Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №639/7421/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 639/7421/25 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/324/26 Васильєва Н.М.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисника - Дундукова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Дундукова Вадима Валерійовича на постанову судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статі 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 15.10.2025 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 – адвокат Дундуков В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, захисник зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи.

Звертає увагу, що суддею не враховано, що самокат не відповідає поняттю транспортного засобу, в розумінні статті 130 КУпАП, а тому ОСОБА_1 не є суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника – адвоката Дундукова В.В., які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, апеляційний суд приходить наступного висновку.

Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад даного правопорушення, яке виразилося в керуванні транспортним засобом особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України).

З таким висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 «а» ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судовим розглядом встановлено, що 24.09.2025 о 14:15 у м. Харкові по в`їзду Консульському, 3, ОСОБА_1 керував транспортним засобом – електросамокатом «ECOBIKE ZEN U 12», де був зупинений поліцейськими. Під час спілкування з поліцейськими у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння.

Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», що підтверджується наявним в матеріалах справи тестом. Результат огляду склав 2,06 %0 (проміле) алкоголю у видихаємому повітрі.

З результатом проведеного поліцейським огляду ОСОБА_1 погодився.

За наслідками вказаних подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 463738 від 24.09.2025 року за порушення ОСОБА_1 пункту 2.9 «а» ПДР України.

Проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора зафіксовано на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, відеозапис з якої долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, яким суддя надав належну правову оцінку.

Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі – Інструкція), «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно водія ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі наявних в матеріалах справи доказів, повно і всебічно встановлені фактичні обставини адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що електросамокат не відповідає поняттю транспортного засобу, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до пункту 1.10 ПДР України механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Відповідно до пункту 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду слідує, що будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначеного випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном.

У постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 127/5920/22 заначено, якщо транспортний засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням засобу, характеристика як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Отже, коли електросамокат служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом.

Згідно з довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Кирюши О. (а.с. 6), ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_1 від 03.06.2016.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумніві у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин події.

У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 – адвоката Дундукова В.В., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 15.10.2025 та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 266-267, 276, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Дундукова Вадима Валерійовича – залишити без задоволення.

Постанову судді Новобаварського районного суду м. Харкова від 15 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна