Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №380/13816/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 рокусправа № 380/13816/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.05.2025 № UA2090002025156 про нарахування грошового зобов`язання в сумі 5 078,30 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.05.2025 № UA2090002025157 про нарахування грошового зобов`язання в сумі 46 108,69 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 07.05.2025 № UA2090002025158 про нарахування грошового зобов`язання в сумі 23 187,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митним органом проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства з питань митної справи щодо обґрунтованості пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита при переміщенні через митний кордон України товарів за митною декларацією від 01.07.2022 року № UA209180/2022/045955.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 22.09.2022 № 7.4-19/21/148/121, встановлено, що транспортний засіб, оформлений за митною декларацією № UA209180/2022/045955, заїхав в зону митного контролю ВМО № 2 митного поста «Городок» Львівської митниці 30.06.2022 о 22:44 год. Необхідно зазначити, що відстань між пунктом пропуску «Ужгород – Вишнє Нємецьке» та ВМО №2 «Городок» орієнтовно 250 км, що унеможливлює доставку вищезгаданого транспортного засобу в зону митного контролю до 00:00 год. 01.07.2022. Оформлення транспортного засобу за МД №UA209180/2022/045955 завершено 01.07.2022 о 14:04 год. Як наслідок, відповідач прийшов до висновку, що ОСОБА_1 допустила порушення вимог: - частини 1 статті 257, статті 292, частини 1 статті 263, частини 1 статті 297 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією від 30.06.2022 року № UA209200/2022/013010 - частини першої статті 257, частини першої статті 263, частина шостої статті 280, статті 292, частини першої статті 297, частина першої статті 377 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/045955 на загальну суму 5 078,30 гривень;- пункту 206.1 статті 206, підпункту 215.3.51 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті акцизного податку за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/045955 на загальну суму 36 886,95 гривень;- підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/045955 на загальну суму 18 549,66 гривень.

Позивач вважає висновки, що викладені в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки помилковими та необґрунтованими, а прийняті на підставі даного акту перевірки податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою від 11.07.2025 суддею Кисильовою О.Й, відкрито спрощене провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до Розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від №7/р від 26.01.2026 “Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ” та відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, здійснено повторний автоматизований розподіл судових справ.

Після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено суддю Грень Н.М.

Ухвалою суду від 30.01.2026 справу прийнято до провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. №61953 від 30.07.2025), у якому просив у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вказує, що згідно з наказом Львівської митниці від 17.03.2025 № 93, проведено невиїзну документальну перевірку ОСОБА_1 дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митною декларацією від 01.07.2022 № UA209180/2022/045955. За результатами проведеної перевірки складено акт про результати перевірки з окремих питань від 22.09.2022 № 7.4-19/21/148/121, яким встановлено порушення ОСОБА_1 частини першої статті 257, частини першої статті 263, частина шостої статті 280, статті 292, частини першої статті 297, частина першої статті 377 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/045955 на загальну суму 5 078,30 гривень;- пункту 206.1 статті 206, підпункту 215.3.51 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті акцизного податку за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/045955 на загальну суму 36 886,95 гривень;- підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/045955 на загальну суму 18 549,66 гривень. У ході перевірки встановлено наявність обставин, які свідчать про недобросовісні діяння ОСОБА_1 за умови існування можливості дотримуватися правил і норм Митного кодексу України, зокрема про обізнаність платника, визначеної статтями 257 та 263 Митного кодексу України, процедури та порядку декларування товарів в частині заявлення точних відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення. За митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/045955 ввезено товар – «Автомобіль легковий, що був у використанні призначений для перевезення пасажирів марки DACIA модель LOGAN номер кузова НОМЕР_1 …», який декларувалися платником податків із застосуванням преференції за кодом « 311» (автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, що ввозяться на митну територію України громадянами) і, як наслідок, з умовним нарахуванням та без сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість. Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

30.06.2022 через пункт пропуску «Ужгород - Вишнє Нємецьке» відділи митного оформлення № 1 - 4 митного поста «Ужгород-автомобільний» Закарпатської митниці здійснено пропуск на митну територію України транспортного засобу «Автомобіль легковий, що був у використанні призначений для перевезення пасажирів марки DACIA модель LOGAN номер кузова НОМЕР_1 …», який переміщувався згідно з попередньою митною декларацією типу ІМ 40 ЕЕ UA209000/2022/992537.

Згідно з відомостями, які містяться у АСМО «Інспектор» встановлено, що ОСОБА_1 для здійснення митного оформлення автомобіля 30.06.2022 подано до ВМО № 2 митного поста «Городок» Львівської митниці електронну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA209180/2022/045955.

Митусь Л.Я. за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/045955 ввезено товар – «Автомобіль легковий, що був у використанні призначений для перевезення пасажирів марки DACIA модель LOGAN номер кузова НОМЕР_1 …», який декларувалися платником податків із застосуванням преференції за кодом « 311» (автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, що ввозяться на митну територію України громадянами) і, як наслідок, з умовним нарахуванням та без сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість.

Відповідно до наказу Львівської митниці від 17.03.2025 № 93, проведено невиїзну документальну перевірку ОСОБА_1 дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митною декларацією від 01.07.2022 № UA209180/2022/045955.

За результатами проведеної перевірки складено акт від про результати перевірки з окремих питань від 22.09.2022 № 7.4-19/21/148/121, яким встановлено порушення ОСОБА_1 вимог:

- частини першої статті 257, частини першої статті 263, частина шостої статті 280, статті 292, частини першої статті 297, частина першої статті 377 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/045955 на загальну суму 5 078,30 гривень;

- пункту 206.1 статті 206, підпункту 215.3.51 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті акцизного податку за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/045955 на загальну суму 36 886,95 гривень;

- підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/045955 на загальну суму 18 549,66 гривень.

Вважаємо, що податкові повідомлення-рішення від 07.05.2025 № UA2090002025156, №UA2090002025157 тa №UA2090002025158 є протиправними та такими, що підлягають до скасування, звернувся із цим позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд керувався таким.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 3 Митного кодексу України визначено особливості застосування законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, де частиною 1 передбачено, що при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Пунктом 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України встановлено, що митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 3 ст.75 Митного Кодексу України для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна подати митному органу, що здійснює викуп товарів, документи на дані товари та сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту.

Частиною першою статті 194 Митного кодексу України визначено, що у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 259 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент здійснення митного оформлення) попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для: 1) ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення; або 2) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пропуску цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та без пред`явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація; або 3) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пред`явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація (частина 3 статті 259 Митного кодексу України в редакції, чинній на момент здійснення митного оформлення).

При ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред`явлення цих товарів контролюючому органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов`язковими (частина 6 статті 259 Митного кодексу України).

Згідно з частиною 13 статті 259 Митного кодексу України якщо попередня митна декларація містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, або після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація.

Згідно з ч.1 ст.261 МК України у разі подання відповідно до статей 259-260-1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

Частинами 1, 6, 7 ст.263 МК України встановлено, що митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Для продовження строків пред`явлення або декларування митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення власник або уповноважена ним особа звертається до митного органу з письмовою заявою, у тому числі в електронній формі. До заяви додаються відповідні документи, які підтверджують обставини та події, зазначені у частині четвертій цієї статті.

Митний орган на підставі заяви та доданих до неї документів продовжує строк декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення на час, необхідний для усунення причин, що не дали змоги своєчасно задекларувати ці товари, транспортні засоби.

Згідно з ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до Класифікатора типів декларацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) літерний код типу декларації означає: ЕА - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для випуску товарів у митний режим; ЕЕ - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.

Отже, приписи ч.ч.12 та 13 ст.259 МК України виділяють два різновиди попередніх митних декларацій: попередня митна декларація, яка містить всі відомостей необхідні для поміщення товарів до відповідного митного режиму (наприклад, імпорту); попередня митна декларація, яка містить лише відомості, які є достатні для ввезення товарів на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення.

Частиною 1 статті 200 Митного кодексу України встановлено, що після надання митним органом дозволу на пропуск товарів через митний кордон України власник товарів або уповноважена ним особа зобов`язані доставити товари та документи на них без будь-якої зміни їх стану у визначене митним органом місце і забезпечити перебування їх у цьому місці до прибуття посадових осіб митного органу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 200 Митного кодексу України у місці доставки товари і транспортні засоби пред`являються, а документи на них передаються митному органу у мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу.

Отже, положення Митного кодексу України встановлюють момент подачі митної декларації до митного органу, тобто після доставлення таких товарів до цього органу.

У випадку, коли попередня митна декларація містить всі відомості необхідні для поміщення товарів у відповідний режим, то митне оформлення на підставі рішення митного органу може здійснюватися без пред`явлення (доставлення) товарів до цього органу, оскільки митне оформлення здійснюється на підставі попередньої митної декларація як декларації заповненої у звичайному порядку.

Статтею 270 Митного кодексу України встановлено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України митом встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з врахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Податок на додану вартість нараховується за ставкою 20% бази оподаткування відповідно до пункту 190.1 статті 190 ПК України.

Відповідно до підпункту в) пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Згідно з статтею 278 Митного кодексу України та пункту 187.8 ст.187, п.216.4 ст.216 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита, податку на додану вартість та акцизного податку, у разі ввезення товарів на митну територію України є, зокрема, дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення.

Статтею 281 Митного кодексу України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок митного товару України, зокрема у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом.

Відповідно до статті 289 Митного кодексу України обов`язок із сплати митних платежів у разі ввезення товарів на митну територію України виникає з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

Згідно з статтею 292 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються зокрема у разі, якщо відповідного до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів: 1) товари не є об`єктом оподаткування митними платежами; 2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів.

Законом №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (далі - Закон №2142-IX, який набрав чинності 5 квітня 2022 року), яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, внесено до Податкового та Митного кодексів України такі зміни:

-у розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України доповнено пунктом 911 такого змісту: «Установити, що тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей: 1) звільняються від оподаткування ввізним митом автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу»;

-у розділ XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 69 підрозділу 10 доповнено підпунктом 69.24 такого змісту: «Тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту».

В подальшому абзаци 1-4 підпункту 1 пункту 911 розділу XXI Митного кодексу України та підпункт 69.24 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України виключені на підставі Закону України №2325-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» від 21 червня 2022 року (далі - Закон №2325-IX), який набрав чинності з 00 годин 01 липня 2022 року.

Отже звільнення від сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість за кодом пільги « 311», запроваджене Законом №2142-IX, діяло в період з 01 квітня до 00:00 годин 01 липня 2022 року.

Застосування пільги за кодом « 311» було здійснено відповідно до положень Закону України №2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24 березня 2022 року, який набрав законної сили 05.04.2022 року.

Відповідно до відомостей, які містяться у АСМО «Інспектор» встановлено, що ОСОБА_1 для здійснення митного оформлення автомобіля 30.06.2022 подано до ВМО № 2 митного поста «Городок» Львівської митниці електронну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA209180/2022/045955.

Відповідно до частини другої статті 194 Митного кодексу України такий вид попередньої митної декларації є попереднім повідомлення про намір ввезти товари на митну територію України, яке здійснюється шляхом її надання митному органу, в зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення.

З огляду на це, згідно з частиною тринадцятою статті 259 Митного кодексу України для випуску товарів у відповідний режим подається додаткова митна декларація.

Суд встановив, що транспортний засіб був ввезений в Україну за попередньою декларацією типу ЕЕ, з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.

При цьому, попередня декларація з обсягом даних, необхідним для випуску в митний режим (тип ЕА) до митного оформлення не подавалась.

Отже, на підставі попередніх декларацій типу ЕЕ не здійснювалося митне оформлення та випуск товарів у вільний обіг.

Відповідно до відомостей, які містяться у АСМО «Інспектор» встановлено, що ОСОБА_1 для здійснення митного оформлення автомобіля 30.06.2022 подано до ВМО № 2 митного поста «Городок» Львівської митниці електронну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA209180/2022/045955.

Отже, митне оформлення ввезених транспортних засобів проведено на підставі додаткової декларацій ІМ 40 ДЕ.

У свою чергу, додаткова декларація могла бути подана до митного оформлення лише після доставки транспортних засобів до митного органу.

Відповідно до висновків Акта про результати перевірки з окремих питань від 22.09.2022 № 7.4-19/21/148/121 встановлено, що транспортний засіб, оформлений за митною декларацією № UA209180/2022/045955 доставлено в зону митного контролю 01.07.2022 , Держмитслужби.

Суд висновує, що оскільки транспортний засіб доставлено в зону митного контролю 01.07.2022, подання додаткової митної декларації на транспортний засіб у день, який передує дню доставки до митного органу, а саме 30.06.2022, суперечить вимогам частини першої статті 263 Митного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 263 МК України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, зокрема для автомобільного транспорту строк доставки товару становить 10 діб (у разі переміщення в зоні однієї митниці - 5 діб) (пункт 3 частини першої статті 93 МК України).

Отже інспектор, який здійснював митне оформлення транспортного засобу за митною декларацією № UA209180/2022/045955, повинен був відмовити в прийнятті вказаних додаткових митних декларацій від 30 червня 2022 року через те, що така декларація подана без дотримання строків, визначених частиною першою статті 263 МК України.

Відтак, митна декларація на « Автомобіль легковий, що був у використанні призначений для перевезення пасажирів марки DACIA модель LOGAN номер кузова НОМЕР_1 …», мала бути подана до митного оформлення після 30 червня 2022 року з нарахуванням та сплатою митних платежів на загальних підставах.

Вказані дії призвели до надання преференції за кодом пільги 311 передбачених Законом України від 24.03.2022 № 2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» та як наслідок, до неправомірного звільнення від сплати митних платежів.

Отже, митне оформлення товару, ввезеного за митною декларацією № UA209180/2022/045955, здійснено після припинення строку дії пільги за кодом « 311», встановленої Законом № 2142-IX.

У постанові від 21.05.2025 у справі №380/6162/23 Верховний Суд погодився з висновками дисциплінарної комісії, що здійснюючи оформлення транспортних засобів за митними деклараціями від 30 червня 2022 року № UA209180/2022/045930, поданою до дати доставлення транспортного засобу в зону митного контролю, позивач діяв з порушенням вимог частини першої статті 263 МК України, що підтверджує неналежне виконання ОСОБА_2 посадових обов`язків та вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, за вчинення якого відповідно до положень пункту 2 частини першої, частини третьої статті 66 Закону № 889-VIII може бути оголошено догану.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем були дотримані.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому позов не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України суд

у х в а л и в:

1.У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1 код ЄДРПОУ: 43971343) про визнання протиправним та скасувати рішення про визначення(коригування) митної вартості товару - відмовити повністю.

2.Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна