Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №360/2418/25 — Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

17 лютого 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/2418/25

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Кравця Ігоря Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2025 до Луганського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Кравець Ігор Вікторович, що діє в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), зобов`язання вчинити певні дії з позовними вимогами про:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку та розшук ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є громадянином України, а на даний момент перебуває на території Франції (виїхавши до 2022 року), який перебуває на військовому обліку та належно виконує обов`язки військовозобов`язаного. Через електронний кабінет «Резерв+» позивачу стало відомо про наявність у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про нібито порушення ним правил військового обліку та перебування у розшуку.

З метою з`ясування підстав внесення таких відомостей до Реєстру, представником позивача було направлено адвокатські запити до Національної поліції України, Міністерства оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Національною поліцією України надано відповідь листом № 169995-2025 від 13.11.2025 (1282478) відповідно до якої станом на 13.11.2025 за даними інформаційно-комунікаційної системи ІПНП наявна інформація про реєстрацію звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо нібито порушення ОСОБА_1 правил військового обліку. Звернення зареєстровано органом поліції без складання будь-яких процесуальних документів у справі про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 №СД/ПР/3285 від 05.12.2025 року відсутні відомості про: 1. складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; 2. винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, факт притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутній.

Також у відповіді ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначено, що розшук не може бути знятий, так як зі слів відповідача, потрібно звернутися до дипломатичних установ, але ці дії не передбачені законом, які регулюються КУпАП, тому саме відповідач має такі повноваження.

Крім того, розшук ОСОБА_1 триває вже понад п`ять місяців - з 06.05.2025 року по теперішній час, що підтверджується відомостями у додатку «Резерв+» та наданими документами.

Відповідно до статті 38 КУпАП «Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у дев`ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбаченими статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня вчинення відповідного правопорушення.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 221-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статями 204-1 і 204-2 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня їх виявлення, але не пізніше року з дня їх вчинення, а у разі вчинення таких правопорушень іноземцями або особами без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України, - протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного законом для виїзду цих осіб з України чи забезпечення їх примусового видворення з України.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених частинами третьою і шостою 164 -14 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених частинами першою-четвертою статті 188 -19 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210 - 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених частинами дванадцятою і тринадцятою статті 212 -3 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.», тобто адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня виявлення правопорушення.

Днем виявлення у даному випадку є дата початку «розшуку», зазначена в Реєстрі та додатку «Резерв+», а саме 06.05.2025. Отже, строк притягнення до адміністративної відповідальності сплив 06.08.2025 року, у зв`язку з чим будь-які подальші дії щодо перебування позивача у статусі «розшуку» є незаконними.

На думку позивача, до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку. Однак позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210,210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки за приписами частини восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов`язання саме відповідача, як орган ведення Реєстру, вчинити певні дії.

Представником позивача було направлено клопотання на офіційну поштову адресу та на електрону адресу до ІНФОРМАЦІЯ_3 №37 від 11.12.205, тим самим намагаючись вирішити ситуацію у позасудовому порядку, але станом на сьогодні відповідь не отримано.

Вважає дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем протиправними.Ухвалою суду від 17.10.2025 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн, уточненої позовної заяви з конкретизацією позовних вимог щодо визнання діяльності (бездіяльності) відповідачів протиправною.

Ухвалою суду від 17.12.2025 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду 16.02.2026 визнано поважними причини пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву у справі № 360/2418/25 та поновити ІНФОРМАЦІЯ_4 процесуальний строк для подання відзиву, відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача, в якому він просить не вважати за поважні причини пропуску процесуального строку та не враховувати поданий відзив відповідача при розгляді справи по суті.

06.01.2026 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено таке.

Згідно з Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» ( далі – Реєстр), Реєстр є автоматизованою системою. Відомості про «розшук» вносяться до Реєстру у разі, якщо особа, будучи військовозобов`язаною, не виконує обов`язки, передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Постановою Кабінету Міністрів України від 30грудня 2022 р. № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Факт перебування позивача за кордоном не звільняє його від обов`язку перебувати на військовому обліку та оновлювати персональні дані.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», у разі неможливості вручення повістки або неявки особи за викликом, ТЦК та СП надсилає звернення до органів Національної поліції для адміністративного затримання та доставляння особи. Позначка «в розшуку» в системі «Оберіг» відображає наявність такого звернення. Відсутність винесеної постанови за ст. 210 КУпАП на момент звернення не свідчить про незаконність дій ТЦК, оскільки розшук ініціюється саме для забезпечення притягнення особи до відповідальності. Позивач стверджує про сплив строків притягнення до відповідальності. Проте статус «розшук» у розумінні правил військового обліку не є мірою покарання, а є службовою відміткою про порушення правил обліку. Виправлення статусу здійснюється шляхом особистої явки особи до ТЦК та СП або (у визначених законом випадках для осіб за кордоном) через дипломатичні установи, як і було роз`яснено Позивачу у відповіді від 05.12.2025.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

07.01.2026 представником позивача надано відповідь на відзив, в якій зазначено таке.

Відповідач у відзиві стверджує, що перебування особи у розшуку не є мірою покарання, а має характер службової відмітки та ініціюється з метою забезпечення притягнення особи до відповідальності. Таке твердження є хибним з огляду на положення статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), оскільки саме з моменту звернення Відповідача до органів Національної поліції та внесення відповідних відомостей до Реєстру уповноваженій посадовій особі стали відомі обставини можливого правопорушення, що у розумінні ст. 38 КУпАП є моментом його виявлення і з якого починається перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня його виявлення. Оскільки, згідно з даними Реєстру «Оберіг», датою виявлення ймовірного правопорушення є 06.05.2025 року, граничний строк для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності сплив 06.08.2025 року.

Оскільки станом на січень 2026 року строк притягнення до відповідальності сплив, будь-які заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення є протиправними.

У відзиві відповідач не надав жодних доказів того, що відносно позивача було складено протокол або винесено постанову про адміністративне правопорушення. Відповідач підтверджує, що розшук ініціюється для забезпечення притягнення до відповідальності, однак протягом понад 8 місяців (з 06.05.2025 по теперішній час) Відповідачем не було реалізовано повноважень щодо накладення стягнення. Утримання в Реєстрі відомостей про розшук особи за межами строків давності, визначених ст. 38 КУпАП, порушує права Позивача та створює для нього необґрунтовані правові обмеження. Зокрема, Позивач має намір повернутися до країни, однак перебування його у розшуку створює реальний ризик безпідставного затримання, а також з тієї ж причини ОСОБА_1 не може звернутись до консульства для отримання консульських послуг.

Відповідач зазначає, що перебування за кордоном не звільняє від обов`язку військового обліку. Позивач не заперечує проти загальних обов`язків громадян, однак предметом даного позову є конкретна протиправна дія Відповідача - внесення та утримання в Реєстрі недостовірної інформації про розшук (порушення правил обліку) без законних на те підстав та поза межами строків давності. Позивач постійно проживає у Франції, що підтверджується адресою, вказаною у позовній заяві , а також даними, що містяться в системі «Оберіг». Тому, доводи Відповідача, викладені у відзиві, зводяться до загальних посилань на норми законодавства про мобілізацію та не спростовують ключового факту. З моменту виявлення ймовірного порушення 06.05.2025 пройшло більше часу, ніж передбачено законом для накладення стягнення. За таких обставин, подальше перебування Позивача у статусі «в розшуку» є безпідставним втручанням у його права.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується відмостями з паспорта громадянина України НОМЕР_2 , картки фізичної особи – платника податків, відповіддю № 2352974 від 17.02.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, відповіддю № 2352991 від 17.02.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

У військово-обліковому документі, сформованому 09.11.2025 у застосунку «Резерв+», зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є військовозобов`язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 ( ОСОБА_2 ), звання – солдат, ВОС- 999097, потребує проходження базової загальновійськової підготовки,Солдат резерву, дата уточнення даних – 02.06.2025, дані уточнено вчасно, адреса проживання: АДРЕСА_2 , причина звернення до Нацполіції: Не стали на військовий облік за новою адресою, дата звернення – 06.05.2025.

У розширених даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформованих у застосунку «Резерв+» 21.05.2025, наявна така інформація щодо ОСОБА_1 : дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , стать: чоловіча, РНОКПП НОМЕР_1 , категорія обліку: Військовозобов`язаний, місце народження: Україна, Луганська обл., Попаснянський р-н, м. ІНФОРМАЦІЯ_6 (Лисичанськ), Дата взяття на облік 22.07.2019, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , Адреса проживання

АДРЕСА_3 адвокатом Кравцем І.В. направлено до Національної поліції України адвокатський запит № 51, в якому просив повідомити чи надсилалися/направлялися уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 (Лисичанськ) або інших вповноважених органів будь-які звернення до органів Національної поліції України для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за вчинення ним правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення; повідомити, чи наявні в органів поліції відомості про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та надати копії матеріалів у разі їх наявності.

Листом від 13.11.2025 № 169995 2025 Національна поліція України надала відповідь на адвокатський запит, зазначивши, що станом на 13.11.2025 за даними системи ІПНП наявне звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , правил військового обліку, законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Звернення ТЦК та СП від 06.05.2025 № Е2077601, зареєстровано до єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події з використанням системи ІПНП Головним управлінням Національної поліції в Луганській області від 10.05.2025 за № 6140. Інформація відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , надійшла до Головного управління Національної поліції в Луганській області в електронному вигляді відповідно до пункту 56 Порядку шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС. Зазначена інформаційна взаємодія здійснюється відповідно до вимог Порядку електронної інформаційної взаємодії Міністерства оборони України (далі – МОУ), Міністерства внутрішніх справ України та центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, затвердженого спільним Наказом Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України від 18 травня 2023 року № 290/411, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23 червня 2023 року за № 1052/40108. Ураховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги той факт, що електронне звернення формується в інформаційних ресурсах МОУ у визначеному форматі, тому для отримання належним чином завіреної копії звернення ТЦК та СП та більш детальної інформації з приводу порушення мобілізаційного законодавства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рекомендовано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_8 ( ОСОБА_2 ).

24.11.2025 адвокат Кравець І.В. звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_9 з адвокатським запитом № 58, в якому просив надати інформацію:

1. які порушення правил військового обліку виявлено щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

2. ким та коли були виявлені порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

3. ким та коли були внесені дані про порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

4. чи відкривалась та розглядалась справа про адміністративні правопорушення, чи складалися (виносилися) уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_9 будь-які постанови, або протоколи по справі про адміністративне правопорушення за ст. 210 та або ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якщо так, - надати копії таких постанов/протоколів, доказів вчинення правопорушення (повістки, квитанції тощо);

5. чи надсилалися/направлялися уповноваженими особами ІНФОРМАЦІЯ_9 будь-які звернення до органів Національної поліції України для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, або розшуку відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 за вчинення ним правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

05.12.2025 за вих. № СД/ПР/3285 ІНФОРМАЦІЯ_2 надано відповідь на адвокатський запит (Вх. № 3916/СД від 02.12.2025), зазначивши, що згідно наявних баз даних ОСОБА_1 перебуває у даний час на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_10 . 3 06.05.2025 року він є порушником правил військового обліку так як не перебуваєте на військовому обліку військовозобов`язаних у районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого фактичного мешкання, чим порушуєте вимоги абз.2, п.1 «Правил військового обліку призовників та військовозобов`язаних викладених у додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого Постановою кабінету міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 абз.84.3, абз5 ч. 10, ст. 1 та ч.3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Таким чином в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення. Про виявлений факт порушення ним вимог діючого законодавства України у оборонній сфері посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 було повідомлено Головне управління Національної поліції України у Луганській області. Однак, ОСОБА_1 органами Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_3 не доставлялися, протокол про адміністративне правопорушення не складався. ІНФОРМАЦІЯ_11 , евакуйовані з тимчасово окупованих територій не здійснюють уточнення військово-облікових даних та взяття громадян на військовий облік. За даними AITC «Оберіг» ОСОБА_1 перебуває за кордоном. Військовий облік громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, здійснюється районними (міськими) ТЦК та СП на загальних засадах. Згідно з вимогами ч. 3 ст.33, ч.4 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» під час тривалого перебування закордоном, а саме понад 3 місяці, ОСОБА_1 зобов`язаний стати на військовий облік звернувшись особисто з заявою до дипломатичної установи України у країні, де Він перебуваєте. При цьому необхідно надати військово-обліковий документ (якщо є), номер військово-облікової спеціальності та звання, а також закордонний паспорт. Дипломатична установа направить вашу заяву та документи до відповідного ТЦК, СБУ або розвідувального підрозділу протягом семи днів.

11.12.2025 адвокат Кравець І.В. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 з клопотанням (в порядку ст. 20 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), в якому просив виключити Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ); 2. надати ГУНП в м. Києві інформацію щодо відсутності порушення зі сторони ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Клопотання направлене адресату ІНФОРМАЦІЯ_12 АДРЕСА_5 «Поштовою службою «Е-Пост», що підтверджується квитанцією від 11.12.2025 № 1856502.

Доказів надання відповіді на зазначене клопотання станом на дату розгляду справи відповідачем не надано.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ № 64/202), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025, від 15.04.2025 № 235/2025, від 14.07.2025 № 478/2025, від 20.10.2025 № 793/2025, від 12.01.2026 №40/2026 продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно з вказаним Указом, мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому, Указами Президента України продовжено строк проведення загальної мобілізації.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон № 3543-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 3543-XII:

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій (абзац п`ятий);

система військового обліку - сукупність систем військового обліку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, які структурно складаються із керівників як організаторів ведення військового обліку, служб персоналу (посадових осіб), які безпосередньо ведуть військовий облік, об`єктів військового обліку - призовників, військовозобов`язаних, резервістів та засобів автоматизації процесів ведення військового обліку з використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених цим Законом та іншими законами України (абзац тринадцятий).

Відповідно до абзацу сьомого частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Спеціальним нормативним-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби є Закон України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 Закону № 2232-ХІІ).

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Абзацами першим – шостим частини дев`ятої статті 1 Закону № 2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина п`ята статті 33 Закону № 2232-ХІІ).

Частиною першою статті 34 Закону № 2232-ХІІ визначено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Згідно із пунктом 2 частини першої статті 37 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних, зокрема: військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання (абзац п`ятий).

Відповідно до частини третьої статті 37 Закону № 2232-ХІІ призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Частиною четвертою статті 37 Закону № 2232-ХІІ визначено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Закону України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII).

Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1951-VІІІ основними завданнями Реєстру є:

1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України;

2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період;

3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 3 Закону № 1951-VІІІ визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1951-VІІІ держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону № 1951-VІІІ органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є: уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма статті 5 Закону № 1951-VІІІ).

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону №1951-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Пункт 1 частини першої статті 8 Закону № 1951-VIII передбачає, що до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про виконання військового обов`язку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VІІІ призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Частиною третьою статті 13 Закону № 1951-VІІІ передбачено, що до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов`язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1951-VІІІ ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Частиною третьою статті 14 Закону № 1951-VІІІ визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію (частина четверта статті 14 Закону № 1951-VІІІ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період.

Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно із пунктом 14 Порядку № 1487 військовий облік забезпечується з урахуванням вимог законодавства у сфері декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, організовується і безпосередньо ведеться державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, в яких призовники, військовозобов`язані та резервісти працюють (навчаються).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 16 Порядку № 1487 військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

У пункті 19 Порядку № 1487 вказано, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад».

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

У пункті 23 Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Відповідно до абзаців першого, третього пункту 56 Порядку № 1487 Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі.

У пункті 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:

організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;

здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;

організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них;

забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів;

розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами, посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також зіпсуттям або недбалим зберіганням військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними та резервістами, які перебувають у запасі СБУ, розвідувальних органів);

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку;

проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;

виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Абзацами першим, другим підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який є Додатком 2 до Порядку № 1487 (далі – Правила військового обліку), визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.

Згідно із абзацами першим-четвертим підпункту 10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану:

у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти СБУ - в Центральному управлінні або регіональних органах СБУ, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідним підрозділам розвідувальних органів);

мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред`являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон;

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).

Відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням (абзац перший пункту 2 Положення № 154).

Пунктом 8 Положення № 154 визначено завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

забезпечують захист цілісності бази Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних відповідно до Законів України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи;

звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення;

виконують інші функції відповідно до законодавства.

Згідно із абзацом дев`ятим пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони; надають громадянам України інформацію відповідно до статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» шляхом взаємодії (обміну інформацією) через інформаційні (інформаційно-телекомунікаційні) системи Мінцифри в порядку, визначеному спільним наказом Мінцифри з Міноборони.

З вище наведених положень нормативно-правових актів, якими врегульовано спірні правовідносини, слідує, що відповідач на території визначеної адміністративно-територіальної одиниці або як ІНФОРМАЦІЯ_11 , визначений Генеральним штабом Збройних Сил, є відповідальною особою за ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесення до нього даних, у тому числі й щодо порушення військовозобов`язаним правил військового обліку; звернення в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

За змістом позовної заяви, станом на теперішній час позивач проживає у Франції, виїхав до 2022 року.

Так, розширені дані з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 містять відомості про уточнення позивачем даних 16.07.2024, зокрема зазначення ним адреси проживання

АДРЕСА_6 -обліковий документ ОСОБА_1 , сформований у застосунку «Резерв+» містить відмітку, що дані уточнено вчасно, дата – 02.06.2025, адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Судом установлено, що відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 внесені відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 06.05.2025, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не став на облік за новою адресою, та направлено відповідне звернення до органів Національної поліції.

У справі, що розглядається, спір стосується дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) даних про порушення позивачем правил військового обліку.

Позивач заперечує правомірність таких дій відповідача з тих підстав, що позивач до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, не притягувався, протоколи / постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відсутні, сплинув строк для притягнення до адміністративної відповідальності.

На думку позивача, без притягнення до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку, відсутні підстави для внесення відомостей до Реєстру про порушення позивачем правил військового обліку.

Однак, суд вважає такі твердження позивача безпідставними та такими, що ґрунтуються на хибному тлумаченні вищенаведених положень законодавства.

Так, з огляду на положення статті 6 Закону № 1951-VIII в Реєстр вносяться, обробляються та зберігаються персональні дані та службові дані призовників, військовозобов`язаних, резервістів.

До персональних даних за положеннями частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII віднесені відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення) (пункт 20-1).

У свою чергу, частина перша статті 8 Закону № 1951-VIII визначає, що до службових даних віднесені відомості про виконання особою військового обов`язку (пункт 1).

Отже Законом № 1951-VIII унормовано внесення до Реєстру даних, як про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, так і про виконання особою військового обов`язку, до якого, серед іншого, відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-XII включено обов`язок дотримання правил військового обліку.

Тобто Закон № 1951-VIII розрізняє такі дані між собою.

Суд вважає, що підставою для внесення даних до Реєстру про притягнення особи до адміністративної відповідальності, є складання відповідної постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, на чому наголошує й позивач.

Проте, з огляду на наведені положення законодавства, відсутність такої постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності ще жодним чином не свідчить про дотримання особою (військовозобов`язаним) правил військового обліку і не нівелює факту наявності такого порушення, якщо воно мало місце.

Суд вважає, що позивач безпідставно ототожнює між собою «притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку», тобто покладення на особу міри відповідальності за допущене порушення, з «порушенням правил військового обліку», тобто вчиненням дій / допущенням бездіяльності щодо дотримання покладеного на військовозобов`язаного військового обов`язку.

Тобто, достатньою підставою для внесення до Реєстру даних про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку є сам факт допущеного порушення, незалежно від того, чи притягнуто особу до адміністративної відповідальності за його вчинення.

Щодо наявності чи відсутності факту порушення ОСОБА_1 правил військового обліку суд зазначає, що у військово-обліковому документі позивача, сформованому у застосунку «Резерв+» вказано, що порушення ОСОБА_1 правил військового обліку полягає у тому, що військовозобов`язаний не став на військовий облік за новою адресою.

Аналіз наведених вище положень статті 37 Закону № 2232-XII, Порядку № 1487 та Правил військового обліку дає підстави для висновку, що військовозобов`язані повинні:

- перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідному районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи, у разі залишення свого зареєстрованого місця проживання;

- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних.

Пунктом 81 Порядку № 1487 (у редакції Порядку станом на дату внесення відповідачем відомостей щодо порушення позивачем правил військового обліку – 06.05.2025) було визначено, що взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Тобто, станом на 06.05.2025 позивачем було порушено правила військового обліку, а саме частину третю статті 33, частину четверту статті 37 Закону № 2232-ХІІ, оскільки у відповідності до пункту 81 Порядку № 1487 ОСОБА_1 не звернувся з заявою про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2.

З вищеописаних доказів судом установлено, що відповідачем до Реєстру внесені дані саме щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку у зв`язку з тим, що він не став на військовий облік за новою адресою (Франція), а не про притягнення його до адміністративної відповідальності, тому суд вважає, що відсутність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, як і закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, не створювали для відповідача перешкод у внесенні таких даних до Реєстру та не свідчать про протиправність його дій станом на 06.05.2025 внесення відповідних відомостей до Реєстру та направлення звернення до органів Національної поліції.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , які мали місце 06.05.2025, не належать до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку та розшук ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VІІІ призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідна заява (клопотання) від імені ОСОБА_1 була складена 11.12.2025 адвокатом Кравцем І.В., містила вимоги щодо виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ); надання ГУНП в м. Києві інформацію щодо відсутності порушення зі сторони ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Клопотання направлене адресату ІНФОРМАЦІЯ_12 АДРЕСА_5 «Поштовою службою «Е-Пост», що підтверджується квитанцією від 11.12.2025 № 1856502.

Разом з тим, ця заява (клопотання) відповідачем не розглянута, відомості щодо порушення ОСОБА_1 правил військового обліку не виключено з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (у разі наявності підстав для такого виключення), як і не надано обгрунтовану відповідь щодо відмови у задоволенні вимог, вказаних у заяві, з посиланням на норми чинного станом на дату розгляду заяви законодавства (у разі відсутності підстав для виключення відомостей з Реєстру).

Отже, відповідач безпідставно не розглянув заяву адвоката Кравця І.В., подану в інтересах ОСОБА_1 , 11.12.2025 по суті порушених у ній питань, які входять до повноважень відповідача у відповідності до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VІІІ, та не надав обґрунтовану відповідь за результатами такого розгляду.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.12.2025 за вих. № СД/ПР/3285 була надана на адвокатський запит від 24.11.2025 № 58 (Вх. № 3916/СД від 02.12.2025).

Адвокатський запит не є заявою, передбаченою пунктом 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VІІІ, містив вимоги про надання адвокату інформації щодо ОСОБА_1 з метою надання йому правничої допомоги, а не про виключення відомостей з Реєстру.

Наведеним у відзиві на позовну заяву твердженням представника відповідача щодо відсутності підстав для виключення з Реєстру відомостей про порушення позивачем правид військового обліку, суд не надає правової оцінки, оскільки заява від 11.12.2025 не була розглянута взагалі, а адміністративний суд надає оцінку правомірності прийнятого рішення виключно з огляду на зміст такого рішення.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 28.05.2020 у справі № 826/17201/17, від 23.11.2023 у справі № 360/5184/19 суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. За іншого підходу суб`єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування. У зв`язку з цим адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб`єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання» свого рішення).

Згідно із загальними засадами права, дії суб`єкта владних повноважень це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, а бездіяльність це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Оскільки судом установлено, що відповідачем безпідставно не розглянуто заяву позивача від 11.12.2025 по суті порушених у ній питань, це свідчить саме про протиправну бездіяльність відповідача.

Наслідком визнання такої бездіяльності протиправною є зобов`язання відповідача розглянути заяву адвоката Кравця Ігоря Вікторовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , 11.12.2025 про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ); надання ГУНП в м. Києві інформації щодо відсутності порушення зі сторони ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, по суті порушених у ній питань.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку та розшук ОСОБА_1 , суд відмовляє в її задоволенні як передчасної та такої, що не відповідає об`єкту порушеного права позивача, яким є право на розгляд звернення по суті порушених у ньому питань.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи встановлені обставини, зважаючи на нормативне врегулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено 1211,20 грн судового збору.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина третя статті 139 КАС України).

З огляду на часткове задоволення позовних вимог суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині вимог.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу.

Позивач просив стягнути стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведених правових норм слідує, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Відтак, стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу позивачем надано акт надання послуг від 15.12.2025 № 18, згідно із яким загальна вартість наданих послуг склала 20 000,00 грн (адвокатський запит до Нацполіції - 4000,00 грн, адвокатський запит до ТЦК та СП – 4000,00 грн, клопотання (скарга) до ТЦК та СП – 4000,00 грн, позов до адмін суду – 8000,00 грн); платіжну інструкцію PC9X-1C7H-4E97-7A60 від 10.11.2025, згідно із якою ОСОБА_1 сплачено 21 230.00 отримувачу АБ «Ігор Кравець та Партнери», призначення платежу «Сплата рахунку №69 за Договором про надання правничої допомоги №22 від 10.11.2025 ОСОБА_1 »; рахунок на оплату № 69 від 10 листопада 2025 року на загальну суму 21230,00 грн, до якої входять послуги: адвокатський запит до Нацполіції - 4000,00 грн, адвокатський запит до ТЦК та СП – 4000,00 грн, клопотання (скарга) до ТЦК та СП – 4000,00 грн, позов до адмін суду – 8000,00 грн, судовий збір – 1230,00 грн.

Разом з тим, не надано договору про надання правничої допомоги, на підставі якого надавалися послуги позивачеві, а акт надання послуг від 15.12.2025 № 18, згідно із яким загальна вартість наданих послуг склала 20 000,00 грн не містить підпису замовника – ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Тобто, до рахунку на оплату послуг включено витрати на сплату судового збору, які не є витратами на професійну правничу допомогу у розумінні КАС України, а є окремим видом судових витрат.

Суд зауважує, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 сформовано правовий висновок, згідно із яким склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

З огляду на ненадання позивачем договору про надання правової допомоги, дослідження якого є обов`язковим для встановлення умов надання правничої допомоги та відповідно наявності підстав для відшкодування її розміру на користь позивача, заявлені до відшкодування витрати на правничу допомогу не є документально підтвердженими, тому відсутні підстави для їх відшкодування за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Кравця Ігоря Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_7 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у нерозгляді заяви адвоката Кравця Ігоря Вікторовича, поданої 11.12.2025 в інтересах ОСОБА_1 , про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ); надання ГУНП в м. Києві інформації щодо відсутності порушення зі сторони ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, по суті порушених у ній питань

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_13 відповідача розглянути заяву адвоката Кравця Ігоря Вікторовича, подану 11.12.2025 в інтересах ОСОБА_1 , про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку відносно ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ); надання ГУНП в м. Києві інформації щодо відсутності порушення зі сторони ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, по суті порушених у ній питань.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська