Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №922/4229/25 — Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

_______________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2026 р. Справа № 922/4229/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВ РІВЕР ТАУН"

про стягнення 19541,06 грн

Представники сторін: не викликались

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

01.12.2025 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВ РІВЕР ТАУН" про стягнення 19541,06 грн. заборгованості, з яких 4225,93 грн. 3% річних та 15315,13 грн. інфляційні втрати, заявленої у зв`язку з неналежним виконанням умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 737/7726 від 01.01.2019, що підтверджується в тому числі рішеннями Господарського суду Хмельницької області у справах №924/55/21, №924/123/22 та №924/155/24.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.12.2025 матеріали позовної заяви №922/4229/25 передано за підсудністю до Господарського суду Хмельницької області.

24.12.2025 на адресу Господарського суду Хмельницької області за підсудністю надійшли позовні матеріали по справі №922/4229/25.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду 26.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строки для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та для подання відзиву на позов, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВ РІВЕР ТАУН" про стягнення 19541,06 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що оскільки в порушення умов договору про постачання електричної енергії споживачу №737/7726 від 01.01.2019 року, укладеного шляхом підписання заяви-приєднання на умовах комерційної пропозиції №2 та зміненого 01.08.2021 на Комерційну пропозицію №133Ф-Р, між ПрАТ "Харківенергозбут" та ТОВ "Харків Рівер Таун", відповідач, як споживач електричної енергії, прострочив оплату за спожиті послуги, то позивач на підставі п. 8 комерційної пропозиції №133 Ф-Р та ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував до стягнення 3% річних у сумі 4225,93 грн. за 01.11.2023-31.08.2025, а також інфляційні втрати за період з листопада 2023 року по липень 2025 року у сумі 15 315,13 грн.

У позові позивач зауважує, що заборгованість за спожиту електричну енергію:

- за період з вересня 2020 року по листопад 2020 року підтверджується рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.03.2021 у справі №924/55/21;

- за липень 2021 року, серпень 2021 року, жовтень 2021 року, листопад 2021 року та грудень 2021 року підтверджується рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.04.2021 у справі №924/123/22;

- за січень 2022 року, лютий 2022 року, березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року підтверджується рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.03.2024 у справі № 924/155/24.

З огляду на викладене заборгованість за електричну енергію не є спірною, а є базою нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов. Ухвала суду від 26.12.2025 надіслана на поштову адресу відповідача, визначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак повернута відділенням поштового зв`язку без вручення у зв`язку з відсутністю адресата, що підтверджується рекомендованим повідомленням від 29.12.2025 року.

При цьому судом враховується, що згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання адресатом кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2018р. у справі №904/9904/17).

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати, повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Будь-які клопотання або заяви подані сторонами в межах справи відсутні.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом враховується, що сторонам, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

З огляду на обставини справи, належне повідомлення сторін про наявність судового спору та надання можливості забезпечити в повному обсязі право на захист, обов`язок дотримання принципу розумних строків вирішення спору, суд, керуючись з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 18.03.2021 у справі № 924/55/21 (набрало чинності 15.04.2021) задоволено позов та присуджено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Рівер Таун" на користь приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 175 533, 62 грн. основного боргу, 18 064, 71 грн. пені, 6 750, 42 грн. 3% річних, 7 976, 58 грн. інфляційних втрат та 3 124, 89 грн. судових витрат.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.04.2022 у справі № 924/123/22 (набрало чинності 09.05.2022) задоволено позов та присуджено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Рівер Таун" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 35506грн. 61коп. заборгованості, 7261грн. 95коп. пені, 11792грн. 54коп. 3% річних, 40859грн. 66коп. інфляційних втрат, 2481грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.03.2024 у справі № 924/155/24 (набрало чинності 24.04.2024) задоволено позов та присуджено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків Рівер Таун" на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 60 076,52 грн. заборгованості, 6 609,97 грн. пені, 16 675,23 грн. 3% річних, 110 539,78 грн. інфляційних втрат, 2422,40 грн. витрат по оплаті судового збору.

У вищевказаних рішеннях Господарського суду Хмельницької області визначено, що 01.01.2019 ТОВ "Харків Рівер Таун" (споживач), підписавши заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу №737/7726 від 01.01.2019 (заява-приєднання є додатком №1 до зазначеного договору) тим самим, уклав з ПАТ "Харківенергозбут" (постачальник) договір про постачання електричної енергії споживачу. При цьому, сторони визначили умови, права та обов`язки сторін, які є обов`язковими для них.

Згідно абз. 2 стор. 2 заяви-приєднання з моменту її акцептування споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

Розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі (п. 5.5). Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору (п. 5.7).

Умовами комерційної пропозиції, що є додатком 2 до вищевказаного договору, передбачено, зокрема таке:

- (п. 4) Розрахунковим періодом є календарний місяць.

- (п. 5) рахунок за спожиту електроенергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем;

- (п. 8) у разі порушення споживачем строків оплати електроенергії, передбачених п. 5 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який здійснюється нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3% річних з простроченої суми.

При цьому, сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання споживачем.

З 01.08.2021 року комерційну пропозицію було змінено на Комерційну пропозицію №133Ф-Р.

За умовами п. 4 комерційної пропозиції №133 Ф-Р розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) на підставі виставленого рахунка споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію.

Зокрема, у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 21.03.2024 у справі №924/155/24 встановлено, що відповідачу виставлялись позивачем рахунки за електричну електроенергію спожиту за договором про постачання електроенергії від 01.01.2019р. № 737/7726, зокрема: за вересень 2020р. на суму 18 919,86 грн., за жовтень 2020р. на суму 2 212,30 грн., за листопад 2020р. на суму 4 527,27 грн., за липень 2021р. на суму 2 689,02 грн., за серпень 2021р. на суму 34 283,61 грн., за жовтень 2021р. на суму 5 351,79 грн., за листопад 2021р. на суму 7 750,42 грн., за грудень 2021р. на суму 9 072,99 грн., за січень 2022р. на суму 8 879,30 грн., за лютий 2022р. на суму 55 103,39 грн., за березень 2022р. на суму 30 914,83 грн., за квітень 2022р. на суму 16 876,24 грн., за травень 2022р. на суму 15 374,94 грн., за червень 2022р. на суму 17 018,08 грн.

За змістом рішення суду, також позивач у межах справи №924/155/24 подав: рахунки на оплату 3% річних за період з 01.01.2022 по 31.10.2023 та інфляційних втрат за період січень 2022 по липень 2023, жовтень 2023 за договором про постачання електроенергії від 01.01.19 № 737/7726 з доказами направлення їх відповідачу (списки згрупованих відправлень та витяги з книги реєстрації видачі рахунків з відміткою адресата - відповідач); витяг з реєстру фактичних обсягів електроенергії.

Відтак, у вищевказаних рішеннях Господарського суду Хмельницької області нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних втрат за неповністю сплачену відповідачем електричну енергію загалом проведено до 31.10.2023.

За змістом доданого позивачем розрахунку суми боргу за період з вересня 2020 по червень 2022 з урахуванням перерахунку в жовтні 2023, станом на 01.09.2025 за відповідачем рахуються залишки заборгованості за жовтень 2020 - 2654,76 грн, за листопад 2020 - 5432,72 грн, за липень 2021 - 974,46 грн, за серпень 2021 - 7921,91 грн, жовтень 2021 - 6422,15 грн, листопад 2021 - 9300,50 грн, грудень 2021 - 10887,59 грн, січень 2022 - 10655,16 грн, лютий 2022 - 6507,42 грн, березень 2022 - 37097,80 грн, квітень 2022 - 1992,79 грн, травень 2022 - 1816,63 грн, червень 2022 - 2009,72 грн.

У зв`язку з неповною сплатою відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію за договором від 01.01.2019р. №737/7726 після прийняття рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.03.2024 у справі №924/155/24, позивачем здійснено нарахування 4225,93 грн 3% річних у період з 01.11.2023 по 31.08.2025 та 15315,13 грн інфляційних втрат за листопад 2023 - липень 2025 на залишок заборгованості у відповідні місяці з урахування перерахунку у жовтні 2023.

Окрім вищевикладеного до матеріалів справи додано копії: договору про постачання електричної енергії споживачу №737/7726 від 01.01.2019 з додатками №1, №2, №10, рахунків за електричну енергію, актів приймання-передачі електричної енергії, книги реєстрації видачі рахунків за вересень-листопад 2020, липень 2021, серпень 2021, жовтень 2021 - червень 2022, жовтень 2023, списків згрупованих відправлень та фіскальних чеків, корегуючих актів приймання передачі за лютий 2022, квітень-червень 2022, рахунків на оплату пені, 3% річних та індексу інфляції за листопад 2023 - серпень 2025, акту звіряння розрахунків за електроенергію за період з 01.08.2025 по 31.08.2025, Статуту ПрАТ "Харківенергозбут".

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 Цивільного кодексу України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено чинними рішеннями Господарського суду Хмельницької області від 18.03.2021 у справі № 924/55/21, від 13.04.2022 у справі № 924/123/22 та від 21.03.2024 у справі № 924/155/24, 01.01.2019 ТОВ "Харків Рівер Таун" (споживач), підписавши заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу № 737/7726 від 01.01.2019р. (заява-приєднання є додатком № 1 до зазначеного договору) тим самим, уклав з ПАТ "Харківенергозбут" (постачальник) договір про постачання електричної енергії споживачу.

У вказаному рішенні Господарського суду Хмельницької області від 21.03.2024 у справі № 924/155/24 встановлено, що відповідачу виставлялись позивачем рахунки за електричну енергію спожиту за договором про постачання електроенергії від 01.01.2019р. № 737/7726, зокрема: за вересень 2020р. на суму 18 919,86 грн., за жовтень 2020р. на суму 2 212,30 грн., за листопад 2020р. на суму 4 527,27 грн., за липень 2021р. на суму 2 689,02 грн., за серпень 2021р. на суму 34 283,61 грн., за жовтень 2021р. на суму 5 351,79 грн., за листопад 2021р. на суму 7 750,42 грн., за грудень 2021р. на суму 9 072,99 грн., за січень 2022р. на суму 8 879,30 грн., за лютий 2022р. на суму 55 103,39 грн., за березень 2022р. на суму 30 914,83 грн., за квітень 2022р. на суму 16 876,24 грн., за травень 2022р. на суму 15 374,94 грн., за червень 2022р. на суму 17 018,08 грн.

При розгляді справи №924/55/21 судом визначено заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договором за електричну енергію спожиту у період з жовтня 2019 року по лютий 2020 року та стягнуто річні, інфляційні і пеню обраховані за період жовтень 2019 - лютий 2020 року.

При розгляді справи №924/123/22 судом визначено заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договором за електричну енергію спожиту у період липень-серпень, жовтень - грудень 2021 року. Нарахування 3% річних загалом з 01.12.2020 по 13.12.2021, інфляційних втрат (листопад 2020 - листопад 2021) та пені за період з 01.09.2020 по 18.06.2021.

В межах справи №924/155/24 встановлено наявність невиконаного відповідачем перед позивачем грошового зобов`язання за спірним договором, з огляду на що присуджено стягнути 60 076,52 грн. заборгованості (за період січень - червень 2022 року), 6 609,97 грн. пені (за період 14.08.2021 по 18.01.2023), а також 16 675,23 грн. 3% річних, 110 539,78 грн. інфляційних втрат (за період січень 2022 - липень 2023, жовтень 2023).

Згідно із частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

До того ж у силу вимог частини першої статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Такий висновок наведено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 905/600/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі №910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) звернула увагу на те, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі №657/1024/16-ц зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18 вказала, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Докази повного погашення відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію за договором від 01.01.2019 №737/7726 після прийняття рішення Господарського суду Хмельницької області від 21.03.2024 у справі №924/155/24 за жовтень 2020 - 2654,76 грн, за листопад 2020 - 5432,72 грн, за липень 2021 - 974,46 грн, за серпень 2021 - 7921,91 грн, жовтень 2021 - 6422,15 грн, листопад 2021 - 9300,50 грн, грудень 2021 - 10887,59 грн, січень 2022 - 10655,16 грн, лютий 2022 - 6507,42 грн, березень 2022 - 37097,80 грн, квітень 2022 - 1992,79 грн, травень 2022 - 1816,63 грн, червень 2022 - 2009,72 грн. матеріали справи не містять.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат за заявлені періоди, суд дійшов до висновку, що обрахунок здійснено в межах максимальних розмірів можливих до стягнення за заявлені періоди, відтак позовні вимоги про стягнення 4225,93 грн. 3% річних, 15315,13 грн. інфляційних втрат є обґрунтованими.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

З огляду на вищезазначене, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВ РІВЕР ТАУН" (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Подільська, буд. 58, код ЄДРПОУ 40824629) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) 4225,93 грн. 3% річних, 15315,13 грн. інфляційних втрат та 2422,40 грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Рішення надіслати позивачу за допомогою підсистем ЄСІТС в електронний кабінет, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повний текст рішення складений та підписаний 18.02.2026.

Суддя Андрій ЯРОЦЬКИЙ