Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №360/2247/25 — Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 лютого 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/2247/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Меламеда Вадима Борисовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточнень, просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо перебування громадянки ОСОБА_1 - представниці дискримінованої групи громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на постійне місце проживання до Ізраїлю - у ситуації забороненой дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами;

- зобов`язати відповідача вжити позитивні дії:

1) негайно припинити дискримінацію та утриматися від порушення принципу недискримінації;

2) вважати відповідно до постанови Верховного Суду від 09 грудня 2024 року у справі № 360/777/23, що "Виплату пенсії особам, які виїхали на постійне проживання за кордон, можливо здійснювати шляхом перерахування коштів на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. Відповідну заяву із зазначенням банківських реквізитів має право подати представник пенсіонера на підставі довіреності. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не передбачена";

3) здійснювати виплату поточної пенсії позивача на визначений ним банківський рахунок IBAN НОМЕР_1 відкритий у АТ "Акцент-Банк";

4) здійснювати виплату недоотриманої пенсії з 17 серпня 2017 року з компенсацією втрати частини доходів, на визначений нею банківський рахунок IBAN НОМЕР_1 відкритий у АТ "Акцент-Банк", з урахуванням компенсації втрати частини доходів;

5) розробити та впровадити заходи щодо недопущення подальшої дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема позивачки, у тому числі шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями, проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України;

6) встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов`язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.06.2024 представник позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату пенсії на рахунок позивача, додавши до заяви довіреність та апостильовану заяву позивача про знаходження особи в живих від 21.03.2024.

18.07.2024 отримано лист відповідача № 4888-4360/Ж-02/8-1200/24, яким відмовлено у виплаті пенсії на банківський рахунок позивача. Відповідач мотивував відмову тим, що для виплати пенсії через поточні рахунки в банках позивачка має особисто подати заяву про виплату пенсії, та зазначив, що виплату пенсії з 01.07.2023 призупинено.

З метою сприяння відповідачу у виконанні покладених на нього обов`язків позивач відкрила у АТ "Акцент банк" поточний рахунок IBAN НОМЕР_1 . 14.11.2025 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про виплату пенсії на вказаний рахунок, додавши до заяви довіреність та реквізити.

Однак, станом на теперішній час, відповідач не здійснив жодних дій щодо виплати пенсії позивача на вказаний банківський рахунок. Відповідач мотивував бездіяльність тим, що для виплати пенсії через поточні рахунки в банках позивач має особисто подати заяву про виплату пенсії відповідно до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596.

Представник позивача зазначає, що внаслідок бездіяльності пенсійних органів представники дискримінованої групи, що бажають реалізувати своє право на отримання пенсії, на відміну від інших громадян України, змушені докладати значних зусиль, витрачати значний період часу та нести значні витрати, а саме: звертатися до суду з позовами, вимагаючи визнати протиправними дії, рішення та бездіяльність органів Пенсійного фонду, пов`язані з відмовою у виплаті пенсій на вказані пенсіонерами банківські рахунки. Тільки після отримання позитивних рішень в рамках процесу примусового виконання, органи ПФУ починають виплачувати пенсію на визначені членами цієї групи громадян банківські рахунки.

Ухвалою суду від 01.12.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду: уточнену позовну заяву, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України; докази на підтвердження дотримання строку звернення до суду, а в разі пропуску строку - подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами; належним чином засвідчені копії: паспорту громадянина України позивача чи документу, який посвідчує її особу, інформації про зареєстроване місце проживання позивача; документ про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 09.12.2025 клопотання представника позивача про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви задоволено. Продовжено строк для виконання вимог ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 на 2 (два) календарних днів з дня отримання даної ухвали суду.

Ухвалою суду від 17.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення її недоліків та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач позов подав відзив на позов, в якому проти задоволення вимог заперечує з таких підстав.

На виконання рішень Луганського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 у справі № 360/2115/19 та від 08.10.2020 у справі № 360/2115/19 управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області ОСОБА_1 поновлено нарахування пенсії з 07.10.2009 по 16.08.2017 з урахуванням норм статті 46 Закону № 1058.

Макетна обробка застосовувалась виключно для включення до розрахунку "виплати пенсії за минулий час (ст. 46)", а не для зміни розміру розрахункових складових пенсії позивача.

Сума заборгованості за період з 07.10.2009 по 31.03.2021 склала 178158,01 грн.

Заборгованість з нарахованої пенсії за період з 07.10.2009 по 31.01.2021 в сумі 178158,01 грн, з урахуванням виплаченої в червні 2020 року пенсії за період з 17.08.2017 по 31.05.2020 в сумі 50224 грн 40 коп, 11.11.2021 включено до Реєстру судових рішень, реєстраційний номер С1933579.

У квітні 2021 року позивачу виплачено заборгованість з пенсії, нараховану на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі № 360/2115/19, в сумі 37265 грн 72 коп (з урахуванням норм статті 46 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») та поточну пенсію за квітень 2021 року в розмірі 2966,43 грн.

З 01.04.2021 по 30.06.2023 позивачу нараховувалась та виплачувалась пенсія в повному розмірі, заборгованості за цей період немає.

Також, починаючи з травня 2021 року по червень 2023 року, позивачу щомісяця разом із поточною пенсією за відповідний місяць виплачувалась заборгованість, нарахована на виконання рішення у справі № 360/2115/19, в сумі 2966 грн 43 коп.

Пенсію у період з квітня 2021 року по червень 2023 року позивачка отримувала на банківський рахунок НОМЕР_2 .

Останнім місяцем нарахування пенсії ОСОБА_1 є червень 2023 року, у якому до виплати на основну відомість нараховано пенсію за червень 2023 року в сумі 3166 грн 43 коп та на додаткову відомість - заборгованість, нараховану на виконання рішення у справі № 360/2115/19, в сумі 2966 грн 43 коп. Всього в червні 2023 року позивачу виплачено 6132,86 грн.

Узв`язку з отриманням повідомлення від АТ "Державний Ощадний банк України" про те, що позивачем пенсійні кошти не одержувалися з поточного рахунку більше року, з 01.07.2023 відповідно до пункту 16 Порядку № 1596 припинено перерахування пенсії позивачу. При цьому, рішення щодо припинення перерахування пенсії позивачу відповідачем не приймалось.

Відповідач зазначає, що звертаючись до відповідача представником не надано підписаної позивачем заяви про виплату пенсії на поточний банківський рахунок (Порядок № 1596) та заяви про поновлення виплати пенсії (Порядок № 22-1).

Виплату пенсії можливо поновити у разі подання позивачем заяви про виплату пенсії на поточні рахунки в уповноважених банках відповідно до норм пункту 10 Постанови № 1596 та проходження ідентифікації, враховуючи норми статті 471 Закону № 1058.

28.11.2025 за вхід. № 10428/9 відповідачем зареєстровано лист Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.11.2025 № 1300-5309-9/16054, яким повідомлено, що за результатами відеоконференції особу ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 (НОМЕР_5 № пенсійної справи 909190854975) не встановлено у зв`язку з тим, що наданий документ не пройшов візуальну перевірку захисних елементів, які повинен мати документ такого типу, та для подальшого опрацювання надіслано рішення про невстановлення особи

Разом з тим, за даними, наявними на відкритих порталах Державної міграційної служби України, паспорт реципієнта визнано недійсним.

Відповідач вважає, що ним вчинені усі можливі, передбаченні чинним законодавством дії, для забезпечення виконання рішень Луганського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 у справі № 360/2115/19 та від 08.10.2020 у справі № 360/2115/19. Вини або умислу відповідача на навмисне невиконання рішення суду немає, а заборговаість невиплачена з вини позивача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, судом встановлено таке.

Рішенням Луганського окружного адміністтративного суду від 05.06.2018 у справі №812/374/18, яке набрало законної сили 14.11.2018, позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов`язання провести поновлення та виплату пенсії шляхом призначення її знову з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів задоволено частково.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 11.05.2017.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Луганського окружного адміністтративного суду від 13.06.2019 у справі №360/2115/19, яке набрало законної сили 16.07.2019, позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 13 грудня 2018 року № 2171/07/2018 про відмову в поновлені пенсії ОСОБА_1 за заявою від 11 травня 2017 року.

Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 17 серпня 2017 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням Луганського окружного адміністтративного суду від 08.10.2020 у справі №360/2115/19, яке набрало законної сили 16.02.2021, зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за період з 07 жовтня 2009 року по 16 серпня 2017 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Луганського окружного адміністтративного суду від 24.02.2025 у справі №360/1565/24, яке набрало законної сили 09.10.2025, відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 , поданого в її інтересах адвокатом Меламедом Вадимом Борисовичем, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання здійснювати виплату поточної пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії з 01 липня 2023 року, з урахуванням масових перерахунків та з компенсацією втрати частини доходів, на визначений нею банківський рахунок № НОМЕР_3 , відкритий у АТ «Ощадбанк».

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №360/2115/19 відмовлено у задоволенні заяви адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року у справі № 360/2115/19 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати донарахованої за період з 07 жовтня 2009 року по 16 серпня 2017 року пенсії в сумі 13540,71 грн.

Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням обставин, встановлених у вказаних судових рішеннях, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (так зазначено в паспорті громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 від 19 січня 1999 року, що був дійсний до 19 січня 2019 року) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) станом на час розгляду справи перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії за віком, про що свідчать надані відповідачем до відзиву документи.

У період з 07.10.2009 по 30.06.2023 ОСОБА_1 отримувала пенсію за віком, призначену на підставі судових рішень Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі № 360/2115/19 та від 08 жовтня 2020 року у справі № 360/2115/19.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2018 у справі № 812/374/18 у грудні 2018 року управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області повторно розглянуто заяву позивача про призначення/перерахунок пенсії від 11.05.2017 та прийнято рішення № 2171/07/2018 від 13.12.2018, яким відмовлено позивачу у поновлені пенсії за віком за її заявою від 17.08.2017.

На виконання рішень Луганського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 у справі № 360/2115/19 та від 08.10.2020 у справі № 360/2115/19 управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області позивачу поновлено нарахування пенсії з 07.10.2009 по 16.08.2017 з урахуванням норм статті 46 Закону № 1058.

У червні 2020 року позивачу виплачена заборгованість з пенсії, нарахованої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 у справі № 360/2115/19, за період з 17.08.2017 по 28.02.2020 в сумі 50224,40 грн.

Заборгованість з нарахованої пенсії за період з 07.10.2009 по 31.01.2021 в сумі 178158,01 грн, з урахуванням виплаченої в червні 2020 року пенсії за період з 17.08.2017 по 31.05.2020 в сумі 50224,40 грн, 11.11.2021 включено до Реєстру судових рішень за реєстраційним номером С1933579.

У квітні 2021 року позивачу виплачена заборгованість з пенсії, нараховану на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 у справі № 360/2115/19, в сумі 37265,72 грн та поточну пенсію за квітень 2021 року в розмірі 2966,43 грн.

Отже, з квітня 2021 року позивачу нараховувалась поточна пенсія.

У період з травня 2021 року по червень 2023 року позивачу щомісяця разом із поточною пенсією за відповідний місяць виплачувалась заборгованість, нарахована на виконання рішення у справі № 360/2115/19, в сумі 2966,43 грн.

Пенсію у період з квітня 2021 року по червень 2023 року позивач отримувала на банківський рахунок НОМЕР_2 .

Листом від 13.07.2023 № 110.14-20/35380/2023/БТ Філія - Луганське обласне управління Акціонерного товариства «Ощадбанк» направило на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області інформацію щодо одержання пенсії та/або грошової допомоги з поточного рахунку за довіреністю більше як один рік або не одержання з поточного рахунку більше як один рік по Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області за період з 01 липня 2022 року по 30 червня 2023 року (соціальна пенсія). Під номером 114 у вказаному списку значиться ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , відділення банку - 304665/000007/060007, номер поточного рахунку - НОМЕР_2 .

На підставі отриманої інформації відповідаечм припинено нарахування та виплату пенсії позивачу з 01.07.2023, про що свідчить інформація з ІКІС ПФУ.

Рішення про припинення виплати пенсії відповідачем не приймалось.

Листом від 12.09.2023 № 1200-0202-8/18011 відповідачем у відповідь на запит Меламеда Вадима Борисовича від 05.09.2023 № 7683 повідомлено, що відповідно до норм Порядку № 1596 позивачу з 01.07.2023 призупинено виплату пенсії у зв`язку з тим, що за даними АТ "Ощадбанк" кошти з її поточного рахунку не знімалися більше року (останній розмір пенсії станом на 01.06.2023 складав 3166,43 гривень) та роз`яснено порядок поновлення виплати пенсії.

21.06.2024 Меламед Вадим Борисович через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України подав заяву ВЕБ-12001-Ф-С-24-105906 із зазначенням реквізитів банківського рахунку позивача для зарахування пенсії. До заяви доданий протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (Дата та час: 14:13:29 21.06.2024, Підписувач: МЕЛАМЕД ВАДИМ).

Листом від 18.07.2024 № 4888-4360/Ж-02/8-1200/24 відповідач, зокрема, повідомив адвокату Меламеду Вадиму Борисовичу , що відповідно до норм Порядку № 1596, позивачу з 01.07.2023 призупинено виплату пенсії у зв`язку з тим, що за даними АТ "Ощадбанк" кошти з її поточного рахунку не знімалися більше року та роз`яснено порядок звернення за поновленням виплати пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 20.12.2024 № 2600-1101-9/243260 відповідачу за належністю направлено свідоцтво на гр. ОСОБА_3 від 02.12.2024 про посвідчення факту, що ОСОБА_1 є живою та проживає в Державі Ізраїль. Зазначене свідоцтво долучено до матеріалів електронної пенсійної справи позивача.

Листом від 20.01.2025 № 1200-0202-8/1858 відповідачем, зокрема, роз`яснено позивачу порядок поновлення виплати пенсії та надіслано бланк заяви про поновлення пенсії. Лист від 20.01.2025 № 1200-0202-8/1858 направлено 21.01.2025 на адресу проживання позивача: АДРЕСА_1 , тип відправлення - міжнародні відправлення.

11.03.2025 за вхід. № 1115/8 до відповідача надійшла заява про поновлення виплати пенсії за віком від 02.03.2025.

Листом від 14.03.2025 № 1200-0210-8/6473 відповідач повідомив позивачу, що для поновлення виплати пенсії необхідно надати документи, перелік яких надано у листі від 20.01.2025 № 1200-0202-8/1858 згідно Порядку № 22-1. Зазначений лист також направлено на адресу проживання позивача.

12.05.2025 за вхід. № 2322/8 з електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 , логін відправника - Michael Zhitomirskiy, відповідачу надійшло звернення до якого було додано фото конверту з датою на штемпелі 02.03.2025 (конверт, в якому до Головного управління надійшла заява про поновлення виплати пенсії за віком від 02.03.2025) та зазначено, що всі документи, які були перелічено в листі № 1200-02-02-8/1858 від 02.03.2025, надіслані до Головного управління Пенсийного Фонду України за адресою: вул. Вячеслава Чорновола, 157, м. Черкаси, Україна, 18003 (скан підтвердження додаю до цього листа). Серед надісланих документів були: довідка з Посольства України в Ізраїлю про те, ща ОСОБА_1 жива, переведена на українську мову і нотаріально засвідчена копія ізраїльського посвідчення особи, заява про поновлення виплати пенсії на загальних умовах, копія закордонного паспорта громадянина України.

Листом від 26.05.2025 № 1200-0202-8/13094 відповідач повідомив позивачу, що до поштового відправлення, яке надійшло 11.03.2025 та зареєстровано за № 1115/8, долучено заяву від 02.03.2025 про поновлення виплати пенсії, інших документів немає. Роз`яснено перелік документів, які необхідно долучити до заяви та необхідність направлення заяви про поновлення пенсії та долучених до неї документи рекомендованим поштовим відправленням або поштовим відправленням з оголошеною цінністю.

Лист від 26.05.2025 № 1200-0202-8/13094 направлено на електронну адресу: mike.zhitomirskiy@yahoo.com.

01.08.2025 за вхід. № 7840/Ж-1200-25 надійшло звернення з електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 , логін відправника - Michael Zhitomirskiy.

Листом від 29.08.2025 № 7962-7840/Ж-02/8-1200/25 повідомлено, що листом Головного управління від 26.05.2025 за № 1200-0202-8/13094 надано роз`яснення стосовно порядку поновлення виплати пенсії, надіслано бланки заяви про поновлення виплати пенсії та заяви про виплату пенсії. Звернуто увагу заявниці, що додані до заяви про поновлення копії документів повинні бути засвідчені дипломатичним представництвом, консульською установою України або нотаріально.

14.10.2025 за вхід. № 11159/Ж-1200-25 зареєстровано звернення, що надійшло з електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 , логін відправника - Michael Zhitomirskiy.

Листом від 04.11.2025 № 10929-11159/Ж-02/8-1200/25, зокрема, повідомлено, що надіслане засобами поштового зв`язку свідоцтво про посвідчення факту, що фізична особа є живою від 02.12.2024, яке надійшло за територіальною належністю від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, долучено до матеріалів електронної пенсійної справи, інші документи до Головного управління не надходили.

Електронна пенсійна справа позивача містить три файли, з яких тип файлу - інший документ - свідоцтво, розмір файлу 3 сторінки, 1 аркуш - свідоцтво та 2-3 аркуш - фото конверту з обох боків, що підтверджується скріншотом з ІКС ПФУ ЕПС позивача.

10.11.2025 за вхід. № 13303/Ж-1200- зареєстровано звернення, що надійшло з електронної пошти: mike.zhitomirskiy@yahoo.com, логін відправника - Michael Zhitomirskiy, яким повідомлено, що позивач пройшла дистанційну відеоідентификацію, сесія відеозв`язку відбулась 30.10.2025.

25.11.2025 Меламед Вадим Борисович через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України подав заяву ВЕБ-12001-Ф-С-25-298733, в інтересах ОСОБА_1 щодо проведення макетної обробки пенсійної справи та витребування документів. Заяву від 21.06.2024 з документами представник позивача подав через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України з протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (Дата та час: 21:06:11 25.11.2025, Підписувач: МЕЛАМЕД ВАДИМ).

28.11.2025 за вхід. № 10428/9 відповідачем зареєстровано лист Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.11.2025 № 1300-5309-9/16054, яким повідомлено, що за результатами відеоконференції особу ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 (НОМЕР_5 № пенсійної справи 909190854975) не встановлено у зв`язку з тим, що наданий документ не пройшов візуальну перевірку захисних елементів, які повинен мати документ такого типу, та для подальшого опрацювання надіслано рішення про невстановлення особи

Листом від 17.12.2025 № 1200-0201-8/38811 відповідач, зокрема, повідомив позивачу, що за підсумками ідентифікації, проведеної засобами відеоконференцзв`язку за заявкою від 16.10.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області винесено рішення від 26.11.2025 № 878645, яким особу заявника не встановлено у зв`язку з тим, що наданий документ не пройшов візуальну перевірку захисних елементів та, що рішення про невстановлення особи може бути оскаржене в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку

Листом від 24.12.2025 № 14681-14758/М-02/8-1200/25 відповідачем надано відповідь на заяву адвоката Меламеда Вадима Борисовича від 25.11.2025.

Отже, виплата пенсії позивачу припинена на підставі пункту 4 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV з 01 липня 2023 року у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд та у визначеному законом порядку не поновлювалась.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

В Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України «Права, свободи та обов`язки людини і громадянина». Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Конституції України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: «перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов`язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою» (параграф 30).

Щодо соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (параграф 31).

Зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (параграф 53).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).

Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з дефініціями, наведеними у статті 1 Закону № 1058-ІV:

пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом;

уповноважений банк - банк, який здійснює свою діяльність відповідно до законодавства про банки і банківську діяльність та провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду.

Статтею 8 Закону № 1058-IV закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Так, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 47 Закону № 1058-ІV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Отже, пенсійне законодавство України чітко регламентує, що пенсіонер має право отримувати пенсійну виплату щомісяця у строк не пізніше 25-го числа місяця, за який виплачується пенсія.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону № 1058-ІV щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним). Зазначені положення Закону № 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Як зазначено в Рішенні № 25-рп/2009 оспорюваними нормами Закону № 1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 7 листопада 2013 року у справі «Пічкур проти України» (заява № 10441/06), яке набрало статусу остаточного 07 лютого 2014 року, зазначено, що право на отримання пенсії, як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення).

Статтею 49 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо припинення та поновлення виплати пенсії.

Так, частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

3) у разі смерті пенсіонера;

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою цієї статі визначено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Судом встановлено, що станом як на час подання спірної заяви про виплату пенсії позивачу на визначений нею банківський рахунок, так і на час розгляду цієї справи виплата пенсії позивачу на підставі пункту 4 частини першої статті 49 Закону № 1058-IV припинена з 01 липня 2023 року у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд та у визначеному законом порядку не поновлювалась.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1 в редакції, чинній на час звернення представника позивача з заявою про виплату позивачу пенсії на банківський рахунок), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал або засоби Порталу Дія) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (абзац другий пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1).

Відповідно до абзацу третього пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1 у разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними реєстрами органів державної влади.

Заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (пункт 1.2 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії» Порядку № 22-1).

Порядком № 1596 визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам, у тому числі допомоги на поховання і сум пенсій, грошової допомоги, недоотриманих у зв`язку із смертю одержувача, особам, які мають право на отримання таких виплат, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві (далі - органи Пенсійного фонду України) та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення місцевих держадміністрацій, виконавчого органу міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, центрами з нарахування та здійснення соціальних виплат (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі), а у разі їх смерті - на поточні рахунки осіб, які мають право на отримання допомоги на поховання та недоотриманої суми пенсії, грошової допомоги, в уповноважених банках.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1596 уповноваженими банками є банки, визначені відповідно до Порядку відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1231.

Виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України через вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків) (абзац перший пункту 4 Порядку № 1596).

За приписами абзацу першого пункту 6 Порядку № 1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Згідно з пунктами 8, 9 Порядку № 1596 поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті. Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін. У разі відкриття поточного рахунка за зверненням органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення одержувач повинен укласти договір банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.

Пунктом 10 Порядку № 1596 визначено:

заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України (абзац перший);

заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку (абзац другий);

заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку (абзац третій);

у разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком (абзац четвертий);

органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення формують перелік одержувачів на підставі отриманих заяв про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка та разом із необхідними для відкриття поточних рахунків таким особам документами та відомостями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку, подають його відповідному уповноваженому банку у строки, визначені у договорі, але не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дати прийняття документів (абзац п`ятий);

уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів (абзац шостий);

уповноважений банк щомісяця не пізніше 20 числа подає органам Пенсійного фонду України або органам соціального захисту населення перелік відкритих за зверненнями органів Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення поточних рахунків одержувачам із зазначенням номерів таких рахунків та інформації про укладення договорів банківського рахунка з одержувачами, а в разі відмови у відкритті поточного рахунка - інформацію про причину відмови (абзац сьомий);

заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису (абзац восьмий).

Отже, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до пункту 10 Порядку № 1596 трьома шляхами: або особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду, або до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, або від установи уповноваженого банку, а органи Пенсійного фонду України уповноважені здійснювати виплату пенсії через поточні рахунки в банках у разі наявності заяви про виплату пенсії або грошової допомоги (бланк якої є Додатком № 1 до Порядку № 1596).

При цьому, суд зазначає, що жоден з пунктів Порядку № 22-1 не містить обов`язку пенсіонера звертатись із заявою про виплату пенсії на банківський рахунок особисто. Вжитий у пункті 1.1 Порядку № 22-1 термін «заявник», дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.

Разом з цим, суд зазначає, що у випадку позивача поданню заяви про виплату пенсії на банківський рахунок має передувати подання заяви про поновлення виплати раніше призначеної пенсії.

Приписами пункту 8 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 299 (далі - Порядок № 299) встановлено, що поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) особам, виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) яким припинено відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також поновлення страхових виплат особам, яким їх припинено відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України:

- після проходження фізичної ідентифікації протягом року з дати припинення виплати;

- за заявами про поновлення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, що надійшли до Пенсійного фонду України, зокрема поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія.Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача у режимі відеоконференцзв`язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред`являються документи, що посвідчують особу.

Пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) та страхові виплати, виплату яких припинено до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 299 «Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у зв`язку з непроходженням одержувачем фізичної ідентифікації, скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесенням відомостей про це до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, поновлюються за заявами про поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, що надійшли до органів Пенсійного фонду України, зокрема поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія.Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача в режимі відеоконференцзв`язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред`являються документи, що посвідчують особу.

Одержувачі, які тимчасово проживають за межами України або отримали тимчасовий захист або статус біженця, заяву про поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат можуть надіслати поштою в порядку, передбаченому абзацом восьмим пункту 6 цього Порядку.

Судом встановлено, що за результатами проведеного Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області з позивачем відеоконференцзв`язку за заявкою позивача від 16.10.2025 прийнято рішення від 26.11.2025 № 878645, яким особу заявника не встановлено у зв`язку з тим, що наданий документ не пройшов візуальну перевірку захисних елементів, які повинен мати документ такого типу. Роз`яснено необхідність повторного подання заяви через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.

Отже, з урахуванням вищезазначених положень чинного законодавства та встановлених обставин, у відповідача відсутні підстави для поновлення позивачу виплати пенсії.

При цьому, суд зазначає, що фактично позивачем заявлені вимоги про зобов`язання відповідача здійснювати виплату недоотриманої пенсії з 17.08.2017 на визначений банківський рахунок IBAN НОМЕР_1 відкритий у АТ "Акцент-Банк".

Однак, судом встановлено, що виплату пенсії позивачу припинено з 01.07.2023. За період з 07.10.2009 по 30.06.2023 пенсія позивачу нараховувалась відповідачем на виконання рішень Луганського окружного адміністративного суду у справах №360/2115/19.

Суд повторно зазначає, що у випадку позивача поданню заяви про виплату пенсії на банківський рахунок має передувати подання заяви про поновлення виплати раніше призначеної пенсії у відповідності до вимог чиннного законодавства, зокрема, проходження фізичної ідентифікації.

При цьому, суд звертає увагу що факт неотримання позивачем призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд представником позивача не заперечується.

Крім того, в рішенні Луганського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі № 360/1565/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративног суду від 09.10.2025, встановлено, що позивач (представник позивача) у період з 01 липня 2023 року по цей час з заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії у порядку, визначеному Порядком № 22-1, до територіального органу Пенсійного фонду України не звертались. Разом з цим, з вересня 2023 року (дата відповіді на перше звернення представника позивача до відповідача) представник позивач обізнаний про факт припинення позивачу виплати пенсії.

Разом з цим, судом повторно зазначено, що у випадку позивача поданню заяви про виплату пенсії на банківський рахунок має передувати подання заяви про поновлення виплати раніше призначеної пенсії та поновлення такої виплати.

З урахуванням викладеного, у межах спірних правовідносин, що склались у цій справі, суд дійшов висновку про передчасність заявлених вимог щодо зобов`язання відповідача здійснювати виплату поточної пенсії позивача на визначений ним банківський рахунок, оскільки виплату пенсії позивачу починаючи з 01.07.2023 припинено та у визначеному чинним законодавствм порядку не поновлено.

Суд роз`яснює, що позивач не позбавлена можливості звернутися за поновленням пенсії до органів Пенсійного фонду України, з дотриманням порядку, визначеного, зокрема, Законом №1058-IV та затвердженим на його виконання Порядком №22-1.

Щодо позовних вимог про припинення дискримінації, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статтею 1 Закону України від 06.09.2012 № 5207-VI "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" (далі - Закон № 5207), дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.05.2018 у справі № 800/191/17 зазначено, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, з метою з`ясування обставин існування дискримінації у конкретній ситуації застосовується триступеневий тест: по-перше, виявлення двох категорій осіб, які є порівнюваними та відмінними, оскільки відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дискримінація передбачає належність людини до певної групи; по-друге, встановлення, чи дійсно члени цих двох груп оцінюються по-різному; і, по-третє, якщо так, то чи для цього є об`єктивні, обґрунтовані підстави.

Отже, факт дискримінації може бути встановлений лише у випадку, коли розрізнення у ставленні до особи вмотивоване притаманною їй певною персональною ознакою (постанова Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 127/4952/17).

Суд зазначає, що за наслідком розгляду справи жодної дискримінації по відношенню до позивача не встановлено, а позивачем наявності такої дискримінації не доведено, жодних доказів щодо існування дискримінації по відношенню до позивача суду не надано.

Також, задоволенню не підлягають задоволенню позовні вимоги про розроблення та впровадження заходів щодо недопущення подальшої дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема позивачки, у тому числі шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями, проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист права та законних інтересів осіб, які звертаються за судовим захистом. При цьому, суд не може перебирати на себе функції законодавчої та виконавчої гілок влади, оскільки буде порушено конституційний принцип поділу державної влади в Україні на законодавчу, виконавчу та судову.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Частиною першою статті 382 КАС України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову у повному обсязі питання щодо встановлення судового контрою у відповідності до вимог статті 382 КАС України судом не вирішується.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява № 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову питання щодо розподілу судових витрат у відповідності до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову адвоката Меламеда Вадима Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності щодо перебування у ситуації забороненой дискримінації порівняно з іншими пенсіонерами, зобов`язання здійснювати виплату поточної пенсії позивача на визначений ним банківський рахунок, негайно припинити дискримінацію та утриматися від порушення принципу недискримінації та розробити та впровадити заходи щодо недопущення подальшої дискримінації громадян України, які виїхали на постійне проживання за кордон, зокрема позивачки, у тому числі шляхом аналізу внутрішніх практик, співпраці з профільними громадськими організаціями, проведення просвітницької роботи серед працівників територіальних органів Пенсійного фонду України відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця