Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №401/4237/25 — Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/4237/25

Провадження № 2/401/714/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Світловодська Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»,-

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2025 року представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» в особі директора звернувся до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 32 250,00 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора «ХТЕН-7699» було укладено кредитний договір №810546039. Приймаючи умови кредитного договору, сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов Кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошової одиниці, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

На виконання умов Кредитного договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» належним чином виконало свої зобов`язання та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн шляхом перерахування через банк провайдер.

Отже, зобов`язання за кредитним договором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало в повному обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору, а відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до договору факторингу № МВ-ТП/4 від 15 жовтня 2024 року, реєстру прав вимоги від 15 жовтня 2024 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

За договором факторингу № 28/0525-01 від 28 травня 2025 року та реєстром прав вимоги № 2 від 28 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

16 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 16/07/25-Е, відповідно до умов якого фактору відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором відповідно до реєстру Боржників № 2 від 16 липня 2025 року.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором, а позивачем не здійснено жодних додаткових нарахувань за Кредитним договором, у зв`язку з чим загальна сума заявлених до стягнення вимог становить 32 350,00 грн, що складається з: 10 000,00 грн - заборгованості по тілу кредиту, 22 350,00 грн - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом. (а.с. 2-7)

Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, в якості третьої особи без самостійних вимог залучено ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково. (а.с. 113-118)

Правом надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

У судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» не з`явився, з поданням позову позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та у випадки неявки відповідача у судове засідання про ухвалення заочного рішення, інших клопотань чи заперечень на адресу суду не надходило. (а.с. 7)

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване поштове відправлення, яке повернулося до суду без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою. (а.с. 131)

Згідно ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи положення ч. 7 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що повідомлений про дату та час розгляду справи належним чином. Відзив щодо позову та заяв про розгляд справи без його участі відповідач не надав.

При таких обставинах, у відповідності до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, встановлено сукупність умов для проведення розгляду справи в заочному порядку на підставі наявних у ній матеріалів.

Представник третьої особи ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином, клопотань чи заперечень на адресу суду не надходило. (а.с. 123)

Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 14 серпня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора «ХТЕН-7699» було укладено Договір кредитної лінії № 810546039, за яким Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в сумі Кредитного ліміту в розмірі 10 000 грн 00 к. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів та банківських металів у кредит. Кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 10 000 грн 00 к. 14 серпня 2024 року. Позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий Транш в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2 Договору. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1 Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 1 650 грн 00 к. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через Особистий кабінет. Продовження строку Дисконтного періоду та Поновлення Дисконтного періоду не призводить до зміни істотних умов Договору в бік погіршення для позичальника. Всі істотні умови які застосовуються протягом всього строку дії цього Договору зазначенні в цьому Договорі в момент його укладення. Оскільки ні Пролонгація, ні Поновлення Дисконтного періоду не є зміною істотних умов Договору, зокрема строку дії Договору, то вона не потребує укладення додаткових угод до Договору, в тому числі Пролонгація та Поновлення Дисконтного періоду не потребує застосування електронного підпису Одноразовим ідентифікатором. Ініціювання позичальником Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду є конклюдентною дією спрямованою на застосування тих чи інших передбачених цим Договором умов користування Кредитом без зміни строку дії Договору.

Відповідно до п.п. 5.1-5.3 Договору кожен окремий Транш за Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_1 , що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором. За затримку перерахування коштів, що спричинена діями третіх осіб, Кредитодавець відповідальності не несе. Позичальник несе відповідальність за правильність наданих Кредитодавцю реквізитів для зарахування суми Кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума Кредиту буде зарахована на його власний рахунок.

За умовами розділу 7 Договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування – 13 вересня 2024 року, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу позичальником. В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту – 13 вересня 2029 року. Проценти за Договором сплачуються в наступному порядку: протягом Дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником Дисконтного періоду кредитування, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; після закінчення Дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно. Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час. У разі часткового повернення суми Кредиту, сума до сплати за Договором перераховується.

У відповідності до розділу 8 Договору за користування Кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат позичальника Договором не передбачено. Процентна ставка за користування Кредитом є Базовою процентною ставкою, яка визначається на момент отримання кожного окремого Траншу за цим Договором, виходячи з максимального дозволеного розміру Денної процентної ставки. У разі якщо позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання Позичальника по оплаті процентів за користування Кредитом визначаються шляхом множення Базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування Кредитом (від дати видачі першого Траншу до закінчення строку дії Договору чи його дострокового припинення). Фактичне значення загальних витрат за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в описаному порядку. На момент укладення цього Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 відсотків річних. Для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 30 днів Дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 14 500 грн 00 к. та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 4 500 грн 00 к. та суму Кредиту у розмірі 10 000 грн 00 к. Орієнтовна реальна річна процентна ставка з припущення користування Кредитом протягом Дисконтного періоду зі сплатою процентів за Базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 9 089,90 відсотків річних. Денна процентна ставка, для вказаних в цьому пункті умов, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого Траншу за весь строк кредитування: 273900,00 грн) / (сума першого Траншу за Договором: 10000 грн 00 коп.) / (строк кредитування: 1826 днів) ? 100% = 1,50 відсотків в день.

Відповідно до п. 8.11 Договору враховуючи, що на момент укладення Договору не можливо визначити модель поведінки Позичальника щодо отримання додаткових Траншів за Договором в рамках Кредитного ліміту та щодо повернення кредитних коштів по Кредитній лінії, Загальні витрати за кредитом / Орієнтовна загальна вартість кредиту / Реальна річна процентна ставка, розраховані для умовного характеру використання Коштів в рамках Кредитного ліміту, а також всі припущення, використані для обчислення цих значень наведено в Паспорті споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до Сторінка 17 із 27 цього Договору. Сторони погодили, що у зв`язку з наданням Кредиту у формі Кредитної лінії та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» графік платежів по Договору не надається.

З умовами п. 14.1 Договору сторони погодили, що частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. (а.с. 10-29)

Після прийняття відповідачем умов Договору кредитної лінії з ним було укладено відповідний договір, підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, після чого 14 серпня 2024 року відповідач отримав грошові кошти у сумі 10 000,00 грн на свою платіжну картку, що підтверджується заявкою на отримання грошових коштів від 14 серпня 2024 року, платіжним дорученням № a7d99168-9dd0-4b9e-9bbd-5fda16223c0e від 14 серпня 2024 року про переказ коштів згідно договору № 810546039, інформаційною довідкою АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 09 січня 2026 року № БТ/Е-857 та випискою по картці про рух коштів, в тому числі про зарахування 10 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , що емітована на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 29,46, 126-130)

З розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» вбачається, що за кредитним договором № 810546039 від 14 серпня 2024 року, укладеним з ОСОБА_1 , станом на 15 жовтня 2024 року рахується заборгованість в розмірі 24 300,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн – заборгованості за сумою кредиту (тілом кредиту), 9 300,00 грн – заборгованості по процентам, 5 000,00 грн - неустойки. (а.с. 76)

Відповідно до договору факторингу № МВ-ТП/4 від 15 жовтня 2024 року, реєстру прав вимоги від 15 жовтня 2024 року та повідомлення про підтвердження оплати за договором факторингу від 14 липня 2025 року № 2503 до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 24 300,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн – заборгованості за сумою кредиту (тіло кредиту), 9 300,00 грн – заборгованості по відсоткам, 5 000,00 грн – інших нарахувань.(а.с. 49-54)

За умовами п. 5.3.1 договору факторингу № МВ-ТП/4 від 15 жовтня 2024 року та відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за період з 16 жовтня 2024 року по 10 січня 2025 року донараховані проценти з урахуванням умов кредитного договору в розмірі 13 050,00 грн, тому станом на 28 травня 2025 року за кредитним договором № 3867508790 від 14 серпня 2024 року рахується заборгованість в розмірі 37 350,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн – заборгованості за сумою кредиту (тілом кредиту), 22 350,00 грн – заборгованості по процентам, 5 000,00 грн - неустойки. (а.с. 77)

28 травня 2025 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 28/052-01, відповідно до умов якого та реєстру прав вимоги № 2 від 28 травня 2025 року до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 37 350,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн заборгованості за сумою кредиту (тіло кредиту), 22 350,00 грн – заборгованості по процентам, 5 000,00 грн - неустойки. (а.с. 55-62)

З договору факторингу № 16/07/25-Е від 08 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», та реєстру боржників № 2 від 16 липня 2025 року вбачається, що до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 37 350,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн – простроченої заборгованості за сумою кредиту(тіло кредиту), 22 350,00 грн – простроченої заборгованості по відсоткам, 5 000,00 грн – пені, штрафу. (а.с. 63-75)

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 810546039 від 14 серпня 2024 року станом на 01 листопада 2025 року рахується заборгованість ОСОБА_1 у розмірі 37 350,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн – простроченої заборгованості за сумою кредиту, 22 350,00 грн – простроченої заборгованості за процентами, 5 000,00 грн – заборгованості за штрафними санкціями.(а.с. 78)

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

За умовами ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати вимоги проти нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Згідно ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відступлення права вимоги підтверджується договорами факторингу, реєстрами права вимоги, реєстром боржників до договорів факторингу, які містять інформацію про відповідача (його прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, номер договору, суму заборгованості).

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та узгоджений сторонами строк кредитування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача у заявленому розмірі підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 32 350,00 грн, яка складається з: 10 000,00 грн – простроченої заборгованості за сумою кредиту, 22 350,00 грн – простроченої заборгованості за процентами.

При поданні позову позивачем заявлено вимогу про відшкодування йому за рахунок відповідача понесених судових витрат, які складаються зі сплаченого судового збору у сумі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.

За ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18 зазначив, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

На підтвердження понесення позивачем судових витрат на правничу правову допомогу суду представлено докази, а саме: Договір № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та Адвокатським бюро «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ», Додаткову угоду №25771126784 від 11 вересня 2025 року, Акт прийому-передачі наданих послуг від 25 листопада 2025 року, який включає в себе такі види допомоги:

1) складання позовної заяви до позичальника, яким є ОСОБА_1 - на суму 5 000,00 грн за 2 години;

2) вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 - на суму 1 000,00 грн за 2 години;

3) підготовка адвокатського запиту про зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - на суму 500,00 грн за 1 годину;

4) підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 - на суму 500,00 грн за 1 годину.

Загальна вартість послуг склала 7 000,00 грн. (а.с. 79-82)

Відповідачем ОСОБА_1 до суду не подавалось клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Так, у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з тим, суд враховує, що позовні вимоги ґрунтуються на стягненні кредитних коштів, що виникло з правочинів, укладених в електронній формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Справа є малозначною, її розгляд здійснено судом в судовому засіданні без присутності учасників справи.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 7 000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.

Враховуючи обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в межах 5 000,00 грн, оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об`єм справи та зміст процесуальних дій, вчинених адвокатом.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, а тому сума судового збору в розмірі 2 422 грн 40 к., яка сплачена позивачем за подання позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 137, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 810546039 від 14 серпня 2024 року у розмірі 32 350 (тридцять дві тисячі триста п`ятдесят) грн 00 к, що складається з: 10 000 грн 00 к.- простроченої заборгованості за сумою кредиту, 22 350 грн 00 к. - простроченої заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 к. судових витрат на професійну правничу допомогу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 к. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, вул. Алматинська, буд. 8 оф. 310а, м. Київ;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», код ЄДРПОУ 38569246, вул. Лейпцизька, буд. 15Б поверх перший, м. Київ.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.Л.Волошина