Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №179/2179/25 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/2179/25

2/179/268/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участі: секретаря судового засідання Мартинця Б.І.,

позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В обґрунтування позову зазначила, що відповідачка є її матір`ю, та перебувала у шлюбі з її батьком, ОСОБА_3 . З 2019 року батьки почили проживати окремо. З цього періоду позивачка постійно проживала з батьком в АДРЕСА_1 . Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 05.04.2021 у справі №179/136/21 з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на її утримання в розмірі частини усіх видів заробітку (доходів) до досягнення повноліття дитиною, та видано виконавчий лист.

На даний час позивачка є повнолітньою, однак продовжує навчатися у Комунальному закладі «Дніпропетровський базовий фаховий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради з 01.09.2023 по теперішній час. Відповідачка фінансової участі у її житті не приймає, лише сплачувала аліменти до досягнення повноліття за рішенням суду. Іншої матеріальної допомоги не надавала та не утримувала. Позивачка перебуває на повному утриманні батька, так як навчається на денній формі навчання та поки що не має змоги самостійно себе забезпечити. Тобто за проживання, витрати на дорогу до навчального закладу, харчування, й всі інші витрати, пов`язані з забезпеченням належного її утримання забезпечує батько.

Зазначає, що батько працював на посаді парамедика виїзної бригади екстреної медичної допомоги, але 03.11.2025 вимушений був звільнитися через незадовільний стан здоров`я, йому встановлено третю групу інвалідності. Для підтримки свого здоров`я він вимушений приймати велику кількість ліків та спреї для підтримки роботи легень.

Відповідачка працевлаштована в ТОВ «АГРО-ОВЕН» та отримує стабільний дохід, одержує заробітну плату, у зв`язку з чим має змогу допомагати їй фінансово, на період навчання. Інших дітей у відповідачки немає.

Позивачка просить суд стягнути з відповідачки аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 6000 грн. щомісяця, починаючи з дати подання позову і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення 23 років.

Ухвалою від 26 грудня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, відповідачу запропоновано подати відзив.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та просила стягнути з неї аліменти на утримання доньки у розмірі частки її доходів. Суду пояснила, що вона має постійне місце роботи та заробітну плату, інших осіб на утриманні не має.

Вислухав пояснення сторін, дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 06.07.2015 року виконавчим комітетом Оленівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області було зареєстровано шлюб 06.07.2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.8).

Судом встановлено, що відповідач є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 7).

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 01.04.2021 у справі №179/1609/20 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано.

Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 05.04.2021 року у справі №179/136/21 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дати подачі позову до суду, тобто з 02.02.2021 року.

На час звернення до суду, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття.

ОСОБА_1 навчається у Комунальному закладі «Дніпровський базовий фаховий медичний коледж» Дніпропетровської обласної ради, форма навчання – денна, бюджетна, термін навчання з 01.09.2023 по 30.06.2027, що підтверджується довідкою навчального закладу від 27.11.2025 (а.с.21).

Позивачка мешкає разом з батьком, ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою старостинського округу №7 Магдалинівської селищної ради №135/4 від 13.10.2025 (а.с.24).

Як вбачається з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з січня 2025 року по серпень 2025 року, з липня 2025 по грудень 2025 року, інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня.

Відповідач ОСОБА_2 працездатного віку, має постійне місце роботи, працює у ТОВ "Агро-Овен" птахивницею, отримує регулярний дохід, інших осіб на утриманні не має.

За правилами частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, та спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

За статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Тож, обов`язковими обставинами, що підлягають доказуванню у цій справі, є наявність у відповідача можливості надавати таку матеріальну допомогу та існування потреби у зв`язку з навчанням у матеріальній допомозі.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд зазначив, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є повнолітньою донькою відповідачки ОСОБА_2 , на момент звернення до суду позивачці не виповнилося 23 років, після досягнення повноліття вона продовжує навчання, та у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги.

Відповідач ОСОБА_2 є працездатною, має постійне місце роботи та стабільний дохід, інших осіб на утриманні не має, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу позивачу.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, що позивач є повнолітньою особою, навчається на денній формі навчання, за рахунок коштів державного бюджету, а також рівність обов`язку батьків по утриманню повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивачкою при зверненні з цим позовом не зазначено про конкретні потреби та витрати, які вона несе у зв`язку із навчанням, а також не обґрунтовано заявленої суми аліментів саме у розмірі 6000 грн.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання у розмірі 4000 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позову до суду, та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення позивачкою 23-х років.

Суд вважає, що такий розмір аліментів буде справедливим, співмірним, реальним, достатнім і відповідатиме потребам повнолітньої доньки відповідача, яка продовжує навчання, та рівню платоспроможності самого відповідача.

За таких обставин, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір в дохід держави.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12-13, 76 -79, 81, 89, 141, 259, 263 – 265, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, починаючи з 12.12.2025 року та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23-х річного віку.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп. ).

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 17.02.2026.

Суддя О.Ю.Кравченко