Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №620/13001/25 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року м. Чернігів Справа № 620/13001/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державне підприємство ''Інфороресурс'' про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) 28.11.2025 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства освіти і науки України (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державне підприємство ''Інфороресурс'' (далі – третя особа), у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у внесенні відповідних змін до відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, у графу "На підставі даних, шо містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту" - "Так, не порушує";

- зобов`язати відповідача вилучити запис «Ні, порушує», що проставлений в Єдиній державній електронній базі з питань освіти в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» в особовій картці та внести запис «Так, не порушує».

Позовні вимоги мотивовані тим, що послідовність здобуття освіти відповідає частині 2 статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки позивач здобуває магістерський рівень освіти, який є вищим за раніше здобутий ним бакалаврський рівень освіти.

Ухвалою суду від 23.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, установлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов. Також залучено у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державне підприємство ''Інфороресурс''.

Від відповідача у встановлений судом строк надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, ОСОБА_1 16.08.2021 зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти», відрахований 27.01.2023 за порушення умов контракту. 01.09.2025 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку. Саме тому у довідці, сформованій відповідно до вимог законодавства на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, у відповідному полі зазначено «Ні, порушує», що відповідає дійсності.

У встановлений судом строк від третьої особи пояснення по суті позову не надійшли.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлено такі обставини.

У 2021 році ОСОБА_1 закінчив Державний заклад вищої освіти «Університет менеджменту освіти» за спеціальністю «Менеджмент» та здобув ступінь вищої освіти бакалавр, що підтверджується дипломом бакалавра серії НОМЕР_1 (а.с.16).

На запит представника позивача Державний заклад вищої освіти «Університет менеджменту освіти» листом від 23.09.2025 №01-02/481 зокрема повідомив, що у 2021 році ОСОБА_1 був повторно зарахований до Навчально-наукового інституту менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» (наказ про зарахування № 01-01/426 від 16.08.2021) для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти за галуззю знань 07 «Управління та адміністрування», спеціальністю 073 «Менеджмент», спеціалізацією «Менеджмент організацій та адміністрування (за видами економічної діяльності)». У 2023 році ОСОБА_1 було відраховано із складу здобувачів вищої освіти Навчально-наукового інституту менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» за невиконання навчального плану та порушення умов договору (наказ про відрахування 01-01/46 від 27.01.2023) (а.с.14-15).

На запит представника позивача Ніжинський Державний університет імені Миколи Гоголя листом від 29.09.2025 №01-13/8/3 листом повідомив, що ОСОБА_1 дійсно навчається з 01.09.2025 у Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя на другому (магістерському) рівні вищої - освіти факультету філології, історії та політико-юридичних наук, ОПП Історія та археологія зі спеціальності В6 Історія та археологія денної форми здобуття освіти за кошти фізичних осіб. Термін навчання за вказаним рівнем становить 1 рік 4 місяці. За умови повного виконання навчального плану та успішного захисту кваліфікаційної роботи (складання атестаційного екзамену) здобувач вищої освіти закінчить навчання 31.12.2026 (а.с.11).

Відповідно до довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти на підставі даних, що містяться в Єдиній державній базі з питань освіти, у графі - поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», наявна відмітка «Ні, порушує» (а.с.10).

Вважаючи дії відповідача щодо формування інформації в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, а саме запису “Ні, порушує” про порушення послідовності здобуття освіти, визначеної статтею 10 Закону України «Про освіту», позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи судом зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою - третьою статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Відповідно до статті 3 Закону України від 05.09.2017 №2145-VIII «Про освіту» (далі – Закон №2145-VIII) (частини перша та друга) кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

Частиною другою статті 10 Закону №2145-VIII встановлено, що рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях регулюються Законом України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 №1556-VII (далі – Закон №1556-VII).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону №1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти:

початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

перший (бакалаврський) рівень;

другий (магістерський) рівень;

третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 5 Закону №1556-VII перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності (пункт 4 частини 1 статті 5 Закону №1556-VII).

Частиною 2 статті 5 Закону №1556-VII встановлено, що здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

1) молодший бакалавр;

2) бакалавр;

3) магістр;

4) доктор філософії/доктор мистецтва.

Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти (частина 4 статті 5 Закону №1556-VII)

Відповідно до пункту 1,2 частини 5 статті 5 Закону №1556-VII магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків. Особа має право здобувати ступінь магістра за умови наявності в неї ступеня бакалавра.

Пунктами 1,2,3 частини 2 статті 6 Закону №1556-VII передбачено, що атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи). Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію. Атестація осіб на першому (бакалаврському) та/або другому (магістерському) рівнях вищої освіти може включати єдиний державний кваліфікаційний іспит, що проводиться за спеціальностями та в порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною 1 статті 7 Закону №1556-VII документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Частиною 2 статті 7 Закону №1556-VII встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями:

диплом молодшого бакалавра;

диплом бакалавра;

диплом магістра;

диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Документ про вищу освіту видається закладом вищої освіти лише за акредитованою відповідно до цього Закону освітньою програмою. У документі про вищу освіту зазначається найменування органу (органів) акредитації, а в додатку до документа про вищу освіту - інформація про видані ним (ними) відповідні акредитаційні сертифікати, рішення (частина 6 статті 7 Закону №1556-VII).

Відповідно до частини 10 статті 7 Закону №1556-VII інформація про видані дипломи вноситься закладами вищої освіти, крім вищих військових навчальних закладів, до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

Пунктом першим частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Пунктом 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначено, що здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

За формою довідки про здобувача освіти, наведеної у додатку 9 до вказаного Порядку, у ній зазначається, зокрема, така інформація: на підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту» - ТАК/НІ.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2021 закінчив Державний заклад вищої освіти «Університет менеджменту освіти» за спеціальністю «Менеджмент» та здобув ступінь вищої освіти бакалавр, що підтверджується дипломом бакалавра серії НОМЕР_1 .

Відповідно до листа Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» від 23.09.2025 №01-02/481 ОСОБА_1 у 2021 році був повторно зарахований до Навчально-наукового інституту менеджменту та психології ДЗВО «Університет менеджменту освіти» (наказ про зарахування № 01-01/426 від 16.08.2021) для здобуття другого (магістерського) рівня вищої освіти за галуззю знань 07 «Управління та адміністрування», спеціальністю 073 «Менеджмент», спеціалізацією «Менеджмент організацій та адміністрування (за видами економічної діяльності)».

Згідно із витягом із наказу Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» від 27.01.2023 «01-01/46 ОСОБА_1 відраховано з числа здобувачів вищої освіти 2021 року вступу, II курсу денної форми здобуття освіти Навчально-наукового інституту менедженту та психології (ННІМП) ДЗВО «Університет менеджменту освіти», групи МОБМ-21-ДІ, який навчався за кошти фізичних та юридичних осіб, спеціальності «Менеджмент», галузі знань 07 «Управління та адміністрування», освітньо-професійною програмою «Менеджмент організацій (за видами економі діяльності)», другого (магістерського) рівня вищої освіти з терміном навчання 1 рік 6 місяців, за невиконання навчального плану та порушення умов договору щодо оплати за навчання (а.с.15).

Згідно із довідкою про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти ОСОБА_1 з 01.09.2025 навчається в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя за ступенем/рівнем освіти – магістр, форма здобуття освіти – денна, код та назва спеціальності/професії – В9 Історія та археологія, дата завершення здобуття освіти – 31.12.2026, що також підтверджується листом Ніжинського Державного університету імені Миколи Гоголя листом від 29.09.2025 №01-13/8/3.

Обґрунтовуючи відзив на позовну заяву, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 16.08.2021 зарахований на навчання за освітнім рівнем магістра до Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти», відрахований 27.01.2023 за порушення умов контракту. 01.09.2025 повторно зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Таким чином, ОСОБА_1 здобуває освіту в непослідовному порядку.

Проте із такими доводами відповідача суд не погоджується, оскільки судом встановлено, що позивач з 01.09.2025 здобуває освітній рівень магістра.

Суд зазначає, що нормативне визначення поняття «послідовності поточного здобуття освіти» у законі відсутнє, однак зі змісту норм частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» розуміється, зокрема, що магістерський рівень є другим рівнем вищої освіти за раніше здобутий особою бакалаврський рівень, який є першим рівнем вищої освіти, й така послідовність здобуття освіти відповідає положенням зазначеної статті.

При цьому закон передбачає, що особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію, присуджується відповідний ступінь вищої освіти, у тому числі магістр, та видається документ про вищу освіту, зокрема, диплом магістра. З моменту отримання документа про вищу освіту особа вважається такою, що завершила навчання і фактично здобула вищу освіту за відповідним ступенем.

У справі, яка розглядається, установлено, що позивач у 2021 році отримав диплом бакалавра (перший рівень вищої освіти) й станом на дату формування довідки про здобувача освіти він здобуває освітній рівень магістра (другий рівень вищої освіти) на денній формі навчання Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя за спеціальністю «В9 Історія та археологія».

За таких обставин справи та наявного у спірних правовідносинах правового регулювання, суд вважає, що послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням частини другої статті 10 Закону України «Про освіту», оскільки ОСОБА_1 здобуває магістерський рівень освіти (другий рівень вищої освіти), який є вищим за раніше здобутий ним рівень бакалаврський (перший рівень вищої освіти).

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.10.2025 у справі №200/5372/24, у якій зазначено, що на такий висновок Суду не впливають обставини справи стосовно того, що позивач раніше вже навчався у вищому навчальному закладі за рівнем вищої освіти «бакалавр» й був з нього відрахований на третьому курсі, оскільки передбаченого законом документа про вищу освіту ОСОБА_1 не отримував, а отже не вважається таким, що здобув вищу освіту ступеня бакалавр й, відповідно, продовжуючи навчатись в іншому вищому навчальному закладі за рівнем освіти бакалавр, здобуває освіту того ж рівня, що раніше вже була здобута.

З урахуванням вищенаведеного та висновків Верховного Суду, суд зазначає, що установлені судовим розглядом цієї справи обставини не вказують на існування як правових, так і фактичних підстав для формування довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти із зазначенням у ній відомостей про те, що поточне здобуття освіти позивача порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту». Формування та видача позивачу такої довідки порушило його право як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Щодо вирішення питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що станом на момент ухвалення рішення суду позивачем не надано доказів понесенням ним витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим підстави для їх стягнення відсутні.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Державне підприємство ''Інфороресурс'' про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо формування довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти, яка видана ОСОБА_1 , із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Ні, порушує».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України сформувати нову довідку з Єдиної державної електронної бази з питань освіти ОСОБА_1 із зазначенням відомостей про послідовність отримання освіти: «Так, не порушує».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17 лютого 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Міністерство освіти і науки України (код ЄДРПОУ 38621185, просп. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Державне підприємство ''Інфороресурс'' (код ЄДРПОУ 37533381, вул. О.Довженка, буд.3, м.Київ, 03057).

Суддя С.В. Бородавкіна