Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №300/8790/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2026 р. справа № 300/8790/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 , про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Михальчук М.І. звернувся до суду 04.12.2025 через систему "Електронний суд" в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 , просить:

визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у звільненні з військової служби ОСОБА_1 , як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, оформлену листом № 2654/1/12267 від 24.11.2025;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби згідно з абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що військовослужбовець ОСОБА_1 , звернувся з рапортом до вищого командування Військової частини НОМЕР_2 з проханням звільнити його з військової служби за сімейними обставинами, а саме: відповідно до абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-XII. Вказаний рапорт був зареєстрований за № 643 25.09.2025 та направлений на погодження до Військової частини НОМЕР_1 відповідним клопотанням № 869 від 30.09.2025. Зазначено, що позивач є єдиною особою, яка може здійснювати постійний догляд за своєю матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3, якій встановлено II групу інвалідності, та який згідно висновку ЛКК (форма затверджена МОЗ 080/4о) потребує постійного стороннього догляду. Мати позивача в шлюбі не перебуває, чоловік помер у 2011 році, донька матері ОСОБА_3 не може здійснювати постійний догляд, оскільки проживає за іншою адресою та має встановлену групу інвалідності, а інших членів сім`ї, які б могли здійснювати постійний догляд за матір`ю позивача немає. Таким чином, позивач має необхідність у здійсненні догляду за матір`ю та має потребу, бажання і законне право звільнитися з військової служби на підставі абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-XII. Позивач вважає, що відповідач протиправною відмовив у звільненні позивача з військової служби з безпідставних обґрунтувань про те, що з доданих документів та акту перевірки сімейного стану, вбачається наявність сестри з III групою інвалідності, втім підтверджень що вона потребує догляду не надано, отже вважається такою що є членом сім`ї І чи ІІ ступеня спорідненості, яка може здійснювати постійний догляд. Зазначено, що дійсно, у позивача є рідна сестра ОСОБА_3 , однак вона має встановлену III групу інвалідності та хворіє на тяжкі захворювання ці обставини унеможливлюють здійснення постійного догляду за матір`ю, до того ж сестра позивача не проживає разом з матір`ю, більше того сестра одружена та має чоловіка, який в свою чергу теж має ряд хронічних захворювань, усі обставини говорять про те, що сестра не може реально здійснювати догляд ще й за матір`ю, так як сестра проживає окремо і має групу інвалідності. Отже, в даному випадку відсутні особи, які дійсно можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 , і дослідивши сімейний стан ІНФОРМАЦІЯ_1 підтвердила дані обставини.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12.12.2025 до суду надійшли пояснення третьої особи, відповідно до яких третя особа заперечує доводи позивача, просить відмовити в задоволенні позову з обґрунтувань, що позивачем не надано підтверджень про те, що сестра позивача ІІІ групи інвалідності сама потребує постійного догляду (а.с. 48-51).

15.12.2025 через систему "Електронний суд" надійшли до суду додаткові пояснення у справі від представника позивача, відповідно до яких зазначено, що третьою особою не спростовано той факт, що позивач має бути звільнений з військової служби за поданим рапортом та долученими до нього документами, та відповідач протиправно відмовив в праві позивача на звільнення. Просить позов задовольнити (а.с. 54, 55).

Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 19.12.2025, який надійшов до суду через систему "Електронний суд". Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що з документів, доданих до Рапорту від 25.09.2025 та позовної заяви, вбачається наявність у ОСОБА_2 дочки, тобто члена сім`ї першого ступеня споріднення, яка хоч і є особою з інвалідністю третьої групи, однак не потребує догляду, а тому відсутні правові підстави для звільнення позивача згідно "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 та абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-XII. Зазнчено, що всупереч вказаному пункту Інструкції № 170 до Рапорту від 25.09.2025 Позивачем не додано допустимого доказу на підтвердження потреби ОСОБА_2 у постійному догляді. Наданий Позивачем висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійні основі від 06.03.2025 № 582 таким доказом вважатись не може. Зазначено, що Висновок за формою № 080-4/о, з огляду на його зміст та складові елементи не може вважить «висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді», як один із документів, котрі можуть бути подані військовослужбовцем при звільненні на підставі підпункту "г" пункту 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232-XII (у зв`язку із необхідність здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю II групи), оскільки має істотні відмінності - зокрема щодо суб`єкта його складання (лікарська комісія, а не лікарсько-консультативна комісія), цільового призначення (використовується для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, а не для встановлення необхідності у постійному догляді), а також через відсутність у ньому відомостей (висновку) про потребу особи в постійному догляді. Звертає увагу на витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10.12.2024 № 2067. Також, зазначено, що медико-соціальна експертна комісія має повноваження визначати потребу особи у сторонньому нагляді, догляді або допомозі в межах процедури проведення медико-соціальної експертизи, тобто під час встановлення (чи перегляду) інвалідності або ступеня обмеження життєдіяльності. Отже, належним доказом необхідності постійного догляду за особою з інвалідністю також може вважатись і висновок медико-соціальної експертизи, яка проводилась при встановленні інвалідності ОСОБА_2 02.01.2024 (а.с. 60-67).

22.12.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь представника позивача на відзив відповідача, відповідно до якої позивач заперечує доводи відповідача. Просить позов задовольнити. Зазначено, що в оскаржуваній відмові в реалізації рапорту відповідач не наводив підстав для відмови щодо наявної медичної документації матері з інвалідністю позивача яка потребує постійного стороннього догляду, однак у відзиві Відповідач обґрунтовує причину відмови в реалізації рапорту - в тому числі висновки ЛКК. Звертає увагу суду, що як абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-XII, так і пп. 26 п. 5 Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України чітко регламентують два альтернативні документи для підтвердження потреби особи в постійному догляді: або висновок ЛКК, або висновок МСЕК (експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). Зазначено, що 02.12.2025 в Мін`юсті зареєстровано наказ МОЗ від 27.11.2025 № 1811 "Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров`я України від 09 березня 2021 року № 407" (далі - наказ МОЗ № 1811). 12.12.2025 вказаний наказ був опублікований відповідно до вимог законодавства та набирає чинності через 15 днів (тобто 27.12.2025). При цьому висновки за формами № 080-4/о та № 080-2/о, які було видано до набрання чинності наказом МОЗ № 1811, є чинними протягом строку, на який вони були видані. Зазначено, що в даному випадку встановлена реальна відсутність інших членів сім`ї першого і другого ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляді за ОСОБА_2 , була підтверджена позивачем. Здійснення постійного стороннього догляду за визначенням вимагає спільного проживання. І здійснювати такий догляд не може той, хто проживає окремо, має інвалідність та важко хворого чоловіка. Позивач є єдиним членом сім`ї своєї матері першого ступеня споріднення, який може здійснювати за нею постійний догляд, Позивач має право на звільнення з військової служби (а.с. 73-77).

26.12.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшло заперечення відповідача на відповідь на відзив позивача, відповідно до якої відповідач заперечує доводи представника позивача, просить відмовити в задоволенні позову. Зазначено, що з 01.01.2025 набрали чинності істотні зміни у сфері визначення потреби особи у постійному сторонньому догляді. Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначені Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338. Відповідно до підпункту 9 пункту 9 Положення № 1338 (у редакції, чинній на моменти виникнення спірних правовідносин) експертні команди встановлюють потребу в постійному сторонньому догляді. Тобто, експерті команди мають повноваження встановлювати потребу в постійному сторонньому догляді дорослої особи з інвалідністю, на відміну від лікарськоконсультативної комісії. Листи МОЗ України від 2023 року не можуть відображати правовий режим, чинний з 01.01.2025, та не є релевантними для вирішення даного спору. Крім того, чинне законодавство не пов`язує можливість здійснення догляду виключно з фактом спільного проживання, а також не встановлює, що: окреме проживання; наявність інвалідності; сімейний стан або наявність хворого чоловіка автоматично виключають можливість здійснення догляду. Зазначено, що умова відсутності інших осіб, які можуть здійснювати догляд, позивачем не доведена (а.с. 140, 141).

29.12.2025 через систему "Електронний суд" до суду надійшли додаткові пояснення у справі представника позивача, відповідно до яких позивач заперечує доводи відповідача. Стосовно тверджень відповідача, що позивачем не надано медичного документа про потребу в постійному сторонньому догляді, зазначено, що вказане не може братися до уваги з тих причин, що це не було підставою для відмови в звільненні, а також, позивачем у відповіді на відзив спростовані і такі твердження відповідача. Щодо наявності в матері позивача члена сім`ї першого ступеня споріднення, зазначено, що позивачем було надано відповідачу всі передбачені законодавством документи на підтвердження наявності у нього підстави для звільнення з військової служби у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд власною матір`ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується висновком ЛКК, та відсутні інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які реально можуть здійснювати догляд за нею (а.с. 147-150).

12.01.2026 через систему "Електронний суд" представником позивача направлено до суду додаткові пояснення позивача, відповідно до яких позивач зазначає про погіршення стану здоров`я матері та про те, що позивач перебуваючи на службі змушений брати відпустки по сімейних обставинах для того, щоб відвести матір на лікування, консультації та медичні заклади. Зазначає про термінову потребу в проведенні матері термінової операції на стегновій кістці (а.с. 151-167).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовій службі в Збройних Силах України, проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , яка підпорядкована Військовій частині НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААГ № 485547 мати позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є особою з інвалідністю другої групи, інвалідність встановлена на строк: без переогляду (а.с. 17).

Згідно Висновку від 06.03.2025 № 582 (форма № 080-4/о) "Про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі", виданого матері позивача рекомендовано соціальні послуги: отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи (а.с. 18).

Згідно Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_3 , виданого 09.03.2011 батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 19).

Відповідно до відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_1 проживають: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 21).

Сестра позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААГ № 066726 є особою з інвалідністю ІІІ групи, інвалідність встановлена на строк: до 04.11.2025 (а.с. 24),

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 254/25/9443/Р сестра позивача є особою з інвалідністю ІІІ групи, інвалідність встановлена на строк до 01.12.2028 (а.с. 28, 29, 33).

Згідно акту обстеження сімейного стану військовослужбовця від 15.07.2025, Комісія ІНФОРМАЦІЯ_6 установила, що у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутні особи першого та другого ступеня споріднення, які б могли здійснювати за нею догляд. Під час призову позивача на військову службу по мобілізації обставин, які б надавали право на відстрочку не було (а.с. 25).

20.09.2025 позивач звернувся з рапортом командира Військової частини НОМЕР_2 з проханням клопотати перед вищим командуванням про звільнення позивача з військової служби у запас за підпунктом "г" п. 2 ч. 4 ст. 26, та абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи. До рапорту позивач були додав копії: паспорта та РНОКПП позивача та його матері; свідоцтва про народження від 18.06.1980 серія НОМЕР_4 ; довідки до акта огляду МСЕК серія 12ААГ № 485547; висновку ЛКК № 582 про наявність порушення функцій організму через які невиліковні хворі особи не можуть самостійно пересуватися та сомообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 06.03.2025; свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 ; свідоцтва про шлюб від 12.01.1974 серія НОМЕР_6 ; відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 12.07.2025; свідоцтва про народження від 06.04.1974 серія НОМЕР_7 ; свідоцтва про одруження від 27.09.1999 серія НОМЕР_8 ; довідки МСЕК серія 12ААД № 066726 від 04.11.2024; акта перевірки сімейного стану військовослужбовця від 16.07.2025 № 1/3/8632; посвідчення офіцера серія НОМЕР_9 (а.с. 11).

На звернення позивача щодо звільнення з військової служби у запас за підпунктом "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 та абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-XII, Військова частина НОМЕР_1 відповіддю від 24.11.2025 № 2654/1/12267, до вих. від 15.11.2025 № 2393/C/2/27740 (в/ч НОМЕР_10 ), повідомила, що юридичним відділом Військової частини НОМЕР_1 не погоджено дане звільнення, у зв`язку з тим, що з доданих документів та акту перевірки сімейного стану, вбачається наявність сестри з III групою інвалідності, втім підтверджень що вона потребує догляду не надано, отже вважається такою що є членом сім`ї І чи ІІ ступеня спорідненості, яка може здійснювати постійний догляд (а.с. 37).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

В свою чергу, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби унормовано положеннями Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частинами 1, 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до положень частини першої статті 2 Закону № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Так, пунктом 6 статті 2 Закону № 2232-XII, передбачені наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Підстави звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232-XII.

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану:

- необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, яким визначається порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі (пункт 1).

Відповідно до пункту 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170.

Відповідно до підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції № 170 через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", подаються:

у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:

- документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

- один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

- один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;

- висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.

Членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Як встановлено згідно акту обстеження сімейного стану військовослужбовця від 15.07.2025, Комісія ІНФОРМАЦІЯ_6 установила, що у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутні особи першого та другого ступеня споріднення, які б могли здійснювати за нею догляд. Під час призову позивача на військову службу по мобілізації обставин, які б надавали право на відстрочку не було (а.с. 25).

20.09.2025 позивач звернувся з рапортом командира Військової частини НОМЕР_2 з проханням клопотати перед вищим командуванням про звільнення позивача з військової служби у запас за підпунктом "г" п. 2 ч. 4 ст. 26, та абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю II групи (а.с. 11).

На звернення позивач щодо звільнення з військової служби Військова частина НОМЕР_1 відповіддю від 24.11.2025 № 2654/1/12267, до вих. від 15.11.2025 № 2393/C/2/27740 (в/ч НОМЕР_10 ), повідомила, що юридичним відділом Військової частини НОМЕР_1 не погоджено дане звільнення, у зв`язку з тим, що з доданих документів та акту перевірки сімейного стану, вбачається наявність сестри з III групою інвалідності, втім підтверджень що вона потребує догляду не надано, отже вважається такою що є членом сім`ї І чи ІІ ступеня спорідненості, яка може здійснювати постійний догляд (а.с. 37).

Згідно довідки МСЕК серії 12 ААГ № 066726 сестра позивача є особою з інвалідністю ІІІ групи, інвалідність встановлена на строк: до 04.11.2025 (а.с. 24).

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 254/25/9443/Р сестра позивача є особою з інвалідністю ІІІ групи, інвалідність встановлена з 21.11.2025 на строк до 01.12.2028 та відповідно до п. 17.1.3 рішення щодо визначення потреби постійному сторонньому догляді не застосовується (а.с. 28, 29).

Як зазначено вище згідно абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану:

- необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

З огляду на вищенаведене, оскільки згідно п. 17.1.3 витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 254/25/9443/Р рішення щодо визначення потреби постійному сторонньому догляді не застосовується, позивачем на виконання вимог абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-XII не доведено рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи того, що сестра позивача сама потребує постійного догляду.

Також висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я не підтверджено потреби у сестри позивача в постійному догляді згідно абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-XII.

Іншої умови, окрім якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи абзац тринадцятий п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-XII не містить.

Оскільки іншої умови, окрім якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи абзац тринадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону № 2232-XII не містить, відсутні підстави для звільнення позивача з військової служби через сімейні обставини під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю II групи при наявності сестри позивача, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, однак не підтвердила свою потребу в постійному догляді.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому слід відмовити в задоволенні позову.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_11 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_12 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військова частина НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_13 ), про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.