Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №420/35514/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/35514/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати бездіяльність командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України протиправною, яка полягає у не розгляді рапорту ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 направленого на адресу частини 19 вересня 2025 року;

- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України розглянути рапорт ОСОБА_1 щодо здійснення йому нарахування та проведення виплати передбаченої, постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19.09.2025 р. позивачем направлено рапорт до командування військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо здійснення нарахування та виплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 р. № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах України, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" як такому, що до досягнення двадцяти п`яти річного віку, уклав контракт про проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. Даний рапорт отримано представником відповідача 30.09.2025 р. Згідно пункту 9 Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 06.08.2024 р. № 531, розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту. Представником позивача 10.10.2025 р. направлено адвокатський запит щодо надання інформації про результати розгляду вказаного рапорту, який вручено представнику відповідача 14.10.2025 р. Однак відповіді не отримано. Вважає бездіяльність відповідача щодо не розгляду рапорту протиправною.

Ухвалою від 21.10.2025 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

06.11.2025 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій наводить трактування визначення бездіяльності за практикою Верховного Суду без прив`язки до предмету позову ОСОБА_1 . Також вказує на те, що при подані до суду позовної заяви не виконано/дотримано (не в повному обсязі дотримано0 обов`язку (приписів) щодо доведення та підтвердження обставин, якими обґрунтовується позовна заява. Зауважує, що позивачем не дотримано порядку подання рапорту, а Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оброни України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.08.2024 р. № 531 не розповсюджується на військовослужбовців Національної гвардії України.

13.11.2025 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає про безпідставність викладених у ньому обставин та не надання відповідачем будь-яких доказів в обґрунтування своїх заперечень.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав контракт про проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України та відповідно до копії посвідчення від 14.03.2024 р. № НОМЕР_2 є учасником бойових дій.

19.09.2025 р. позивач звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з рапортом щодо здійснення нарахування та проведення виплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 р. № 153 "Про організацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби України у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" як такому, що до досягнення двадцяти п`яти річного віку, уклав контракт про проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Вказаний рапорт вручено представнику відповідача за довіреністю 30.09.2025 р., про що свідчить роздруківка з офіційного сайту Укрпошти про відстеження трекінг номера 7303900112295.

10.10.2025 р. представник позивача звернулася до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з адвокатським запитом, в якому просила надати інформацію про результати розгляду вказаного рапорту.

Листом від 15.10.2025 р. № 3/33/12-Є-104-Аз відповідач повідомив, що рапорт ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 р. № 153 передано на розгляд спеціально створеної в військовій частині комісії. Найближчим часом комісією буде проведено розгляд зазначеного рапорту і документів та старшого солдата ОСОБА_1 буде повідомлено про результати розгляду встановленим порядком. .

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду рапорту, позивач звернувся до суду з даною позовної заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 р. у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався та діє на час розгляду справи.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно ч.9 ст.1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 р. № 153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану" (далі - Постанова № 153) та затверджено "Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

Згідно з пунктом 3 Постанови № 153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 153 установлено, що громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу "молодший лейтенант";

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Зі змісту положень Постанови № 153 можна дійти висновку, що реалізація права особи на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1000000 грн. можлива за умови дотримання встановлених цією Постановою вимог, які мають існувати в сукупності, а саме:

- вік прийняття або призову на військову службу до 25 років;

- бути особою рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

- бути прийнятим або призваним на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за №64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за №2102-IX, до набрання чинності цією постановою - 13.02.2025 року у віці до 25 років;

- проходити військову службу;

- брати безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (надалі по тексту також - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності вказаною постановою - 13.02.2025 р., або строком менше шести місяців із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених), або менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни;

- відсутності притягнення до відповідальності два або більше разів за сукупністю дисциплінарних стягнень строку дії яких не закінчився.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 не виповнилося 25 років під час прийняття на військову службу на підставі контракту про проходження військової служби у Національній гвардії України.

Станом на 13.02.2025 р. (дата набрання чинності Постанови № 153) позивач проходив військову службу, що не заперечується відповідачем.

Період проходження військової служби позивача за контрактом, у тому числі, припадає на час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 64, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року за № 2102-IX та до набрання чинності Постанови № 153 - 13.02.2025 р. у віці до 25 років.

Враховуючи вказані обставини, позивач, з метою реалізації права на отримання виплати, передбаченої Постановою № 153, звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України з відповідним рапортом, який отримано представником відповідача 30.09.2025 р.

Суд зауважує, що рапорт - це звернення або доповіді військовослужбовця до вищої посадової особи з викладом питань службового чи особистого характеру і висловленням у зв`язку з цим відповідного прохання. Рапорт можу бути викладено як в усній, так і в письмовій формі. Рапорт може подаватися як безпосередньому начальнику, так і вищому командуванню.

Статтею 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Отже, формою звернення військовослужбовця для вирішення службового чи особистого питання є подання відповідного рапорту начальнику. Праву військовослужбовця на звернення до начальника для вирішення питання службового чи особистого характеру кореспондує обов`язок командира відреагувати на поданий рапорт. Розглянутим вважається рапорт, по якому прийнято рішення та це рішення (відповідь) доведено до військовослужбовця належним чином.

В той же час, з моменту отримання рапорту ОСОБА_1 30.09.2025 р. і на час розгляду справи відповідачем не прийнято рішення по рапорту позивача щодо здійснення нарахування та проведення виплати, передбаченої Постановою № 153.

Даний висновок суду ґрунтується на тому, що ухвалою від 21.10.2025 р. суд зобов`язав відповідача надати до суду разом з відзивом на позовну заяву докази розгляду рапорту ОСОБА_1 . Однак відповідачем ні разом з відзивом на позовну заяву, ні станом на 18.02.2026 р. жодних доказів розгляду рапорту позивача не надано.

Не розгляд рапорту протягом значного проміжку часу (з 30.09.2025 р. по 18.02.2026 р.) свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

Твердження представника відповідача у відзиві про недотримання позивачем порядку подання рапорту спростовуються долученим до відзиву листом військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 15.10.2025 р. № 3/33/12-Є-104-Аз, в якому зазначено, що рапорт ОСОБА_1 передано на розгляд спеціально створеної в військовій частині комісії, що свідчить про прийняття рапорту до розгляду і, відповідно, дотримання порядку його подання.

Вирішуючи питання щодо способу захисту порушених прав позивача, суд враховує те, що вирішення порушеного у рапорті питання щодо наявності підстав для виплати винагороди, передбаченої Постановою № 153, як вбачається з листа відповідача 15.10.2025 р. № 3/33/12-Є-104-Аз, здійснюється спеціально створеною у військові частині комісією, а не одноособово командиром військової частини, у зв`язку з цим належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 та зобов`язання військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України розглянути рапорт позивача.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс, а тому відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнкопп НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнкопп НОМЕР_3 ) про здійснення нарахування та проведення виплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 р. № 153 "Про організацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби України у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) розглянути рапорт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнкопп НОМЕР_3 ) про здійснення нарахування та проведення виплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 р. № 153 "Про організацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби України у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.І. Бездрабко