Суд: Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 17 лютого 2026 р.
Справа: №394/1078/25
Суддя: Краснопольська Л. П.
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області
26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26
18.02.2026 № 394/1078/25
2/394/102/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Краснопольської Л.П.
за участю секретаря судового засідання Довгій С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоархангельськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будиноку з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом,-
В С Т А Н О В И В :
Стислий виклад позицій учасників справи.
Представник позивача звернулась до суду з позовом про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Спадкоємцями за законом цього майна є позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та її рідний брат, що є відповідачем по справі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . До державного нотаріуса Новоархангельської державної нотаріальної контори Голованівського району Кіровоградської області Іванової Н.К. звернулася представник позивачки та відповідач з проханням надати свідоцтва про право на спадщину за законом по 1/2 частки кожному на житловий будинок. 19.11.2022 року було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії на спадщину за законом, на майно, а саме на вищевказаний житловий будинок, у зв`язку з тим, що спадкоємцями не подано документ, який посвідчує право власності померлої. Ця обставина перешкоджає позивачці отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, на 1/2 частину житлового будинку, тому вона змушена звернутися до суду.
Просила визнати право приватної власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалами Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 11.11.2025 року було відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 12.12.2025 року та витребувано копію спадкової справи.
Ухвалою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 24.12.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду на 27.01.2026 року.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, її представник подала до канцелярії суду заяву, в якій просила проводити розгляд справи за їх з позивачкою відсутності, позовні вимоги просила задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений в порядку ст. 128 ЦПК України, причини неявки до суду не відомі. Відзив від відповідача не надходив.
Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Враховуючи, що відповідно до ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його у даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Предметом спору в даній справі є правовідносини щодо визнання права власності в порядку спадкування за законом, які регулюються нормами Цивільного Кодексу України.
Судом встановлено, що з гідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 08.10.1986 року ОСОБА_4 являється дочкою померлої ОСОБА_3 (а.с.10).
Згідно копії виписки з погосподарської книги №8 виданої Надлацькою сільською радою за померлою ОСОБА_3 числиться житловий будинок по АДРЕСА_1 , правовстановлючі документи на вказане вище домоволодіння відсутні (а.с. 11).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального МУ МЮ (м. Київ) (а.с.12).
Згідно копії архівної довідки №62 від 19.04.2022 року виданій ОСОБА_1 право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 за архівними даними комунального підприємства «Благовіщенське міжміське бюро технічної інвентаризації» не зареєстровано (а.с. 13).
Згідно копії технічного паспорту, виготовленого 17.02.2022 року, інвентаризаційна справа №93, житловий будинок по АДРЕСА_1 складається: житловий будинок А, ганок а, літня кухня Б, веранда б1, погріб б, гараж Б1, сарай Б2, прибудова б2, прибудова б3, ворота-хвіртка N1, огорожа N5, питна колонка N2, колодязь N3, яма для зберігання кормів N4 (а.с. 16-18).
Згідно копії довідки №957, виданої Надлацькою сільською радою від 03.06.2021 року, ОСОБА_3 , 1967 року народження, дійсно була зареєстрована та проживала до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 . За цією адресою на момент смерті ОСОБА_3 зареєстровані та проживають дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внучка ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 14).
Відповідно до копії Постанови державного нотаріуса Новоархангельської державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Іванової Ніни Костянтинівни №227/02-31 від 19.11.2022 року, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв`язку з тим, що спадкоємцями не подано документа, який підтверджує право власності на майно (а.с. 15).
Згідно Звіту про оцінку майна від року, вартість домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 складає 112 000 грн. (а.с. 19-20).
Повноваження представника позивача підтверджуються копією ордеру серія ВА №1129211 від 15.10.2025 року та копією свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серія КР 000555 виданого 21.01.2021 року (а.с. 21-22).
Згідно копії спадкової справи №57, до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , індекс справи 02-14, із заявою від 16.12.2021 року про прийняття спадщини звернулася дочка ОСОБА_6 , син ОСОБА_2 16.12.2021 року звернувся із заявою про відмову від прийняття спадщини (а.с. 41-78).
При розгляді даної заяви судом застосовані норми права.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Учасник справи, користуючись правами, передбаченими ст. 43, 49 ЦПК України, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до Постанови Верховного суду України від 22.07.2021 року № 910/18389/20, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у Постанові від 17 серпня 2021 року у справі № 910/19210/15.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності. Право власності є набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. У відповідності до ч. 3 ст. 1224 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Нормами статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до підпункту 4.18 глави 10 розділу Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Cвідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
Мотиви суду.
Дослідивши докази в сукупності з іншими матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У своїй постанові від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги.
Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей" Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Серявін та інші проти України", заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, зваживши усукупності наведенівище докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи містять належні докази, що свідчать про наявність достатніх правових підстав для визнання запозивачем права приватної власностіна житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадкоємець прийняла спадщину, подавши до нотаріальної контори відповідну заяву, але немає можливості оформити в установленому законом порядку спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину житлового будинку за законом, через відсутність правовстановлюючого документа на нього, оскільки спадкодавець, за життя не зареєструвала правовласності на вказаний будинок. Проте з огляду надолучені позивачем до матеріалів справи докази, суд приходить до висновку щодо задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Зважаючи нате,що напідставі ст.141ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, однак зогляду клопотання позивача понесені витрати слід залишити за позивачем.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 16, 247, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1217-1225, 1258-1268 ЦК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки с. Надлак Голованівського району Кіровоградської, право приватної власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Роз`яснити відповідачу, що у відповідності до ст. 287 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його прошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Копію даного рішення направити учасникам справи.
Ідентифікаційні дані учасників:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка с. Надлак Новоархангельського району Кіровоградської області, паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 виданий Новоархангельським РС УДМС України в Кіровоградській області 11.02.2015 року, ідентифікаційний код НОМЕР_4 , проживає: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Надлак Новоархангельського району Кіровоградської області, паспорт громадянина України серія НОМЕР_5 виданий Новоархангельським РВ УМВС України в Кіровоградській області 14.01.2004 року, ідентифікаційний код НОМЕР_6 , проживає: АДРЕСА_1 .
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua