Рішення від 16 лютого 2026 р. у справі №505/3968/25 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 505/3968/25

Провадження № 2/507/182/2026

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2026 р. Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дармакуки Т.П.

при секретарі судового засідання Копищик М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом товариства із обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив :

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування вимог, позивач зазначає, що 23 березня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 23.03.2025-100001224, відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 5000 грн. під проценти, строком 168 днів. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов`язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості, тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь борг в сумі 13600 грн.

Представник позивача надав суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 надав до суду заяву ро розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги не визнав , вказуючи на те, що він є військовослужбовцем..

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 06 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін (а.с.31).

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 23 березня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 23.03.2025-100001224, відповідно до якого відповідачу надано кредит в розмірі 5000 грн. під проценти у розмірі 1 % за день користування, строком на 168 дні. Договір складається із пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 23.03.2025 року та заявки № 23.03.2025-100001224 від 23 березня 2025 року. Договір підписано електронним цифровим підписом сторін.

Відповідач умови договору щодо повернення коштів не виконав та згідно розрахунку позивача, заборгованість відповідача із врахуванням частково сплаченої ним суми, станом на 08 листопада 2025 року за кредитним договором становить 13600 грн., яка складається із наступного: заборгованість за наданим кредитом - 5000 грн., проценти - 5950 грн., комісія - 750 грн., неустойка за кожен день невиконання зобов`язання – 1900 грн.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Виходячи із положень ст.525, ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частинами 1,2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Частиною першою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.( ч. 1ст. 1054 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Надані позивачем докази свідчать про те, що відповідач умови договору не виконав.

Згідно розрахунку наданого позивачем, заборгованість відповідача становить 13600 грн., з яких: заборгованість за наданим кредитом - 5000 грн., проценти - 5950 грн., комісія - 750 грн., неустойка за кожен день невиконання зобов`язання – 1900 грн.

Отримавши грошові кошти в сумі 5000 грн., відповідач свої зобов`язання не виконав, не повернув їх, а тому є всі підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача отриманих коштів в сумі 5000 грн. та комісії 750 грн.

Щодо стягнення з відповідача процентів у розмірі 5950 грн., неустойки за кожен день невиконання зобов`язання – 1900 грн. за договором про надання кредиту суд враховує наступне.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Судом встановлено, що відповідач є військовослужбовцем , на даний час перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується військом квитком серії НОМЕР_2 , довідкою від 27.01.2026 р., посвідченням серії НОМЕР_3 .

Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом, пені за невиконання зобов`язань за кредитним договором.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за кредитним договором № 23.03.2025-100001224 від 23 березня 2025 року у сумі 5950 грн. та неустойки у розмірі 1900 грн. задоволенню не підлягають, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно з п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів, штрафних санкцій в особливий період.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача підлягає стягненню сума отриманих ним кредитних коштів в розмірі 5000 грн. та комісії 750 грн., разом 5750 грн., у задоволенні решти позову щодо стягнення процентів у розмірі 5950 грн. та неустойки у розмірі 1900 грн. слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжним дорученням позивач сплатив 2422 грн. 40 коп. судового збору (а.с.9).

Вимоги позивача задоволені частково, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.133, 141, 258-259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов товариства із обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства із обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 23.03.2025-100001224 від 23 березня 2025 року в сумі 5750 грн. та судові витрати в розмірі 2422 грн. 40 коп., у задоволенні решти позову щодо стягнення неустойки та процентів – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: товариство із обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032,м.Київ, вул.Саксаганського,133А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 37356833);

Відповідач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя: Т.П. Дармакука