Суд: Жовківський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 17 лютого 2026 р.
Справа: №444/4506/25
Суддя: Мікула В. Є.
Справа № 444/4506/25
Провадження № 3/444/24/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Мікула В. Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовкві Львівської області справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспортні дані - судом не встановлено,-
за ст. 130 ч. 1 КУпАП України, -
за участю представника ОСОБА_1 -Кульчицького О.С. в режимі ВКЗ,-
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 01.11.2025 року о 01 год. 13 хв. у с. Жовкві, вул. Львівська, 112, керувала т/з марки ВАЗ 11183, номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від керування т/з була відсторонена, бо порушила п.2.9.а. ПДР. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився з використанням технічного засобу Drager Alcotest 6820, тест 454, результат тесту 0,99 проміле, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП ( протокол серії ЕПР1 № 499892 ).
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, була повідомлена про час та місце розгляду справи, про причину неявки суд не повідомила.
Представник ОСОБА_1 - Кульчицький О.С., що був у режимі ВКЗ, просив справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП України закрити узв`язку з відсутністю у її діях складу адмінправопорушення, оскільки вважав, що органом, який направив протокол серії ЕПР1 № 499892 від 01.11.2025 про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП України до суду, не було доведено в діях останньої складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП України.
Беручи до уваги, що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП не є обов`язковою, а також те, що в протоколі про адміністративне правопорушення особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлено про те, що розгляд справи буде проходити в Жовківському районному суді Львівської області, керуючись ст. 268 КУпАП, справу було розглянуто під час відсутності цієї особи.
Суддею встановлено, що ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і підлягає адміністративній відповідальності.
Факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 підтверджується зібраними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 499892 від 01.11.2025 року, відеоматеріалом на диску, результатом тесту технічного засобу Drager Alcotest 6820, тест 454, результат тесту 0,99 проміле, а також іншими матеріалами справи.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є вірною.
Твердження захисника про те, що він ставить під сумнів доказову базу ознак сп`яніння ОСОБА_1 , не спростовує факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки результат тесту за допомогою приладу Драгер вказує на стан сп`яніння ОСОБА_1 - тест 454, результат тесту 0,99 проміле.
Дії правопорушника потрібно кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він, керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив порушення вимог п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху, а саме "Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин".
Згідно Правил дорожнього руху водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена повністю.
Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, не встановлено. Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, не встановлено. Підстав для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудовому колективу немає. Підстав звільнення від адміністративної відповідальності не встановлено.
Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративне стягнення відповідно до санкції частини 1 статті 130 Кодексу Українипро адміністративніправопорушенняє безальтернативним.
Статтею 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
З врахуванням всіх у сукупності вище перелічених обставин, місця, способу вчинення правопорушення, так як адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, оскільки адміністративне правопорушення вчинене на транспорті, що за своєю природою несе високий рівень суспільної небезпеки, так як транспорт є підвищеним джерелом небезпеки, з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, суддя вважає, що необхідною і достатньою мірою стягнення для особи, яка притягається до адміністративноївідповідальності, буде накладення штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з вимогами п.5 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року, (в останній діючій редакції) ставки судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись ст. ст. 27, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн в дохід держави.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя: Мікула В. Є.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua