Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №750/9704/25 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 лютого 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/9704/25

Головуючий у першій інстанції – Супрун О. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/350/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої – судді – Шарапової О.Л.,

суддів – Онищенко О.І., Скрипки А.А.,

з участю секретаря: Шапко В.М.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Особа, яка подала апеляційну скаргу: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області.

Оскаржується рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 жовтня 2025 року, суддя Супрун О.П., місце ухвалення рішення суду - м.Чернігів.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути за рахунок коштів Державного бюджету моральну шкоду в сумі 20 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером Збройних Сил України, з 12.10.2003 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного Фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби відповідно до ст. 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із розрахунку 80 відсоток відповідних сум грошового забезпечення. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 по справі № 620/2960/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.01.2023 з обмеженням її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верства населення у 2022 році», від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» та з урахуванням збільшення пенсії відповідно до положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 28.12.2011 №1381 у розмірі 25 % від основного розміру пенсії за 2022 та 2023 роки; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2024 без обмеження її максимального розміру з урахуванням суми індексації пенсії передбаченої вищевказаними постановами Кабінету Міністрів України та їх окремими положеннями, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80 % сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. У подальшому, на виконання згаданого рішення суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснило перерахунок його пенсії, сума доплати за період з 01.01.2024 по 30.06.2024 склала 40 551,26 грн, однак зазначена сума виплачена не була. У зв`язку з невиконанням указаного вище рішення суду, він звернувся із заявою про примусове його виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), зараз Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Постановою державного виконавця від 15.08.2024 відкрито виконавче провадження №75814244, проте, станом на день подання позову, указане рішення суду ні в добровільному, ні в примусовому порядку не виконано. Позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з відповідною заявою щодо виконання рішення суду. У відповідь на свою заяву отримав інформацію про те, що сума нарахованих коштів обліковується в автоматизованих базах даних та буде виплачена за окремою бюджетною програмою. Крім того, він звертався до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з метою дізнатися, на якій стадії знаходиться виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 у справі № 620/2960/24, у відповідь на яку Відділ повідомив про те, що робиться все можливе, а також про накладення штрафів на боржника та встановлення строків виконання. Також, позивача повідомлено про направлення державним виконавцем повідомлення за фактом учинення відповідачем злочину, передбаченого ст.382 КК України, за невиконання рішення суду. Із огляду на протиправні дії відповідача, а також бездіяльність, що виразилася у довготривалому невиконанні рішення суду, позивач, посилаючись на те, що йому заподіяна моральна шкода, виражена в душевних стражданнях через порушення його прав, звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 6 000 грн у відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області просить оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту завдання позивачу моральної шкоди, а також наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням (бездіяльністю) відповідача; крім того, позовна заява не містить обставин, з яких виходив позивач при визначенні розміру заявленої до відшкодування шкоди та обгрунтованого розрахунку спірної суми.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що позивачем не доведено факту виникнення у нього душевних страждань та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та виникненням відповідних страждань.

Особа, яка подала апеляційну скаргу звертає увагу, що сам лише факт невиплати заборгованості і яка буде виплачена в порядку черговості при надходженні коштів відповідного цільового призначення є недостатньою обставиною для відчуття у позивача почуття страждання або приниження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 є перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію по II групі інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби відповідно до ст.21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із розрахунку 80 % відповідних сум грошового забезпечення.

На виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.03.24 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2024, сума доплати за період з 01.01.2024 по 30.06.2024 склала 40 551,26 грн, однак зазначена сума виплачена не була (а.с.8).

У статті 56 Конституції України закріплено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

За приписами ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з тривалого невиконання рішення суду щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу, виконання якого було гарантовано державою, а тому дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача моральної шкоди в розмірі 6 000,00 грн з Державного бюджету України, що буде належною сатисфакцією понесених душевних страждань та відповідатиме характеру страждань, які зазнав позивач, їх тривалості, вимушеним змінам в життєвих стосунках, а також принципам розумності, справедливості та співмірності.

З такими висновками суду першої інстанції в цілому погоджується апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на довільному тлумаченні правових норм, а тому не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 жовтня 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуюча: Судді: