Суд: Хмельницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 17 лютого 2026 р.
Справа: №688/6311/25
Суддя: Матущак М. С.
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 688/6311/25
Провадження № 33/820/185/26
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Спеціального С.П. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 січня 2026 року,
в с т а н о в и в :
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 665 грн 60 коп.
За постановою судді, 07 грудня 2025 року о 15 год 13 хв на вулиці Судилківській в місті Шепетівка Хмельницької області, неподалік будинку №177, водій ОСОБА_1 керував незареєстрованим низькошвидкісним легким електричним транспортним засобом марки «Crosser E-Delta», з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано із застосуванням технічного засобу відеозапису, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
09 лютого 2026 року адвокат Спеціальний С.П. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 січня 2026 року подав апеляційну скаргу, в якій просив вказану постанову скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У долученому до неї клопотанні ОСОБА_1 просив поновити строк для апеляційного оскарження постанови судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 січня 2026 року через поважність причин його пропуску.
Апеляційна скарга та клопотання до неї надійшли до Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області 09 лютого 2026 року, а до Хмельницького апеляційного суду – 18 лютого 2026 року.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження не вбачається з огляду на таке.
Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як видно з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, 21 січня 2026 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області було прийнято постанову по суті ( ОСОБА_1 та захисник Сахнюк О.В. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку). Захисник Сахнюк О.В. у клопотанні поданому до місцевого суду від 21 січня 2026 року просив розгляд справи проводити у його відсутності та відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до письмової розписки (а.с.23), захисник Сахнюк О.В. отримав копії постанови у справі № 3/688/34/26 від 21 січня 2026 року особисто та для передання ОСОБА_1 – 26 січня 2026 року.
Указане свідчить про те, що захисник Сахнюк О.В. та Дубінкін Є.А. знали про прийняте судом першої інстанції рішення та порядок його оскарження. Відповідно до ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження за вищевикладених обставин закінчувався 04 лютого 2026 року.
02 лютого 2026 року відповідно до доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги № 4-22-2026-000919 призначено адвоката Спеціального С.П. для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 .
У поданій 09 лютого 2026 року адвокатом Спеціальним С.П. в інтересах ОСОБА_1 апеляційній скарзі будь-яких поважних причин, які би об`єктивно перешкоджали своєчасному оскарженню постанови місцевого суду адвокатом, не вказано, як і не заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Саме по собі посилання на отримання постанови суду ОСОБА_1 лише 26 січня 2026 року не може слугувати безумовною підставою для поновлення цього строку як для ОСОБА_1 , так і для його адвоката.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
За відсутності таких, поновлення процесуального строку буде порушенням принципу юридичної визначеності.
Згідно зі ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» – практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (вирішеної справи/остаточного судового рішення), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
З аналізу практики ЄСПЛ убачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим і вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції; 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру; 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних помилок).
Установлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Зважаючи на викладене, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню у зв`язку зі пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутності законних й обґрунтованих підстав для його поновлення.
Відтак, згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини, безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, є порушенням вимог ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі, як правова визначеність.
Тому приходжу до висновку, що підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 січня 2026 року, немає.
Керуючись ст.294 КУпАП,
п о с т а н о в и в:
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 січня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Апеляційну скаргу адвоката Спеціального С.П. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 січня 2026 року повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Матущак М.С.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua