Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №563/2037/25 — Рівненський апеляційний суд

Суд: Рівненський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 17 лютого 2026 р.

Справа: №563/2037/25

Суддя: Шимків С. С.

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року м. Рівне

Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 – адвоката Яремчука Віталія Юрійовича на постанову Корецького районного суду Рівненської області від 26 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и в :

Постановою Корецького районного суду Рівненської області від 26 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 – адвокат Яремчук В.Ю. оскаржив її в апеляційному порядку.

У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв`язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.

Вважає, що працівниками поліції було порушено порядок огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки їй не роз`яснювалися її права та обов`язки, не пропонувалося пройти огляд на місці зупинки автомобіля, не озвучувалися ознаки алкогольного сп`яніння, а протокол про адміністративне правопорушення, який містить невідповідності щодо місця його складання, складався за її відсутності.

Вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому її необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Просить скасувати постанову місцевого суду, а провадження у справі закрити.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

_______________________________________________________________________________________________________________________

Справа №563/2037/25 Суддя в суді І інстанції – Сірак Д.Ю.

Провадження № 33/4815/292/26 Суддя в суді апеляційної інстанції – Шимків С.С.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тексту – Інструкція).

Судом встановлено, що 17 листопада 2025 року о 02:38 год., в м. Корець, Рівненської області, по вул. Київська, 14-А, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Ford Focus», р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови.

Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовилася, чим допустила порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, направленням водія на такий огляд до медичного закладу, а також відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.

Досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні, пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Натомість, поведінка ОСОБА_1 на місці зупинки автомобіля і послідовність вчинених нею дій свідчить про цілеспрямовані та очевидні наміри ухилитися від проведення такого огляду, оскільки остання ігнорувала пропозицію поліцейського щодо освідування на стан сп`яніння та самовільно залишила місце події, що розцінюється апеляційним судом як обраний ним спосіб уникнути від відповідальності, а тому її дії вірно кваліфіковані як відмова від огляду на стан сп`яніння.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів відносно неї, які б ставили під сумнів її вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.

Належить також взяти до уваги й те, що протокол про адміністративне правопорушення і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувалися.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою, а тому висновок суду першої інстанції про доведеність її вини є законним та обґрунтованим.

Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для її виправлення, а також запобігання вчиненню нею аналогічних правопорушень.

Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування – відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Яремчука Віталія Юрійовича залишити без задоволення, а постанову Корецького районного суду Рівненської області від 26 грудня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Рівненського

апеляційного суду Шимків С.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua