Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №746/575/25 — Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 746/575/25

3/746/13/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2026 року

Суддя Срібнянського районного суду Чернігівської області Нагорна Н.Г., при секретарі судового засідання Марченко О.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карпилівка Срібнянського району Чернігівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, утриманців не має, не працюючого,

за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2025 року до Срібнянського районного суду Чернігівської області з Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області надійшов адміністративний матеріал про порушення ОСОБА_1 частини першої статті 130 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення від 13 листопада 2025 року серії ЕПР1 № 512103 вбачається, що18 жовтня 2025 року о 01 год. 30 хв. на автодорозі с. Побочіївка – с. Карпилівка на 6 км, водій ОСОБА_1 керував належним ОСОБА_2 транспортним засобом «SPARK», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9. «а» Правил дорожнього руху (далі – ПДР України), відповідальність за вказане правопорушення передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.

Справа судом до розгляду призначалась неодноразово. 24 грудня 2025 року розгляд справи було відкладено за заявою ОСОБА_1 у зв`язку з незадовільним станом здоров`я. Розгляд справи було призначено на 15 січня 2026 року. 15 січня 2026 року справу було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючої судді Нагорної Н.Г. у стані тимчасової непрацездатності. Розгляд справи було призначено на 12 лютого 2026 року. У судове засідання 12 лютого 2026 року ОСОБА_1 з`явився, надав суду пояснення та просив розгляд справи відкласти у зв`язку з необхідністю надання суду додаткових доказів. Розгляд справи призначено на 17 лютого 2026 року. 17 лютого 2026 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, надав суду документи про проведення 18 жовтня 2025 року медичного обстеження – комп`ютерної томографії.

У судовому засіданні 12 лютого 2026 року ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав, суду повідомив, що алкогольних напоїв ні напередодні, 17 жовтня 2025 року, ні 18 жовтня 2025 року він не вживав. Просив долучити до матеріалів справи Інструкцію з експлуатації приладу «Алкофор 307», посилаючись на яку стверджував, що виявлена в його організмі кількість алкоголю в розмірі 0,22 % не дає підстав стверджувати про перебування у стані алкогольного сп`яніння, а отже не є підставою для притягнення його до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.

Пояснив, що 17 жовтня 2025 року о 19 год. 30 хв. він виїхав з дому у с. Карпилівка на мотоциклі SPARK», державний номерний знак НОМЕР_1 , та попрямував до центру села. У цей день він зустрічався з друзями, вони провели певний час разом, алкоголь не вживали. Коли всі збирались додому один з його приятелів – ОСОБА_3 , попросив відвезти його додому в с. Харитонівку, на що ОСОБА_1 погодився. Він відвіз приятеля до с. Харитонівка та вже їхав у напрямку дому, із с. Харитонівка він виїхав близько 23 год. 45 хв. На виїзді із с. Харитонівка, на перехресті, де він повинен був повернути ліворуч, в напрямку с. Карпилівка, він бачив що у напрямку від с. Побочіївка до с. Карпилівка їде автомобіль, але він знаходився на значній відстані та не заважав ОСОБА_1 , на його думку, здійснити маневр – поворот ліворуч. Він повернув ліворуч, через кілька хвилин відчув удар, до тями прийшов лише у лікарні близько 5 год. ранку 18 жовтня 2025 року.

Суд, врахувавши пояснення ОСОБА_1 , повно та всебічно дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є в тому числі своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в статті 251 КУпАП.

Суд відповідно до приписів статті 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п.161, Series A заява № 25).

Так, в судовому засіданні ОСОБА_1 посилався на «Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та Інструкцію з експлуатації приладу «Алкофор 307», в якій зазначено, що газоаналізатор «Алкофор 307» має границі допустимої похибки.

Відповідно до пункту 7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно з результатами огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «Алкофор 307» в організмі останнього було виявлено алкоголь у кількості 0,22 % проміле (лист КНП «Прилуцька ЦМЛ» від 12 листопада 2025 року № 01-15/1083 за підписом медичного директора, адресований начальнику ВП №1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області).

Відповідно до Інструкції до приладу «Алкофор 307», на яку посилається ОСОБА_1 , технічними характеристиками вищевказаного приладу передбачено границі допустимої похибки: від 0 до 0,25 мг/дм3 – +-0,05мг/дм3, понад 0,25 – 20 %.

Тобто, з наведеного вбачається, що технічними характеристиками газоаналізатора «Алкофор 307» передбачено похибку при результатах від 0 до 0,25 мг/дм3 – +-0,05мг/дм3, понад 0,25 –20 %.

Згідно зі статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На переконання суду, результат огляду у розмірі 0,22 % проміле не може свідчити про перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки такий показник перебуває в межах похибки, та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.

Крім того, відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, яка ратифікована Українською РСР 25 квітня 1974 року, зі змінами, внесеними Європейською угодою, якою доповнено Конвенцію про дорожній рух, від 01 травня 1971 року, зі змінами та доповненнями, в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю в крові, а у відповідних випадках - у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

Отже, викладеним спростовується наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Керуючись статтями 130, 247 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляція в апеляційний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Н.Г. Нагорна