Рішення від 17 лютого 2026 р. у справі №204/12700/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/12700/25

Провадження № 2/204/1273/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, в особі судді Приваліхіної А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

У С Т А Н О В И В:

27 листопада 2025 року МТСБУ звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 , із вимогами про відшкодування шкоди в порядку регресу (а. с. 1-11).

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 12 грудня 2024 року о 23 годині 45 хвилин на вул. Високогірній, буд. 116-А у м. Дніпрі, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, з матеріальними збитками. Постановою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 03 червня 2025 року по справі № 204/5158/25 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Цивільно-правова відповідальність потерпілого була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за полісом № ЕР 224303847 у АТ «СК «Альфа-Гарант». Потерпілий своєчасно, зокрема, 16 грудня 2024 року, звернувся до позивача із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування. За результатами звернення потерпілого та розгляду його заяви, позивачем було відкрито регресну справу № 111861. Вказано, що згідно звіту оцінювача ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, складає 27 502 гривні 06 копійок. Розрахунок та виплата страхового відшкодування проводилося на підставі: звіту оцінювача, наказу про відшкодування шкоди, відповідно до якого МТСБУ здійснило регламенту виплату. Загальний розмір витрат М(Т)СБУ з урахуванням витрат на збір документів та визначення розміру шкоди складає 28 729 гривень 50 копійок. Позивач відшкодував завдані відповідачем збитки потерпілому у розмірі 27 079 гривень 50 копійок, а також витрати на послуги експерта у сумі 1 650 гривень. Оскільки на момент завдання шкоди потерпілому цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то у позивача після здійснення регламентної виплати потерпілому виникло право регресної вимоги до відповідача у розмірі 28 729 гривень 50 копійок, яку він просить суд стягнути з відповідача разом із витратами на судовий збір у розмірі 3028 гривень.

Ухвалою суду від 03 грудня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а. с. 65), яка надіслана сторонам у справі 03 грудня 2025 року за вихідним № 30143/25-Вих /2/204/5767/25 (а. с. 66).

Станом на день розгляду справи відповідач не скористався правом на подання відзиву, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін учасниками справи не подавались, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, на підставі вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що постановою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 03 червня 2025 року (у справі 204/5158/25), ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень. Постанова набрала законної сили 16 червня 2025 року (а. с. 18-19).

Із вказаної постанови вбачається, що 12 грудня 2024 року о 23 годині 45 хвилин у м. Дніпрі на вул. Високогірній, 116А, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час руху не вибрав безпечну швидкість, не впорався з керуванням, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль «ЗАЗ Данос», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 , в результаті якого транспортні засоби отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , станом на 12 грудня 2024 року, не зареєстрована, що підтверджується перевіркою чинності полісу на сайті МТСБУ https://policy.mtsbu.ua.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , зареєстрована в АТ «СК «АЛЬФА-ГАРАНТ», який є діючим членом М(Т)СБУ, за страховим полісом 224303847, діючий на 12 грудня 2024 року, що підтверджується перевіркою чинності полісу на сайті МТСБУ https://policy.mtsbu.ua.

16 грудня 2024 року потерпілий ОСОБА_3 з метою компенсації спричинених в результаті дорожньо-транспортної пригоди збитків звернувся до МТСБУ з відповідною заявою (а. с. 20-22) та повідомленням про ДТП (а. с. 23-26).

14 січня 2025 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 , на підставі договору № 017/24 від 01 червня 2024 року, складено Висновок про вартості матеріальних збитків завданих внаслідок нанесених пошкоджень легковому автомобілю ЗАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (а. с. 28-53), відповідно до якого вартість матеріального збитку становить 27 502 гривні 06 копійок (з ПДВ).

Вартість експертних послуг – 1 650 гривень (а. с. 60).

Наказом М(Т)СБУ від 18 червня 2025 року № 3.1/19503 прийнято рішення про відшкодування ОСОБА_3 шкоди з фонду захисту потерпілих у розмірі 27 079 гривень 50 копійок (а. с. 55).

Відповідно до платіжної інструкції № 20159 від 19 червня 2025 року ОСОБА_3 здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 27 079 гривень 50 копійок (а. с. 59).

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Нормою ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей.

Згідно з вимогами ч. ч 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як було встановлено судом, постановою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 03 червня 2025 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди є відповідач по справі ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Таким чином, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

Такий висновок викладений у постанові Верховного суду від 24 червня 2020 року у справі № 6040/14169/17.

Відтак, в силу вказаних норм закону, на таку особу покладається обов`язок відшкодувати завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду.

Правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати цивільно-правову відповідальність водіїв, які керують застрахованим транспортним засобом.

Разом із цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач на момент дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Приписами п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до вимог п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, зокрема, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно з вимогами пп. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

При цьому, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Разом з цим, при оцінці обставин справи необхідно виходити з того, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

З огляду на викладене, з урахуванням того, що відповідач є винною особою у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди, і на момент вчинення якої не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, тому завдану шкоду потерпілому відшкодовано МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь МТСБУ в порядку регресу відповідних документально підтверджених витрат, пов`язаних із виплатою страхового відшкодування у розмірі 27 079 гривень 50 копійок та 1 650 гривень витрат на експерта, а всього 28 729 гривень 50 копійок.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, а тому з останнього на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3 028 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 247, 258, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; ЄДРПОУ 21647131) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про відшкодування шкоди в порядку регресу, – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в розмірі 27 079 (двадцять сім тисяч сімдесят дев`ять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок та 1 650 (одна тисяча шістсот п`ятдесят) гривень вартості послуг експерта, а всього 28 729 (двадцять вісім тисяч сімсот двадцять дев`ять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України сплачений судовий збір у сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня отримання учасниками справи його копії.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня отримання його копії учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна