Рішення від 30 листопада 2025 р. у справі №199/8353/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 199/8353/25

Провадження № 2/202/4424/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2025 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Мариніна О.В.

за участі секретаря судового засідання Пєшкічевої А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 199/8353/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 03.03.2023 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 , укладено Кредитний Договір № 227371481 на суму 5 200,00 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Первісного Кредитора - www://moneyveo.ua/ та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику (надалі - Правила). Після цього добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримати кошти, зареєструвався на Сайті, під час чого пройшов процес ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту Кредитодавця, тобто вказавши свої особисті персональні ідентифікаційні дані. Відповідач підписав договір електронним підписом - одноразовий ідентифікатор «MNV32QD3». У вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Відразу після вчинених дій Відповідача, 03.03.2023 ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" ініціювало переказ коштів згідно договору № 227371481 від 03.03.2023 безготівковим зарахуванням через банк провайдер на банківську картку № 5375-41XX-XXXX-7715 відповідача, яку останній вказав у заявці при укладенні кредитного договору, що в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА".

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

28.11.2018 року ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" уклали Договір факторингу № 28/1118-01 та в подальшому до Договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди згідно умов яких, до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 227371481 від 03.03.2023 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги № 228 від 09.05.2023 з урахуванням укладення додаткових угод до договору факторингу.

27.05.2024 ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК ОНЛАЙН ФІНАНС" уклали Договір факторингу № 30/10230-01 згідно умов якого, ТОВ "ФК ОНЛАЙН ФІНАНС" відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 227371481 від 03.03.2023 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги № 2 від 27.05.2024 р.

29.05.2025 ТОВ " ФК ОНЛАЙН ФІНАНС " та Позивач ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" уклали Договір факторингу №17/07/2024 відповідно до умов якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 227371481 від 03.03.2023 року у розмірі на загальну суму 24 888,24 грн.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 227371481 від 03.03.2023 року у розмірі 24 888,24 грн., яка складається з наступного: 5 200,00 грн. заборгованість по кредиту; 19 688,24 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. покласти на Відповідача.

Ухвалою суду від 31.10.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою було установлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечень.

Сторони відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечення суду не подавали, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Дослідивши надані у справі докази, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 03.03.2023 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 , укладено Кредитний Договір № 227371481 на суму 5 200,00 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Первісного Кредитора - www://moneyveo.ua/ та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику (надалі - Правила). Після цього добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримати кошти, зареєструвався на Сайті, під час чого пройшов процес ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту Кредитодавця, тобто вказавши свої особисті персональні ідентифікаційні дані. Відповідач підписав договір електронним підписом - одноразовий ідентифікатор «MNV32QD3». У вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Відразу після вчинених дій Відповідача, 03.03.2023 ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" ініціювало переказ коштів згідно договору № 227371481 від 03.03.2023 безготівковим зарахуванням через банк провайдер на банківську картку № 5375-41XX-XXXX-7715 відповідача, яку останній вказав у заявці при укладенні кредитного договору, що в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА".

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.

28.11.2018 року ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" уклали Договір факторингу № 28/1118-01 та в подальшому до Договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди згідно умов яких, до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 227371481 від 03.03.2023 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги № 228 від 09.05.2023 з урахуванням укладення додаткових угод до договору факторингу.

27.05.2024 ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК ОНЛАЙН ФІНАНС" уклали Договір факторингу № 30/10230-01 згідно умов якого, ТОВ "ФК ОНЛАЙН ФІНАНС" відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 227371481 від 03.03.2023 у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги № 2 від 27.05.2024 р.

29.05.2025 ТОВ " ФК ОНЛАЙН ФІНАНС " та Позивач ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" уклали Договір факторингу №17/07/2024 відповідно до умов якого Позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 227371481 від 03.03.2023 року у розмірі на загальну суму 24 888,24 грн.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором. Незважаючи на це відповідач не виконав свого обов`язку. Станом на дату подання позивної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором. Відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви за кредитним договором № 227371481 від 03.03.2023 року у розмірі 24 888,24 грн., яка складається з наступного: 5 200,00 грн. заборгованість по кредиту; 19 688,24 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.16 ЦК України одною з форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно із ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі No6-979цс 51 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Оцінюючі всі докази, досліджені судом у їх сукупності під час розгляду справи, приймаючи до уваги те, що відповідачем були порушені умови користування кредитними коштами, а саме не виконані зобов`язання стосовно повернення сум кредитів і сплати процентів за користування ними, а позивач на законних підставах набув право вимоги до відповідача за відповідними кредитними договорами, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 227371481 від 03.03.2023 року у розмірі 24 888,24 грн., яка складається з наступного: 5 200,00 грн. заборгованість по кредиту; 19 688,24 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу судом відзначається наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

Оцінюючи складність цієї справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. є неспівмірною з категорією складності справи, витраченим адвокатом часом, об`ємом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторін.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 30 січня 2023 року №910/7032/17 стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

За таких обставин, ураховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, з урахуванням того, що розгляд цієї цивільної справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що, на думку суду, не потягне за собою надмірного тягара для платника.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволеним вимогам, стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст.2,81,89,141,247,258,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», КОД ЄДРПОУ: 42986956, адреса: місто Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005 заборгованість за кредитним договором №227371481 від 03.03.2023 у розмірі 24 888, 24 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту – 5 200 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 19 688, 24 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», КОД ЄДРПОУ: 42986956, адреса: місто Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005 понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., а також понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. В. Маринін