Суд: Валківський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
Дата: 17 лютого 2026 р.
Справа: №615/252/25
Суддя: Левченко А. М.
Справа № 615/252/25
Провадження № 1-кп/615/21/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2026 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Валки Харківської області кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221050000344 від 25.10.2024 року, стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовозобов`язаного, уродженця с. Гонтів Яр, Валківського району, Харківської області, одруженого, маючого малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,
ВСТАНОВИВ
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Указу Президента України №65/2022 «Про загальну мобілізацію» з 24.02.2022 на території України оголошено загальну мобілізацію у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Військовий стан в Україні запроваджено Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, з 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, а потім був подовжений відповідно до:
Указу Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженого Законом України від 15.03.2022 № 2119-ІХ, — з 05:30 26.03.2022 строком на 30 діб; Указу Президента України від 18.04.2022 № 259/2022, затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-ІХ, — з 05:30 25.04.2022 строком на 30 діб; Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженого Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, — з 05:30 25.05.2022 строком на 90 діб; Указу Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженого Законом України від 15.08.2022 № 2500-ІХ, - з 05:30 23.08.2022 строком на 90 діб; Указу Президента України від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженого Законом України від 16.11.2022 № 2738-IX, -з 05:30 21.11.2022 строком на 90 діб; Указу Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженого Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, — з 05:30 19.02.2023 строком на 90 діб; Указу Президента України від 01.05.2023 № 254/2023, затвердженого Законом України від 02.05.2023 № 3057-Х, - з 05:30 20.05.2023 строком на 90 діб; Указу Президента України від 26.07.2023 № 451/2023, затвердженого Законом України від 27.07.2023 № 3275-ІХ, — з 05:30 18.08.2023 строком на 90 діб; Указу Президента України від 06.11.2023 № 734/2023, затвердженого Законом України від 08.11.2023 № 3429-IX, - з 05:30 16.11.2023 строком на 90 діб; Указу Президента України від 05.02.2024 № 49/2024, затвердженого Законом України від 06.02.2024 № 3564-IX, — з 05:30 14.02.2024 строком на 90 діб; Указу Президента України від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженого Законом України від 08.05.2024 № 3684-IХ з 05:30 14.05.2024 строком на 90 діб; Указом Президента України від 23.07.2024 № 469/2024, затвердженого Законом України від 23.07.2024 № 3891-IX 3 05:30 12.08.2024 року строком на 90 діб.
25.09.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відповідно ч. 9 ст. 1 до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовозобов`язаним, під час воєнного стану, пройшовши військово-лікарську комісію, отримав повістку про необхідність прибуття 27.09.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправлення до військової частини НОМЕР_1 , ВОС №956647А, але 27.09.2024 року ОСОБА_5 до ІНФОРМАЦІЯ_3 не з`явився.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах.
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 13.05.1999 року, Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року, затвердженого Законом України від 03.03.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», а також Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року, з 24 лютого 2022 року на території України оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію.
Так, 25.09.2024 ОСОБА_5 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , для встановлення його облікових даних та направлення останнього на медогляд, після чого останній пройшов обстеження та медичний огляд у військово-лікарській комісії КНП «Валківська ЦРЛ» на ступінь придатності до військової служби за результатами якої від 25.09.2024 був визнаний як придатний до військової служби у військових частинах, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, звязку, оперативного забезпечення, охорони.
25.09.2024 ОСОБА_5 отримав повістку про призов на військову службу за мобілізацією та був направлений до ВЧ НОМЕР_1 , проте 27.09.2024 року по повістці на відправлення у вказану військову частину ОСОБА_5 не з`явився, тим самим відмовився від призову на військову службу під час мобілізації.
Своїми вищевказаними діями ОСОБА_5 порушив порядок комплектування Збройних Сил України та вимоги:
1) ст. 65 Конституції України, де зазначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України;
2) ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", де зазначено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов`язані:
- прибувати за викликом РТЦК та СП для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військової обов`язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
3) п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", де зазначено: під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативнорятувальної служби цивільного захисту за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 показав суду, що дійсно, у 2024 році прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого, після чого пройшов обстеження та медичний огляд у військово-лікарській комісії на ступінь придатності до військової служби за результатами якої був визнаний як придатний до військової служби. 25.09.2024 ОСОБА_5 отримав повістку про призов на військову службу за мобілізацією та був направлений до ВЧ, проте 27.09.2024 року по повістці на відправлення у вказану військову частину ОСОБА_5 не з`явився, так як побоявся. В судовому засіданні обвинувачений пояснив, що щиро розкаються, але вважає себе винним частково, так як не повністю погоджується з висновком ВЛК про його придитність до військової служби, оскільки вважає, що лікарі не у повній мірі врахували його стан здоров`я визнавши його придатним до військової служби. Однак, висновок ВЛК у всатновленому законом порядку не оскаржував. Пояснив, що у вчиненому розкаюється, оскільки усвідомлює протиправність своїх дій.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав суду, що проживає в с. Різуненкове, де інколи бачив ОСОБА_5 з приводу чого і допитувався під час досудвого слідства. Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала суду, що особисто з ОСОБА_5 не знайома, допитувалась під час досудового слідства з приводу того, де проживає ОСОБА_5 . З приводу його особи повідомити нічого не може. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали суду про порядок проходження військовозобов`язаними ВЛК. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав суду, що знає ОСОБА_5 , як мешканця с. Різуненкове. Свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від дачі показань стосовно члена їх сім`ї ОСОБА_5 відмовились на підставі ст. 63 Конституції України.
Крім показань обвинуваченого та свідків судом також були досліджені та проаналізовані такі докази винуватості ОСОБА_5 .
Рапорт ДОП СП відділення поліції № 1 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_13 про виявлення кримінального правопорушення за ст. 366 КК України щодо ОСОБА_5 ; рапорт оператора відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 , яким повідомлено керівництво про виявлення факту ухилення ОСОБА_5 від призову під час мобілізації; повідомлення про кримінальне правопорушення за підписом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.10.2024 року; витяг з ЄРДР № 10224221050000344 від 25.10.2024 року; картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_5 від 25.09.2024 року; довідку № 183/1 ВЛК видану на підставі медичного огляду проведеного ВЛК 25.09.2024 року про придатність ОСОБА_5 до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики і зв`язку, оперативного забезпечення, охорони; копію розписки ОСОБА_5 про отримання ним 25.09.2024 повістки про призов на військову службу за мобілізацією та необхідність прибуття до військової частини на 27.09.2024 року; лист КНП ХОР ЦЕМД від 11.11.2024 року про те, що у період часу з 27.09.2024 року по 25.10.2024 року стосовно ОСОБА_5 викликів ЕМД не надходило.
Суд критично ставиться до пояснень обвинуваченого про його незгоду з висновками ВЛК про його придатність до військової служби, оскільки постанови ВЛК про його непридатність до військової служби суду не надано.
Аналізуючи досліджені судом докази суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у тому, що він своїми умисними діями вчинив ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, а тому кваліфікує його дії за ст. 336 КК України.
Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, належить до категорії нетяжких злочинів.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він на обліках у лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, спільно проживає з дружиною, їх малолітньою дитиною, з якими також проживають іще троє дітей дружини від іншого шлюбу, за місцем мешкання характеризується позитивно, перебуває на військовому обліку, офіційно не працевлаштований.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання суд визнає щире каяття, оскільки незважаючи на первісні пояснення ОСОБА_5 про те, що він визнає себе частково винуватим, в подальшому усе ж щиро покаявся у вчиненому та усвідомив свою провину, що не ставить під сумнів і суд.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставину, що пом`якшує покарання.
Разом із тим, суд також враховує підвищену суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, яке хоча є і нетяжким злочином, але вчинення якого, яке полягає у відмові від захисту Батьківщини, може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, та в умовах воєнного стану є неприпустимою.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. В умовах збройної агресії з боку іншої держави захист Вітчизни набуває особливого значення. Тому наслідки ухилення від військової служби в цих умовах через покарання повинні досягати такої мети, яка зможе запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, як того вимагають положення ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 50 КК України.
Суд враховує характер та значний ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_5 діяння, що обумовлено нагальними потребами держави в захисті її суверенітету і територіальної цілісності у зв`язку відкритою військовою агресією, неможливістю боротьби з подальшим вчиненням таких кримінальних правопорушень іншими особами у випадку м`якості призначеного покарання, що призведе до свідомого та відвертого ігнорування особами, які підлягають мобілізації, отриманого письмового повідомлення про необхідність несення військової служби, що негативно вплине на стан укомплектованості військових частин, а отже і обороноздатності всієї країни.
Таким чином, визначаючи вид і міру покарання суд виходить із того, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_5 , покарання в межах санкції ст. 336 КК України у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначається у разі визнання особи винуватою рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
Враховуючи, що під час судового провадження до обвинуваченого ОСОБА_5 судом застосовувалось грошове стягнення за ухилення від явки до суду, таким чином суд вважає, що існує реальний ризик ухилення ОСОБА_5 від правосуддя після проголошення вироку, суд вважає за необхідне з метою забезпечення виконання вироку обрати стосовно ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 100, 122, 124, 128, 129, 368-371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд,
УХВАЛИВ
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 18 лютого 2026 року.
До набрання вироком законної сили обрати стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи Харківський слідчий ізолятор, взяти його під варту із зали суду негайно.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua