Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №194/1686/25 — Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1686/25

Номер провадження № 2/194/152/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Хоменка Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання - Єрмолаєвої А.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) про стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до досягнення нею повноліття, аргументуючи заявлені вимоги тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя сторін не склалось. Відповідач з 2020 року не приймає участі у вихованні дитини та не допомагає матеріально. Позивач разом із відповідачем не проживають однією сім`єю з 2020 року.

У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 29.10.2025 року у справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Сторони про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином, заяв чи заперечень проти позовних вимог від нього не надходило, у встановлений ухвалою суду строк, відзиву на позовну заяву не подав.

Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до переконання про часткове задоволення позову на підставі наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували у шлюбі, який зареєстрований 22 березня 2016 року Виконавчим комітетом Щастинської міської ради, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 09.

Заочним рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області від 03 лютого 2020 року, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 25 квітня 2016 року Виконавчим комітетом Щастинської міської ради, актовий запис № 19, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Своє батьківство відповідач по справі не оспорює.

Відповідно до довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.02.2022 року № 1206-5000430858 та № 1206-5000430860 позивач ОСОБА_1 та їх з відповідачем донька ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 28.02.2023 року позивачу було відмовлено в задоволенні заяви про відновлення втраченого судового провадження про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, у зв`язку з тим, що цивільна справа № 419/2795/21 з Новоайдарського районного суду Луганської області до Тернівського міського суду Дніпропетровської області не надходила.

Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплено обов`язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, серед іншого, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків. При цьому розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В той же час в ч. 5 ст. 183 СК України передбачено право того з батьків, разом з яким проживає дитина звернутися до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Враховуючи, що дитина проживає разом з матір`ю, виходячи з принципу розумності та справедливості, зважаючи на те, що мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд зауважує, що зазначення позивачем у резолютивній частині позову частки стягуваних аліментів у розмірі 1/3 є технічною помилкою, адже законодавчо визначений розмір аліментів, передбачений ст.183 СК України на одну дитину становить частину заробітку.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211,20 грн.

На підставі ст. ст. 180, 181-183 СК України, керуючись ст.ст. 4, 19, 141, 258, 263-265, 273, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 жовтня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судовий збір на користь держави в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Є. Хоменко