Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №203/3275/25 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/3275/25

Провадження № 2/0203/206/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2026 рокуЦентральний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Кринюк М.С.

за участю представника позивача - Демарчука М.В.

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 10.01.2025 року в м.Дніпрі сталась ДТП за участю автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням позивача та автомобіля «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05.02.2025 року у справі №203/508/25 відповідача було визнано винним у скоєнні ДТП. В результаті ДТП автомобіль позивача «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , було пошкоджено. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «СК «Інтер-поліс» згідно поліса №ЕР/226285483. 04.04.2025 року страховою компанією позивачу було виплачено страхове відшкодування в розмірі 250000 грн., в межах максимального ліміту відповідальності. В подальшому автомобіль позивача було відновлено, на що витрачено кошти в сумі 484130 грн., з яких: 250000 грн. на ремонті роботи та 234130 грн. на запасні частини. З урахуванням зазначеного, позивач просив стягнути з відповідача різницю між вартістю відновлювального ремонту та розміром виплаченого страхового відшкодування в сумі 234130 грн.

В наданому відзиві відповідач просив відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування заперечень посилався на те, що наданий позивачем акт №15 від 21.03.2025 року складений формально, показники необіжного часу з ремонту автомобіля завищено. Відсутній акт передавання-прийняття КТЗ для надання послуг з ремонту, оформлення якого є обов`язковим згідно Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту КТЗ, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №615 від 28.11.2014 року.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що вартість нормо-годин ремонтно-відновлювальних робіт в акті №15 від 21.03.2025 року є навіть нижчою на 115 грн. ніж вартість для Дніпропетровського регіону. Перелік запасних частин та ремонтних робіт повністю відповідає переліку пошкоджень, зафіксованих в протоколі огляду експерта Дроздова Ю.В.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 22.05.2025 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Протокольною ухвалою від 21.10.2025 року було закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені у поданому відзиві.

Перевіривши доводи, викладені сторонами в заявах по суті справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, а також дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, що 10.01.2025 року в м.Дніпрі сталась ДТП за участю автомобіля «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням позивача, який є власником зазначеного транспортного засобу та автомобіля «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП транспорті засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05.02.2025 року у справі №203/508/25, яка набрала законної сили, було встановлено вину відповідача у скоєнні ДТП, яка мала місце 10.01.2025 року та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «СК «Інтер-поліс» згідно поліса №ЕР/226285483.

04.04.2025 року вказаною страховою компанією позивачу було виплачено страхове відшкодування в розмірі 250000 грн., в межах максимального ліміту відповідальності.

В подальшому автомобіль позивача було відновлено, на що витрачено кошти в сумі 484130 грн., з яких: 250000 грн. на ремонті роботи, проведені ФОП ОСОБА_3 та 234130 грн. на запасні частини, придбані у ПП`АЕЛІТА».

В пред`явленому позові, позивач просив стягнути з відповідача різницю між вартістю фактично проведеного відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу та розміром виплаченого страхового відшкодування в сумі 234130 грн. (484130 – 250000).

Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються нормами ЦК України, Законом України №3720-IX «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», введений в дію 01.01.2025 року (далі – Закон України №3720-IX).

Так, ч.ч.1-3 ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Згідно ч.ч.1,2 ст.7 Закону України №3720-IX на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів.

Транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі загального користування на території України.

Статтею 18 Закону України №3720-IX встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

У разі настання події, що є підставою для здійснення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, чинних на день настання такої події, а для регламентної виплати, визначеної пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - у межах страхових сум, встановлених на день укладення внутрішнього договору страхування, за яким здійснюється така виплата, зобов`язано у встановленому цим Законом порядку здійснити регламентну виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.27 Закону України №3720-IX страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: 1) відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті; 2) евакуацією (доставкою) транспортного засобу в межах 150 кілометрів (якщо інша відстань не погоджена між страховиком (МТСБУ) та потерпілою особою) від місця дорожньо-транспортної пригоди на території України до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки на території України, або до місця здійснення відновлювального ремонту на території України, а також від місця проживання потерпілої особи або місця стоянки на території України до місця здійснення відновлювального ремонту на території України; 3) оплатою послуг стоянки, якщо транспортний засіб з поважних причин необхідно перемістити на стоянку, але не більше ніж до дати отримання страхової виплати.

Витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу включає: 1) вартість складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, визначеного на підставі акта огляду транспортного засобу, складеного представником страховика (у випадках, передбачених частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 43 цього Закону, - МТСБУ), або висновку суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, складеного відповідно до частини четвертої статті 31 цього Закону, а також вартість матеріалів, необхідних для здійснення відповідного ремонту; 2) вартість робіт з ремонту (заміни) складових частин (деталей) транспортного засобу, що потребують ремонту (заміни) у зв`язку з їх пошкодженням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до переліку, передбаченого пунктом 1 цієї частини.

При цьому, ст.28 Закону України №3720-IX передбачено підстави та порядок страхової (регламентної) виплата у разі знищення транспортного засобу.

Так, частинами 1,2 зазначеної вище статті встановлено, що транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума: матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; документально підтверджених витрат, пов`язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

Таким чином, якщо ремонт автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, вважається економічно необґрунтованим, такий автомобіль вважається фізично знищеним; а тому порядок відшкодування завданої шкоди має відбуватися в порядку, визначеному ст.28 Закону України №3720-IX.

Згідно висновку судового експерта Дроздова Ю.В. №0202/25 від 07.02.2025 року, який складено на замовлення представника позивача, вбачається, що ринкова вартість транспортного засобу «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент ДТП становила 740177 грн. 32 коп., а вартість відновлювального ремонту 888814 грн. 25 коп. Ринкова вартість транспортного засобу в аварійному (пошкодженому) стані після ДТП становила 324214 грн. 72 коп.

З урахуванням наведеного, оскільки вартість відновлювального ремонту належного позивачу транспортного засобу перевищувала ринкову вартість останнього станом на день настання ДТП, позивач, незалежно від вартості фактично проведеного відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, у відповідності до ст.28 Закону України №3720-IX набув право на отримання відшкодування у вигляді різниці між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання ДТП до його пошкодження внаслідок ДТП та після пошкодження внаслідок ДТП, що з огляду на таку ринкову вартість, визначену у висновку судового експерта Дроздова Ю.В. №0202/25 від 07.02.2025 року становить 415962 грн. 60 коп.

При цьому, при визначенні розміру відшкодування суд приймає саме вказаний вище висновок судового експерта Дроздова Ю.В. №0202/25 від 07.02.2025 року, який відповідає вимогам ст.ст.102,106 ЦПК України та містить відповідні розрахунки ринкової вартості транспортного засобу до та після ДТП.

В той час, як складений на замовлення відповідача висновок експерта ОСОБА_4 №23С25 від 06.03.2025 року розрахунку вартості транспортного засобу після ДТП не містить.

Також суд приймає до уваги виплату позивачу страховою компанією страхового відшкодування в межах максимального ліміту відповідальності і розмірі 250000 грн.

Таким чином, з відповідача, як винною у ДТП особи, у відповідності до ст.28 Закону України №3720-IX, ст.1194 ЦК України підлягає стягненню різниця між ринковою вартістю транспортного засобу до ДТП та виплаченим страховим відшкодуванням в сумі 165962 грн. 60 коп. (415962 грн. 60 коп. – 250000 грн.).

Відповідно до ст.141 ЦПК України та пропорційно до задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 1659 грн. 75 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити, як таких, що не грунтуються на законі.

Керуючись ст.ст.7,18,27,28 Закону України №3720-IX «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.22,1188,1194 ЦК України, ст.ст.2,4,5,10-13,76-82,141,258,259,263-268 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, кошти в сумі 165962 грн. 60 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1659 грн. 75 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 лютого 2026 року.

Суддя С.Ю. Казак