Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №620/269/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2026 року Чернігів Справа № 620/269/26

Чернігівський окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Клопота С.Л.,

за участю секретаря Шевченко А.В.,

представника позивача Переверзєва О.О.,

представника відповідача Форостяна Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та просить наступне.

1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у розділі виключення із військового обліку відомостей про виключення із військового обліку у зв`язку із досягненням граничного віку перебування у запасі.

2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у розділі виключення із військового обліку, відомості про виключення із військового обліку у зв`язку із досягненням граничного віку перебування у запасі.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у розділі виключення із військового обліку відомостей про виключення із військового обліку ОСОБА_1 у зв`язку із досягненням граничного віку перебування у запасі, є протиправною та порушує його права.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон про ВО і ВС), граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі.

Враховуючи ввикладене, граничний вік перебування в запасі - це граничний вік перебування в запасі саме другого розряду.

При цьому, згідно п. 2 ч. 2 ст. 28 Закону про ВО і ВС: «Військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 2) другий розряд - до 60 років».

Таким чином, граничним віком перебування в запасі є вік 60 років.

При цьому, відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону про ВО і ВС: «Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 4) досягли граничного віку перебування в запасі».

З урахуванням викладеного вище, з військового обліку виключаються громадяни України, які досягли 60 років.

Оскільки Позивач, 1971 року народження, то наразі даному громадянину 54 повних років, тобто менше за 60 років, що становить граничний вік перебування в запасі.

Таким чином, наразі відсутні підстави для виключення Позивача з військового обліку на підставі п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону про ВО і ВС.

Щодо поновлення Позивача на військовому обліку, суд зазначає наступне.

Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві.

Водночас положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в частині, що стосується граничного віку перебування військовозобов`язаних осіб в запасі, зазнавало змін.

Так, Законом України від 27.03.2014р. № 1169-VII внесено зміни до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та змінено граничний вік перебування в запасі другого розряду до 50 років, а Законом України від 22.07.2014р. №1604-VII - до 60 років.

АІТС “Оберіг” автоматично поновила на військовому обліку Позивача у березні 2025 року.

При цьому, положення Закону про те, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та військовому резерві, змін не зазнали.

Тобто, з набранням чинності змін до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, що не досягла передбаченого Законом граничного віку перебування у запасі військовозобов`язаних другого розряду.

Такий висновок підтверджується судовою практикою, а саме постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.03.2025 у справі № 340/6357/24: «Судом першої інстанції вірно встановлено, що у зв`язку із продовженням граничного віку перебування в запасі позивача було поновлено в запасі, незалежно від того чи перебував він на військовому обліку, оскільки він не досяг 60-річного віку, а тому оскільки позивач не має права на виключення з військового обліку у зв`язку з недосягненням граничного віку перебування у запасі, відсутні підстави для виключення позивача із військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, і «Временное удостоверение №1264», яке було наявне у позивача не може свідчити про виключення позивача з військового обліку, тому таке посвідчення було обгрунтовано вилучено у позивача».

Окремо суд зазначає, що у Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.

За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).

На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб`єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров`я.

У зв`язку зі збільшенням граничного віку перебування в запасі з 40 років до 60, звужено коло підстав для виключення з військового обліку.

Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.

З часу збільшення граничного віку, новий вік граничної служби діє на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.

При ухваленні судового рішення необхідно керуватися приписами законодавства, чинними на час виникнення спірних правовідносин, а саме повторного взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних.

Оскільки за чинними нормами статті 28 Закону №2232-XII позивач не досяг граничного віку перебування у запасі та є військовозобов`язаним, тому відповідач на законних підставах поновив його на військовому обліку військовозобов`язаних.

Аналогічний висновок міститься в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі № 580/10147/24: «При ухваленні рішення суд першої інстанції правильно керувався приписами законодавства, чинними на час виникнення спірних правовідносин, а саме повторного взяття позивача на військовий облік військовозобов`язаних та правильно зазначив, що оскільки за чинними нормами статті 28 Закону №2232-XII позивач не досяг граничного віку перебування у запасі та є військовозобов`язаним, тому відповідач у вересні 2024 року на законних підставах поновив його на військовому обліку військовозобов`язаних».

Такий же висновок міститься в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 по справі № 160/23602/24: «В даному випадку спірні правовідносини щодо виключення позивача із військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів виникли у 2024 році, а тому застосуванню для врегулювання спірних правовідносин підлягають норми закону, чинні станом на вказаний час. Відтак, є безпідставними доводи скаржника, що на спірні правовідносини не поширюються приписи Закону №2232-XII зі змінами, які внесені Законом №1604-VII.

Суд апеляційної інстанції вважає прийнятним врахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду у постановах від 19.09.2018 у справі №814/4386/15 та від 17.02.2020 у справі №820/3113/17 щодо застосування вказаних правових норм.».

У зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII підвищено граничний вік перебування військовозобов`язаних в запасі.

Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.

Таким чином, дія вказаного Закону у новій редакції поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.

Встановлені у справі обставини свідчать, що відповідно до приписів ст.28 Закону №2232-XII, чинних станом на час виникнення спірних правовідносин, позивач не досяг граничного віку перебування в запасі та вважається військовозобов`язаним не зважаючи на те, що його виключено з військового обліку на підставі норм закону які діяли на момент такого виключення.

Аналогічні висновки містяться в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2025 у справі № 280/6524/24 та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 120/19/24.

Враховуючи викладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 18 лютого 2026 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ