Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №603/69/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/69/26

Провадження №2/603/98/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 рокум. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Пасічника А.З.,

при секретарі судового засідання Бішко І.М.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання права на завершення процедури приватизації,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Андрусенко І.Я. на підставі ордера серії ВО №1128797 від 16.01.2026, звернулась до суду з позовом до Монастириської міської ради Тернопільської області, в якому просить визнати за собою в порядку спадкування право на завершення приватизації та право на реєстрацію за собою права власності (речового права) на:

- земельну ділянку площею 0,3000 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Григорів Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124283600:02:002:0329;

- земельну ділянку площею 0,1988 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Григорів Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124283600:02:002:0327;

- земельну ділянку площею 0,1012 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Григорів Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124283600:02:002:0332.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив про те, що після смерті батька позивач – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилось спадкове майно, до якого входить земельна ділянка для особистого підсобного господарства площею 0,60 га, яка була йому передана безкоштовно у приватну власність згідно рішення 6 сесії 22 скликання Гориглядівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 07.10.1996 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування», яку позивач успадкувала як спадкоємець першої черги за законом та яка проживала на час смерті разом із спадкоємцем. Факт прийняття спадщини ОСОБА_1 підтверджується рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 30.06.2017 у справі №603/388/17. Нотаріус відмовив позивачу в оформленні спадкових прав на це майно через відсутність правовстановлюючих документів. В подальшому з метою реалізації свого права позивач розробила технічну документацію із землеустрою (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та, відповідно, зареєстровані відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 6124283600:02:002:0329, 6124283600:02:002:0327 та 6124283600:02:002:0332. Після цього, позивач звернулась до Монастириської міської ради із заявою про затвердження розробленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), однак останній відмовлено у такому через те, що з поданих позивачем документів не видно, що вона є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2026 року відкрите провадження у справі та призначене підготовче судове засідання. Також зазначеною ухвалою в Монастириської державної нотаріальної контори витребувана інформація про те, чи заведена спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та завірену копію, в разі її заведення.

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Андрусенко І.Я. в підготовче засідання не з`явилися, у поданій позовній заяві представник просив розгляд справи проводити без їхньої з позивачем участі.

Відповідач – Монастириська міська рада не забезпечили явку представника в підготовче засідання. В матеріалах справи є відзив, який поданий представником відповідача через систему «Електронний суд», відповідно до якого останній зазначив про те, що з обставинами справи Монастириська міська рада погоджується, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, щодо їх задоволення не заперечує. Розгляд справи просить проводити без участі представника.

Ознайомившись з матеріалами справи, приходжу до такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Вважаю, що рішення у справі можливо ухвалити за результатами проведення підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд встановив такі обставини.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане Гориглядівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області від 09 липня 2015 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , про що складений відповідний актовий запис за №07.

Відповідно до витягу з рішення Гориглядівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області 6 сесії 22 скликання від 07 жовтня 1996 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і користування» на підставі декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 5-92 та заяв громадян села Григорів, сільська Рада народних депутатів вирішила передати ОСОБА_2 земельні ділянки у приватну власність загальною площею 0,85 га, з яких для будівництва та обслуговування – 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства 0,60 га.

Майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 успадкувала його дочка ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 30 червня 2017 року у справі № 603/388/17, згідно з яким суд задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та визнав за нею право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , а саме на: земельну ділянку площею 1,6010 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283600:01:001:0084, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №659273 та земельну ділянку площею 0,2282 га, розташовану на території Григорівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6124283600:01:001:0506, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 №659273.

Також підтвердженням факту прийняття спадщини ОСОБА_1 , яка залишилась після смерті її батька ОСОБА_2 є довідка № 470 від 26.06.2017, яка видана Гориглядівською сільською радою Монастириського району Тернопільської області, відповідно до якої ОСОБА_1 до дня смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала разом з ним, з яким вела спільний побут.

Родинні відносини позивача ОСОБА_1 та спадкодавця ОСОБА_2 підтверджується такими документами:

-свідоцтвом про народження, яке повторно видане Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у тернопільській області серії НОМЕР_2 від 08 лютого 2017 року, згідно з яким ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_3 , батьками якої зазначені: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , про що складений відповідний актовий запис за №21;

-свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , яке видане 22 лютого 1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану Ради народних депутатів Тернопільської області, згідно яким 22.02.1996 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 одружились, про що зроблений запис за №145. Після одруження прізвище чоловіка та дружини – ОСОБА_6 .

Відсутність інших спадкоємців, які б мали право спадкувати майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 узгоджується з відповіддю від Монастириської державної нотаріальної контори № 41/01-16 від 05 лютого 2026 року, відповідно до якої після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась.

Відповідно до листа завідувача Монастириської державної нотаріальної контори Войташек В.І. № 28/01-16 від 28 січня 2026 року ОСОБА_1 запропоновано в судовому порядку визнати право на завершення приватизації на земельну ділянку площею 0,60 га, яка передана у приватну власність ОСОБА_2 рішенням 6 сесії 22 скликання Гориглядівської сільської ради від 07.10.1996 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та користування», через відсутність розробленої технічної документації та вказану земельну ділянку та відсутність реєстрації речового права на неї.

Відповідно до відповіді ПП «Землі Придністров`я» №0913 від 02 лютого 2026 року земельній ділянці для ведення особистого підсобного господарства, яка була передана у приватну власність ОСОБА_2 рішенням Гориглядівської сільської Ради народних депутатів Монастириського району Тернопільської області від 07.10.1996 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та користування , на підставі розробленої технічної документації присвоєні такі кадастрові номери:

- земельній ділянці площею 0,1000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території с. Бертники Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124280200:02:001:0430;

- земельній ділянці площею 0,0708 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території с. Бертники Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124280200:02:001:0429.

Зазначене узгоджується із витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3202401552025 від 21.11.2025, № НВ-4601845332025 від 20.11.2025 та № НВ-5102295772025 від 12.12.2025.

Згідно листа Монастириської міської ради Тернопільської області №4-К від 08.01.2026 позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства площами 0,30 га, 0,1012 га та 0,1988 га в с. Григорів Монастириської міської ради з підстав відсутності доказів того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 .

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно із ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст. 1258 ЦК України).

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини п. г ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України № 2768-III від 25 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п.а ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до пункту 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, визначено «якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Окрім того, у вищезазначеній постанові зазначається - якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинності у 2006 році), до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

За змістом ч. ч. 9, 10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Через відсутність правовстановлюючого документу на вказані земельні ділянки позивач не може оформити спадщину, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 не набув права власності на земельну ділянку згідно ст. 125 Земельного кодексу України, однак розпочав процедуру приватизації земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України.

З огляду на викладене, вважаю, що позовні вимоги є обґрунтованими. Підстави для відмови в задоволенні позову суд не встановив.

Виходячи з вимог ст. 41 Конституції України, ст. 5 ЦПК України вважаю, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання за нею в порядку спадкування права на завершення приватизації та право на реєстрацію за собою права власності (речового права) на земельні ділянки: площами 0,3000 га, 0,1988 га та 0,1012 га для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території с. Григорів Чортківського району Тернопільської області, з кадастровими номерами відповідно: 6124283600:02:002:0329, 6124283600:02:002:0327 та 6124283600:02:002:0332.

Керуючись вимогами ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1222, 1258, 1261, 1268-1270 ЦК України, керуючись ст. ст. ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 247, 200, 206, 258, 259, 265, 268, 273, 315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання права на завершення процедури приватизації – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право на завершення приватизації та право на реєстрацію за ОСОБА_1 права власності (речового права) на:

- земельну ділянку площею 0,3000 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Григорів Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124283600:02:002:0329;

- земельну ділянку площею 0,1988 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Григорів Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124283600:02:002:0327;

- земельну ділянку площею 0,1012 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Григорів Чортківського району Тернопільської області, кадастровий номер 6124283600:02:002:0332.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Монастириська міська рада, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.

Головуючий суддя А.З. Пасічник