Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №159/318/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/318/26

Провадження № 3/159/423/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., розглянувши справу, що надійшла від Відділу організації несення служби в м. Ковель Управління патрульної поліції у Волинській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, (РНОКПП: НОМЕР_1 ), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 16.01.2025 року о 23 год 12 хв в м. Ковель по вул. Сагайдачного, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 210994», держаний номерний знак НОМЕР_2 , що має технічні несправності з якими, відповідно до встановлених правил,експлуатація його забороняється, а саме встановлено покажчики повороту червоного кольору.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 31.4.3 а Правил дорожнього руху України, п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Крім цього, ОСОБА_1 16.01.2025 року о 23 год 12 хв в м. Ковель по вул. Сагайдачного, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 210994», держаний номерний знак НОМЕР_2 , без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Крім цього, ОСОБА_1 будучи особою, яку протягом року, було піддано адміністративному стягненню за ч. 2 ст. 126 КУпАП, повторно 16.01.2025 року о 23 год 12 хв в м. Ковель по вул. Сагайдачного, керував транспортним засобом марки «ВАЗ 210994», держаний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортними засобами, а саме не отримував посвідчення водія відповідної категорії.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно з ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Отже, справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 126 КУпАП, слід розглядати одночасно.

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності не з`явилась, хоча повідомлявся повісткою, яка відправлялася поштовим зв`язком і повернулася до суду з відміткою, адресат відсутній за вказаною адресою.

У судове засідання прибув представник ОСОБА_1 - адвокат Халупко С.В., який взяв участь в режимі відеоконференції, який вважав за можливе провести судовий розгляд за відсутності ОСОБА_1 , оскільки останній перебуває закордоном.

Враховуючи наведене суддя вважав за можливе провести судовий розгляд.

Адвокат Халупко С.В. подав письмові пояснення у яких зазначає, що працівниками поліції було порушено порядок зупинки транспортного засобу яким керував ОСОБА_1 , а також йому не було роз`яснено права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. У зв`язку з наведеним, просив справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні адвокат Халупко С.В. просив провадження у справі закрити з підстав зазначених у письмових поясненнях.

Диспозиція ч. 1 ст.121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

У п. 31.4.3 Правил дорожнього руху зазначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, якщо зовнішні світлові прилади: а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; б) порушено регулювання фар; г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу.

Відповідно до п. 6.1.5 ДСТУ 3649:2010 показчик повороту повинен бути «автожовтого» кольору.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №568543 від 16.01.2026, який складений уповноваженою на те особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, рапортом працівника поліції, відеозаписом з місця події, іншими матеріалами справи. Відеозаписами з місця події на яких видно, що під час руху на автомобілі, яким керував ОСОБА_1 , вмикався показчик правого повороту червоного кольору.

Диспозиція ч. 5 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Диспозиція ч. 1-4 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за:

-керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством;

-керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом;

-керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;

-керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №568535 від 16.01.2026, який складений уповноваженою на те особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, рапортом працівника поліції, відеозаписом з місця події, іншими матеріалами справи.

Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП підтверджується постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.12.2025.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №568543 від 16.01.2026, який складений уповноваженою на те особою та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, рапортом працівника поліції, відеозаписом з місця події, іншими матеріалами справи.

Об`єктивна сторона ч. 5 ст. 126 КУпАП включає повторне протягом року :

-керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом;

-керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;

-керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Об`єктом правопорушення є встановлені законом правила, які забезпечують безпеку дорожнього руху. Головний акцент робиться на тому, що керування транспортним засобом має здійснюватися виключно особами, які мають відповідну кваліфікацію та право на це.

Для кваліфікації за цією статтею не є обов`язковими матеріальні наслідки (наприклад, дтп чи шкода). Достатньо самого факту керування особою, яка не отримувала посвідчення водія, передачі керування транспортним засобом такій особі, керування особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або керування особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Суддя звертає увагу, що відповідно до п. 2.1(а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001, передбачено обов`язок водія механічного транспортного засобу мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відсутність у водія при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії є окремим складом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, і стосується лише випадків коли особа отримувала посвідчення водія відповідної категорії, але з певних причин не має його при собі під час керування транспортним засобом.

Отже, суддя дійшов висновку, що для складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП не є обов`язковим додаткове порушення правил дорожнього руху. Сам факт повторного протягом року керування особою, яка не отримувала посвідчення водія, або керування особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або передачі керування транспортним засобом особі, яка не отримувала посвідчення водія вже є достатнім для кваліфікації дій за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

На підставі наведеного, у фабулі вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення необхідно виключити вказівку про порушення ним п. 2.1(а) ПДР.

Також суддя звертає увагу, що на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських видно що ОСОБА_1 було повідомлено про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, роз`яснено його права передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (06.40 хв відеозапису), крім того у протоколах про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 поставив підпис, про роз`яснення йому положень зазначених вище статей.

Відеозаписи розпочинається з пропозиції поліцейського надати документи на автомобіль, чинний поліс страхування та посвідчення водія, на що ОСОБА_1 відповів що не має їх при собі, і надав поліцейським свій паспорт громадянина України.

Відсутність фіксації на відеозаписах початку розмови поліцейських з ОСОБА_1 з яких можна було б встановити чи повідомляли поліцейські причину зупинку та чи представлялись вони ОСОБА_1 , на переконання судді не може бути підставою для визнання долучених до протоколів доказів недопустимими, оскільки відсутні підстави вважати, що вони були здобуті з істотним порушенням прав людини.

Відповідно до ч.2 ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною треть ою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

На час вчинення зазначених вище адміністративних правопорушень ОСОБА_1 мав повних 17 років.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, яке слід накласти на ОСОБА_1 суддя враховує фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке належать до порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, особу правопорушника, його майновий стан, ступінь його вини, відсутність обтяжуючих обставин та обставин, які пом`якшують покарання, вимоги санкцій статті за якою останній притягується до відповідальності.

Враховуючи вимог ст. 36 КУпАП, суддя вважає, що ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті за більш серйозне правопорушення.

Вирішуючи питання чи можна до ОСОБА_1 застосувати додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, не зважаючи на те, що він позбавлений права керування транспортними засобами, суддя зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

У статті 2 КУпАП зазначено, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

У пункті 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від № 18 від 19.12.2008) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суди не вправі застосовувати до особи позбавлення права керування транспортним засобом і тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Водночас, відповідно до правових висновків Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладених в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, суд вказав про можливість призначення судом додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Вирішуючи яку ж із зазначених протилежних позицій Верховного Суду застосувати у цій справі суддя керується постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, де суд зазначає, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Отже, суд застосовує правову позицію Верховного Суду, яка висловлена пізніше, та приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, незважаючи на те, що він позбавлений права керування транспортними засобами у встановленому законом порядку.

Крім того, необхідно зазначити, що виходячи з аналізу норм КУпАП, правова природа додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті будь-якого покарання, а саме запобігання вчиненню нових правопорушень особами.

Так, унаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

На думку судді таке стягнення буде необхідним і достатнім для виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн, які стягуються на користь держави.

Керуючись ст.ст. 13, 24-1, 33, 34, 35,36, 221, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим, у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст.126 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф має бути сплачений добровільно протягом 15 днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, відповідно до частини другої статті 308 КУпАП, штраф стягується у порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету 22030106, призначенняплатежу – Судовий збір в дохід держави (адмінправопорушення).

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, при цьому строк давності призупиняється на час розгляду скарги у разі оскарження постанови або на період відстрочки її виконання згідно зі статтею 301 КУпАП.

Суддя Р. Я. Смалюх