Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №161/21049/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/21049/25

Провадження № 2-а/161/28/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Олексюка А.В.,

при секретарі судових засідань – Опальчук А.А.,

за участю позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – Стецюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за адміністративним позовом адвоката Стецюка Олега Васильовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

23.09.2025 до суду надійшов вищевказаний позов. В обґрунтування підстав позову зазначає, що 10.07.2024 ОСОБА_1 своєчасно оновив дані через застосунок «Резерв+», виконавши вимоги Постанови КМУ №1487. Попри це, ІНФОРМАЦІЯ_2 оголосив його в розшук та наклав штраф 17 000 грн за неоновлення даних.

Після надання доказів та пояснень позивачем, 02.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_2 скасував постанову про штраф. 14.05.2025 ОСОБА_1 отримав офіційну відстрочку до 14.11.2025 на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (догляд за батьками з інвалідністю).

Однак, позивач дізнався про арешт рахунків після відкриття ВП №79153839 від 22.09.2025 Першим відділом ДВС у м. Луцьку. 29.09.2025 він особисто отримав копію постанови та з`ясувалося, що штраф накладено ІНФОРМАЦІЯ_2 через неоновлення даних та ігнорування повістки від 23.08.2025. Позивач стверджує, що не отримував поштового повідомлення від АТ «Укрпошта», а факт оновлення даних у встановлений строк підтверджується витягом із застосунку «Резерв+».

Просив суд поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом, скасувати постанову за справою про адміністративне правопорушення № 1123 від 31 травня 2025, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП – закрити, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 витрати понесені у зв?язку зі сплатою судового збору.

Ухвалою суду від 20.10.2025 року позовну заяву прийнято судом та відкрито провадження у справі.

06.11.2025 на адресу суду надійшов відзив, обґрунтований тим, що правила військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, передбачені Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів, що затверджений постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року. Згідно пп.10-1 п.1 військовозобов`язані повинні у період проведення мобілізації та/або протягом дії правового режиму воєнного стану повинні уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У ОСОБА_1 уточнення даних відбулося лише 04.12.2024. Зазначають, що оформлення відстрочки від призову на військову службу по мобілізації, наявність бронювання та своєчасне уточнення облікових даних не виключає обов?язку у військовозобов?язаного з?являтися за викликом до відповідного ТЦК та СП. Позов не визнають, просять відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили задовольнити.

Представник відповідача у відзиві просив розгляд справи провести у їх відсутності

Неявка відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст. 205 КАС України, не є перешкодою для розгляду справи, а тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів.

У зв`язку із розглядом справи за відсутності учасників, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши думку сторони позивача, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст.210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.2).

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки Україниза викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Згідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).

Судом встановлено, що згідно постанови № 1123 від 31 травня 2025, винесеною ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 , по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Згідно постанови, 31.05.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 не оновив своєчасно свої персональні дані у терміни визначені законодавством, а саме у період з 18.05.2024 по 17.07.2024, чим порушив норми п.п. 10-1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що затверджений Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (а.с.35).

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на військовому обліку та має тимчасове посвідчення військовозобов?язаного № НОМЕР_1 , видане 10 липня 2018 року (а.с.21-22).

Згідно скриншоту екрану з застосунку «РЕЗЕРВ +», ОСОБА_1 10 липня 2024 року о 10 год. 00 хв. здійснив оновлення своїх персональних даних (а.с.23).

02.12.2024 ОСОБА_1 подав заяву на ім?я начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , до якої долучив докази своєчасного оновлення персональних даних (а.с.24).

ІНФОРМАЦІЯ_2 04.12.2024 було скасовано постанову, якою було накладено зазначений штраф (а.с.32).

14 травня 2025 року позивач отримав відстрочку від проходження військової служби, надану ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Довідкою №3474 від 14.05.2025, витягом з застосунку «РЕЗЕРВ +», а також відповідним витягом (роздруківкою) з бази даних ІНФОРМАЦІЯ_4 , тип відстрочки: Відстрочка від мобілізації до (14.11.2025), (п.13 ч.1 ст.23), які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов?язаними та відповідно до закону зобов?язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання вигляді обмеження чи позбавлення волі) (а.с.25-32).

Згідно відповіді на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_1 №3254 від 22.10.2025, згідно інформації реєстру «Оберіг» ОСОБА_1 порушив правила військового обліку, а саме не уточнив дані (ст. 22 Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), відповідно переданий до органів ГУНП в розшук 24.08.2024 року. Згідно інформації реєстру «Оберіг» ОСОБА_1 уточнив дані 04.12.2024. 09.11.2024 року ІНФОРМАЦІЯ_6 іх до винесено постанову N? 1123 за справою про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за не оновлення своїх персональних даних у терміни визначені законодавством, у період з 18.05.2024 по 17.07.2024, скеровано на примусове виконанні у ВДВС м. Луцька. 04.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із письмовою заявою. В рамках проведення кримінального провадження органами ДБР було вилучено матеріали адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_1 . Інші документи, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за неоновлення персональних даних ІНФОРМАЦІЯ_2 , не складалися.

Щодо клопотання про поновлення строку звернення до суду суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

У відповідності до приписів ч.1ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оскільки, про існування постанови ОСОБА_1 дізнався 29.09.2025 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження та 07.10.2025 року уклав договір за адвокатом, зважаючи на час для підготовки даної позовної заяви та для дотримання критерію розумності встановлених строків для розгляду справи та принципу юридичної визначеності, суд вважає, що слід поновити строки на звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок і вісйькову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов?язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (9. 5 ст. 33 Закону).

Відповідно до п. 79 Порядку - 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов?язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов?язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.

Підпунктом 2 п. 1 Додатку 2 «Правила військового обліку призовників, військовозобов?язаних та резервістів» Порядку № 1487 визначено, що призовники, військовозобов?язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов?язаних та резервістів.

Відповідно до п. 3 Додатку 2 до Порядку N? 1487 - призовники, військовозобов?язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ч. 8 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Позивач вказує, що повістку не отримував, а неналежне повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення фактично позбавило Позивача права на захист, на подання усних чи письмових пояснень. Доказів протилежного відповідачем до суду не подано.

У оскаржуваній постанові відсутні відомості про здійснення перевірки функціонування системи військового обліку громадян України в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з приводу відсутності у таких інформації щодо Позивача, як такого, що не виконує правила військового обліку.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі № 524/5536/17, від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16, від 17.07.2019 року у справі № 295/3099/17 та від 05.03.2020 року по справі № 607/7987/17.

Відповідно до ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За змістом постанови від 08.07.2020 у справі 463/1352/16-а Верховний Суд звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови, яка винесена з порушенням принципу з`ясування всіх обставин справи, крім того не встановлено інших обставин, що мають значення для вирішення справи.

Таким чином, оцінюючи надані в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, оцінюючи кожний доказ окремо та в їх сукупності, виходячи з принципів рівності усіх учасників судового процесу, змагальності сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови, в якій не зазначено про те, на яких доказах ґрунтується викладене у ній та не встановлено інші обставини, що мають значення для вирішення справи, а відсутність кваліфікуючої ознаки складу правопорушення свідчить про відсутність складу правопорушення вцілому, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа провадженням закриттю.

На підставі ст. ст. 38, 210-1, 247, 251, 252, 256, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі про адміністративне правопорушення №1123 від 31 травня 2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати понесені у зв?язку зі сплатою судового збору в сумі 605 (шістсот п?ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 18.02.2026.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк