Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №640/15489/20 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2026 року м. Ужгород№ 640/15489/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Адольфо плюс» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адольфо плюс» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1515062/42101071 від 06.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №69 від 22.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язати відповідача-2 зареєструвати податкову накладну позивача №69 від 22.11.2019 року на суму 52151,04 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1518360/42101071 від 08.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №75 від 26.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язати відповідача-2 зареєструвати податкову накладну позивача №75 від 26.11.2019 року на суму 8999,86 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1518361/42101071 від 08.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №76 від 26.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язати відповідача-2 зареєструвати податкову накладну позивача №76 від 26.11.2019 року на суму 37706,75 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1518356/42101071 від 08.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №78 від 26.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язати відповідача-2 зареєструвати податкову накладну позивача №78 від 26.11.2019 року на суму 12234,77 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1518358/42101071 від 08.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №86 від 27.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язати відповідача-2 зареєструвати податкову накладну позивача №86 від 27.11.2019 року на суму 62585,51 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1518357/42101071 від 08.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №87 від 28.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язати відповідача-2 зареєструвати податкову накладну позивача №87 від 28.11.2019 року на суму 165423,11 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - оскаржувані рішення).

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що по факту реалізації товару за укладеним з ТОВ «Сільпо-Фуд» договором позивач у встановленому порядку та строки направив для реєстрації податкові накладні №69 від 22.11.2019 р., №75 від 26.11.2019 р., №76 від 26.11.2019 р., №78 від 26.11.2019 р., №86 від 27.11.2019 р., №87 від 28.11.2019 р. Однак згідно з отриманими електронними квитанціями реєстрація таких була зупинена у зв`язку з невідповідністю вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття відповідного рішення. На виконання зазначеної вимоги позивач направив пояснення та необхідні первинні документи, незважаючи на що рішенням комісії ГУ ДФС в м. Києві у реєстрації таких податкових накладних було відмовлено. Вказані рішення вважає протиправними та такими, що суперечить норма чинного законодавства, оскільки позивачем було надано до контролюючого органу необхідні пояснення та первинні документи на підтвердження реальності здійсненої операції та специфіки господарської діяльності товариства. Однак такі не були враховані відповідачем при прийнятті оскарженого рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 р. відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Однак справа у встановлені нормами Кодексу адміністративного судочинства України строки Окружним адміністративним судом міста Києва розглянута не була.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва дана адміністративна справа була передана на розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 10.03.2025 дану адміністративну справу прийнято до свого провадження Закарпатським окружним адміністративним судом.

Ухвалою від 18.04.2025 Закарпатський окружний адміністративний суд замінив первісного відповідача в цій адміністративній справі на правонаступника – Головне управління ДПС у м. Києві.

12 серпня 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві надіслало до Окружного адміністративного суду міста Києва відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечило. Звертає увагу суду на те, що рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних були прийняті на підставі чинних законодавчих норм.

12 серпня 2020 року Державна податкова служба України подала до Окружного адміністративного суду міста Києва відзив на позов, зміст якого є ідентичним відзиву відповідача 1.

17 серпня 2020 року позивач подав до Окружного адміністративного суду міста Києва відповідь на відзив, в якому з доводами відповідачів не погоджується. Звернув увагу суду на те, що законодавчі норми, на які посилаються відповідачі, набули чинності з 01 лютого 2020 року, в той час як спірні правовідносини виникли в грудні 2019 року.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 14 червня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адольфо плюс» (далі – ТОВ «Адольфо плюс») (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (далі – ТОВ «Сільпо-Фуд») (покупець) укладено договір закупівлі товарів для виробничо-господарських потреб №628ЦР, за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору та замовлення.

Пунктом 2.10 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється протягом 20 календарних днів від фактичної дати поставки за умови, що постачальник належним чином виконав вимоги п. 2.9 та п. 7.8 договору.

На підставі договору та видаткових накладних №№РН-0000484 від 22.11.2019, РН-0000489 від 26.11.2019, РН-0000490 від 26.11.2019, РН-0000492 від 26.11.2019, РН-0000500 від 27.11.2019 та РН-0000502 від 28.11.2019, в листопаді 2019 року ТОВ «Адольфо плюс» поставило ТОВ «Сільпо-Фуд» товар (одяг) на загальну суму 339101,04 грн.

За наслідком здійсненої поставки товару ТОВ «Адольфо плюс» склало податкові накладні №69 від 22.11.2019 на суму 52151,04 грн, №75 від 26.11.2019 на суму 8999,86 грн, №76 від 26.11.2019 на суму 37706,75 грн, №78 від 26.11.2019 на суму 12234,77 грн, №86 від 27.11.2019 на суму 62585,51 грн та №87 від 28.11.2019 на суму 165423,11 грн, які було надіслано для реєстрації до Єдиного державного реєстру податкових накладних.

Однак, відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.12.2019 р. №9301837808, від 15.12.2019 р. №9302404585, від 15.12.2019 р. №9302400137, від 15.12.2019 р. №9302476122, від 15.12.2019 р. №9302409407, від 15.12.2019 р. №9302435686, реєстрація вищезазначених податкових накладних була зупинена у зв`язку з відповідністю вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критерії ризиковості платника податку». У зв`язку з чим запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «Адольфо плюс» подало до Головного управління ДФС у м. Києві пояснення щодо зупинення реєстрації податкових накладних №75, 76, 78 від 26.11.2019, №86 від 27.11.2019 та №87 від 28.11.2019, в яких описало характер та підстави виникнення господарських операцій, на які складено подані до реєстрації податкові накладні, а також відомості щодо наявності основних засобів та працівників для їх виконання. До такої пояснювальної записки долучено копії первинних документів.

За результатами розгляду поданого повідомлення комісією Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято наступні рішення:

- №1515062/42101071 від 06.04.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №69 від 22.11.2019 року, обґрунтоване неподанням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- №1518360/42101071 від 08.04.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №75 від 26.11.2019 року, обґрунтоване неподанням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- №1518361/42101071 від 08.04.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №76 від 26.11.2019 року, обґрунтоване неподанням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- №1518356/42101071 від 08.04.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №78 від 26.11.2019 року, обґрунтоване неподанням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- №1518358/42101071 від 08.04.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №86 від 27.11.2019 року, обґрунтоване неподанням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;

- №1518357/42101071 від 08.04.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №87 від 28.11.2019 року, обґрунтоване неподанням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Не погодившись із прийнятими суб`єктом владних повноважень рішеннями, ТОВ «Адольфо плюс» оскаржило такі в адміністративному порядку, за результатами чого рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, подані скарги залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня – без змін.

Вважаючи відмову контролюючих органів здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправною та такою, що суперечить нормам чинного законодавства, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, в тому числі, стосовно реєстрації податкової накладної, регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі – ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз. 1 п. 201.10 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При цьому п. 187.1 ст. 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлений обов`язок продавця товарів/послуг при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Абз. 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абз. 5 п. 201.10 ст. 201 ПК України, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

П. 201.16 ст. 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 р. затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок №117) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, п. 5 Порядку №117 передбачено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрація поданих податкових накладних №69 від 22.11.2019, №75 від 26.11.2019, №76 від 26.11.2019, №78 від 26.11.2019, №86 від 27.11.2019 та №87 від 28.11.2019 була зупинена у зв`язку з тим, що такі відповідають вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється (п. 6 Порядку №117).

Згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 07.08.2019 №1962/99-99-29-01-01 (далі - Критерії), комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування.

При цьому, п. 1.6 Критеріїв передбачає, що якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Відповідно до п. 12 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Отже, контролюючий орган зобов`язаний чітко вказати конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, та рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників, що безпосередньо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких визначений в Порядку №117.

Однак таких відомостей Квитанції від 13.12.2019 р. №9301837808, від 15.12.2019 р. №9302404585, від 15.12.2019 р. №9302400137, від 15.12.2019 р. №9302476122, від 15.12.2019 р. №9302409407, від 15.12.2019 р. №9302435686 не містять. Окрім того, контролюючим органом не зазначено конкретний перелік документів, подання яких буде достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Жодних доказів обґрунтованості прийнятих рішень про зупинення реєстрації податкових накладних та наявності підстав для віднесення ТОВ «Адольфо Плюс» до переліку ризикових платників під час розгляду даної адміністративної справи в суді відповідачами надано не було.

Дані обставини свідчать про те, що таке рішення відповідача 1 не відповідає критеріям чіткості, зрозумілості та обґрунтованості, що перешкоджає платнику податків своєчасно та в повній мірі виконати свої обов`язки та скористатись своїми правами, передбаченими чинним податковим законодавством, яким врегульовано порядок реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав (фактичних і юридичних) та переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу відмови контролюючого органу зареєструвати подані податкові накладні з мотивів ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.

Проте суд не може погодитися з такою аргументацією правомірності прийнятих рішень з огляду на наступне.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, визначений п. 14 Порядку №117, та включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Таким чином, вказаним переліком не конкретизовано, які саме документи подаються платниками податків, а тільки визначено їх загальний перелік для всіх можливих випадків.

Суд вважає, що не повідомивши позивача про те, які документи йому необхідно подати для здійснення реєстрації податкових накладнх, а в подальшому відмовивши у проведенні такої з мотивів неподання достатнього обсягу таких, відповідач 1 порушив принцип правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

Отже, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Окрім того, суд враховує те, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі №816/2183/18.

Отже, при вирішенні цього спору суд не встановлює товарність відповідних операцій за спірними податковими накладними, а лише перевіряє наявність підстав для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у встановлений законодавством строк надіслав пояснення та копії документів на підтвердження реальності господарської операції.

Суд вважає, що подані позивачем документи у повній мірі розкривали здійснену господарську операцію, а тому у відповідної комісії були відсутні підстави для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №69 від 22.11.2019, №75 від 26.11.2019, №76 від 26.11.2019, №78 від 26.11.2019, №86 від 27.11.2019 та №87 від 28.11.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що відмова у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання копій документів, достатніх для прийняття рішення, можлива виключно за умови визначення вичерпного переліку таких документів. Тому суд вважає, що рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних №69 від 22.11.2019, №75 від 26.11.2019, №76 від 26.11.2019, №78 від 26.11.2019, №86 від 27.11.2019 та №87 від 28.11.2019 прийняті всупереч нормам законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині оскарження Рішення Комісії №1515062/42101071 від 06.04.2020, №1518360/42101071 від 08.04.2020, №1518361/42101071 від 08.04.2020, №1518356/42101071 від 08.04.2020, №1518358/42101071 від 08.04.2020 та №1518357/42101071 від 08.04.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання належного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі – Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 20 Порядку №1246 встановлено що внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Дискреційні повноваження – це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Згідно Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З огляду на визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень Комісії з`являється об`єктивний обов`язок зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки у цьому випадку дискреція при прийнятті такого рішення відсутня.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Адольфо плюс» (місцезнаходження: пр-т Перемоги, буд. 43, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ – 42101071) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011), Державної податкової служби України (місцезнаходження: пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ – 43005393) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1515062/42101071 від 06.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №69 від 22.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №69 від 22.11.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Адольфо плюс», датою її подання.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1518360/42101071 від 08.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №75 від 26.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

5. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №75 від 26.11.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Адольфо плюс», датою її подання.

6. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1518361/42101071 від 08.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №76 від 26.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

7. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №76 від 26.11.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Адольфо плюс», датою її подання.

8. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1518356/42101071 від 08.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №78 від 26.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

9. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №78 від 26.11.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Адольфо плюс», датою її подання.

10. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1518358/42101071 від 08.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №86 від 27.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

11. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №86 від 27.11.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Адольфо плюс», датою її подання.

12. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1518357/42101071 від 08.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №87 від 28.11.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №87 від 28.11.2019 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Адольфо плюс», датою її подання.

14. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ ВП 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адольфо плюс» (місцезнаходження: пр-т Перемоги, буд. 43, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ – 42101071) судові витрати у розмірі 12612,00 грн (Дванадцять тисяч шістсот дванадцять гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

СуддяР.О. Ващилін