Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 29 вересня 2025 р.
Справа: №308/10249/25
Суддя: Крегул М. М.
Справа № 308/10249/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Крегул М.М.,
за участю секретаря судового засідання Мішко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулось до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яку мотивує тим, що 18.10.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №100776598, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у сумі 4000,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Стверджує, що Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами кредитного договору.
Однак відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову заборгованість відповідача становить 17690 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 13250 грн. заборгованість за процентами; 440 грн. заборгованість за комісією.
27.01.2022 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 79-МЛ/Т, згідно якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло нового статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги, в тому числі до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №100776598 від 18.10.2021 року.
У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №100776598 від 18.10.2021 року у розмірі 17690 грн. та судові витрати зі сплати судового збору 2 422,40 грн. і на правничу допомогу 8000,00 грн.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, доводи якого зводяться до того, що відповідач не погоджується із вимогами позивача через відсутність доказів укладення письмового договору, доказів правонаступництва або законної передачі прав вимоги. Також вказує про не співмірність штрафів і процентів, які значно перевищують суму отриманого кредиту, що на переконання відповідача є зловживанням правом, та суперечить ч. 3 ст. 551, ст. 1056-1 ЦК України та практиці Верховного Суду. Окрім цього, відповідач зазначає про відсутність доказів отримання кредитних коштів та пропущення позивачем строків позовної давності. У зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Не погоджуючись із доводами відзиву, позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій наводить твердження на спростування доводів викладених у відзиві.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
У судове засідання відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини не явки до суду не повідомив.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що 18.10.2021року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Мілоан» із анкетою-заявою на отримання кредиту № 100776598.
18.10.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит № 100776598, відповідно до умов якого фінансова установа зобов`язалась надати ОСОБА_1 кредит в сумі 4000,00 гривень строком на 25 днів. В свою чергу відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 440 грн. та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
Також договором передбачено було передбачено, що розмір відсотків за користування кредитом становить 1250,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки – фіксована (п. 1 Договору).
Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1 Договору).
Додатком № 1 до вищевказаного договору сторони погодили графік платежів.
З копії договору про споживчий кредит №833765 від 03.02.2023, паспорту споживчого кредиту вбачається, що ОСОБА_1 підписано вказані документи одноразовим ідентифікатором U57350.
Довідкою про ідентифікацію, надану ТОВ «Мілоан», підтверджено, що ОСОБА_1 , з яким укладено договір №100776598 від 18.10.2021 року, ідентифікований товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан», час відправки ідентифікатора 18.10.2021 року, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор +380969999229.
Вказані обставини підтверджують, що відповідач був ознайомлений з усіма умовами договору, в тому числі і розміром відсотків за користування кредитом, останній погодився з ними, а відтак суд відхиляє його доводи щодо не співмірності процентів, оскільки останній знав про них, свідомо погодився з такими.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Наведені норми та встановлені вище обставини спростовують доводи відповідача щодо відсутності доказів укладення кредитного договору у письмовій формі.
Окрім цього судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 18.10.2021 року було видано кредит в сумі 4000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 18.10.2021 року №33951617, кошти перераховано на картку Mastercard 537541ХХХХХХ2182.
На підтвердження наявності заборгованості за кредитним договором позивачем до позовної заяви додано відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 100776598 від 18.10.2021 року.
Так з вищевказаних документів вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором становить 17690 грн., з яких: 4000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 13250 грн. заборгованість за процентами; 440 грн. заборгованість за комісією.
Судом встановлено, що умовами кредитного договору передбачена заміна кредитора у зобов`язанні без згоди боржника (п. 3.2.6 договору).
27.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 79-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належні йому права вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 100776598 від 18.10.2021 року.
Так, згідно із п. 6.2.3 вищевказаного договору право вимоги переходить до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у день здійснення фінансування (оплати) на користь ТОВ «Мілоан» у повному обсязі в сумі, вказаній у п. 7.1 цього договору, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення прав вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі Реєстру Боржників (додаток № 2) відповідно до п. 8.3.2 договору.
27.01.2022 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» було підписано вищевказаний Акт.
Згідно витягу з реєстру боржників до Договору № 79-МЛ 27.01.2022 року про відступлення прав вимоги від 27.01.2022 року ОСОБА_1 має загальну суму заборгованості у розмірі 17690,00 грн.
На виконання умов вищевказаного договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було у повному обсязі сплачено на користь ТОВ «Мілоан» суму фінансування, що підтверджується відповідним платіжним дорученням від 27.01.2021 року №65564.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Доказів того, що вищевказаний договір відступлення прав вимог визнаний недійсним, суду не надано.
Таким чином, після підписання ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідного Акту приймання-передачі Реєстру Боржників, відбулось одиничне, тобто сингулярне правонаступництво. З цього часу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» стало новим кредитором за договором № 100776598 від 18.10.2021 року.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч.1ст. 1048 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У статті3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
У ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій ст.639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст.640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1ст. 642 ЦК України).
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 умови взятих на себе кредитних зобов`язань не виконав, що виявилося у неповернення кредитних коштів, що стало наслідком звернення ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Зважаючи на те, що строк виконання зобов`язання настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов`язку зі сплати заявленої заборгованості за кредитним договором, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 заявленої заборгованості є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Стосовно доводів відповідача сплив строків позовної давності до вимог позивача суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.
Частиною 2 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (СОVD-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) було установлено на всій території України карантин з 12.03.2020, який з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) було продовжено до 30.06.2023 року.
Згідно з п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного станув Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затверджений Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та є дійсним і станом на день подання цієї позовної заяви.
Тобто, починаючи з 12 березня 2020 року строки позовної давності, які не закінчились на вказану дату, а їх закінчення припадало на строк дії карантину чи воєнного стану продовжувались на строк дії вказаного карантину (правового режиму воєнного стану), а 30.01.2024 зупинились.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем був укладений 18.10.2021 року
З наведеного слідує, що трьох річний строк позовної давності з моменту прострочення щомісячних платежів до введення карантину не сплив, тому на цю заборгованість поширюються приписи ст. 12, 19 Перехідних положень до ЦК України в частині продовження строку позовної давності на весь час дії карантину та період дії воєнного стану в Україні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Також, відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження понесених витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Згідно позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 8000,00 грн. понесених витрат на правову допомогу та оглянувши матеріали справи судом встановлено, що позивач надав такі представнику за надані послуги, в тому числі з представлення інтересів по вказаній справі про стягнення заборгованості, а тому суд дійшов до висновку, що позивачем обґрунтовано належними доказами заявлену суму витрат на правову допомогу та така вимога підлягає до задоволення.
Крім того, як зазначив Верховний Суд у постановах від 07.12.2020 у справі № 922/3708/19, а також від 01.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц, проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт, а також суд не вправі зменшувати розмір витрат на професійну допомогу адвоката.
В матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 223, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236), заборгованість за кредитним договором №100776598 від 18.10.2021 року у розмірі 17690,00 грн. (сімнадцять ся тич шістсот дев`яносто).
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422.40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. сорок коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн. (вісім тисяч).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» (юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складено та проголошено 01.10.2025 року о 15 год. 10 хв..
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул
Оригінал: reyestr.court.gov.ua