Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №340/6984/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6984/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі – відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області серії ОПШ №043344 від 02.09.2025 про застосування адміністративного-господарського штрафу, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23.07.2025 посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті під час проведення рейдової перевірки на автомобільній дорозі М-15 12 км.+125м. був зупинений належний йому транспортний засіб DAF FT XF 105 460, державний номерний знак НОМЕР_1 з причіпом VAN HOOL, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював перевезення вантажу — шрот соєвий кормовий тостований негранульований загальною масою 25200 кг. У ході перевірки виявлено факт перевищення габаритно-вагових параметрів, а саме — перевищення навантаження на строєну вісь транспортного засобу на 6,2%. За результатами перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 23.07.2025 № ОАР 042319 (далі — Акт перевірки).

Вказує, що зазначені у Акті перевірки відомості про загальну масу транспортних засобів та перевантаження на вісь не відповідають дійсності, адже того ж дня о 07 год. 02 хв. в селищі Красне Миколаївської області транспортний засіб у межах того ж перевезення уже проходив ваговий контроль на вимогу Державної служби України з безпеки на транспорті у Миколаївській області, за результатами якого порушень не встановлено. Про наведені обставини водій зазначив у Акті перевірки. Крім цього, під час розвантаження отримувач вантажу проводив зважування та відповідно до відмітки в товарно-транспортній накладній загальна вага (брутто) автопоїзда склала 42780 кг., що відповідає результатам габаритно-вагового контролю у Миколаївській області.

Разом з тим, за результатами розгляду справи 02.09.2025 відповідачем було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 043344 (надалі — Постанова) у розмірі 8500,00 грн.

Вважає спірну постанову необгрунтованою та просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначає, що 23.07.2025 під час рейдової перевірки на а/д М-15 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області був зупинений транспортний засіб DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричіпом VAN HOOL, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , який перевозив вантаж з порушенням умов, визначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху України. За результатами проведення габаритного контролю зазначеного транспортного засобу встановлено перевищення нормативних вагових норм: навантаження на строєну вісь транспортного засобу становило 25,49 т. замість допустимої 24 т., відсоток перевищення склав 6,2%. Справність вимірювального обладнання ваги 3593, а також відповідність технічним застосовним вимогам підтверджується сертифікатом відповідності №UA.ТR.113/0076/153-3F24 версія 2 Національного наукового центру «Інститут метрології» від 13.11.2024.

У зв`язку з виявленням вищезазначеного порушення державними інспекторами складено Акт перевірки №ОАР 042319 від 23.07.2025, акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів №ОАВ 003495 від 23.07.2025 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №ДЗ013448 від 23.07.2025.

За результатами розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 043344 від 02.09.2025 за порушення абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», якою накладено на позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 8500,00 грн.

Вважає помилковим посилання позивача на ТТН для підтвердження маси транспортного засобу, адже така не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для їх обліку.

Звертає увагу, що повторне зважування можливе лише в межах одного пункту габаритно-вагового контролю, в той час як транспортний засіб позивача був зважений в різних областях та пунктах габаритно-вагового контролю. Також, під час руху транспортного засобу можливе як його довантаження (адже перевезення здійснено не в опломбованому контейнері), так і дозаправка паливом, тощо.

Вважає, що підстави для скасування спірної постанови відсутні, просить відмовити у задоволенні позову.

22.10.2025 позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

04.11.2025 позивач повторно надав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучив уточнену позовну заяву.

Будь-яких інших заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.

16.10.2025 ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення її недоліків.

27.10.2025 ухвалою суду продовжено позивачу встановлений ухвалою суду від 16.10.2025 строк для усунення недоліків позовної заяви.

07.11.2025 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, основним видом господарської діяльності якого є надання послуг вантажного автомобільного транспорту (КВЕД 49.41).

23.07.2025 старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області під час проведення рейдової перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, місце перевірки: а/д М-15 Одеса-Рені-Бухарест 12 км.+125 м., перевірено транспортний засіб DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 з причіпом VAN HOOL, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_3 згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та НОМЕР_5 відповідно (а.с. 40).

Вантажем, що транспортувався вищевказаними транспортними засобами, був шрот соєвий кормовий тостований негранульований, що підтверджується товарно-транспортною накладною №115 від 22.07.2025. Пункт навантаження: Кіровоградська обл., Олександрійський р-н, с. Власівка, вул. Молодіжна, буд. 63 В . Пункт розвантаження: Одеська обл, с. Сарата, вул. Заводська буд. 9. Згідно вказаної ТТН Загальна вага/маса - 43000,00 кг, тара — 17800,00 кг., маса нетто — 25200,00 кг. (а.с. 4)

За результатами перевірки складено Акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №ОАР 042319 від 23.07.2025, яким виявлено порушення пункту 22.5 Правил дорожнього руху - здійснено перевезення вантажу згідно №115 від 22.07.2025 з перевищенням встановлених законодавством вагових норм - навантаження на строєну вісь транспортного засобу становило 25,49 т. замість допустимої 24 т., відсоток перевищення склав 6,2%, у тому числі порушення абзацу 14 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 №2344-III - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу. У графі пояснення водія про причини порушень зазначено про його незгоду та інші вагові позазники за результатами іншого вагового контролю. Факт ознайомлення зі змістом Акта перевірки підтверджується також його особистим підписом (а.с. 5).

Також, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 з причіпом VAN HOOL, державний номерний знак НОМЕР_3 складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №ДЗ013448 від 23.07.2025, у якій встановлено такі навантаження на осі: 1 — 7,14 т., 2 — 10,59 т., 3 — 8,57 т., 4 — 8,35 т., 5 — 8,57 т.. повна маса транспортного засобу — 43,22 т. (а.с. 41) та акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів №ОАВ003495 від 23.07.2025, яким встановлено фактичну масу 43,00 т. при допустимій 42,00 т. та осьові навантаження 7,14 т. / 10,59 т./8,57 т. / 8,35 т. / 8,57 т при допустимих 11,5 т. / 11,5 т. / 24,0 т (а.с. 6, 7). Про факт ознайомлення водія з Актом перевищення та Довідкою свідчать його особисті підписи.

Відповідач направив на адресу ФОП ОСОБА_1 засобами поштового з`язку повідомлення від 12.08.2025 №71015/32/24-25 про розгляд справи 02.09.2025 про порушення абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", виявленого під час проведення рейдової перевірки 23.07.2025, яке було вручено адресату 20.08.2025 (а.с. 42).

02.09.2025 за результатами розгляду справи в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Ольга Хорзеєва прийняла постанову про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу №ОПШ 043344 за порушення абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу, у розмірі 8500,00 грн (а.с. 3).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту в Україні визначено Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2344-III).

Згідно з частиною 7 статті 6 Закону №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103), у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 1 Положення №103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пункт 4 Положення №103 передбачає, що основними завданнями Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), у редакції на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктами 4 та 5 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу.

Направлення складається з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від дати попередньої перевірки, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, необхідності забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, перевірки дотримання умов перевезень та інших обставин.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється дотримання автомобільними перевізниками та водієм вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Вичерпний перелік питань щодо дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, який перевіряється під час проведення рейдової перевірки посадовими особами, розробляється Укртрансбезпекою і затверджується Мінрозвитку.

Отже, відповідачу надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України від 05.04.2001 №2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі — Закон №2344-III).

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону №2344-III, пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Так, за приписами частин 1 та 4 статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена статтею 60 Закону №2344-III.

Відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-VII за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за, зокрема, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що 23.07.2025 під час проведення перевірки посадовими особами Укртранспбезпеки зупинено транспортний засіб марки засіб DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом VAN HOOL, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , що належать ОСОБА_1 та ОСОБА_3 згідно свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та CTP 147715 відповідно.

За результатами перевірки складено Акт перевірки, відповідно до якого встановлено порушення позивачем абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вказані обставини стали підставою для прийняття відповідачем спірної постанови №ОПШ 043344 від 02.09.2025, якою за порушення абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу застосовано штраф у розмірі 8500,00 грн.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух", з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (надалі - Порядок №879).

Згідно пунктів 3 та 6 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Пунктами 12 та 13 Порядку №879, передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Згідно пунктів 15 та 16 Порядку №879, контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п. 18 Порядку №879).

Відповідно до пункту 20 Порядку №879, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Згідно положень пункту 20-1 Порядку №879 під час здійснення габаритно-вагового контролю у зонах габаритно-вагового контролю, на яких розміщені стаціонарні та пересувні пункти, здійснюється:

1) вимірювання габаритів транспортного засобу (довжина, ширина і висота);

2) вимірювання відстаней між осями;

3) визначення одиночної вісі, здвоєних, строєних осей;

4) визначення типу підвіски (пневматична або еквівалентна їй);

5) визначення статності коліс на кожній осі транспортного засобу;

6) вимірювання навантаження на одиночну вісь, здвоєні осі, строєні осі;

7) вимірювання загальної маси.

Відповідно до пункту 20-3 Порядку №879 під час вимірювання габаритних параметрів, загальної маси, навантаження на одиночну вісь, здвоєні осі, строєні осі враховуються вимоги опису до свідоцтва про затвердження типу засобу вимірювання, інструкції з експлуатації відповідного вагового обладнання та обов`язкові метрологічні вимоги, визначені законодавством параметрами, правилами, нормами та нормативами.

У разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут (п. 20 Порядку №879).

З аналізу вказаних положень Порядку №879 вбачається, що при здійсненні габаритно-вагового контролю здійснюється перевірка відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі — Правила №1306).

Згідно із підпунктом "в" пункту 22.5 Правил №1306 рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують, зокрема: в) навантаження на вісь: на одинарну вісь для доріг державного значення, 11,5 тонн, місцевого значення 7 тонн; на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями для доріг державного значення 24 тонни, місцевого значення 14 тонн.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 "Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами".

За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно постанови №ОПШ 043344 позивача було притягнуто до відповідальності згідно з абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

У свою чергу, абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України №2344-IIІ встановлено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу передбачає накладення штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз вказаної норми абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-IIІ дає підстави для висновку, що для настання відповідальності за вказаною нормою необхідним є встановлення факту перевезення вантажу з перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 5 відсотків, але не більше 10 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 з причіпом VAN HOOL, державний номерний знак НОМЕР_3 складено Довідку №ДЗ013448 від 23.07.2025, у якій встановлено перевищення транспортним засобом встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5 % - на 6,2%.

Суд зазначає, що під час встановлення наявності або відсутності факту перевищення допустимого навантаження на одиничну вісь ТЗ ключовою обставиною, яка підлягає з`ясуванню, є саме віднесення такої осі до одиничних, здвоєних або строєних.

При цьому, як слідує зі змісту пункту 22.5 Правил №1306 осі транспортного засобу є здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м, тобто одиничними є осі, якщо відстань між ними понад 2,5 м. Відтак важливим є встановлення відстані між осями транспортного засобу позивача.

Верховний Суд у постанові від 08.08.2023 у справі №П/320/513/20 навів правові висновки, згідно з якими, вирішуючи питання щодо правомірності прийняття відносно позивача постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, за фактом здійснення перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень на здвоєну вісь, в порушення вимог пункту 22.5. ПДР України, суди мали з`ясувати чи мало місце перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, якщо так, то яке його відсоткове значення, чи є вісь здвоєною, а також вирішити питання щодо необхідності наявності дозволу на перевезення відповідної ваги вантажу, з огляду на його подільність.

Як встановлено під час судового розгляду, посадовими особами контролюючого органу було проведено вимірювання відстані між осями транспортного засобу позивача, про що внесено відомості до акта про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів №ОАВ003495 від 23.07.2025, так, відстані між осями (метрів): 3,5/5,0/1,33/1,33.

Осьові навантаження (тонн): 7,14 (нормативно допустиме 11.5), 10,59 (нормативно допустиме 11.5); 23,14 (нормативно допустиме 11.5), 25,49 (нормативно допустиме 24), загальна маса 43.22 (нормативно допустима 42), що відповідає відомостям талону зважувального пристрою (ваги) №3593 від 23.07.2025 (а.с. _).

Відповідно до пункту 11-14 Порядку №879 місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.

Вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Із аналізу наведених положень слідує, що зважування транспортних засобів здійснюється за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, яке повинне утримуватись у робочому стані, періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - засоби вимірювальної техніки), коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов`язаних з вимірюваннями закріплені у Технічному регламенті законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2016 №94 (далі - Технічний регламент).

Відповідно до пункту 2 вказаного акту, дія цього Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, перелік яких наведено у додатку 1.

У Додатку 1 Технічного регламенту закріплений перелік засобів вимірювальної техніки, призначених для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, на які поширюється дія Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, зокрема у пункті 52 закріплено прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь

Згідно з пунктом 10 Технічного регламенту засоби вимірювальної техніки можуть бути надані на ринку та/або введені в експлуатацію тільки у разі, коли вони відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 05.06.2014 №1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі — Закон №1314-VII) законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Частиною четвертою статті 8 Закону №1314-VII встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та в продаж і видавати напрокат лише за умови їх відповідності цьому Закону та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до частини п`ятої статі 17 Закону №1314-VII повірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться: науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів; науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів.

Отже, здійснення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, у тому числі вагового обладнання для зважування транспортних засобів, виходить за межі повноважень Укртрансбезпеки.

Відповідно до Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затверджених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 13.10.2016 №1747, міжповірочний інтервал для приладів автоматичних для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь становить 1 рік.

Справність вимірювального засобу підтверджується сертифікатом відповідності № UA.ТR.113/0076/153-3F24 версія 2, виданим 13.11.2024 Національним науковим центром «Інститут метрології», який був чинним на момент вимірювання. Саме сертифікат відповідності підтверджує справність обладнання — ваг автомобільних для зважування у русі 20ВА-Д-2-1WWS-0,9 за серійним номером №3593 (а.с. 45).

Таким чином, засіб зважувальної техніки (ваги автомобільні для зважування у русі 20ВА-Д-2-1WWS-0,9 за серійним номером №3593), за допомогою якого здійснювалося зважування транспортного засобу позивача, дозволяє проводити зважування транспортного засобу у русі, є сертифікованим та є технічно справним (доказів протилежного не надано).

Враховуючи, що відповідно до Акта проведення перевірки №ОАР 042319 від 23.07.2025 виявлено порушення вимог Закону №2344-III, а саме навантаження на строєну вісь транспортного засобу становило 25,49 т. замість допустимої 24 т., відсоток перевищення склав 6,2%, суд вважає доведеним той факт, що позивачем допущено перевищення на строєну вісь транспортного засобу більше ніж допустимий ваговий показник, передбачений пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, за що його було притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності у відповідності до абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідачем було використано недостовірні відомості про вагові параметри транспортного засобу при здійсненні вагового контролю 23.07.2025, що стали підставою для винесення спірної постанови, адже цього ж дня о 07 год. 02 хв. в селищі Красне Миколаївської області транспортний засіб у межах того ж перевезення уже проходив ваговий контроль на вимогу Державної служби України з безпеки на транспорті у Миколаївській області, за результатами якого порушень не встановлено, що підтверджується талоном зважувального пристрою (ваги) №445 від 23.07.2025.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно пункту 18 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначена Наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 "Про затвердження Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно - вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування" та повинна містити: дату вагового контролю, найменування місця розташування пункту габаритно-вагового контролю, дані водія транспортного засобу, марку, модель реєстраційні номера автомобіля, причепу, тип транспортного засобу, результати вагового контролю, в тому числі навантаження на осі.

Тож основним доказом результатів проведеного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу є довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю. Водночас талон зважування може бути лише додатковим доказом того, що контролюючим органом здійснювалось зважування транспортного засобу позивача.

Довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю в селищі Красне Миколаївської області у матеріалах справи відсутня та позивачем суду не надана.

У свою чергу, зі змісту наданого позивачем талону №445 від 23.07.2025 неможливо встановити за яких обставин та де саме відбувалось зважування транспортного засобу з державним номером НОМЕР_1 . У талоні відсутні відомості про діючий сертифікат відповідності та/або свідоцтва про періодичну повірку зважувального приладу, марку та державний номер причіпа.

Крім цього, суд позбавлений можливості встановити відсутність обставин довантаження транспортного засобу позивача, його дозаправки пальним тощо у проміжок часу з 07 год. 02 хв. по 09 год. 34 хв. 23.07.2025, що у свою чергу могло вплинути як на його загальну масу, так і на навантаження на строєну вісь.

Суд також вважає помилковими посилання позивача на товарно-транспортну накладну №115 від 22.07.2025, як доказ відсутності порушень вагових норм, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, з огляду на те, що відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Суд зазначає, що наявність ТТН не виключає можливість перевезення вантажу більшої ваги ніж зазначено в ній. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 31.07.2019 №802/518/17-а, яка відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України враховується при вирішенні цього спору.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку, що постанова від 02.09.2025 №ОПШ 043344 відповідачем прийнята в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач не довів порушення своїх прав, натомість відповідачем доведено правомірність прийняття оскаржуваної позивачем постанови, тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або з моменту прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 18 лютого 2026 року.

Повне найменування учасників:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) в Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (25004, м. Кропивницький, вул. Героїв Маріуполя, буд 102, ЄДРПОУ 39816845).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК