Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №742/255/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/935/26

Єдиний унікальний № 742/255/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді Павлова В.Г.,

секретаря судового засідання Сороки Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

УСТАНОВИВ:

І. Суть справи.

1.1. ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором №166498 від 07.01.2025 р. у розмірі 19526,10 грн, судового збору 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу 7000 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 07.01.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №166498, за яким кредитодавець зобов`язався надати позивачу кредит на суму 12 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору.

Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового паролю ідентифікатора b99b1967. ТОВ «ФК «Кредіплюс» 07.01.2025 р. перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 12 000 грн, з яких 9000 грн перераховано на банківську картку позичальника та 3000 грн на погашення заборгованості за надання кредиту.

16.04.2025 р. між TOB «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу №16042025, відповідно до умов якого до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №166498 від 07.01.2025 р.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 належним чином взятих на себе за кредитним договором зобов`язань позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

ІІ. Процедура та позиція сторін.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.01.2026 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові просив проводити розгляд справи за його відсутності. Проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання також не з`явився. Причини неявки суду не повідомлені. Про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

IІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 07.01.2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №166498 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 12 000 грн гривень, пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу(а.с.28- 31).

Кредитний договір №166498 від 07.01.2025 року був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який було направлено позичальнику на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів. Одноразовий персональний ідентифікатор b99b1967 було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 07.01.2025 року, після чого відповідач натиснув кнопку «ТАК», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов договору про споживчий кредит №166498 від 07.01.2025 р. первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 12 000 грн., з яких 9000 грн перераховано на банківську картку позичальника та 3000 грн. на погашення заборгованості за надання кредиту, строком на 84 дні (дата повернення кредиту 01.04.2025 р.) зі сплатою денної процентної ставки 0,9951% в день від суми кредиту за час користування кредитом, починаючи з першого для надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит.

16.04.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №16042025, відповідно до умов якого до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №166498 від 16.04.2025 р./а.с.7-11/.

Предметом договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги до Договору факторингу №16042025 від 16.04.2025 р. (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимоги від 04.06.2025 р.,ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги до Відповідача за кредитним договором №166498 /а.с.9 звор.-11/.

Станом на день звернення із даним позовом до суду заборгованість за кредитним договором №166498 від 07.01.2025 р. не погашена і складає 19526,10 грн, яка складається з 12 000 грн – заборгованість за сумою кредиту; 7 025,10 грн - заборгованість за процентами; 501 грн - заборгованість за комісією.

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За приписами ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що 07.01.2025 р. між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №166498, за яким кредитодавець зобов`язався надати позивачу кредит на суму 12 000 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового паролю ідентифікатору b99b1967. ТОВ «ФК «Кредіплюс» 07.01.2025 року перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 12 000 грн, що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору, а відповідач зобов`язався повернути отримані ним грошові кошти у визначений договором строк, однак, позичальник свої зобов`язання за договором не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним договором.

Вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 комісії за видачу кредиту в розмірі 501 грн є безпідставним, оскільки в кредитному договорі ТОВ «ФК «Кредіплюс» не зазначило та не надало докази наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З огляду на те, що на підставі кредитного договору штраф у розмірі 750 грн нараховано в період дії воєнного стану в України, на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України нарахована сума підлягала списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому заявлена вимога про його стягнення з відповідача є неправомірною.

Відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

16.04.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №16042025, відповідно до умов якого до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №166498 від 07.01.2025 р.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги від 04.06.2025 р. до Договору факторингу №16042025 від 16.04.2025 р. (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимоги від 04.06.2025 р., ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №166498 на загальну суму 19 025 грн 10 коп., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту – 12 000 грн, простроченої заборгованості за сумою відсотків – 7025 грн 10 коп., а в задоволенні іншої частини позовних – відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. /а.с.1/.

За правилами ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку частковим задоволенням позовних вимог (97%) з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2369 грн.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Професійна правнича допомога надана позивачу у зв`язку з пред`явленням позову становить 7 000 грн, що підтверджується копією договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 р. укладеного між ТОВ «Юніт Капітал» та адвокатським бюро «Соломко та Партнери», актом прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2025 р. та Додатковою угодою № 25770876097 до договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 р.

Аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, відсутність необхідності в витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є обґрунтованим, а отже з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 гривень.

Керуючись ст.ст.13,76-89,258,263-265,271-273,354-355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №166498 від 07.01.2025 р. в розмірі 19 025 (дев`ятнадцять тисяч двадцять п`ять) грн. 10 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 2369 (дві тисячі триста шістдесят дев`ять) грн судового збору та 3000 (три тисячі) грн витрат за надання професійної правничої допомоги.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163);

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя В.Г. Павлов