Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №380/23345/24 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 рокусправа № 380/23345/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" до Львівської митниці про коригування митної вартості, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІММЕЛТЕК-УА" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просить :

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/900713/2 від 17.09.2024;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/002761.

Ухвалою від 21.11.2024 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів Львівська митниця необґрунтовано та безпідставно дійшла висновку, що декларантом або уповноваженою ним особою не було подано документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 Митного кодексу України. Позивач звертає увагу, що усі належно оформлені документи подавалися при декларуванні товарів, перелік поданих документів наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач зазначає, що витребування документів передбачених положенням ч.3 ст. 53 Митного кодексу України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни. Відповідачем в ході здійснення митних процедур не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Вказане свідчить про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Відповідач 06.12.2024 надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову мотивуючи тим, що до митного оформлення надійшли митні декларації про ввезення позивачем на митну територію України товару. За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів та додатково наданих на вимогу митного органу, Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару та прийняті спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Стверджує, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а декларант має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності визначення митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митного органу щодо підтвердження митної вартості товарів. Слід також зазначити, що необхідність витребування документів є передусім способом упевнитися в тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Наголошує, що митним органом виявлені численні розбіжності у поданих до митного оформлення супровідних документах, які описані у спірних рішеннях про коригування митної вартості. Зазначені розбіжності не дають можливості підтвердити заявлену до митного оформлення ціну товару за першим методом, що стало підставою для прийняття спірних рішень.

10.12.2024 позивачем подано до суду відповідь на відзив. Вказує, що відповідач не заперечує та не спростовує, що подані Львівській митниці документи в своїй сукупності підтверджують характеристику товару, містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які піддаються обчисленню та не містять розбіжностей, тому, є підставою для застосування основного, а не резервного методу визначення митної вартості товару. Спірне рішення митного органу не є обґрунтованим та мотивованим. Також позивач зауважив, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/002761 є похідною від рішень про коригування митної вартості товару, а тому також підлягає скасуванню, а вимога про визнання її протиправною є правомірною.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

23.01.2023 між ТОВ ІНВЕСТ-ЛАЙН ( Pabianice, Польща) (надалі - «Продавець») і ТОВ «ХІММЕЛТЕК-УА» (надалі - «Покупець») укладено Контракт №9/01, предметом якого є поставки текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу («товари») згідно Специфікації за цінами і в кількостях обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки (п. 1.1 Контракту). Загальна вартість Контракту складає 1000000,00 USD (Один мільйон доларів 00 США) (п. 2.1 Контракту). Вартість товарів, що поставляються згідно даного Контракту, визначаються фактурами від Продавця (п. 2.1 Контракту).

Сторонами Контракту були укладені додаткові угоди №1 від 03.04.2023 щодо збільшення загальної вартості Контракту – 2000000,00 USD (п. 2.1. Контракту); №2 від 01.06.2023 щодо збільшення загальної вартості Контракту – 4000000,00 USD (п. 2.1. Контракту); №3 від 02.06.2023 (щодо пункту 1.1 Контракту: «Предметом договору є поставка текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу та Обладнання (перевірочна машина для тканин RH-F01) (надалі – «Товари») згідно Специфікації за цінами і в кількостях обумовлених в фактурах до кожної окремої поставки» та щодо умов поставки (пункт 3.1 Контракту): «Продавець продає, а Покупець купує текстильні матеріали та Обладнання (перевірочну машину для тканин RH-F01) () надалі - «Товари») на умовах FCA – Пабяніце (ІНКОТЕРМС 2020). Продавець виконує всі дії, пов`язані з митною процедурою на території Польщі, а Покупець виконує аналогічні дії на території України.»; № 4 від 12.06.2023 щодо збільшення загальної вартості Контракту – 6000000,00 USD (п. 2.1. Контракту); №5 від 20.06.2023 щодо збільшення загальної вартості Контракту – 10000000,00 USD (п. 2.1. Контракту).

Згідно рахунка - фактури (інвойсу) №0002/09/2024 від 11.09.2024 Покупець придбав у Продавця Товар, загальною вартістю 72215,86 доларів США.

16.09.2024 позивач з метою митного оформлення товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію, відповідно до якої до митного оформлення було заявлено імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації: Товар №1 – тканина з поліефірних штапельних волокон саржевого переплетення, арт. 1805: пофарбована, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, з поверхневою щільністю 115 г/м2, шириною 150см (за заявленою митною вартістю 5,8641дол. США/кг); Товар №2 – поперечнов`язане трикотажне полотно, не ворсове, із синтетичних волокон (96% поліестер, 4% спандекс), арт. FK220, пофарбоване, з поверхневою щільністю 240 г/м2, шириною 160 см (за заявленою митною вартістю 3,2302 дол. США/кг); Товар №3 - поперечнов`язане трикотажне полотно арт. F1000, шириною 160 см, не ворсове, із синтетичних волокон (100% поліестер), пофарбоване, з поверхневою щільністю 260г/м2, шириною 160 см (за заявленою митною вартістю 3,3001 дол. США/кг); Товар №4 - тканина бавовняна з вмістом бавовни 65 мас.%, арт.1309, змішана із синтетичними волокнами (поліестер 35%), пофарбована, тип переплетення - ріпстоп, з поверхневою щільністю 230 г/м2, шириною 150 см (за заявленою митною вартістю 5,0936 дол. США/кг); Товар №5 - поперечнов`язане трикотажне полотно арт. F710U: шириною 160 см, не ворсове, із синтетичних волокон (100% поліестер), пофарбоване, з поверхневою щільністю 190г/ м2 (за заявленою митною вартістю 2,4301 дол. США/кг); Товар №6 - тканина з синтетичних комплексних ниток, арт. S40: з вмістом нетекстурованих ниток з поліефіру 100%, вибивна (задрукована), з поверхневою щільністю 100 г/м2, шириною 150 см (за заявленою митною вартістю 5,5202 дол. США/кг); Товар №7 - тканина, виготовлена з комплексних не текстурованих поліефірних ниток (100% поліестер), арт. AXB22, вибілена, з поверхневою щільністю 195 г/м2, шириною 160см (за заявленою митною вартістю 2,7389 дол. США/кг); Товар №8 - тканина з поліефірних ниток (100% поліестер) арт. К35, пофарбована, покрита полівінілхлоридом (ПВХ), тип переплетення - полотняне, з поверхневою щільністю 350 г/м2, шириною 150см (за заявленою митною вартістю 1,6476 дол. США/кг); Товар №9 - тканина з поліефірних комплексних ниток арт. 190Т, з вмістом нетекстурованих ниток з поліефіру 100%, пофарбована, з поверхневою щільністю 50 г/м2, шириною 150см (за заявленою митною вартістю 3,1528 дол. США/кг); Товар №10 - Тканина з поліефірних штапельних волокон арт. 1305WR, вибивна (задрукована), що містить 80% поліестеру та 20% бавовни, переплетення - ріпстоп, з поверхневою щільністю 195 г/м2, шириною 150 см (за заявленою митною вартістю 4,6587 дол. США/кг); Товар №11 - тканина з поліефірних штапельних волокон саржевого переплетення, арт. 1202: пофарбована, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, з поверхневою щільністю 155 г/м2, шириною 150см (за заявленою митною вартістю 4,8122 дол. США/кг); Товар №12 - тканина арт. S65N, виготовлена з комплексних нетекстурованих поліефірних ниток (100% поліестер), пофарбована, з поверхневою щільністю 180 г/м2, шириною 160см (за заявленою митною вартістю 3,8152 дол. США/кг); Товар №13 – полотно трикотажне поперечнов`язане, арт. BFS22: завширшки 150 см, виготовлене з 85% поліестеру та 15% спандексу (еластомірних ниток), без вмісту гумових ниток, вибілене, не ворсове (за заявленою митною вартістю 4,3103 дол. США/кг).

Одночасно з цією митною декларацією, в якості підстави для застосування основного методу, згідно переліку та відповідно до умов, визначених ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України, було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, а саме: рахунок-фактура (інвойс)№0002/09/2024 від 11.069.2024; автотранспортна накладна №12092024 від 12.09.2024; сертифікат про походження товару №PL/MF/AТ 0137624 від 12.09.2024; платіжна інструкція №176 від 13.09.2024; рахунок на оплату №867 від 12.09.2024 від виконавця договору №192; зовнішньоекономічний Контракт №9/01 від 23.01.2023; додаткова угода №1 від 03.04.2023; додаткова угода №2 від 01.06.2023; додаткова угода №3 від 02.06.2023; додаткова угода №4 від 12.06.2023; додаткова угода № 5 від 20.06.2023; специфікація замовлення №42 від 11.09.2024 до контракту №9/01 від 23.01.2023; договір про надання послуг транспортного експедирування №192 від 04.10.2023; лист №11/09-2 від 11.09.2024 про те що страхування не проводилось; лист 11/09-1 від 11.09.2024 про те, що імпорт вантажу не підлягає ліцензуванню; специфікація до інвойсу №0002/09/2024 від 09.09.2024.

16.09.2024 відповідач надіслав позивачу вимогу про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості, щодо поданої митної декларації №24UA209170076755U2, відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: «зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару».

16.09.2024 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №5 де просив письмово повідомити до моменту прийняття рішення за результатами проведеного контролю «у яких поданих згідно ч. 2 ст. 53 МКУ до митного контролю з митною декларацією, якій присвоєно №24UA209170076755U2 від 16.09.2024, документах містяться розбіжності, які числові значення складових митної вартості не підтверджено та якими документами вони мають бути підтверджені, яких відомостей щодо ціни, що згідно з умовами контракту підлягає сплатити за товари, не вистачає і якими документами це підтвердити».

16.09.2024 позивач подав до відповідача заяву №6 у якій повідомив відповідача, що на його вимогу від 12.08.2024 (щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ) надано всі витребувані документи (зокрема: пропозицію (прайс лист) б/н від 29.08.2024; заявку на транспортне перевезення №0867 від 11.09.2024 до Договору №192; довідку про транспортно – експедиторські витрати б/н від 12.09.2024; Договір транспортного перевезення вантажів №451 від 06.10.2022 між посередниками перевезення вантажу, рахунок №9 від 12.09.2024 від виконавця Договору №451; експортну декларацію країни відправлення 24PL361010E2304474 від 12.09.2024; висновок експерта про вартісні характеристики товару № 24/1/191 від 16.09.2024 з додатками до нього, а також додав підтвердження Польсько-Української Торгової Палати від 11.09.2024 про те, що ТОВ INVEST-LINE продає свою продукцію Позивачу та ціни відповідають рівню цін на цей вид товару на польському ринку; видаткові накладні №832 від 09.08.2024, №965 від 13.09.2024, №898 від 27.08.2024 щодо реалізації ідентичного товару за цим Контрактом), а також зауважив, що відповідач не надав відповідь на лист-вимогу (від 16.09.2024 №5).

16.09.2024 Львівською митницею під час здійснення митного оформлення за митною декларацією від 16.09.2024 № 24UA209170076755U2 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та винесено Рішення про коригування митної вартості від 17.09.2024 №UA209000/2024/900713/2, у пункті 33 якого було вказано:

«…З урахування наданих до митної декларації документів та додатково наданих документів на виконання вимоги митного органу, слід зазначити.

- для підтвердження транспортних витрат, декларантом надано рахунок №867 від 12.09.2024, що виставлений на виконання договору №192 від 04.10.2023. До митного оформлення надано договір №192 від 04.10.202, який укладено між покупцем та ФОП ОСОБА_1 . Згідно п. 1.2. даного договору, конкретні умови перевезення конкретного вантажу визначаються на підставі договору та заявки. Декларантом додатково надано заяву на перевезення №0867 від 11.09.2024, відповідно до якої вбачається, що перевезення виконуватиметься третьою особою ФОП ОСОБА_2 згідно договору №451 від 06.10.2022. Також додатково надано договір №451 від 06.10.2022 та рахунок №9 від 12.09.2024. Слід зазначити, що п. 1.3. договору №451 передбачається, що конкретні умови перевезення конкретного вантажу визначаються на підставі договору та заявки. Заявка може містити інформацію, в тому числі про особливості митного оформлення, про маршрут перевезення, тощо. Однак, така заявка на транспортне перевезення конкретного вантажу, до митного оформлення не надавалась. Таким чином, перевірити числові значення, що містять надані документи у частині транспортних витрат, не вдається за можливе, у зв`язку із відсутністю документів які являлися підставою для виникнення таких числових значень.

- згідно п.1.1. контракту 9/01 від 23.01.2023 (з урахуванням додаткової угоди №3 від 02.06.2023), предметом контракту є поставки текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу, перевірочна машина для тканини RH-F01, обладнання та устаткування, згідно Специфікації за цінами і в кількості обімовлених в фактурах для кожної окремої поставки. А згідно п.8.3 контракту, специфікація є невід`ємною частиною контракту. До митного оформлення надано комерційний інвойс 0002/09/2024 від 11.09.2024, виставлений продавцем, однак підписаний особою: Cpecjalist Tomasz Gala. Однак, така уповноважена особа не ідентифікується із компанією продавця, жодним із наданих документів та наявної інформації, що міститься у офіційних державних реєстрах Республіки Польща. Надана специфікація №б/н та без дати до комерційного інвойсу №0002/09/2024 від 11.09.2024 не підписана жодною із сторін, а відтак інформація що містить така не підтверджена. Також, щодо наданого документу під назвою «Специфікація до замовлення №42» від 11.09.2024, то з слід зазначити що замовлення №42 до митного оформлення не надавалося.

- вартість товару зазначена в експортній декларації відрізняється від фактурної вартості, зазначеної в інвойсі…

…Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Товари: 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12. Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала:

Для товару 2, 3: МД №UA100180/2024/011150 від 02.09.2024, де митна вартість товару із схожими характеристиками складає – 3,96 дол. США/кг;

Для товару 4: МД №UА100100/2024/043187 від 02.09.2024, де митна вартість товару із схожими характеристиками складає – 6,2795 дол. США/кг;

Для товару 5: МД №UA209230/2024/083100 від 09.09.2024, де митна вартість товару із схожими характеристиками складає – 3,96 дол. США/кг;

Для товару 7: МД №UA209170/2024/56416 від 10.07.2024 де митна вартість товару із схожими характеристиками складає – 5,53 дол. США/кг;

Для товару 8: МД №UA100180/2024/011577 від 13.09.2024 де митна вартість товару із схожими характеристиками складає – 3,96 дол. США/кг;

Для товару 9: МД №UA209230/2024/084825 від 13.09.2024 де митна вартість товару із схожими характеристиками складає – 5,53 дол. США/кг;

Для товару 10: МД №UA209170/2024/69748 від 26.08.2024 де митна вартість товару із схожими характеристиками складає – 7,36 дол. США/кг;

Для товару 11: МД №UA100350/2024/725272 від 08.07.2024, де митна вартість товару із схожими характеристиками складає – 5,86 дол. США/кг;

Для товару 12: МД №UA209170/2024/70947 від 28.08.2024 де митна вартість товару із схожими характеристиками складає – 5,53 дол. США/кг.

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось» (п. 33 цього Рішення)…».

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з спірними рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний кодекс України (далі – МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд зазначає, що згідно протоколу обробки електронного документа №2363890 відповідачем витребувані додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідний протокол не містить.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Щодо зазначених відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2024/900713/2 від 17.09.2024 порушень, суд зазначає таке.

У спірному рішенні митний орган зазначає про неможливість перевірки числових значень у частині транспортних витрат, у зв`язку із відсутністю документів які являлися підставою для виникнення таких числових значень.

Судом встановлено, що для підтвердження транспортної складової разом із митною декларацією декларант позивача надав митному органу наступні документи:

- автотранспортну накладну від 12.09.2024 №12092024;

- договір перевезення вантажів від 04.10.2023 №192;

- договір транспортного перевезення вантажів від 06.10.2022 №451;

- рахунок на оплату від 12.09.2024 №867;

- заявку від 11.09.2024 №0867;

- довідку про транспортні витрати від 12.09.2024.

04.10.2023 між ТОВ «Хіммелтек-УА» (Клієнт) та ФОП ОСОБА_1 (Експедитор) укладено договір про надання послуг транспортного експедирування, за яким Експедитор за оплату та за рахунок Клієнта організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом в міських, міжміських і міжнародних сполученнях, а Клієнт зобов`язується оплачувати таке перевезення, вартість послуг Експедитора, інші витрати Експедитора, що були понесені ним у зв`язку з організацією перевезення.

Відповідно до п.3.1 Договору №192 Загальна вартість транспортно-експедиторських послуг узгоджується для кожного окремого перевезення в порядку передбаченому п.1.2 цього Договору і містить в собі: винагороду експедитора, плату за перевезення, оплату зборів та провізних платежів пов`язаних з перевезенням вантажу. Винагорода Експедитора визначається шляхом розрахунку як різниця між ставкою Клієнта, зазначеною у заявці і договірною сумою, що перераховується на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених для виконання умов даного договору.

Вказаний договір був поданий до митного контролю і предметом його є надання позивачу транспортно - експедиторських послуг. Відповідно ФОП ОСОБА_1 є експедитором, а не перевізником. І не маючи власних транспортних засобів залучає їх для виконання своїх господарських зобов`язань перед ТОВ «Хіммелтек-УА». Це і передбачено Договором на транспортно-експедиторське обслуговування від 04.10.2023 №192.

Згідно із заявкою від 11.09.2024 №0867 ФОП ОСОБА_1 як Експедитор, який взяв на себе зобов`язання щодо організації перевезення вантажу позивача, визначив суму транспортно-експедиційних послуг 67000,00 грн.

Згідно рахунку на оплату від 12.09.2024 №867 та довідки про транспортні витрати від 12.09.2024 ФОП ОСОБА_1 надав позивачу наступні послуги: 1) транспортно-експедиційні послуги а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 по маршруту 95-200 Pabianice (Польща) – п/п Шегині (Україна) – 40000,00 грн; 2) транспортно-експедиційні послуги (в тому числі винагорода експедитора на території України) а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 по маршруту п/п Шегині – м.Хмельницький (Україна) – 27000,00 грн.

Суд зауважує, що зазначена в митній декларації №24UA209170076755U2 митна вартість імпортованого позивачем товару 3023749,90 грн., крім загальної вартості товару за контрактом – 72215,86 USD, включає в себе вартість транспортних та експедиторських послуг 40000,00 грн.

Таким чином всі транспортні витрати, які поніс ТОВ «Хіммелтек-УА» по Договору на транспортно-експедиторські послуги від 04.10.2023 №192 з ФОП ОСОБА_1 включені у заявлену митну вартість у відповідності до п. 5 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.

Крім того, у рішенні про коригування митної вартості митний орган стверджує, що вартість товару зазначена в експортній декларації відрізняється від фактурної вартості, зазначеної в інвойсі. Проте, варто наголосити, що експортна декларація - це митний документ, що підтверджує експорт товарів з країн Європейського Союзу законність вивезення продукції з країни-експортера і ввезення в країну- імпортер. Декларантом було надано митну декларацію країни відправлення яка давала змогу ідентифікувати імпортований товар та підтвердити факт постачання товару. При цьому, покупець не несе відповідальності за правильність внесення відомостей в декларацію країни відправлення.

Щодо підписаного, на думку Львівської митниці, не уповноваженою особою інвойсу №0002/09/2024 від 11.09.2024, та специфікації до нього, то судом встановлено, що інвойс №0002/09/2024 від 11.09.2024 та специфікація до нього підписані уповноваженим представником продавця - Tomasz Gala. Дане підтверджується довіреністю від 01.07.2023, яку долучено до матеріалів справи.

Суд зауважує, що в межах даних правовідносин оцінці та дослідженню підлягає не господарська операція щодо поставки товару на митну територію України, а його вартість.

В свою чергу, відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність суб`єктів господарювання забороняється.

Крім того, як встановлено судом, декларантом було скеровано лист- вимогу №5 від 16.09.2024 у якому просив митний орган письмово повідомити, яка саме інформація потребує уточнення та належним чином обґрунтувати причини з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів поданих згідно ч. 2 ст. 53 МКУ.

Однак, жодного обґрунтування щодо підстав скерування вимог про надання додаткових документів декларантом не отримано, що в свою чергу унеможливило усунути будь- які сумніви щодо повноважень підписанта зі сторони продавця, надавши відповідні пояснення та документи.

Відтак, суд вважає, що Львівська митниця помилково дійшла до висновку про підписання інвойсу неуповноваженою на те особою.

Крім цього, слід зауважити, що затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.

Інвойс - це первинний документ у міжнародній торгівлі, який супроводжує вантаж на всьому шляху закордон.

Його створює продавець та надсилає покупцю водночас з вантажем, оскільки без цього документа жоден перевізник не буде транспортувати товар. В інвойсі вказується, які саме послуги надані клієнту, та вартість за виконані послуги чи наданий товар.

Згідно загальносвітової практики, інвойс має містити: дату складання; найменування та реквізити продавця; найменування та реквізити покупця; найменування товарів; ціну товарів; загальну вартість; валюту оплати.

Також, можуть вказуватися і інші реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка.

Для зовнішньої торгівлі існує рекомендований формат рахунку-фактури (інвойсу), описаний в Рекомендації Європейської економічної комісії ООН № 6 від 1 вересня 1983 року "Типовий уніфікований рахунок-фактура для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148). Слід зазначити, що у випадку інвойсу відсутній обов`язковий реквізит у вигляді підпису.

Це означає, що у рахунках, які використовуються у зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД), підпис не є обов`язковим, і тому при митному оформленні рахунок може бути прийнятий без підпису.

Таким чином, інвойс №0002/09/2024 від 11.09.2024 оформлений продавцем товару із зазначенням у ньому усіх необхідних для ідентифікації товару (та його вартості) реквізитів.

З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Частиною 2 стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Як вбачається зі змісту графи 33 рішень про коригування митної вартості № UA209000/2024/900713/2 то за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом:

- товару №2,3 на підставі митної декларації від 02.09.2024 №UA100180/2024/011150, однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №2,3, різні виробники. Відповідач бере за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки СРТ, натомість позивач товар №2,3 імпортував на умовах поставки FCA. Крім того, по декларації яка бралась відповідачем товар №1 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр.43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром;

- товару №4 на підставі митної декларації від 02.09.2024 №UA100100/2024/043187 однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №4, різні виробники. Відповідач бере за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки FОВ, натомість позивач товар №4 імпортував на умовах поставки FCA;

- товару №5 на підставі митної декларації від 09.09.2024 №UA209230/2024/083100 однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №5 різні виробники. Відповідач бере за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки FОВ, натомість позивач товар №5 імпортував на умовах поставки FCA. Крім того, по декларації яка бралась відповідачем товар №1 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр.43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром;

- товару №7 на підставі митної декларації від 10.07.2024 №UA209170/2024/56416 однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №7 різні виробники. Крім того, по декларації яка бралась відповідачем товар №11 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр.43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром;

- товару №8 на підставі митної декларації від 13.09.2024 №UA100180/2024/011577 однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №8 різні виробники. Відповідач бере за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки СРТ, натомість позивач товар №8 імпортував на умовах поставки FCA. Крім того, по декларації яка бралась відповідачем товар №2 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр.43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром;

- товару №9 на підставі митної декларації від 13.09.2024 №UA209230/2024/084825 однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №9 різні виробники. Крім того, по декларації яка бралась відповідачем товар №3 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр.43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром;

- товару №10 на підставі митної декларації від 26.08.2024 №UA209170/2024/69748 однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №10 різні виробники. Крім того, по декларації яка бралась відповідачем товар №1 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр.43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром;

- товару №11 на підставі митної декларації від 08.07.2024 №UA100350/2024/725272 однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №11 різні виробники. Відповідач бере за джерело товар, який імпортувався на умовах поставки СІF, натомість позивач товар №8 імпортував на умовах поставки FCA. Крім того, по декларації яка бралась відповідачем товар №2 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр.43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром;

- товару №12 на підставі митної декларації від 28.08.2024 №UA209170/2024/70947 однак товар в наведеній декларації не є аналогічним товару №12 різні виробники. Крім того, по декларації яка бралась відповідачем товар №1 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр.43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

Суд зауважує, що позовні вимоги про скасування картки відмови є похідними від позовних вимог про скасування рішення про коригування митної вартості і є способом захисту одного і того ж порушеного права позивача на розмитнення товару з визначенням митної вартості товару за першим методом.

Картка відмови в прийнятті митних декларацій не має самостійних юридичних підстав прийняття, і прийнята виключно у зв`язку з прийняттям відповідачем рішень про коригування митної вартості.

Як наслідок, підлягає скасуванню і спірна картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, прийнята відповідачем на підставі рішення про коригування митної вартості.

За таких обставин суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Львівської митниці про коригування митної вартості №UA209000/2024/900713/2 від 17.09.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №UA209170/2024/002761.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, 79000, м.Львів, вул.Костюшка,1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіммелтек-УА» (код ЄДРПОУ 44752993, 29000, Хмельницька область, м.Хмельницький, вул.Березнева, буд.44/1) сплачений судовий збір у сумі 6511 (шість тисяч п`ятсот одинадцять) грн. 42 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна