Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №650/852/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2026 року м. Херсон

Єдиний унікальний номер справи: 650/852/25

Номер провадження: 22-ц/819/128/26

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого ( судді-доповідача) Склярської І.В.,

суддів: Воронцової Л.П., Майданіка В.В.

секретар Андреєва В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року (під головуванням судді Хомик І.І.), у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості по виплаті орендної плати,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2025 року ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі, стягнення заборгованості по виплаті орендної плати.

В обгрунтування своїх позовних вимог вказала, що 05.08.2010 року позивач уклала договір оренди землі № 4АА002128-041071500022 з ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ», передавши орендарю в оренду земельну ділянку загальною площею 8,9714га з кадастровим номером 6520686700:03:019:0019.

18.09.2015 року сторони уклали угоду про заміну сторони у договорі оренди, передавши нею право оренди земельної ділянки новому орендарю ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».

28.12.2017 року сторони уклали додаткову угоду про заміну сторони у договорі оренди, за якою право оренди на земельну ділянку перейшло новому орендарю ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Додатковою угодою визначено термін дії договору до 31.12.2027 року. Орендна плата складає 5.91 % від нормативної грошової оцінки землі, за повний рік оренди. Нормативна грошова оцінка землі становить 308539.66 грн. Відповідно до додаткової угоди встановлено, що орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня кожного року.

Крім того 21.06.2006 року позивачем укладено договір оренди земельної ділянки № 4АА002128-040671500037 з ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС -АГРОПРОДУКТ» щодо земельної ділянки загальною площею 17.9431 га кадастровий номер 6520686700:03:019:0017.

20.01.2015 року сторони уклали угоду про заміну сторони у договорі оренди, залучивши нового орендаря ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».

28.12.2017 року сторони уклали додаткову угоду про заміну сторони у договорі оренди, за якою право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло новому орендарю ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Відповідно до додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5.91% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 617079.32 грн. Орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня кожного року. Договір укладено строком до 31 грудня 2027 року.

Проте, відповідачем порушені договірні умови та не сплачено орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки в загальній сумі 164 112,24 грн..

Пославшись на наведені обставини, норми статей 617, 651, 629, 526 ЦК України, п. «д» ст. 141, смт. 96 ЗК України, статей 15, 21,24,22, 32 Закону України «Про оренду землі», зазначила, що систематичне невиконання орендарем своїх обов`язків є достатньою підставою для розірвання договору оренди землі та стягнення нарахованої, але не сплаченої орендної плати у розмірі 164 112,24 грн., у зв`язку з цим просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 164 112, 24 грн. на користь ОСОБА_1 . Розірвати договір оренди землі від 05.08.2010 року, який укладений між ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28.12.2017 року) та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:019:0019. Розірвати договір оренди землі від 21.06.2006, який укладений між ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на підставі додаткової угоди від 28.12.2017 року) та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:019:0017.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 26 травня 2025 року клопотання представника позивача про залучення співвідповідача – задоволено. Залучено до участі у цивільній справі за позовом представника позивача Бєлікова Андрія Андрійовича в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати за землю, співвідповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА ПЛЮС»

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року позов задоволено частково.

Суд ухвали:

-Розірвати договір оренди землі від 05 серпня 2010 року, укладений між ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ»(новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ) та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:019:0019, номер запису про право 37606693 , з урахуванням договору купівлі-продажу від 17.04.2025 року №1704/25-23;

-Розірвати договір оренди землі від 21.06.2006 року укладений між ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ» (новий орендар ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ) та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:019:0017, номер запису про право 31538047, з урахуванням договору купівлі-продажу від 17.04.2025 року №1704/25-23;

-Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати в сумі 109408,16 грн., та витрати на судовий збір в розмірі 4064.40 гривень;

-Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у стягненні заборгованості по виплаті орендної плати за 2022 рік та витрат на правничу допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» вважаючи рішення суду першої інстанції необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Аргументи учасників справи

(1)Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено наступне:

- відповідач не заперечує факт несплати позивачу орендної плати, передбаченої умовами договору, але зазначає, що причиною такої несплати спочатку була неможливість використання вказаної переданої в оренду земельної ділянки, у зв`язку з її перебуванням в межах тимчасово окупованої території рф у 2022 року, а в подальшому через забруднення (можливе забруднення вибухонебезпечними предметами);

-посилаючись на норми Податкового кодексу України, якими за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих територіях російською федерацією, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказав, що оскільки територія Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області віднесена до території бойових дій з 11.11.2022 року, а до цього перебувала під окупацією товариство має право у спірний період не сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками, які розташовані на території Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області, що узгоджується з висновками Верховного суду;

- за даними Інтерактивної карти ДСНС, розміщеної на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/ ), Новорайської територіальна громада Бериславського району Херсонської області, в межах якої знаходиться земля, належна позивачу, є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети;

- у ТОВ «ЮТС-Агропродукт» відсутня вина за невиконання обов`язку зі сплати орендної плати за 2023 та 2024 року, оскільки орендар не міг користуватися у цей час орендованим майном із незалежних від нього причин, а саме у зв`язку з тим, що після деокупації 11 листопада 2022 року територія на якій розташована спірна земельна ділянка є ймовірно забрудненою вибухонебезпечними предметами, тому орендар не провів посівну кампанію та кампанію щодо збору урожаю;

- судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а саме при ухваленні судового рішення, суд першої інстанції надав більшу перевагу доказам позивача, а ніж поясненням, доводам відповідача. Крім цього, апелянтом зазначено про порушення норм процесуального закону при вирішенні клопотання про відвід судді.

16 лютого 2026 року на адресу апеляційного суду надійшли додаткові пояснення від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ»..

Позиція інших учасників справи.

Адвокат Бєліков Андрій Андрійович, який діє від імені ОСОБА_1 , подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якій просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін зазначивши наступне.

Надані відповідачем докази не підтверджують існування обставин, які б свідчили про повну неможливість використання відповідачем орендованої земельної ділянки за її цільовим призначенням у розумінні частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, зокрема у частині забезпечення доступу до майна, фактичного перебування на орендованій земельній ділянці чи можливості забезпечення її належного утримання. Викладені відомості в розпорядженнях військової адміністрації, також самі по собі не є достатніми для висновку про відсутність у відповідача повної можливості володіти чи користуватись об`єктом оренди у спосіб, що унеможливлює його експлуатацію взагалі. Вказаними розпорядженнями фактично надається пільга зі сплати податків і не звільняє сторону від сплати орендної плати. Зауважив, що відповідач жодним чином не повідомив орендаря, про неможливість використання ним земельної ділянки.

Вказав, що чинним законодавством та сталими практиками Верховного суду унормовано, що підтвердженням настання дії форс-мажорних обставин, як умови для звільнення від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання умов договору, є саме сертифікат Торгово-промислової палати України. Разом з тим, сертифікат Торгово-промислової палати України, який виданий за зверненням ТОВ «ЮТС-Агропродукт» відсутній.

Зауважує, що відповідач жодним чином не комунікує з позивачем більш ніж 3 роки, та не надав жодної інформації про сплату заборгованості за орендовану земельну ділянку, що свідчить про відсутність у відповідача бажання проводити господарську діяльність на орендованій ділянці.

Разом з тим, відповідачем не доведено той факт, що орендовані ним земельні ділянки є забрудненими вибухонебезпечними предметами, оскільки згідно даних Інтерактивної карти ДСНС на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України у межах території Новорайської селищної територіальної громади відсутня інформації (позначки) про підтверджені або непідтверджені небезпечні зони/скупчення таких зон.

2. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 174 ЦПК України про розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмету спору виключно в заяві по суті справи, визначених цим Кодексом. За змістом статей 357 360 ЦПК України заявами по суті справи в суді апеляційної інстанції є саме апеляційна скарга та відзив на апеляційну скаргу.

У цій справі суд апеляційної інстанції не вважав за необхідне та не надавав учасникам справи дозволу на подання додаткових пояснень щодо окремих питань, які б виникли при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, у зв`язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для надання детальної відповіді на інші аргументи учасників справи по суті спору, які не наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї. Аналогічні висновки щодо застосування норм процесуального закону викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі №761/16124/15-ц (номер провадження 14-184цс20).

У частині першій статті 15 та частині першій статті 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Відповідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ХС №064208 , позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:019:0017, загальною площею 17.94 га., відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6520686700:03:019:0019 загальною площею 8.97 га . Право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно , номер запису про право власності 31537937 та відповідно 37606567.

Вказані земельні ділянки розташовані на території Степнянської сільської ради Бериславського району, Херсонської області.

05.08.2010 року позивач уклала договір оренди землі № 4АА002128-04071500022 з ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС-АГРОПРОДУКТ», передавши орендарю в оренду земельну ділянку загальною площею 8,9714га з кадастровим номером 65206867:03:019:0019.

18.09.2015 року сторони уклали угоду про заміну сторони у договорі оренди, передавши нею право оренди земельної ділянки новому орендарю ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».

28.12.2017 року сторони уклали додаткову угоду про заміну сторони у договорі оренди, за якою право оренди на земельну ділянку перейшло новому орендарю ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Додатковою угодою визначено термін дії договору до 31.12.2027 року. Орендна плата складає 5.91 % від нормативної грошової оцінки землі, за повний рік оренди. Нормативна грошова оцінка землі становить 308539.66 грн. Відповідно до додаткової угоди встановлено, що орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня кожного року.

Крім того 21.06.2006 року позивачем укладено договір оренди земельної ділянки № 4АА002128-040671500037 з ТОВ «ЮГТРАНЗИТСЕРВІС -АГРОПРОДУКТ» щодо земельної ділянки загальною площею 17.9431 га кадастровий номер 6520686700:03:019:0017.

20.01.2015 року сторони уклали угоду про заміну сторони у договорі оренди, залучивши нового орендаря ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС».

28.12.2017 року сторони уклали додаткову угоду про заміну сторони у договорі оренди, за якою право оренди належної позивачу земельної ділянки перейшло новому орендарю ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Відповідно до додаткової угоди орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 5.91% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 617079.32 грн. Орендна плата вноситься орендарем до 31 грудня кожного року. Договір укладено строком до 31грудня 2027 року.

До матеріалів справи надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, в якому вказано, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер якої 6520686700:03:019:0017 належить ОСОБА_1 (дата державної реєстрації права — 08 травня 2019, номер запису про право — 31537937). За Товариством з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» (код ЄДРПОУ 33251307) зареєстровано право оренди земельної ділянки.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, в якому вказано, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер якої 6520686700:03:019:0019 належить ОСОБА_1 (дата державної реєстрації права — 30 липня 2020 року, номер запису про право — 37606567). За Товариством з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» (код ЄДРПОУ 33251307) зареєстровано право оренди земельної ділянки.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року, встановлено факт реєстрації двох епізодів можливих кримінальних правопорушень, кваліфікованих за частиною першою статті 438 КК України — порушення законів та звичаїв війни.

Перший епізод зареєстровано на підставі самостійного виявлення прокурором відповідної інформації. У ньому зазначено, що 09 квітня 2022 року приблизно об 12:00 годині невстановлені особи у військовій формі з території бази ТОВ «ЮТС-Агропродукт», яка розташована в селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області, вивезли три одиниці сільськогосподарської техніки — зокрема автомобіль КАМАЗ державний номер НОМЕР_1 — на загальну суму близько 1,5 мільйона гривень. Вказані дії здійснені в умовах воєнного стану, оголошеного президентом російської федерації ОСОБА_3 , що становить порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевської конвенції.

Другий епізод внесено до ЄРДР 17 червня 2022 року на підставі заяви ТОВ «ЮТС- Агропродукт». Згідно з викладеними в ній обставинами, у зв`язку з тимчасовою окупацією збройними силами російської федерації території Херсонської області, зокрема Бериславського району, 24 лютого 2022 року російські військові проникли на територію підприємства за адресою: селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, внаслідок чого працівники товариства були позбавлені доступу до свого майна. Крім того, 23 квітня 2022 року з території підприємства було захоплено 11 одиниць мультикоптерів DJI Agras (CE).

Відповідно до розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 «Про доповнення переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили», до відповідного переліку було включено Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589), юридична адреса: вул. Промислова, буд. 3, с. Новорайськ, Новорайська сільська територіальна громада, Бериславський район.

Відповідно до розпорядження начальника Новорайської сільської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 31.10.2023 № 163 «Про надання пільг ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» із місцевих податків та зборів на території Новорайської сільської територіальної громади на 2022-2023 роки», Товариству з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 41101589) надано пільги з нарахування та сплати орендної плати за землю комунальної власності, єдиного податку четвертої групи для юридичних осіб та мінімального податкового зобов`язання за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року.

У розпорядженні також зазначено, що земельні ділянки загальною площею 12 338,0283 га, які перебувають у користуванні ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об`єктом оподаткування у визначений період. Вказано, що відповідні земельні ділянки не підлягають оподаткуванню на території Новорайської сільської територіальної громади в період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2023 року.

В листі ГУ ДСНС у Херсонській області № 66 03-2942/66 16/3 від 11.06.2025 року визначено, що ДСНС України до робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) на зазначених територіях не залучались, роботи з розмінування проводились іншими фаховими відомствами з розмінування. Ймовірно, вищевказані ділянки можуть бути потенційно забрудненими. В кінці листа ГУ ДСНС у Херсонській області рекомендує відповідачу звернутись до Херсонської ОВА, оскільки саме Херсонська ОВА є органом на який покладено вирішення питання про проведення розмінування.

Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків законодавець у пункті 1 частини другої статті 11 ЦК України вирізняє, зокрема, договори.

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

У частині першій статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Правилами частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов`язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт (абзац п`ятий частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі»).

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт (частина друга статті 25 Закону України «Про оренду землі»).

Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.

Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Позивач посилався на пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України, вважаючи, що є підстави для припинення права користування ТОВ «ЮТС-Агропродукт» спірною земельною ділянкою на праві оренди, тобто розірвання договору оренди, через систематичну (більше двох років поспіль) несплату останнім орендної плати.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) зазначено, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати. Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідач в апеляційній скарзі та у відзиву на позовну заяву не заперечував факт не виконання своїх зобов`язань за договором оренди, а саме невиплату орендної плати за 2022, 2023, 2024 роки, посилаючись на відсутність обов`язку сплати орендної плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає і які, відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України, звільняють його від сплати орендної плати за період, коли таке користування було неможливим.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.12.2022 року №309 Новорайська сільська територіальна громада Бериславського району, Херсонської області, на якій розташована спірна земельна ділянка у період з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасово окупацією рф, а з 11 листопада 2022 року Новорайська сільська територіальна громада Бериславського району, Херсонської області віднесена до території можливих бойових дій, що підтверджується наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів, що мав об`єктивну неможливість використовувати орендовану земельну ділянку у своїй господарській діяльності. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка не могла бути використана за її цільовим призначенням. Таким чином, з урахуванням відсутності належних доказів об`єктивної неможливості використання земельної ділянки та невиконання відповідачем свого обов`язку щодо належного обґрунтування форс-мажорних обставин у конкретному правовідношенні, підстави для звільнення його від орендної плати за 2022,2023,2024 рр. відсутні. Однак суд враховує ту обставину, що упродовж 2022 року відповідач не міг належно використовувати спірні земельні ділянки, оскільки вони перебували на території яка була тимчасово окупована рф з 09.04.2022 року по 11.11.2022 року і відповідно не міг провести посівну компанію та компанію по збору врожаю. Тому на підставі ч.6 ст. 762 ЦК України відповідач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використаним через обставини, за які він не відповідає.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі №913/20/21, у постанові Верховного суду від 14 червня 2022 року в справі № 922/2394/21.

Згідно ст.762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Крім того, обставини, зазначені у нормі частини шостої статті 762Цивільного кодексу України, повністю не охоплюються поняттям форс-мажорних обставин, адже на відміну від останніх, ознаками яких є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також не передбачуваність, перші можуть бути спричинені зокрема, й безпосередньо вольовою дією орендодавця, тобто обставини згідно з частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України можуть включати обставини непереборної сили та випадку ,втім не обмежуються ними. Відсутність у частині шостій статті 762 ЦК України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством. Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/7495/16.

Оскільки відповідно до частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає тягар доказування неможливості використання майна несе саме орендар. Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів частинишостоїстатті762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду у справах №910/8651/22 від 28.06.2023, №911/1064/21 від 08.11.2023, №910/14244/20 від 12.04.2023, №910/13704/21 від 15.03.2023, №910/8040/20 від 08.07.2021.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що факт перебування вказаної земельної ділянки на території України, яка в період часу з 09 квітня 2022 року по 11 листопада 2022 року входила до тимчасово окупованої російською федерацією території України, свідчить про очевидну неможливість використання відповідачем її у своїй господарській діяльності, а отже неможливість виконання останнім взятих на себе зобов`язань з орендної плати.

У зв`язку з цим судом першої інстанції правильно визначено, що перебування вказаної земельної ділянки на території України, яка входила до тимчасово окупованої російської федерації території є обставинами, які свідчать про необхідність застосування в даному випадку положень частини шостої статті 762 ЦК України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Такого ж правового висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 25.06.2025 року у справі № 610/941/24, в якій погодився з тим, що у відповідача відсутня вина за невиконання обов`язку зі сплати орендної плати за 2022 рік, оскільки орендар не міг користуватися в цей час земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, не провів посівну компанію та компанію зі збору врожаю, що розташована на території Харківської області, яка у період з 28 лютого по 11 вересня 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією російської федерації. Натомість, погодився з тим, що за 2023 рік орендна плата має бути виплачена.

Колегія суддів звертає увагу на постанову Верховного Суду від 21.01.2026 року у справі № 650/3776/24 про залишення без змін постанови суду апеляційної інстанції від 09 квітня 2025 року, якою було скасовано рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 січня 2025 року й ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати через звільнення відповідача від відповідальності за несплату орендної плати у 2022, 2023 роках внаслідок наявності обставин непереборної сили, які унеможливили виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди. При цьому колегія суддів не встановила подібність правовідносин у цій справі та справі № 650/3776/24.

Вимогами частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України установлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження обставин які б свідчили про відсутність протягом 2023 -2024 років, за який відповідачем не вносилася орендна плата, можливості користуватися земельною ділянкою через військову агресію рф проти України, потенційну загрозу забруднення спірних земельних ділянок вибухонебезпечними предметами а також через знищення та розкрадання належного Товариству майна; наявності непереборної сили, та підстав для застосування вимог ст.726 ЦК України не надано.

Спірна земельна ділянка не знаходилась на території введення активних бойових дій у період з 2023 по 2024 року, що підтверджено Наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року№ 376.

Наданий відповідачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року за ч.1ст.438 КК України лише підтверджує факт попереднього виявлення органом досудового розслідування обставин щодо протиправного заволодіння 09 квітня 2022 року невстановленими особами у військовій формі з бази ТОВ "ЮТС-Агропродукт", яка розташована у с. Новорайск Бериславського району Херсонської області, автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_1 та трьома дронами для проведення с/г робіт вартістю 1,5 млн. грн, а не підтверджує факт неможливості використання земельної ділянки. Посилання апелянта на факт проникнення військовими рф до ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за адресою Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вул. Промислова, 3, у зв`язку з чим представники підприємства позбавлені доступу до підприємства та належного майна підприємству, захоплення належних підприємству на праві власності 11 мультикоптерів DJL Argas (СЕ) також не свідчить про неможливість використання орендованої земельної ділянки, задіяння іншої сільгосптехніки для обробку землі.

Посилання представника Товариства в апеляційній скарзі на норми Податкового Кодексу України, якими надано пільги зі сплати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, висновків суду першої інстанції щодо недоведеності наявності обставин, яка унеможливлювали сплату орендної плати за 2023, 2024 роки не спростовують. Вказані норми не звільняють товариство від обов`язку сплачувати орендну плату за орендовані земельні ділянки приватної власності за період, який неохоплюється наведеною апелянтом нормою закону.

Що стосується посилання на дані Інтерактивної мапи територій, які потенційно можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами, не є доказом реальної неможливості обробітку конкретної земельної ділянки та не звільняють товариства від виконання зобов`язання за договором оренди.

Розпорядження голови Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року №24, яким ТОВ «ЮТС-АГРОПОДУКТ» визнано суб`єктом господарювання, що постраждало внаслідок обставин непереборної сили, не є підставою для звільнення від виконання зобов`язання орендаря за договором оренди.

Колегія суддів вважає за можливе звернути увагу, що доводи товариства про потенційне забруднення земельної ділянки з посиланням про це на лист ГУ ДСНС України в Херсонській області від 11.06.2025 року, суперечать інформації викладеній у цьому листі, у якому зазначено лише про «ймовірність» та надані певні роз`яснення відповідачу, що може свідчити про намагання відповідача впорядкувати свою діяльність на орендованих земельних ділянках після звернення орендодавців до суду.

Отже, матеріали справи не містять доказів на підтвердження забруднення спірних земельних ділянок вибухонебезпечними предметами, звернення відповідача в межах реалізації закону України « Про протимінну діяльність в Україні», на якій апелянт посилається, у тому рахунку до уповноважених органів щодо проведення процедури очищення території (земельної ділянки).

Таким чином, доводи апеляційної скарги, які зводяться до відсутності підстав для розірвання договору оренди спростовуються вищенаведеним.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав розірвання договору оренди, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, а саме систематичним (два і більше разів), а саме за 2023, 2024 року несплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору.

Щодо стягнення заборгованості

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Отже, у відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у зв`язку з укладенням договору та прийняттям в користування об`єкта оренди виникло зобов`язання зі сплати орендної плати за весь час користування земельною ділянкою. Орендна плата відповідачем не сплачувалась за 2023 та 2024 роки.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно розраховано суму заборгованості (109 408,16 грн.) ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за період 2023-2024 роки за договорами оренди земельних ділянок, яку необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 .

Доводи апелянта про наявність підстав для застосування положення частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, як підстави для несплати орендної плати, звільнення від відповідальності спростовуються вищенаведеним.

Доводи апелянта про незастосування судом першої інстанції положень п.2.3 договору від 17.04.2025 року №1704/25-26, укладеного між ТОВ «ЮТС-Агропродукт» та ТОВ «Перемога – Плюс» (про продаж права оренди) судовою колегією не можуть бути враховані, як підстави для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки апелянтом не доведено про передачу своїх боргових зобов`язань за договором оренди перед ОСОБА_1 новому боржнику ТОВ «Перемога – Плюс», у встановленому нормами ЦК України, порядку

Отже, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 2022 року по 2024 рік, орендарем за яким був саме ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», та останній не довів вищевикладеного, то саме з ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» суд першої інстанції правильно стягнув заборгованість, як з особи яка порушила зобов`язання, що виникли з 2023 року по 2024 рік.

Фактично доводи апелянта в цій частині зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості з орендної плати за 2023-2024 роки, які судом зроблені відповідно до норм процесуального та матеріального права, а тому підстав для переоцінки доказів колегія суддів не вбачає.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про те, що при ухваленні рішення судом першої інстанції надано більшу перевагу доказам позивача, ніж запереченням відповідача, є необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції дослідив та оцінив наявні у справі докази всебічно, повно, об`єктивно, при цьому дотримався принципів змагальності та рівності сторін.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції порядку розгляду клопотань про відвід судді, а отже як підстави для скасування рішення суду першої інстанції, у зв`язку з розглядом справи неуповноваженим складомсуду не ґрунтуються на нормах процесуального закону.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року заяву про відвід судді, яка була аргументована наявністю у судді дисциплінарного стягнення, наявності в провадженні судді більше ніж 100 справи в яких відповідачем є заявник, рішення, які приймає суддя в цих справах не містять належного зазначення мотивів їх ухвалення та не відображають причин відхилення аргументів відповідача, як і причин прийняття аргументів позивача (а.с.156-158), залишено без розгляду ( а.с.190).

Відповідно до п.1, 2 ч.3 статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

Чинне процесуальне законодавство не надає визначення терміну «неповноважний склад суду», однак неповноважним склад суду можна вважати якщо: 1) справу розглянуто з порушенням правил підсудності; 2) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді строк повноважень якого закінчився; 3) справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду або за її участі; 4) справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду; 5) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді який брав участь у її вирішенні; 6) справу яку належить розглядати колегіально розглянуто і вирішено суддею одноособово.

Відповідний правовий висновок висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постановах від 28 грудня 2022 року у справі № 183/4809/19, від 11 жовтня 2023 року у справі №306/844/20, від 06 березня 2024 року у справі № 686/9073/22.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про відвід судді, була вирішена судом в порядку, визначеному ч.3 ст. 44 ЦПК України, за змістом якої подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Таким чином, наведене не надає підстав для скасування рішення з зазначеної апелянтом підстави.

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права ( ст. 375 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог, відсутні.

Керуючись ст. ст.367,375, 382 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» - залишити без задоволення.

Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 17 лютого 2026 року.

Головуючий І.В. Склярська

Судді: Л.П. Воронцова

В.В. Майданік