Вирок від 17 лютого 2026 р. у справі №638/2785/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа638/2785/26

Провадження № 1-кп/638/1358/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова у порядку спрощеного провадження в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026226240000005 від 02.01.2026, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Караганда Казахстану, громадянина України, маючого неповну середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, не маючого зареєстрованого місця проживання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 18.08.2025 за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді 180 годин громадських робіт, ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений вироком Шевченківського районного суду міста Харкова від 18.08.2025 за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 180 годин громадських робіт.

05.12.2025 працівниками Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центру пробації» в Харківській області ОСОБА_3 письмово ознайомлено із порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт та наслідками їх невиконання, а також згідно ст. 40 КВК України, останній попереджений про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 389 КК України за ухилення від відбування вказаного покарання. Окрім того, ОСОБА_3 вручено направлення для відбування 180 годин громадських робіт до Харківського районного управління поліції №3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, відповідно до якого, останній зобов`язувався приступити до відбування громадських робіт з 08.12.2025.

Проте, відповідно до повідомлення Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області № 354861-2025 від 10.12.2025, ОСОБА_3 за направленням уповноваженого органу з питань пробації до Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області для відпрацювання покарання призначеного вироком суду не з`явився та не розпочав відбування покарання з 08.12.2025, про причини неявки відповідальних осіб не повідомив.

ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з метою ухилення від відбування покарання у вигляді громадських робіт, маючи реальну можливість виконувати визначені йому судом години громадських робіт, не виконав їх.

19.12.2025 працівниками Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центру пробації» в Харківській області направлено виклик ОСОБА_3 для прибуття до уповноваженого органу з питань пробації. Згідно пояснень від 19.12.2025, ОСОБА_3 не мав жодних поважних причин для неявки до ХРУП №З ГУНП в Харківській області для відбування призначеного покарання у виді 180 годин громадських робіт.

Цього ж дня, тобто 19.12.2025 на підставі ч. 1 ст. 40 Кримінально-виконавчого кодексу України до ОСОБА_3 за порушення порядку та умов відбування покарання у вигляді громадських робіт, працівниками Шевченківського районного відділу філії Державної установи «Центру пробації» в Харківській області застосовано застереження у вигляді письмового попередження про те, що у разі продовження порушення порядку та умов відбування покарання він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.389 КК України, однак ОСОБА_3 , не зважаючи на вказане попередження допустив порушення умов та порядку відбування покарання, а саме: без поважних причин не з`являвся для відпрацювання встановлених йому судом громадських робіт з 08 грудня 2025 року та не відпрацював жодної години громадських робіт з призначених 180 годин громадських робіт.

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального проступку передбачена ч. 2 ст. 389 КК України.

Обвинувальний акт надійшов до суду разом із клопотанням прокурора ОСОБА_4 про його розгляд у спрощеному провадженні.

Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була підписана в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, тобто ухиленні засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку суду та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Згідно ч.2 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст. 389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді громадських робіт.

Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 18.08.2025 за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді 180 годин громадських робіт, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, неодружений, не має зареєстрованого місця проживання, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення- проступок.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення - проступку, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових кримінальних правопорушень".

Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений кримінального правопорушення лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальній правопорушень.

Так, в справі "Скополла проти Італії" від 17.09.2009, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, особу винного, наявність обставини, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, що його обтяжують, суд приходить до висновку, що для виправлення обвинуваченого та попередження здійснення ним нових кримінальних правопорушень останньому необхідно призначити покарання в межах санкції статті у вигляді пробаційного нагляду, з покладанням обов`язків передбачених ст. 59-1 КК України.

Крім того, при призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує, що згідно вироку Шевченківського районного суду м. Харкова від 18.08.2025 ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначено йому покарання у виді громадських робіт строком 180 годин. Покарання за цим вироком не відбуто, від відбування покарання ОСОБА_3 ухилився, чим вчинив кримінальне правопорушення, що також свідчить про небажання ставати на шлях виправлення.

Відповідно до ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Виходячи з аналізу вказаної норми закону, структура покарання у виді пробаційного нагляду полягає у накладені певних обов`язків на винного з визначенням строку у продовж якого засуджений має виконувати вказані обов`язки.

Отже, призначення покарання у виді пробаційного нагляду не може існувати без встановлення відповідних обов`язків.

Саме таке покарання, на переконання суду, є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої.

Відповідно до ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно з ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи із співвідношення, що одному дню обмеження волі або арешту відповідають вісім годин громадських робіт. Разом з цим, відповідно до п.5 ч.1 вищенаведеної норми Закону діє співвідношення - одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.

Згідно з ч. 6 ст. 72 КК України встановлені в частині першій цієї статті правила співвідношення видів покарань можуть застосовуватись і в інших випадках, передбачених Загальною частиною цього Кодексу.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведеної норми, одному дню пробаційного нагляду, відповідає вісім годин громадських робіт, а тому при призначені остаточного покарання за правилами ст. 71 КК України може бути приєднано 22,5 днів пробаційного нагляду, оскільки невідбута частина покарання ОСОБА_3 за вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 18.08.2025 становить 180 годин громадських робіт.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередженням вчинення нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Речові докази, судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, із врахуванням п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 18.08.2025 у виді громадських робіт на строк 180 годин, що відповідає 22 дням пробаційного нагляду, та остаточно визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 22 (двадцять два) дні.

На підставі п. 1, п. 2, п. 3 ч. 2 та п. 4 ч. 3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381та382цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1