Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №620/4212/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року Чернігів Справа № 620/4212/25

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо невнесення змін до висновку службового розслідування;

зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 з метою виконання та додержання вимог законів для вжиття дієвих заходів для відновлення порушених прав свобод та інтересів позивача - прийняти (видати) наказ про внесення змін у висновок службового розслідування від 18.12.2017, яким (відмінити), - виключити з п.7 висновку текст: керуючись п.3.5.6. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби, затвердженої наказом адміністрації Держприкордонслужби від 20.05.2008 №425, а саме: порушення без поважних причин термінів виконання доручень керівництва, рішень колегії, наказів адміністрації Держприкордонслужби, позбавити премії у розмірі 100% від нарахованої суми у січні 2018 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі №620/7248/23 судом було встановлено, що «оскільки позивач у січні 2018 року не виконував обов`язки військової служби та не входив до складу Державної прикордонної служби України, у зв`язку зі звільненням та виключенням зі списків Військової частини НОМЕР_1 з 21.12.2017, то грошове забезпечення позивачу за січень 2018 року, у тому числі і премія, нарахуванню чи відрахуванню не підлягає. Враховуючи наведене, вважає, що інформація ,яка значиться у висновку службового розслідування на підставі якого був прийнятий наказ №1999 АГ є недостовірною – неправдивою (зайвою), оскільки не підтверджується належними доказами, що позивач у січні 2018 року проходив службу. Звернувшись до відповідача із заявою, в якій позивач просив внести зміни у висновок службового розслідування шляхом виключення з п.7 висновку службового розслідування текст: «керуючись п.3.5.6. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби, затвердженої наказом адміністрації Держприкордонслужби від 20.05.2008 №425, а саме: порушення без поважних причин термінів виконання доручень керівництва, рішень колегії, наказів адміністрації Держприкордонслужби, позбавити премії у розмірі 100% від нарахованої суми у січні 2018 року», у відповідь отримав відмову. Вважає бездіяльнісоть командира військової частини НОМЕР_1 щодо невнесення змін у висновок службового розслідування протиправною, тому звертається до суду з даним позовом.

Суд ухвалою від 23.06.2025 відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позов, в якому останній просить у задоволенні вимог відмовити, наголошуючи, що наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.12.2017 №1999-АГ, яким затверджено висновок службового розслідування, є чинним та законним, прийнятим на підставі діючого законодавства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

05.11.2024 позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив внести зміни у висновок службового розслідування стосовно старшого прапорщика ОСОБА_1 , а саме: виключити з п.7 висновку текст: керуючись п.3.5.6. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби, затвердженої наказом адміністрації Держприкордонслужби від 20.05.2008 №425, а саме: порушення без поважних причин термінів виконання доручень керівництва, рішень колегії, наказів адміністрації Держприкордонслужби, позбавити премії у розмірі 100% від нарахованої суми у січні 2018 року.

У відповідь на заяву від 05.11.2024 відповідач листом (а.с.7-9) відмов у внесенні виправлень, вказавши на відсутність підстав для внесення змін до висновку службового розслідування.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.02.2005 №111 затверджено Інструкцію про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України (далі – Інструкція).

Ця Інструкція визначає підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування за фактами невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцями своїх службових обов`язків, порушення військової дисципліни, порядку несення служби або громадського порядку.

Відповідно до положень розділу «Оформлення результатів розслідування» Інструкції

За результатами службового розслідування складається висновок, у якому, крім положень, визначених пунктом 17 цієї Інструкції, обов`язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення; які вимоги законів чи інших нормативно-правових актів та керівних документів або посадових інструкцій, які було порушено кожним із військовослужбовців; обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; висновок щодо наявності чи відсутності в діянні військовослужбовця складу дисциплінарного правопорушення та в чому воно (за наявності такого) полягало; пропозиції щодо притягнення винних осіб до відповідальності правами відповідного начальника (командира) без зазначення конкретного виду стягнення; інші заходи, які пропонується здійснити для усунення причин правопорушення та умов, що йому сприяли; дата складання висновку.

Висновок службового розслідування підписується особою (особами), якою (якими) воно проводилося.

Після здійснення правової оцінки висновок службового розслідування посадовою особою, яка проводила розслідування, подається на розгляд начальникові (командиру), який призначив це розслідування. До висновку додаються усі матеріали розслідування.

Відповідно до п.24 та п.26 Інструкції начальник (командир), який призначив службове розслідування, у 10-денний строк розглядає висновок та всі інші матеріали службового розслідування.

Днем закінчення службового розслідування вважається день затвердження начальником (командиром) висновку службового розслідування.

Згідно з приписами п.27 Інструкції, якщо провину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид стягнення зазначається начальником (командиром) особисто на висновку службового розслідування.

З аналізу наведеного слідує, що висновок/акт службового розслідування лише фіксує певні обставини та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій.

Висновок службового розслідування, не породжує певних правових наслідків, його результати не мають обов`язкового характеру для особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, а є лише передумовою для прийняття уповноваженим суб`єктом відповідного рішення.

Висновок службового розслідування не є документом, який містить норми права загальної або індивідуальної дії. Він не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не має обов`язкового характеру для суб`єкта по відношенню, до якого він винесений.

Тобто, висновок службового розслідування не має обов`язкового характеру і не набуває статусу рішення у розумінні статті 19 КАС України.

Таким рішенням є наказ, прийнятий за результатами службового розслідування, і питання обґрунтованості висновку службового розслідування має бути предметом оцінки судом у разі оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятих на його реалізацію.

Рішеннями, які створюють для особи правові наслідки, є рішення, якими посадова особа, яка призначила службове розслідування, у встановленому порядку за наявності підстав вживає адміністративних та організаційних заходів, чи ініціює питання про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Так, звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі №620/7248/23 було встановлено, що «оскільки позивач у січні 2018 року не виконував обов`язки військової служби та не входив до складу Державної прикордонної служби України, у зв`язку зі звільненням та виключенням зі списків Військової частини НОМЕР_1 з 21.12.2017, то грошове забезпечення позивачу за січень 2018 року, у тому числі і премія, нарахуванню чи відрахуванню не підлягає.».

Враховуючи наведене, вважає, що інформація ,яка значиться у висновку службового розслідування на підставі якого був прийнятий наказ №1999 АГ є недостовірною – неправдивою (зайвою), оскільки не підтверджується належними доказами, що позивач у січні 2018 року проходив службу.

В той же час, суд звертає увагу, що наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.12.2017 №1999-АГ, яким затверджено висновок службового розслідування, є чинним та ніким і нічим не скасований.

Також, цією постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі №620/7248/23 констатовано, що висновок службового розслідування від 18.12.2017, який затверджено начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 18.12.2017, є способом реалізації наданої суб`єкту владних повноважень компетенції, а сам висновок не є рішенням (актом індивідуальної дії) у розумінні Кодексу адміністративного судочинства, а лише носієм інформації встановленої під час перевірки, та не порушує права позивача.

З урахуванням наведеного, варто дійти висновку, що викладені, у адресованій командиру військової частини заяві від 05.11.2024 вимоги, не спрямовані та не можуть бути спрямовані на відновлення порушених прав чи інтересів позивача, а тому відмовляючи у задоволенні заяви позивача, відповідач обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відповідних виправлень.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача положення наказу МВС від 06.06.2017 №468, яким затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України, оскільки остання не регулює питання оформлення результатів службового розслідування. Таким нормативно-правовим актом є Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.02.2005 №111, яким затверджено Інструкцію про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України та яким не передбачено можливості внесення змін до вже затвердженого висновку службового розслідування.

З огляду на викладене, у позові належить відмовити.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись статтями 72-74, 77, 132, 134,139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 (адреса проживання АДРЕСА_1 ).

Відповідача - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

.

Повне рішення суду складено 18.02.2026.

Суддя Л.О. Житняк