Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №620/11141/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2026 року Чернігів Справа № 620/11141/25

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

судді Баргаміної Н.М.,

при секретарі Кондратенко О.В.,

за участю представника позивача Євсеєнка В.В., представника відповідача Коляди І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівське хлібоприймальне підприємство» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Носівське хлібоприймальне підприємство» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 23.09.2025 № 16734/ж10/25-01-07-00 форми «П», яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 134.1 ст. 134, п.п.140.4.4, п.140.4 ст. 140 ПКУ, п. 5, п. 6, п. 10 П(С)БО 16 «Витрати», в результаті чого зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на прибуток по періодах на загальну суму 3 920 376,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 23.09.2025 № 16735/ж10/25-01-07-00 форми «Р», яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПКУ, в результаті чого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у сумі 493 892,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 123 473,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 23.09.2025 № 16733/ж10/25-01-07-00 форми «Р», яким встановлено порушення п. 44.2 ст. 44, п. 134.1 ст. 134, п.п.140.4.4, п.140.4 ст. 140 ПКУ, п. 5, п. 6, п. 10 П(С)БО 16 «Витрати», в результаті чого збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 404 322,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 101 081,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 23.09.2025 № 16736/ж10/25-01-24-06 форми «В4», яким встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПКУ, в результаті чого зменшено від`ємне значення в розмірі 528 668,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податків права на формування в податковому обліку сум податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Вказує, що враховуючи, що реальний рух активів та коштів відбувся, документи, що були досліджені під час перевірки, у своїй сукупності складають цілісну картину, за таких обставин висновок про завищення суми податкового кредиту, шляхом включення документально оформлених операцій по взаємовідносинам з ТОВ «Пардес» є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що в ході проведення перевірки позивача встановлено, що суми податкового кредиту, документально оформлених з ТОВ «Пардес», операцій не підтверджено первинними документами, не відповідають правильному застосуванню вищенаведених норм статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вказує, що платником неправомірно занижено суму податку на прибуток внаслідок завищення витрат підприємства шляхом включення до їх складу документально оформлених операцій з придбання товару у ТОВ «Пардес». Також вказує, що Головним управлінням ДПС у Чернігівській області для з`ясування обставин щодо реальності здійснення та документального оформлення операцій з придбання товару у ТОВ «Пардес» на адресу ТОВ «Носівське хлібоприймальне підприємство» було спрямовано запит від 01.08.2025 № 00957838/3, станом на дату підписання акту відповідь була відсутня.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що сертифікат якості не є первинним бухгалтерським документом в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а отже не містить відомостей про господарську операцію, а тому не впливає на здійснення бухгалтерського обліку. Вказує, що відповідачем не спростовується факт подальшої реалізації позивачем придбаної кукурудзи, а отже не спростовується рух активів, як підтвердження (фактичного) вчинення господарської операції, в зв`язку із чим у позивача виникає право на формування в податковому обліку сум податкового кредиту та витрат.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 25.11.2025 було задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівське хлібоприймальне підприємство» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; ухвалою суду від 09.12.2025 було продовжено строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у Чернігівській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівське хлібоприймальне підприємство» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2020 по 31.03.2025, валютного законодавства за період з 01.10.2020 по 31.03.2025, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2020 по 31.03.2025, іншого законодавства за період з 01.10.2020 по 31.03.2025, за результатами якої складено акт від 08.08.2025 № 14417/Ж5/25-01-07-01-01 (т. 1 а.с. 104-126).

Згідно висновків, викладених в акті, під час перевірки було встановлено порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.4, ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 404322 грн., в тому числі за квітень 2022 року на суму 404322 грн; завищено від`ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 528668 грн, в тому числі за березень 2025 року на суму 528668 грн;

- п. 5, п. 6, п.10 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п. 44.2 ст.44, п.134.1 ст. 134, п.п. 140.4.4 п.140.4 ст.140 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на прибуток на загальну суму 493892 грн., в тому числі за 2022 рік на суму 493892 грн; завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток на суму 3920376 грн., в тому числі за 3 місяці 2025 року на суму 3920376 грн.

На підставі акту перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення (т. 1 а.с. 169-172):

- від 23.09.2025 № 16733/ж10/25-01-07-00, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток у сумі 493892,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 123473,00 грн;

- від 23.09.2025 № 16734/ж10/25-01-07-00, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на прибуток по періодах на загальну суму 3920376,00 грн;

- від 23.09.2025 № 16735/ж10/25-01-07-00, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 404322,00 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 101081,00 грн;

- від 23.09.2025 № 16736/ж10/25-01-07-00, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість в розмірі 528 668,00 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996) зобов`язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Кредиторською заборгованістю підприємства визнається сума його боргу перед іншими особами, які стосовно цього підприємства є кредиторами. Кредитори - це особи, яким підприємство заборгувало кошти, їхні еквіваленти, активи, а також роботи чи послуги. Кредиторська заборгованість - це один з видів зобов`язань підприємства.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 вказаного Закону).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим кредитом визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

В силу підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно підпункту «а» пункту 198.1, пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

В силу пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З огляду на вказані норми права підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, не підтверджених відповідними первинними документами.

З наведених законодавчих положень випливає, що формування платником податку об`єкту оподаткування здійснюється шляхом врахування витрат підприємства за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними документами, а також використання отриманих за договором товарів/послуг у власній господарській діяльності.

У податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит може вважатися не підтвердженим.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарської операції, платник податку має право на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Пардес» (продавець) та ТОВ «Носівське хлібоприймальне підприємство» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № ПА/НХПП/2/2020-к від 10.09.2020 та додаткову угоду № 1 від 01.03.2021, згідно умов яких продавець зобов`язується передати у власність покупця зерно кукурудзи врожаю 2020 року в кількості 1284 тон +/- 5%, а покупець зобов`язується прийняти товар за сплатити за товар визначену договором грошову суму (вартість) (т. 1 а.с. 85-87).

Також між ТОВ «Пардес» (продавець) та ТОВ «Носівське хлібоприймальне підприємство» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № ПА/НХПП/1/2020-к від 01.04.2021, згідно умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця зерно кукурудзи врожаю 2020 року в кількості 28,00 тон +/- 10%, а покупець зобов`язується прийняти товар за сплатити за товар визначену договором грошову суму (вартість) (т. 1 а.с. 83-84).

Позивачем на підтвердження виконання умов вказаних договорів було надано акти приймання-передачі № НА-6-Н00015 від 31.05.2021, банківські виписки, видаткові накладні № 8 від 31.05.2021, № 6 від 09.04.2021 (т. 1 зворот а.с. 77, а.с. 78, 81 та їх звороти).

За фактом поставки було складено податкові накладні № 1 від 09.04.2021 та № 1 від 31.05.2021, що зафіксовано в акті перевірки.

В подальшому придбаний об`єм зерна кукурудзи 3 класу було реалізовано частково ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН», відповідно до умов договору від 19.03.2021 № 460/1-139782, а частково нерезиденту COFCO Resources S.A. згідно умов зовнішньоекономічного контракту від 04.06.2021 № 619951, що підтверджується залізничними накладними, актом приймання-передачі товару, митною декларацією, видатковою накладною (т. 1 а.с. 12-15, 76-77, 82, 88-91).

Так, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст вказаних господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

Разом з тим, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Так, в обґрунтування встановлення податкового обліку по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Пардес» відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій.

При цьому, наявність помилок в оформленні окремих документів не є безумовною підставою для висновків про відсутність господарської операції. Водночас, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи за своєю формою та змістом не суперечать вимогам податкового законодавства, не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Податкового кодексу України спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Судом не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б давало підстави для висновку щодо завищення витрат позивача.

Суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, а тому суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на не звітування ТОВ «Пардес» до контролюючих органів.

Також і не можуть бути прийняті до уваги доводи відповідача з приводу того, що позивачем до перевірки не надано документів щодо якості товару, придбаного у ТОВ ««Пардес», оскільки наведені документи не є документами бухгалтерського первинного обліку у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відповідно, не можуть служити належними доказами підтвердження нереальності господарських операцій.

Щодо посилання відповідача, на те, що для з`ясування обставин щодо реальності здійснення та документального оформлення операцій з придбання товару у ТОВ «Пардес» на адресу ТОВ «Носівське хлібоприймальне підприємство» було направлено запит від 01.08.2025 № 00957838/3, на який не було надано відповіді, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Таким чином, податковий орган вправі витребувати від платника податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, які перераховані у пункті 85.4 Податкового кодексу України, однак запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача була проведена з 30.06.2025 по 01.08.2025 року.

Отже, відповідач не дотримався під час формування запиту від 01.08.2025 (т. 1 а.с. 237) положень пункту 85.4 Податкового кодексу України в частині встановлення строку (п`ять робочих днів) для платника податків щодо подання документів.

Згідно пункту 85.6 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Разом з тим, відповідач не надав суду акт про відмову у наданні платником податків витребуваних документів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність висновків перевірки щодо не реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Пардес».

Як наслідок, суд приходить до необхідності визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Чернігівській області від 23.09.2025 № 16733/ж10/25-01-07-00, від 23.09.2025 № 16734/ж10/25-01-07-00, від 23.09.2025 № 16735/ж10/25-01-07-00, від 23.09.2025 № 16736/ж10/25-01-07-00.

Стосовно інших посилань відповідача, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівське хлібоприймальне підприємство» необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівське хлібоприймальне підприємство» підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в розмірі 30280,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівське хлібоприймальне підприємство» (вул. Київська, 9, м. Носівка, Носівський район, Чернігівська область, 17100, код ЄДРПОУ 00957838) до Головного управління ДПС у Чернігівській області (вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000, код ЄДРПОУ 44094124) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 23.09.2025 № 16733/ж10/25-01-07-00, від 23.09.2025 № 16734/ж10/25-01-07-00, від 23.09.2025 № 16735/ж10/25-01-07-00, від 23.09.2025 № 16736/ж10/25-01-07-00.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Носівське хлібоприймальне підприємство» судовий збір в розмірі 30280,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.02.2026.

Суддя Наталія БАРГАМІНА