Вирок від 17 лютого 2026 р. у справі №164/116/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа № 164/116/26

п/с 1-кп/164/145/2026

Категорія: 411030000

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2026 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026035540000003 від 3 січня 2026 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Колодії Маневицького району Волинської області, жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з професійно-технічною освітою, непрацюючої, пенсіонерки, неодруженої, має на утриманні одну неповнолітню дитину, має на утриманні дитину-інваліда І групи, раніше не судимої, запобіжний захід щодо обвинуваченої не обирався,

у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачена ОСОБА_4 18 грудня 2025 року, біля 20 години 00 хвилин, в селищі Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, перебуваючи в одній з кімнат житлового будинку, що по АДРЕСА_1 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи протиправний та незаконний характер своїх дій, суспільно небезпечні наслідки свого діяння та свідомо бажаючи їх настання, в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті особистихнеприязних відносин з колишнім чоловіком ОСОБА_5 (у розумінні п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України „Про запобігання та протидію домашньому насильству”), нанесла йому не менше двох ударів долонями рук в область обох його верхніх кінцівок, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді поодиноких підшкірних крововиливів (синців) обох верхніх кінцівок, які за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_4 2 січня 2026 року, біля 16 години 20 хвилин, в селищі Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, перебуваючи в одній з кімнат житлового будинку, що по АДРЕСА_1 , діючи умисно, повторно, з метою спричинення тілесних ушкоджень іншій людині, усвідомлюючи протиправний та незаконний характер своїх дій, суспільно небезпечні наслідки свого діяння та свідомо бажаючи їх настання, в ході словесного конфлікту, який виник на ґрунті особистихнеприязних відносин з колишнім чоловіком ОСОБА_5 (у розумінні п. 2 ч. 2 ст. 3 Закону України „Про запобігання та протидію домашньому насильству”), нанесла йому не менше чотирьох ударів кулаками обох рук в різні ділянки тіла та один удар дерев`яним кийком в область правої сідниці, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді садна правої третини основи потилиці і нижнього відділу правої завушної ділянки голови, множинних (15 штук) саден обличчя, садна мезогастральної ділянки живота, підшкірного крововиливу правої сідниці, які за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих їй кримінальних проступках визнала частково, показавши, що 18 грудня 2025 року, біля 20 години 00 хвилин, вона перебувала за місцем постійного проживання, що по АДРЕСА_1 . Коли додому з ознаками алкогольного сп`яніння повернувся її колишній чоловік ОСОБА_5 , між ними на ґрунті особистихнеприязних відносин виникла суперечка, під час якої не вона ОСОБА_5 , а він їй намагався нанести тілесні ушкодження, вдаривши її рукою в область голови. Під час суперечки ОСОБА_5 їй сказав, що він все записує на диктофон. Тоді ОСОБА_4 спробувала забрати у нього диктофон. ОСОБА_5 намагався від неї втекти, але перечепився через стілець і впав на підлогу. Від даного падіння, на її думку, він і отримав вказані тілесні ушкодження. Не заперечує, що диктофон у ОСОБА_5 вона проти його волі забрала та в подальшому розбила на подвір`ї. Коли вона забирала у нього диктофон, ОСОБА_5 чинив їй опір, вони один одному наносили удари.

2 січня 2026 року, біля 16 години 20 хвилин, в селищі Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, вона перебувала за місцем постійного проживання, що по АДРЕСА_1 . Коли додому з ознаками алкогольного сп`яніння повернувся її колишній чоловік ОСОБА_5 , між ними на ґрунті особистихнеприязних відносин виникла суперечка, під час якої ОСОБА_5 вдарив її рукою в область голови. Вона його штовхнула, внаслідок чого той впав на підлогу. ОСОБА_5 почав їй наносити удари руками в область голови та грудної клітки. Тоді вона його вдарила поліном в область правої сідниці. Під час суперечки ОСОБА_5 їй сказав, що у нього є диктофон. ОСОБА_4 спробувала забрати у нього диктофон, але, перевіривши всі кишені, його не знайшла. Просила її суворо не карати.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченою ОСОБА_4 своєї вини в інкримінованих їй кримінальних проступках, її винуватість у вчиненому підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Так, потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив, що 18 грудня 2025 року, біля 20 години 00 хвилин, коли він прийшов в будинок, що по АДРЕСА_1 , між ним та колишньою дружиною ОСОБА_4 виникла суперечка, яку спровокувала обвинувачена, почавши його ображати. ОСОБА_5 їй повідомив, що він все записує і показав диктофон. Побачивши у нього в руці диктофон, ОСОБА_4 штовхнула ОСОБА_5 і він впав на підлогу. При падінні диктофон у нього випав з рук. Побачивши це, ОСОБА_4 схопила диктофон та вибігла з ним на подвір`я, де його розбила. Забрати у неї диктофон йому не вдалося. Стверджує, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 йому спричинила, коли відбирала у нього диктофон. Вона нанесла йому не менше двох ударів руками в область обох його рук. Про вчинення ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення він написав заяву працівникам поліції.

2 січня 2026 року, біля 16 години 20 хвилин, коли він прийшов в будинок, що по АДРЕСА_1 , між ним та колишньою дружиною ОСОБА_4 виникла суперечка. Побачивши, що ОСОБА_5 несе дрова до себе в кімнату, вона вийшла в коридор і не давала йому можливості пройти до цієї кімнати, ображала його та вимагала, щоб він забирався з будинку. ОСОБА_5 їй повідомив, що він все записує на диктофон, хоча у нього в дійсності диктофона не було. Тоді ОСОБА_4 нанесла йому не менше чотирьох ударів руками в різні ділянки тіла, в тому числі в область обличчя та голови. Коли вона штовхнула ОСОБА_5 , він впав на підлогу. Після цього, ОСОБА_4 нанесла йому один удар дерев`яним поліном в область правої сідниці. Намагаючись забрати у нього диктофон, вона порвала на ньому штани. Про вчинення ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення він написав заяву працівникам поліції.

Не заперечує, що 18 грудня 2025 року, біля 20 години 00 хвилин, та 2 січня 2026 року, біля 16 години 20 хвилин, він прийшов додому, маючи ознаки алкогольного сп?яніння, так як перед цим вживав спиртні напої у невеликій кількості. З приводу отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_5 на стаціонарному лікуванні не перебував. Про обставини спричинення обвинуваченою йому тілесних ушкоджень ОСОБА_5 розповів та показав під час проведення слідчих експериментів за його участю. У виборі покарання, на яке заслуговує обвинуваченаОСОБА_4 , покладається на думку суду.

Об?єктивність показань потерпілого підтверджується іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні та встановленими під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, зокрема, протоколом проведення слідчого експерименту від 14 січня 2026 року (а.с. 73-75), з якого встановлено, що під час проведення слідчої дії потерпілий ОСОБА_5 показав як 18 грудня 2025 року, біля 20 години 00 хвилин, в будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 спричинила йому тілесні ушкодження, а також розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення; протоколом проведення слідчого експерименту від 14 січня 2026 року (а.с. 20-22), яким підтверджується, що в ході проведення слідчої дії потерпілий ОСОБА_5 показав як 2 січня 2026 року, біля 16 години 20 хвилин, в будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 спричинила йому тілесні ушкодження, а також розповів про обставини вчинення кримінального правопорушення; висновком судово-медичної експертизи № 18 від 14 січня 2026 року (а.с. 71-72), з якого встановлено, що ОСОБА_5 18 грудня 2025 року було спричинено обвинуваченою ОСОБА_4 тілесні ушкодженняу вигляді поодиноких підшкірних крововиливів (синців) обох верхніх кінцівок, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень; висновком судово-медичної експертизи № 4 від 9 січня 2026 року, висновком додаткової судово-медичної експертизи № 20 від 15 січня 2026 року (а.с. 24-25), якими підтверджується, що ОСОБА_5 2 січня 2026 року було спричинено обвинуваченою ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді садна правої третини основи потилиці і нижнього відділу правої завушної ділянки голови, множинних (15 штук) саден обличчя, садна мезогастральної ділянки живота, підшкірного крововиливу правої сідниці, які належать до категорії легких тілесних ушкоджень; заявоюОСОБА_5 від 2 січня 2026 року (а.с. 7), з якої встановлено, що 2 січня 2026 року, біля 16 години 20 хвилин, в будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 нанесла йому кілька ударів руками та поліном в область голови та обличчя, спричинивши йому тілесні ушкодження; протоколом прийняття заявиОСОБА_5 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 5 січня 2026 року (а.с. 56), яким підтверджується, що 18 грудня 2025 року, біля 20 години 00 хвилин, в будинку по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 нанесла йому кілька ударів руками в область його обох рук, спричинивши йому тілесні ушкодження; рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 26 листопада 2025 року (а.с. 46), з якого встановлено, що шлюб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 26 листопада 2025 року за рішенням судубуло розірвано.

Згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

В ході судового розгляду даного кримінального провадження прокурором не заявлялись клопотання про зміну обвинувачення чи висунення додаткового обвинувачення, а тому суд при розгляді зазначеного кримінального провадження виходить із висунутогоОСОБА_4 обвинувачення відповідно до обвинувального акта, яке також підтримував потерпілий ОСОБА_5 .

Суд, оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_5 про обставини спричинення йому 18 грудня 2025 року та 2 січня 2026 року тілесних ушкоджень, вважає, що вони є логічними, послідовними, оскільки взаємно підтверджуються і не суперечать іншим доказам по справі, а тому визнає їх правдивими.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальні проступки, передбачені ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки спричинила 18 грудня 2025 року та 2 січня 2026 року ОСОБА_5 умисні легкі тілесні ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_4 вчинила два кримінальні правопорушення, які відносяться до кримінальних проступків.

Разом з тим суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченої, а саме: посередню характеристику за місцем проживання, що вона вперше притягується до кримінальної відповідальності, ніде не працює, являється пенсіонеркою, має на утриманні одну неповнолітню дитину, має на утриманні дитину-інваліда І групи.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , судом не встановлено.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.

Прокурором обвинуваченій ОСОБА_4 вмінено обставину, що обтяжує покарання, - вчинення кримінального правопорушення повторно. Суд вважає, що вказана обставина, що обтяжує покарання, підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_4 , як зайве пред`явлена, оскільки ОСОБА_4 вчинено кримінальний проступок, а не злочин.

Враховуючи обставини вчинених кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченої, які викладені вище, її майновий стан, суд вважає, що призначення покарання у виді штрафу в межах санкції статті, по якій ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самою засудженою, так і іншими особами можливе при призначенні їй покарання у виді штрафу в межах санкції статті, по якій вона притягується до кримінальної відповідальності.

Керуючись ст.ст. 110, 369-371, 373-374, 381-382, 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, призначивши покарання - 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян штрафу, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

На вирок може бути подана апеляція до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя районного суду ОСОБА_1