зв`язку зі змінами у законодавстві рішення суду від 23.10.2023 у справі № 500/6048/23 не містить.

На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 500/6048/23 у травні 2024 року Головним управлінням ОСОБА_1 проведено індексацію пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнти збільшення 1,11 з 01.03.2021; 1,14 з 01.03.2022 та 1,197 з 01.03.2023.

Заробітну плату обчислено з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2017, 2018 та 2019 роки збільшеного на коефіцієнти збільшення 1,11 з 01.03.2021, 1,14 з 01.03.2022 та 1,197 з 01.03.2023 — 11758,75 грн. Індивідуальний коефіцієнт заробітку склав 6,09365. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 71653,71 грн (7763,17 * 1,11 * 1,14 * 1,197).

Законом України «Про Державний бюджет на 2025 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність: з 01.01.2025 — 2361,00 грн.

Розмір пенсії ОСОБА_1 без обмеження її десятьма прожитковими мінімумами з 01.03.2024 складає 26468,78 грн, а саме:

- 26452,40 грн – розмір пенсії за віком, розрахований згідно статті 27 Закону № 1058 (71653,71 грн х 0,36917);

- 16,38 грн - доплата за 1 рік понаднормового стажу (1638,00 грн х 1%).

Розмір пенсії ОСОБА_1 з урахуванням частини третьої статті 27 Закону № 1058 з обмеженням її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами з 01.03.2024 складає 23610,00 грн.

Пенсія за грудень 2024 в розмірі 23610, 00 грн нарахована на основну відомість грудня 2024 року на картковий рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» (дата виплати – 21). Заборгованість за період з березня 2024 року по листопад 2024 року в розмірі 50029,32 грн нарахована на додаткову відомість грудня 2024 на картковий рахунок, відкритий в ПАТ КБ «Приватбанк» (дата виплати – 21).

Отже Порядком № 124 передбачено застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 - 3764,40 грн, та не передбачено застосування коефіцієнта до показника середньої заробітної плати із якого призначались пенсії позивачу в 2020 році — 7763,17 грн.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 500/6048/23 не розглядалось питання та не покладено зобов`язань щодо проведення ОСОБА_1 перерахунків пенсії у зв`язку зі змінами в законодавстві.

Пенсію ОСОБА_1 призначено відповідно до норм Закону України “Про загальнообов`язкове державне Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.10.2025 11 пенсійне страхування”. Постанова № 1 не застосовується до пенсій, призначених відповідно до норм Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Таким чином, розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.03.2025 обчислено відповідно до вимог законодавства, у тому числі статті 27 Закону № 1058. Про те, що дія постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану” не поширюється на пенсії, призначені за Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, позивачу повідомлено листами відповідача від 08.05.2025 № № 2904-2882/Н-02/8 1200/25 та від 25.06.2025 № № 5002-4549/Н-02/8-1200/25.

Враховуючи зазначене та норми чинного законодавства, підстав для проведення перерахунку пенсії позивачу у спосіб застосування для обчислення його пенсії раніше встановленого та проіндексованого показника середньої заробітної плати за 2017 - 2019 роки в розмірі 11758,75 грн, збільшивши його на коефіцієнти 1,0796 та 1,115 з 2304.2025, а частину обчисленої пенсії, що перевищує розмір 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік», виплачувати з цієї дати із застосуванням коефіцієнтів, визначених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, немає.

Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційних скарг, перевірив їх за матеріалами справи у змішаній формі (електронно-паперовій) і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Луганській області.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 360/407/21 позовні вимоги адвоката Мастюгіна Євгенія Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 від 13 січня 2021 року № 360/2865/20/2021; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 30 травня 2020 року.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 500/2802/22, яке набрало законної сили 21 листопада 2022 року, позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 13 лютого 2020 року № 908 та від 09 січня 2020 року № 00089, виданих ТОО “Тенгизшевройл” Республіки Казахстан за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2019 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 30 травня 2020 року з урахуванням довідок про заробітну плату від 13 лютого 2020 року № 908 та від 09 січня 2020 року № 00089, виданих ТОО “Тенгизшевройл” Республіки Казахстан за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2019 року.

За вищевказаними рішеннями судів ОСОБА_1 з 30 травня 2020 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону № 1058-IV.

Згідно з протоколом про перерахунок пенсії від 16 лютого 2023 року при призначенні позивачу пенсії з 30 травня 2020 року застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за три попередні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн; індивідуальний коефіцієнт для обчислення: 6.09365; середньомісячний заробіток для обчислення: 47306.04000. Розмір пенсії ОСОБА_1 з 30 травня 2020 року склав 17480,35 грн, а саме: 17463,97 грн - розмір пенсії за віком, обчислений за статтею 27 Закону (47306,04 грн х 0,36917), 16,38 грн - доплата за 1 рік понаднормового стажу (1638,00 грн х 1 %); максимальний розмір пенсії – 16380,00 грн.

Під час проведення перерахунку пенсії позивача в березні 2023 року відповідачем не проведено індексацію пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати по Україні, який враховується при обчисленні його пенсії, на коефіцієнти збільшення 1,11 (у 2021 році), 1,14 (у 2022 році) та 1,197 (у 2023 році).

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2023 року у справі № 500/6048/23, залишеному без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року, позов задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 у 2021, 2022 та у 2023 роках шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнти збільшення 1,11; 1,14; 1,197; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнти збільшення 1,11 з 01 березня 2021 року; 1,14 з 01 березня 2022 року та 1,197 з 01 березня 2023 року.

За рішенням про перерахунок пенсії від 30 жовтня 2024 року, на виконання рішення суду від 23 жовтня 2023 року у справі № 500/6048/23, пенсійним органом проведено індексацію пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення його пенсії (за 2017-2019 роки) в розмірі 7763,17 на коефіцієнти збільшення 1,11 з 01 березня 2021 року; 1,14 з 01 березня 2022 року та 1,197 з 01 березня 2023 року – 11758,75 грн. Індивідуальний коефіцієнт заробітку склав 6,09365. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 71653,71 грн.

Розмір пенсії склав 26468,78 грн, у тому числі: розмір пенсії за віком (48715,50 х 0,36917) – 26452,40 грн, доплата за понаднормовий стаж (за 1 рік) – 16,38 грн. Максимальний розмір пенсії з 01 березня 2024 року - 23610,00 грн.

Листом ГУПФУ в Луганській області від 5 листопада 2024 року № 1200-0208-8/28267 повідомило позивача про виконання рішення суду від 23 жовтня 2023 року у справі № 500/6048/23.

Позивач через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою від 23 квітня 2025 року за проведенням перерахунку його пенсії шляхом збільшення показника середньої зарплати по Україні, який застосовується для обчислення розміру пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнти збільшення 1,0796 з 01 березня 2024 року та 1,115 з 01 березня 2025 року із збереження раніше встановлених коефіцієнтів збільшення, а частину пенсії, що перевищує 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням коефіцієнтів, передбачених постановою КМУ від 03.01.2025 № 1.

Листом ГУПФУ в Луганській області від 8 травня 2025 року № 2904-2882/Н-02/8-1200/25 повідомлено, що відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 перерахунок пенсій з 1 березня 2024 року проведено із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796. Показник середньої заробітної плати для проведення перерахунку складає 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 перерахунок пенсій з 1 березня 2025 року проведено із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115. Показник середньої заробітної плати для проведення перерахунку складає 8913,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115).

Тернопільським окружним адміністративним судом рішенням від 23 жовтня 2023 року у справі № 500/6048/23 зобов`язано Головне управління провести індексацію пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за 2017-2019 роки) на коефіцієнти збільшення 1,11 з 01 березня 2021 року; 1,14 з 01 березня 2022 року та 1,197 з 01 березня 2023 року. На виконання зазначеного рішення суду Головним управлінням проведено відповідні перерахунки пенсії. При цьому, зобов`язань щодо проведення перерахунків пенсії у зв`язку зі змінами у законодавстві вказане рішення суду не містить. Враховуючи зазначене, з 01 березня 2024 року виплата пенсії проводилася в розмірі, визначеному на виконання рішення суду.

З 01 березня 2025 року позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до норм Постанови № 209 (індексація заробітної плати) із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні 8913,83 грн. Розмір пенсії встановлено з урахуванням норм частини третьої статті 27 Закону № 1058-IV.

З протоколу про перерахунок пенсії позивача від 23 квітня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01 березня 2025 року із застосуванням: середнього заробітку за 3 роки (2017-2019 роки) в розмірі 3764,40 грн; коефіцієнту збільшення показника середньої заробітної плати 2,367928 (1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115); збільшеного на коефіцієнт показника заробітної плати – 8913,83 грн; індивідуального коефіцієнту для обчислення 6,09365; середньомісячного заробітку для обчислення 54317,76 грн. Загальний розмір пенсії позивача склав 26544,63 грн, у тому числі: розмір пенсії за віком (54317,76 х 0,37000) – 26511,87 грн, доплата за понаднормовий стаж (за 2 років) – 32,76 грн. Максимальний розмір пенсії – 23610,00 грн.

Виплата пенсії позивачу з 11 квітня 2024 року здійснюється з особливостями “Не підлягають МП, призначено за рішенням суду в твердому розмірі”.

Предметом спору у справі є: правомірність дій (бездіяльності) відповідача щодо проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року - 3764,40 грн (відповідно до Порядку № 124), а не до показника середньої заробітної плати із якого призначалась пенсії позивачу у 2020 році - 7763,17 грн; виплата нарахованої позивачу пенсії із обмеженням її максимальним розміром, визначеним частиною третьою статті 27 Закону № 1058-IV, без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1.

Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.

За ст. 1 Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За ч. 1 статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Частиною п`ятою статті 2 Закону № 1282-XII визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

За частиною другою статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ч. 1 статті 27 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );

К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

За ч. 2 статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі - Порядок № 124).

За пунктом 4 Порядку № 124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

К = (ЗСЦ + ЗСЗ) х 50 % : 100 % + 1,

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100 % - 100 %,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

За пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.

У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році” установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році”, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.

З наведених положень слідує, що індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов Кабінету Міністрів України про індексацію пенсійних виплат проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Однак положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

Верховним Судом у постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 викладено правовий висновок, що абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

В іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію “якості закону”.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV.

Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата Верховного Суду дійшла висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

Застосовуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24, до спірних правовідносин, з урахуванням вищенаведених правових норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ГУПФУ в Луганській області, здійснюючи з 1 березня 2024 року та з 1 березня 2025 року перерахунок пенсії позивача, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та збільшуючи на установлені Постановами № 185 та № 209 коефіцієнти збільшений у попередніх роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (3764,40 грн х 1,5146838 = 5701,87 грн), замість збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який врахований для обчислення пенсії позивача (7763,17 грн х 1,5146838 = 11758,75 грн), діяв протиправно.

Щодо обраного позивачем способу захисту його порушених прав, суд зазначає таке.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об`єднаного Королівства” (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач у позовній заяві просить відновити його порушене право на належний перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону № 1058-IV з 23 квітня 2025 року (з дня звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії).

Проте, суд, керуючись положеннями статті 9 та 122 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та відновити порушене право позивача на належний перерахунок пенсії в межах шестимісячного строку, що передував дню звернення позивача до суду з цим позовом (30 травня 2025 року), тобто з 01 грудня 2024 року.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про:

- визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо застосування, при проведенні перерахунку (індексації) пенсії позивача, з 1 березня 2024 року та з 1 березня 2025 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок (індексацію) пенсії позивача на підставі частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році” та пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році”, із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, з 01 грудня 2024 року у розмірі 1,0796, а з 1 березня 2025 року у розмірі 1,0796 та 1,115 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2017-2019 роки у розмірі 11758,75 грн;

Щодо вимог про виплату нарахованої пенсії із обмеженням її максимальним розміром, визначеним частиною третьою статті 27 Закону № 1058-IV, без застосування коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1, апеляційний суд враховує наступне.

За частиною третьою статті 27 Закону № 1058-IV максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX “Про Державний бюджет України на 2024 рік” установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 2361 гривні.

Статтею 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX “Про Державний бюджет України на 2025 рік” (далі - Закон № 4059-IX) установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 2361 гривні.

Отже, максимальний розмір пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, у 2024 та 2025 роках не може перевищувати 23610,00 грн.

Статтею 46 Закону № 4059-IX установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України” (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 46 Закону № 4059-IX Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану” (далі – Постанова № 1), пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України” (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

Для осіб, пенсії яким призначено (перераховано) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, та які мають право на пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, і в яких розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, коефіцієнти застосовуються до відповідних сум перевищення пенсії, призначеної (перерахованої) відповідно до актів законодавства, зазначених в абзаці першому цього пункту, понад суму пенсії, обчислену відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Зважаючи на визначену у статті 46 Закону № 4059-IX та в абзаці першому пункту 1 Постанови № 1 сферу дії Постанови № 1, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, що ця Постанова не поширюється на пенсії, призначені відповідно до Закону № 1058-IV, тому відсутні підстави для її застосування до спірних правовідносин.

Судом встановлено, що у спірному періоді відповідач правомірно здійснював виплату позивачу пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, у максимально можливому розмірі 23610,00 грн без застосування коефіцієнтів, установлених Постановою № 1.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Мастюгіна Євгенія Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі № 500/3302/25 за позовом Мастюгіна Євгенія Дмитровича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 18 лютого 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв