Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №185/7902/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7902/25

Провадження № 2/185/778/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 лютого 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., представника позивача адвоката Маньковського В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування-

В С Т А Н О В И В

До суду звернувся адвокат Маньковський Володимир Петрович, який діє в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування. В своєму позові позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько – ОСОБА_4 . На підставі свідоцтва про право власності, виданого 09 лютого 1973 року Павлоградським міським комунальним господарством, йому на праві власності належав будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №434346029 від 07.07.2025 року. Заповіту ОСОБА_4 не залишив.

Дружина померлого ОСОБА_5 та його діти: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , відповідач ОСОБА_3 на час відкриття спадщини постійно проживали разом із спадкодавцем, не заявляли про відмову від спадщини, а отже, на підставі норм ст. 1261, ч. 1 ст. 1267, ч. 1,3 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину у рівних частках.

Тобто, кожному із них ( дружині та дітям ) після смерти ОСОБА_4 належало по 1/4 частці житлового будинку АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла. Заповіту вона також не залишила.

Після її смерті відкрилась спадщина на її майно, що складається з належній їй 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідачі на час смерті матері постійно проживали разом із спадкодавцем, не заявляли про відмову від спадщини, а отже, на підставі норм ст. 1261, ч. 1 ст. 1267, ч. 1,3 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину після померлої матері.

На підставі норм ст. 1261, ч. 1 ст. 1267, ч. 1,3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України позивач та відповідачі вважаються такими, що прийняли спадщину після померлої матері у рівних частках, тобто по 1/12 частці (1/4 частка матері в будинку АДРЕСА_1 : 3 спадкоємців = 1/12 частка).

Таким чином, кожному із спадкоємців у будинку стало належати: + 1/12 = 3/12+1/12= 4/12= 1/3 частка.

24 червня 2025 року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області позивачу було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – видачі на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за законом на зазначене вище нерухоме майно після смерті його матері з огляду на відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на зазначений будинок, надання яких нотаріусу передбачено підпунктом 4.18 пункту 4 глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», зареєстрованого 22.02.2012 року за № 282/20595 та затвердженого Наказом міністерства юстиції України 22.02.20212 року за № 296/5.

У відповідності до вищезазначеного позивач вимушений був звернутися до суду за захистом своїх прав.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі на підставі даних, зазначених у позові та доданих до нього документів.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явився. Про місце, дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_3 до суду не з`явився. Про місце, дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши думку та доводи представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі за наступних обставин:

Позивачем належним чином доведено та підтверджено, що після смерті батьків - ОСОБА_4 ( помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та ОСОБА_5 , (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), залишилась спадщина у вигляді будинку АДРЕСА_1 .

Спадкоємцями першої черги після смерті батьків залишилися їхні діти - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , 1968 року народження.

Позивач, відповідачі та їхня мати фактично прийняли спадщину після смерті батька у рівних частках, тобто по 1/4 площі зазначеного будинку.

Позивач та відповідачі фактично прийняли у рівних частках після смерті матері її частку у зазначеному будинку.

Тобто після смерті батьків кожному із спадкоємців у будинку стало належати: + 1/12 = 3/12+1/12= 4/12= 1/3 частка.

Зазначені вище обставини підтверджуються постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної Першою Павлоградською нотаріальною конторою Дніпропетровської області 24 червня 2025 року, а також підтверджені копіями матеріалів спадкової справи №305/2019, наданими з Колективного підприємства «Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації» копіями інвентаризаційної справи по будинку АДРЕСА_1 , які витребувані судом за клопотанням позивача.

За статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ч. 1 – 3 ст. 1223 ЦК України).

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно частин 1, 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Оскільки позивач на час відкриття спадщини після смерті матері не проживав з нею постійно, він у встановлений законодавством України шестимісячний строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після майна померлої.

04 квітня 2019 року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області було заведено спадкову справу номер у Спадковому реєстрі 64005669, номер у нотаріуса 305/2019 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , що проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з матеріалами цієї спадкової справи, спадкоємцями за законом є діти померлої: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків державного реєстру фізичних осіб – платників податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , 1968 року народження, які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 .

23 березня 2024 року Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області у відповідності з вимогами ст. 46 Закону України «Про нотаріат» на ім`я відповідачів було направлено листа про надання останніми оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, належне померлій ОСОБА_5 , відповідь на який не було отримано.

Тобто позивач належним та допустимим чином достовірно довів своє право на спадщину на 1/3 частку у житловому будинку АДРЕСА_1 , але не може її отримати через нотаріальні органи у зв`язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 76, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) право власності на 1/4 частку будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_6 .

Визнати за ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ) право власності на 1/12 частку будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_5 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: В. О. Головін