Вирок від 16 лютого 2026 р. у справі №582/1452/25 — Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 1-кп/582/105/25

Справа № 582/1452/25

Копія

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" лютого 2026 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

з участю: прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Недригайлів кримінальне провадження № 12025200470000603, внесене в ЄРДР 10 серпня 2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода, громадянина України, з средньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, ІПН НОМЕР_1 , військовослужбовця,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1КК України

ВСТАНОВИВ:

10.04.2025 наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) №73-РС головного сержанта ОСОБА_5 призначено на посаду командира відділення зв`язку батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_2 , ВОС-420182А.

09.08.2025 близько 21 год. 25 хв. військовослужбовець ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем «МAZDA-6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та рухався по проїзній частині автодороги по вул. Київській в с.Коровинці, Роменського району, Сумської області, зі сторони м. Ромни в напрямку с.Недригайлів.

В цей час, під час руху по ділянці вказаної автодороги поблизу буд. 41 по вул. Київській в с.Коровинці, Роменського району, Сумської області, в порушення вимог п.13.1 та 2.3б Правил дорожнього руху України ОСОБА_5 , маючи технічну можливість попередити виникнення дорожньо-транспортної пригоди, не вибрав безпечний швидкісний режим та не дотримався безпечної дистанції, при цьому не був уважним, відволікся від керування автомобілем марки «МAZDA-6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , та не встежив за дорожньою обстановкою та при попутному русі транспортних засобів по одній смузі руху допустив зіткнення з автомобілем марки «FORD» модель «FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «МAZDA-6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку експерта (судово-медичної експертизи) №416 від 26.09.2025, в результаті ДТП ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому обох кісток лівого передпліччя на межі с/з - н/з зі зміщенням, ушкодження у вигляді переломів, кожне окремо, не були небезпечними для життя в момент заподіяння, але потребують тривалого лікування і за ступенем тяжкості кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судової авто-технічної експертизи у даній дорожньо-транспортній пригоді ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «MAZDA-6», реєстраційний номер НОМЕР_3 , допустив порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, що передбачені пунктами:

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б)бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

13.1. водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Допущені ОСОБА_5 , порушення вимог п. 2.3б та 13.1 Правил дорожнього руху знаходяться у прямому причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали.

Під час судового розгляду справи між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про примирення, згідно якої обвинувачений ОСОБА_5 визнає себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений та потерпіла в угоді визначили міру покарання обвинуваченому у з застосуванням ст. 69 КК України, виді штрафу розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строк 3 роки.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила, що угода про примирення із ОСОБА_5 укладена за спільною згодою з обвинуваченим. Потерпіла не має до нього ніяких претензій, заподіяна їй шкода відшкодована в повному обсязі, угода про примирення укладена добровільно, без будь-якого примусу і відповідає її волі, їй зрозумілі наслідки затвердження угоди про примирення і просить затвердити зазначену угоду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення за обставин, вказаних в обвинувальному акті визнав беззастережно, щиро розкаявся у вчиненому, перед потерпілою вибачився. Зазначив, що розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та просить її затвердити. Підтвердив, що угода між ним та потерпілою укладена добровільно, без будь-якого примусу, оскільки він з потерпілою примирився та відшкодував завдану шкоду в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення обвинуваченого, потерпілої, думку прокурора, яка не заперечує проти затвердження угоди про примирення, проаналізувавши надані матеріали, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 468 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Згідно з ч. 3 ст. 469 цього Кодексу, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Угода про примирення у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, пов`язаних з домашнім насильством може бути укладена лише а ініціативи потерпілого, його представника або законного представника.

Дії ОСОБА_5 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст.286-1 КК України. Це кримінальне правопорушення, згідно з положеннями ст.12 КК України, є нетяжким злочином. Дане кримінальне правопорушення не пов`язане з домашнім насильством.

Сторонам роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1.ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які можуть бути застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Також суд з`ясував, що потерпіла розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України.

Зміст угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України. Умови угоди про примирення не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація дій ОСОБА_5 є правильною і передбачає можливість укладення угоди про примирення; умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; наявні підстави для визнання винуватості. Не встановлено очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань.

Угода укладена відповідно до ст. 472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.

Узгоджене сторонами покарання з застосуванням ст. 69 КК України суд вважає таким, що відповідає вимогам закону, оскільки обставин що обтяжують покарання (ст. 67 КК України) не встановлено. Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 (ст.66 КК України) є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину; добровільне відшкодування завданих збитків. Враховуючи наявність двох обставин, які пом`якшують покараннята істотно знижують ступінь його тяжкості, з урахуванням даних про особу підозрюваного, який є несудимим, та позитивно характеризується за місцем служби, є підстави для призначення ОСОБА_5 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 286-1КК України відповідно до ст. 69 КК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що укладена угода про примирення відповідає нормам матеріального та процесуального закону і її можливо затвердити.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, підстав для його обрання суд не вбачає.

Процесуальні витрати відсутні у зв`язку з їх відшкодуванням обвинуваченим під час досудового розслідування.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України слід скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду від 13.08.2025.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 370, 373-376, 394, 468, 469, 471, 473-476, 615КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду укладену 16 лютого 2026 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 про примирення.

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання за цей злочин з застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирати.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Роменського міськрайонного суду від 13.08.2025.

Речові докази по справі: автомобіль «MAZDA-6» р.н. НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу відсутнє; автомобіль «FORD-FOCUS» р.н. НОМЕР_4 , власником якого є являється ОСОБА_8 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого 11.06.2020 ТСЦ № 5944 та які зберігаються на території штраф майданчику ВП №1 (с. Недригайлів) Роменського РВП ГУНП в Сумській області, повернути особам, у яких вони вилучені.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених частиною 3 статті 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя: ОСОБА_1