Вирок від 17 лютого 2026 р. у справі №501/3266/20 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 18.02.2026

Справа № 501/3266/20

1-кп/501/57/26

ВИРОК

Іменем України

18 лютого 2026 р. м. Чорноморськ

Чорноморський міський суд Одеської області, суддя ОСОБА_1

Секретар судового засідання - ОСОБА_2

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12020160160000127 від 19 лютого 2020 року.

Прокурор - ОСОБА_3

Потерпілий - ОСОБА_4

Захисник - ОСОБА_5

Обвинувачений:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чорноморськ Одеської області, громадянин України, одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_6 , будучи докером-механізатором 3 кл. бригади 4 ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» та зчіплювачем-сигнальником автонавантажувача «Toyota 4FD100», 19.02.2020 приблизно о 07 годині 15 хвилин, перебуваючи на території СРВ-1 ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС», за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 32, виконуючи роботи з підвищеною небезпекою, порушивши вимоги ст. 14 Закону України «Про охорону праці», п. 2.8 Робочої інструкції докера-механізатора (затверджена наказом ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» № 152 від 31.05.2017), пп. 1.16, 3.2, 3.9 Інструкції з охорони праці № ІР-42-17 при виконані робіт, пов`язаних з пересуванням залізничних вагонів уздовж фронту робіт автонавантажувачем, обладнання автозчепом (затверджена наказом ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» № 296 від 17.11.2017), п. 3.10 Інструкції з охорони праці № ІР-65-17 при вивантаженні зерна з вагонів-хоперів (затверджена наказом ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» № 297 від 17.11.2017), п. 3.3.4 Інструкції з охорони праці № ІП-25-17 для докера-механізатора (затверджена наказом ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» № 295 від 17.11.2017), узгодив дії докера-механізатора та водія автонавантажувача «Toyota 4FD100» (машиною підвищеної небезпеки) ОСОБА_7 , жестами дав команду ОСОБА_7 зробити рух вперед, після чого ОСОБА_6 прибрав гальмівний черевик та дав команду водію ОСОБА_7 проводити маневрові роботи, внаслідок яких автонавантажувач «Toyota 4FD100» здійснив наїзд на докера-механізатора ОСОБА_8 , чим спричинив останньому смертельні тілесні ушкодження, які утворились зажиттєво, в один короткий проміжок часу, а саме: численні переломи кісток тулуба, садна обличчя, синці обличчя, закрита травма грудної клітини, ушкодження правої верхньої кінцівки, ушкодження правої нижньої кінцівки, синці правої бічної поверхні черевній стінки, садна клубової області справа, синці та садна тильної поверхні лівої кисті та третього і четвертого пальців її, рана зовнішньої поверхні і вздовж першого пальця цієї кисті в проекції нігтьової і середньої фаланг, часткова травматична ампутація нігтьових фаланг третього і четвертого пальців кисті з крововиливами. Вказані тілесній ушкодження є тяжкими тілесними ушкодженнями за критерієм небезпечності для життя. Смерть ОСОБА_8 перебуває в прямому причинному зв`язку з виявленими тілесними ушкодження у вигляді численних переломів кісток тулуба і правої верхньої кінцівки та ушкоджень правої нижньої кінцівки і настала від травматичного шоку ІНФОРМАЦІЯ_3 в проміжок часу з 07:00 до 08:00.

Встановлено, що вказані порушення ОСОБА_6 з технічної точки зору, знаходились в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням події нещасного випадку ІНФОРМАЦІЯ_3 - смертельного травмування ОСОБА_8 . Крім того, ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти настанню нещасного випадку смертельного травмування ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , для чого ОСОБА_6 повинен був дбати про безпеку і здоров`я оточуючих людей та перед подачею сигналу водієві навантажувача переконатися у відсутності осіб, які не задіяні в процесі по пересуванню залізничних вагонів, в небезпечній зоні робіт.

Отже, докер-механізатор 3 кл. бригади 4 ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» (ланковий, зчіплювач-сигнальник) ОСОБА_6 , будучи особою, яка зобов`язана дотримувати правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві, будучи відповідальним за охорону праці та техніку безпеки, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не виконав покладені на нього обов`язки, спрямовані на дотримання вимог нормативних-правових та локальних актів, що містять правила виконання робіт з підвищеною небезпекою, не виконав дії, які міг і повинен був виконати, що призвело до загибелі ОСОБА_8 .

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 272 КК України, а саме - порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо воно спричинило загибель людини.

Частина статті Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальне правопорушення, винними у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Стаття 272. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою

1. Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров`ю потерпілого, -

2. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, -

карається обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 18.02.2020 року він ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 заступили на зміну по вивантаженню вагонів. Перед зміною майстер ОСОБА_11 провів інструктаж та розставив на робочі місця, а саме: він і ОСОБА_9 на 1 СРВ, а ОСОБА_10 і ОСОБА_4 на 2 СРВ. Приблизно о 06:10 ранку зірвало люк на вагоні на 1-му СРВ, що зупинило роботу. Приблизно о 07:00 ОСОБА_10 і ОСОБА_8 прийшли допомагати прибирати. Він сказав ОСОБА_4 , щоб йшов в будівлю з робочого місця. Водій ОСОБА_7 під`їхав робити маневрові роботи. Перед цим спитав, що робити, зчепив вагон, нащо він йому розповів, що потрібно буде робити. Далі ОСОБА_7 сів у навантажувач та почав рухатись. Він (обвинувачений) прибрав гальмівний башмак і дав водію сигнал голосом рухатись назад. Водій дав звуковий сигнал про попередження початку руху, потім почав рух, проїхав приблизно 3-4 метри і зупинився, вийшов з кабіни і сказав, що з іншої сторони щось лежало темне. З`ясувалось, що то лежало тіло ОСОБА_8 , обличчям вниз. Вони перевернули потерпілого, подзвонив змінному диспетчеру, щоб викликали швидку, розставив людей. Приїхала швидка допомога, почали надавати медичну допомого ОСОБА_8 . Потім приїхав слідчий, почали розбиратись, надавали показання. Його функції були функцією зчіплювача-сигнальника, тому що «сигнальник» це на суднах. До його обов`язків входило: поставити та прибрати башмак, щоб ніхто не знаходився під вагонами. Під час виконання робіт був ланковим. Старшим був змінний майстер. Він давав вказівку водію про здійснення руху, працівникам сказав піти з небезпечної зони. Вказівку про рух надавав голосом, було відкрите вікно та його було чути водію, візуальний контакт також був, перебував на відстані 2-3 метри від ОСОБА_7 . Він слідкував, щоб нікого не було під вагонами, а не біля вагонів, він дивився під вагон, там не було потерпілого. Він не бачив ОСОБА_8 , коли надавав команду про початок руху, коли прибирав башмак та перевіряв, чи немає нікого під вагоном. З моменту, коли сказав ОСОБА_8 йти, його не бачив, рух почався хвилин через 15-20. Весь час не бачив ОСОБА_8 , не знає чи пішов він до будівлі, після того, як він йому сказав. В роботі керувався інструкцією № 4217. Перед початком руху водій подавав звуковий сигнал. Він був у ту зміну ланковим. Людей розставляв змінний майстер ОСОБА_11 , ОСОБА_10 і ОСОБА_9 могли виконувати функцію зчіплювача-сигнальника. В даний момент вони не давали сигнали. ОСОБА_10 і ОСОБА_8 прийшли допомогти по-товариськи, прибрати робоче місце. В допомозі ОСОБА_10 та ОСОБА_8 не було вже необхідності, сказав їм йти перевдягатись. ОСОБА_8 був з протилежної від нього сторони від навантажувача, колеса вагонів на нього не наїхали, коли виявили тіло потерпілого, він лежав приблизно у 0,5 м від колеса навантажувача поряд з колією. Перевернули його на тому ж місці, не переміщували його. Навантажувач з резиновими колесами. Він брав участь в слідчому експерименті і показав, як все відбулось. Кожен міг взяти на себе функцію зчіплювача-сигнальника без окремого наказу, ОСОБА_8 , також іноді виконував цю функцію. Він пересвідчився, що в першу чергу під вагоном нікого немає, також і навколо вагону, щоб нічого не заважало. Не міг обійти навколо, бо між навантажувачем і стіною приблизно 40-50 см., подивився тільки зі свого боку і під вагоном. Ланковим він був за посадою. ОСОБА_7 виконував його команди, тому що інших не було поряд. ОСОБА_8 просто був поруч, він нічого не виконував, стався нещасний випадок. ОСОБА_8 знаходився з протилежної сторони від нього, він сам перебував з боку навантажувача на рівні між навантажувачем і вагоном. Не може сказати, чому на колесі кров, можливо впав і вдарився об колесо. Бувало, що прибирали тепловозом, тоді відповідає маневровий, він виконує ту ж функцію, що і зчіплювач-сигнальник при навантажувачі. Коли працює тепловоз - він участі не бере, не уповноважений працювати, зчіплювач контролює машиніста. Згідно обов`язків, перевіряти необхідно під вагоном та 40-50 сантиметрів навколо вагону, коли залишився 1 вагон і так було видно, коли вагонів багато, то він обходить їх навколо.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що йому подзвонила співробітниця батька та повідомила, що того не стало. Казали, що вони не винуваті, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року батько взявся за серце і впав. Були тілесні ушкодження на обличчі садна, перелом лівої руки, одяг брудний, сліди волочіння, потертості. На місці події стояв навантажувач, вагони. Хвороб у батька не було, на здоров`я не скаржився, хронічних захворювань не було, бачив його за день до події. За місяць до події батьку робили операцію, видаляли жовчний міхур. Батько проживав окремо з жінкою.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим та загиблим колеги і товариші. Прийшли в нічну зміну на роботу, треба було розвантажити вагони з кукурудзою, переставляли вагони. На початку 7-ї години виставили вагон, зірвало люк, кукурудза самостійно висипалась. Зупинили роботу, почали чистити лопатами, щоб запустити конвеєр. Коли розчистили більшу масу, запустили конвеєр, щоб повність почистити потрібно було посунути вагон. Він пішов до навантажувача, коли під`їжджав побачив потерпілого, який стояв біля стовпа, що було на нього дуже не схоже, адже він завжди приходив на допомогу. Під`їхав до вагону, а ОСОБА_8 стояв біля пункту обігріву. Потім він навантажувачем зчепився з вагоном, поставив на стоянкові гальма, вийшов через ліві двері до ОСОБА_6 , погодив з ним подальші дії, що можна тягнути вагон. ОСОБА_6 сказав ОСОБА_8 , що він може бути вільний, щоб йшов, оскільки його робота закінчена. Далі він сів у навантажувач, обвинувачений забрав гальмівний башмак з-під колеса, подав сигнал і почав рух навантажувачем з вагоном назад, почав витягувати вагон дуже повільно. Коли проїхав метра 3-3,5 метри, побачив, що з правої сторони щось чорне, подумав, що якийсь брезент, придивився, наче роба, зупинився. Придивився, наче лежить людина. Почав сигналити, щоб прийшли на допомогу. Коли почав рух нікого поруч навантажувача не було, дивився і в дзеркала, і крутив головою. Людина лежала обличчям вниз, коли перевернули, то побачили, що це ОСОБА_8 , були подряпини на обличчі. Криків не чув. Викликали швидку допомогу. Обіймав посаду оператора механізованих складів, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 обіймали такі ж посади. ОСОБА_8 та ОСОБА_10 були на іншій точці вигризки, потерпілого в той день майже не бачив. ОСОБА_9 , чистив яму від зерна, ОСОБА_6 - забрав башмак. Щоб забрати башмак, потрібно зігнутися і обома руками витягти башмак, буває, що треба штовхнути башмак. На його думку, коли, ОСОБА_6 витягав башмак, не міг нічого бачити крім колес, навкруги нічого не видно. ОСОБА_8 просто стояв біля стовпа, ніяку роль не виконував. Сигнальник має бути, коли здійснюються маневрові роботи вперед, коли він нічого не бачить. В той день він бачив вагон, тому сигнальник був не потрібен. Із ОСОБА_6 узгодив чи можна рухатися, на що отримав згоду. Все робив по інструкції. ОСОБА_6 показав рукою та повідомив по рації, що можна рухатися і він почав рух, тільки тоді почав рух. Перед початком роботи виписали путьовий лист, розписався, потім пішов до змінного диспетчера, пройшов інструктаж у ОСОБА_11 . Потерпілий працював на іншій ділянці, до їхньої роботи відношення не мав, міг допомогти, однак до них не підходив, а стояв біля стовпа. Всі члени бригади проходили інструктаж. Докер відповідає за свою особисту безпеку, всі мають дотримуватись техніки безпеки. ОСОБА_8 не мав права стояти в зоні навантажувача. Показання слідчому писав особисто. ОСОБА_6 обіймав посаду «ланковий». Він працює з навантажувачем 27 років. Він докер, водій автонавантаження. В той день навантажувачем керував виключно він. Перед початком руху він виконав вимоги інструкції з техніки безпеки: подав сигнал, зняв стоянкове гальмо, узгодив дії з ланковим сигнальником. ОСОБА_6 - дуже відповідальна людина, ніколи не було зауважень до роботи.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що обіймав посаду змінного майстра ТОВ «Транс-Сервіс», перед початком виконання робіт, має забезпечити ознайомлення людей з технікою безпеки під підпис. З обвинуваченим та загиблим знайомі. Після того, як всі працівники розписались, він із ОСОБА_6 погодив, хто і де буде працювати. Погодили, що ОСОБА_10 та ОСОБА_8 будуть працювати на СРВ- 2, а ОСОБА_9 і ОСОБА_6 СРВ- 1, водій - ОСОБА_7 . Він запустив конвеєри і пішов, періодично навідувався. Приблизно о пів на 4 ранку приходив, бачив ОСОБА_8 .. Приблизно о 6-7 годині ранку зірвало люк, про це повідомив обвинувачений. Прийшов на місце, бо було необхідно викликати електриків. Хлопці розчищали. Коли запустили стрічку, він пішов заповнювати змінний журнал. Йому зателефонували сказали, що ОСОБА_8 погано, коли прийшов на місце вже приїхала швидка допомога, надавали медичну допомогу, потім констатували смерть. ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 всі обіймали посади - докер-механік. Ланковим був ОСОБА_6 , ролі інших осіб погоджував з обвинуваченим. У всіх є допуски сигнальника стропальника. ОСОБА_6 сам визначав, хто з них сигнальник. В.о. бригадира ОСОБА_13 сказав йому, що ланковий ОСОБА_6 працює на вивантаженні вагонів. Він довів це до всіх. В наряді на роботу всі розписалися. Наряд визначає функції та обов`язки членів бригади. Кожен працює та несе відповідальність за власну безпеку. ОСОБА_8 знав, що «мертві зони» не видно, що там не можна знаходитись. Як ланковий ОСОБА_6 мав визначати сигнальника, кожен докер міг виконувати роль сигнальника, у них у всіх є допуск. Окремий наказ на виконання функцій сигнальника не потрібно, це функції докера. Бригада в середині колективу визначає ланкового.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим та загиблим колеги по роботі, знайомі. З загиблим працювали більше 20 років. Не бачив особисто обставин, він та ОСОБА_8 були на іншому об`єкті, потім пішли допомогти на інший. Він забув на своєму об`єкті ножиці, тому пішов за ножицями. ОСОБА_6 сказав ОСОБА_8 йти на переїзд, бо мали почати робити маневри. Коли пішов за ножицями, чув як Тойота дала гудок, тобто попередження про початок маневрів, коди повернувся, побачив, що ОСОБА_8 вже лежить. Наїзду не бачив. ОСОБА_8 лежав вздовж колії, поряд були ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , на обличчі були ушкодження, без свідомості. Навантажувачем керував ОСОБА_7 , переміщав порожні вагони, інші автонавантажувачі не працювали. Чи був сигнальник йому не відомо. В залежності від виконуваних робіт залучається сигнальник. Зазвичай, під час виконання таких робіт залучається сигнальник, який подає сигнали руками та голосом. 1 гілка - 10 вагонів. Старшим був ОСОБА_11 , бо він змінний майстер, керував діями всіх осіб. У них була нічна зміна, з 20:00 год. до 08:00 год., обід з 01:00 до 02:00. Працював з ОСОБА_8 в парі, по черзі 2 через 2. Кондратюк працював з 02:00 год. до 04:00 год., з 04:00 год. працював він, а ОСОБА_15 відпочивав. ОСОБА_8 казав, що погано почуває себе, ОСОБА_8 прийшов приблизно о 07:00 год. і вони пішли на СРВ - 1, ОСОБА_8 сказав, що йому погано та обперся об стіну, праву руку тримав в області серця, мав жовто-блідий колір обличчя, колись лікував серце, коли не пам`ятає, не просив медичної допомоги та про погане самопочуття не повідомляв. Він, обвинувачений та загиблий заступили на зміну на посаді докер-механізатор. Він та обвинувачений мають рівні посади, один одного підстраховують. Водій обіймав посаду докера-механізатора також. Докер не має прямого відношення до навантажувача. Сигнал подає докер-механізатор, який пройшов інструктаж та отримав допуск на проведення робіт На той момент у нього не було допуску до сигнальника, у ОСОБА_8 та обвинуваченого також. На той момент у них не було спеціального сигнальника. Сигнальник командує рухом навантажувача, повинен бути в спеціальному жилеті, займатися маневрами. Водій може здійснювати керування, коли він бачить куди їде. Буває, що коли, не маючи допуску, у зв`язку з відсутністю сигнальника, міг подати сигнал водію. ОСОБА_6 і він, як докер-механік, здійснював погрузну та вигризку. ОСОБА_6 не призначали сигнальником. До подій у обвинуваченого був допуск і він виконував функції сигнальника. На кожній зміні буває по різному, може бути докером, може бути сигнальником, а може водієм, все залежить від диспетчера, який призначає в якій ролі буде працювати докер. Він давав показання, що обвинувачений керував рухом станції розгрузки вагонів. СРВ має зовсім інший механізм, ніж автонавантажувач.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим та загиблим знайомий по службі. Він обіймав посаду начальника служби безпеки ТОВ «Транс-Сервіс», не є підлеглі один одному. О 07:00 год. від залізничного вокзалу виїхали до м. Чорномосрьк, коли були в дорозі, близь 7:30 годині по телефону повідомили, що на виробництві стався нещасний випадок з травмою, подробиць не повідомляли. Коли приїхали, на місці події було багато людей, працівники підприємства, поліцейські, швидка допомога. Медики надавали медичну допомогу, потім констатували біологічну смерть. Тіло загиблого лежало вздовж колії, між колією та пунктом обігріву. Крові практично не було, бачив лише перелом руки. Приблизно о 08:30 карета швидкої допомоги поїхала, пізніше поїхали працівники поліції. Далі приїхав спеціалізований автомобіль, забрав тіло загиблого, на місці залишилась каска, робочі рукавиці. Він склав їх в коробку та віддав технологу. Заборони на переміщення техніки не було, тому навантажувач відправили на дозаправку. Потім він почав опитувати працівників підприємства, зі слів яких дізнався, що напередодні у ОСОБА_8 було погане самопочуття. Він почав готувати документи для проведення службового розслідування. Приблизно о 12:30 год. працівники поліції повідомили про необхідність проведення додаткових слідчих дій. З працівниками поліції прослідували на місце події, вони фотографували, через 1,5 год. поїхали з місця події. Він з`ясовував у сусідніх підприємств про наявність камер спостереження, готував запити для отримання відео. У нього склалась думка, що ОСОБА_8 працював на станції № 2. Приблизно о 07:00 годи. ОСОБА_8 за власною ініціативою прийшов на станцію № 1, його ніхто не викликав, знаходився біля пункту обігріву, на відстані 2-3 м. від колії. На навантажувачі є сигнал фарами, звуковий сигнал, докер ОСОБА_7 перед рухом оглянув навколо навантажувача, подав сигнал про рух. В цей сам загиблий зробив 2-3 кроки і впав. Можливо втрачав свідомість, коли водій його вже не бачив. Коли він прибув на місце, тіло знаходилось на відстані 1 метра від колії. ОСОБА_17 та ОСОБА_18 йому не відомі, пропуски він не замовляв, узгоджував проїзд поліцейський, сторонніх осіб він не бачив. Були також дружина і син загиблого. Працівники поліції просили забезпечити понятих, він просив ОСОБА_19 та ОСОБА_20 . Понятих не бачив, не звертав увагу. Працівники підприємства казали, що загиблого не викликали, не було потреби, роботи були завершені, залишились лише маневрені роботи - витягти вагони. Відомо про розсип зерна через зірваний люк. Про випадок повідомляли Держтехнагляд, вони приходили, оглядали місце події, робили заміри. Службі розслідування юристи не допомагали, лише робили запити, висновком службового розслідування було встановлено особисту необережність працівника, як причину випадку. Весь одяг, окрім каски та рукавиць, був на тілі загиблого. Каску та рукавиці він склав в коробку, куртку він не складав, якби був інший одяг, він би і його склав.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим знайомий по роботі, із загиблим особисто не знайомий. В підпорядкуванні один одного не були. Працював в ТОВ «Транс-Сервіс» з 2014 р. по вересень 2020 р. на посаді начальника юридичної служби, його робота не стосувалась виробничих відносин. 19.02.2020 року робочий день розпочався о 08:00 годині. Приблизно о 07:00 год. по телефону повідомили про випадок з ОСОБА_8 . Близько 10:00 год. прибув у м. Чорноморськ, на місце події потрапив після завершення слідчих дій. Він був членом комісії з розслідування цього випадку. ОСОБА_6 обіймав посаду - докер-механізатор. «Сигнальник» відноситься до технологічних схем, це не посада. Комісія встановила порушення охорони праці загиблим ОСОБА_8 , він брав участь в отриманні медичних документів в медичних закладах. Жінка казала, що загиблий скаржився на погане самопочуття, свідки казали, що пропонували загиблому піти відпочити після скарг на самопочуття. Пам`ятає, що травми загиблим отримані, коли він знаходився на землі. На відео містяться відомості, де людина падає під техніку. Могло бути знепритомніння з огляду на стан здоров`я. На місці події водій знаходився в кабіні навантажувача, всі інші особу з іншого боку колії від потерпілого. ОСОБА_22 організовував повідомлення правоохоронних органів, забезпечував взаємодію з поліцією, можливо і з медичною бригадою. Він очевидцем події не був. Керівництво доручило йому сприяти адвокату ОСОБА_5 . У ТОВ «Транс-Сервіс» був договір на послуги щодо цього випадку. Він з адвокатом ОСОБА_5 здійснював захист інтересів ТОВ «Транс-Сервіс», супроводжував якісь слідчі дії, брав участь як адвокат, був адвокатом свідка ОСОБА_7 згідно доручення, мав ордер на захист свідка. Проведення експертизи було за ініціативою адвоката ОСОБА_5 . Він, як представник замовника, отримав висновок СМЕ. Бачив відеозапис, на якому було видно фігуру загиблого біля колони, бачив на відео, як ця фігура падає.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим та загиблим знайома по роботі. Вранці, приблизно о 7-8 годині вийшла до ОСОБА_15 стояв біля вагону, був блідий, тримався за серце, обперся об колону, руку тримав на серці. ОСОБА_8 казав, що хворів, лікувався, лежав у лікарні. Робочий день закінчувався о 8-й ранку. ОСОБА_8 допомоги не просив. Припускає, що кололо серце. Вона пішла до себе. Вже потім бачила його тіло.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим та загиблим колеги по роботі. Заступили на зміну, він на 1 об`єкті, а ОСОБА_8 на 2-му, вивантажували вагони. В кінці зміни було потрібно прибрати робоче місце. Він прибрав в приямку, не бачив, як з`явився ОСОБА_8 , не бачив, як це сталося, бачив вже, як приїхала швидка допомога. Він оператор по виваженню (докер), ОСОБА_8 такий самий оператор. Розписуватись за інструктаж давав хтось з керівництва. ОСОБА_6 був з ним на першому об`єкті. У водія був огляд, той мав сам забрати вагон.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні пояснив, що на момент події він працював першим заступником генерального директора, а ОСОБА_6 - працівник підприємства, загиблий також був працівником. Всі працівники проходили правила та інструкції по охороні праці. 18.02.2020 р усі проходили наряд на докерів по вивантаженню, а саме наряд № 21 по вивантаженню кукурудзи. В наряді були зазначені ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 - докери-механізатори, а майстер - ОСОБА_11 . Усі працівники пройшли інструктажі перед початком роботи. Зміна розпочалась о 20:00 18 лютого, а закінчилась о 08:00 19 лютого. При виконання обов`язків, є інструкція докерів-механізаторів, якою вони повинні були керуватись, а саме п. 1.1, 1.2, 1.3., 2.3. цієї інструкції зазначено, що повинен робити докер-механізатор під час роботи під час розвантаження. Також повинні керуватись інструкцією по охороні праці, а саме п. 1.2 визначено на які роботи поширюється її дія. У п. 1.5. є таке поняття, як зчіплювач-сигнальник - це працівник, який виконує зчеплення та розчеплення залізничних вагонів та подаванням сигналів, звукових і ручних. Завданням ОСОБА_6 при виконанні роботи було перевірити чи вільний шлях, чи немає перешкод біля вагонів, перевірка правильності зчеплення, а потім сигнал водію, що він може починати рух. ОСОБА_6 був не сигнальником, така термінологія використовувалась в матеріалах, однак таке визначення не стосується сигнальника-зчіплювача, оскільки він працює з залізничними вагонами та має інші обов`язки ніж сигнальник. Є також інструкція № 6517 при вивантаженні зерна з вагонів, в які п. 3.2.6 визначено, що докер-механізатор не може залишити робоче місце без попередження керівника робіт. Потерпілий був зоні роботи іншого СРВ без розпорядження керівника. Зі слів інших працівників мав блідий вид, тримався за серце. У потерпілого були проблеми зі здоров`ям, які він не повідомив при проходженні медичного огляду. Потерпілий різко впав в момент, коли водій вже почав рух вагону. Інструкцією № 6517 визначено не залишати робоче місце без попередження керівника. Було проведено службове розслідування, згідно акту ОСОБА_8 порушив інструкцію, не дбав про особисту безпеку та здоров`я. Проводили слідчий експеримент, якби ОСОБА_8 не порушив вимоги інструкції, то не опинився б на місці, де проводяться інші роботи та не був би допущений до робіт за станом здоров`я. Щодо ОСОБА_6 відповідно до інструкції № 4217, відбулась підміна понять, є сигнальник-зчіплювач, який виконує роботи пов`язані з вагонами. Не було визначено, що ОСОБА_6 усю зміну виконує обов`язки сигнальника-зчіплювача. Майстер ОСОБА_11 міг визначити ОСОБА_6 , на виконання цієї функції на зміну. Кожен з докерів-механізаторів міг виконувати цю функцію. ОСОБА_6 , пересвідчився, що людей у зоні вагону немає, виконував функцію сигнальника-зчіплювача, на його думку вживання терміну «сигнальник» у даному випадку є невірним.

19.02.2020 року внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР (т. 1 ас. 124).

Оглядом місця події відповідно до протоколу від 19.02.2020 (т. 1 а.с. 127-143) зафіксована обстановка на місці скоєння злочину, виявлено труп ОСОБА_8 з наявними тілесними ушкодженнями, оглянуто колесо залізничного потягу, на якому виявлено плями бурого кольору, змиви з яких вилучені. (в графі «поняті» в протоколі зазначені ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , однак в графі підписів до протоколу прізвища понятих зазначені ОСОБА_20 та ОСОБА_19 ).

Додатковим оглядом місця події відповідно до даних протоколу від 19.02.2020 (т. 1 а.с. 144 - 146) виявлено плями бурого кольору на колії та колесі рухомого складу, змиви з яких вилучені, також виявлено та вилучено 3 ґудзики, оглянуто транспортний засіб (навантажувач) під № 14 та зафіксовано на фото протектори шин, а також зафіксовано сліди протекторів шин, виявлені на місці розташування трупа, вилучено особисті речі ОСОБА_8 , які на момент огляду знаходились у картонній коробці. Понятими в протоколі зазначені: ОСОБА_20 та ОСОБА_19 .

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що в 2020 р. працював в ритуальній службі «Реквієм», перевозив трупи. 19.02.2020 року приїздили на територію порту, був присутній і забирав тіло. Він був водієм. З ним був вантажник на ім`я ОСОБА_27 , прізвище не пам`ятає, він з Молдови, можливо повернувся на батьківщину. Коли приїхали на місце події, там був слідчий, працював, потім забрали тіло і відвезли. Приїхали на автомобілі, мікроавтобус, який належав йому. Їх службу на місце події викликала поліція, вказала куди їхати. Йому подзвонила ОСОБА_28 , сказала, що треба їхати в порт. Коли приїхали до порту, сказав, що приїхали за трупом, відкрили шлагбаум, провели на територію. В порту чекали приблизно 40 хвилин поки відпрацює слідчий, спостерігали, і потім забрали труп, відвезли його до моргу, слідчий надав постанову про призначення СМЕ, яка надавала право забрати тіло загиблого та відвезти експерту. Він був в порту разів 5, не пам`ятає подробиці цього виїзду. Поліцейські просили його бути понятим, про що ставив підпис в протоколі, підпис в протоколі (т. 1 а.с. 127 - 129) належить йому, навіть в кінці, де зазначено не його прізвище. Протокол підписував на місці події. Труп лежав на землі. Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив, не пам`ятає свідка ОСОБА_26 , не бачив його на місці події, водночас пояснив, що було багато людей, міг не розгледіти, був мікроавтобус білого кольору.

Свідок захисту ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що з обвинуваченим та загиблим колеги по роботі, працювали на одному підприємстві. Прийшов на роботу о 08:00, працював на причалі. Подзвонили на телефон, попросили підійти понятим. Там також був ОСОБА_19 , який був понятим. На місці події був слідчий, велась фіксація, слідчий писав протокол. На той момент, коли він прийшов, тіла загиблого вже не було. Поліцейський пояснив, що його залучено в якості понятого, прізвища працівників поліції не пам`ятає, чи були роз`яснені права також не пам`ятає. Слідча дія тривала не довго, приблизно пів години. Протокол слідчої дії він підписував, це був один протокол. В протоколі ОМП у т. 1 а.с. 127 зазначено його прізвище, однак міститься не його підпис, в протоколі ОМП від 29.02.2020 року у т. 1 а.с. 144 містяться його підписи. Людей з прізвищами ОСОБА_17 та ОСОБА_18 він не знає, не зустрічав на місці події. На місце огляду він прийшов точно не в 09:20, а близько 11-ї години. Після завершення слідчої дії протокол не читав, не було часу, довіряв слідчому, просто підписав протокол. На місці огляду бачив сліди крові на путях, на колесу вагону не дивився. Коробка була на місці події, коли він прийшов, при цьому речі не вилучались, кому вони належали, йому не відомо, не може сказати, що ті речі належали загиблому. Йому здається, що ОМП було проведено до обідньої перерви, яка за графіком з 13:00 до 14:00. Після проведення огляду він повернувся до своєї роботи. Може помилятися, але йому здається, що це було до обіду. В кінці слідчої дії, слідчий речі, що були на місці події забирав.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що він працює диспетчером, його зміна була з 08:00 години, його запросили для участі в огляді місця події понятим. Старший диспетчер сказав бути понятим до обіду. Обідня перерва з 13:00 до 14:00, понятим був приблизно півтори години. Двоє працівників поліції приїхали, знімали слідчу дію на відео, потім поїхали. На скільки пам`ятає, не вилучали речі з території порту. Другим понятим був ОСОБА_20 .. Під час огляду, трупа на місці події вже не було. В протоколі міститься його підпис, речі потерпілого не оглядав, не пам`ятає про таке.

Судом встановлено, що при огляді місця події 19.02.2020 (т. 1 а.с. 127-129) в якості понятих брали участь ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , які і поставили свої підписи, а прізвища ОСОБА_20 та ОСОБА_19 зазначені помилково, оскільки зазначені прізвища відповідають понятим, які брали участь при проведенні додаткового огляду місця події (т. 1 а.с. 144 - 146) та зазначені поняті підтвердили свої підписи в зазначеному протоколі додаткового огляду місця події. Зазначені помилки в зазначенні прізвищ понятих не мають наслідком визнання протоколів недопустимими доказами, оскільки це не є порушенням встановленої КПК України процедури, а помилкою слідчого. Зміст протоколів із додатками не викликає сумнівів в достовірності зафіксованої інформації.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні пояснив, що він був у складі СОГ, проводив основний та додатковий огляд місця події. Склад СОГ не пам`ятає. Був виявлений труп на коліях чи біля них, поруч стояв навантажувач. Огляд проводили за участю понятих та ритуальної служби, працівники ритуальної служби були залучені понятими. Повідомлення до поліції надійшло «раптова смерть». Візуальних відкритих ран та ознак насильницької смерті не було. Провели поверхневий огляд місцевості, зафіксували обставини події, працівники ритуальної служби забрали загиблого і поїхали, огляд було завершено, не пам`ятає с кільки часу тривав огляд. Пізніше зателефонував судово-медичний експерт та повідомив, що на тілі загиблого містяться ознаки насильницької смерті, багато переломів, були ознаки того, що на загиблого наїхала велика габаритна техніка. Повторно здійснили виїзд на місце події для більш детального огляду з використанням аудіо та відео запису, зафіксували навантажувач, провели документування. Фіксування ввімкнули після підготовчих дій: знайшли понятих, налагодили апаратуру. Огляд тривав приблизно 2 години. Перерв під час огляду не було. Склад СОГ під час додаткового огляду не пам`ятає, якщо в протоколі спеціалістом зазначено ОСОБА_30 , то був ОСОБА_30 , кого було залучено в якості понятих, не пам`ятає, можливо когось з працівників, зазначав в протоколі ПІБ понятих. Для допуску СОГ на територію порту пропусків не потрібно, для ритуальної служби та інших служб, також не потрібно. Не пам`ятає деталі щодо вилучення коробки з речами, можливо щось знімали, коли забирали труп, напевно залишили на місці події і вилучили такі речі під час додаткового огляду. Як коробка опинилась на місці події, йому не відомо. В протоколі ставили підпис поняті. Додатковий огляд проводили через те, що стали відомі обставини щодо настання насильницької смерті, більш детально провели огляд вагонів, навантажувача, вилучення речей та документів. Різницю в часі на відео і в протоколі пояснює можливою паузою для складання протоколу. Наявність слідів крові не пам`ятає, відкритих ран на тілі загиблого не бачив. Також не пам`ятає чи здійснював огляд речей та де взялась коробка, можливо хтось приніс, можливо склали одяг. При першому огляді були дезінформовані, казали, що загиблий схопився за серце, стало зле.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснив, що 19.02.2020 року обіймав посаду криміналіста Чорноморського ВП. Зі слідчим ОСОБА_29 здійснював виїзд на огляд місця події. Надійшло повідомлення про «раптову смерть». Приїхали в порт для проведення огляду трупа. Виїжджали двічі, проводили два огляди. В протоколі міститься його прізвище і підпис, він здійснював фотографування та відео фіксацію, подробиць не пам`ятає. Згідно протоколу вилучались речовини бурого кольору та речі. Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив, не пам`ятає свідка ОСОБА_32 , не бачив його на місці події, на місці він був з 07:00 до 09:30.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він не пам`ятає на місці події понятих та криміналіста, оскільки зазначені показання спростовуються даними протоколів, в яких зазначені особи поставили свої підписи, що поняті підтвердили в судовому засіданні. Крім того, обвинувачений визнав, що було багато людей, і він міг не розгледіти всіх присутніх.

Постановою слідчого від 20.02.2020 року (т. 1 а.с. 181) визнано речовими доказами робочий одяг ОСОБА_8 , який запаковано в картонну коробку.

Протоколом огляду від 24.02.2020 року (т. 1 а.с. 183) оглянуто речі, які були зняті з трупа ОСОБА_8 .

На двох фрагментах марлі зі змивами з місця події, відрізку тканини, рукавиці, а також речах: поло, напівкомбенізоні, що належать ОСОБА_8 , знайдена кров людини, походження якої не виключається від потерпілого ОСОБА_8 відповідно до висновків судово-медичної імунологічної експертизи № 230 від 16.03.2020 року (т. 1 а.с. 185-188) та № 348 від 24.02.2020 р. (т. 1 а.с. 190-194).

Відповідно до даних висновку судово-медичної криміналістичної експертизи № 91 від 27.03.2020 року (т.1 а.с. 196 - 203) виявлено пошкодження на одязі ОСОБА_8 , а саме: На куртці №1 рване пошкодження на внутрішній поверхні капюшона, утворене в результаті перерозтягнення при зачепі від дії травмуючої сили, прикладеної в напрямку знизу догори і дещо справа наліво відносно умовно стандартного положення капюшону (догори); і рване пошкодження на внутрішній поверхні капюшона, утворене в результаті перерозтягнення при зачепі від дії травмуючої сили, прикладеної в напрямку знизу догори і зліва направо відносно умовно стандартного положення капюшону (догори); На куртці №3 відриви другого, третього і четвертого зверху ґудзиків, що є рваними і утворені внаслідок перерозтягнення; і рване пошкодження на спинці, утворене в результаті перерозтягнення при зачепі від дії травмуючої сили, прикладеної в напрямку зверху вниз і дещо справа наліво відносно умовно вертикального положення потерпілого; На напівкомбінезоні рване пошкодження на поясі, утворене внаслідок перерозтягання; відриви двох ґудзиків, на які застібається лівий розріз, і двох ґудзиків, на які застібається гульфик, що є рваними і утворені внаслідок перерозтягнення; два рваних пошкодження нижче пояса і ліворуч правого бічного шва, утворених внаслідок перерозтягання; розбіжність крокового шва, що є рваним і утворено внаслідок перерозтягання.

На касці, шапці, куртці №2, рукавичках, поло, трусах, відрізах тканини (онучах) пошкоджень не виявлено. На джемпері, на штанях від тренувального костюма і напівчоботах виявлені пошкодження, що не мають ознак свіжих, утворені в процесі носіння і зв`язку з травмою не мають.

Рвані пошкоджена на внутрішній поверхні капюшона куртці №1 утворились в результаті двох впливів. Інші пошкодження на одязі і взутті не мають ознак безпосередньої контактної дії травмуючого предмету, і, таким чином, з`ясувати, в результаті скількох впливів утворились інші пошкодження на одязі і взутті, неможливо.

Слідів волочіння і ознак активного або пасивного переміщення потерпілого після заподіяння ушкоджень не виявлено.

Розташування, кількість і конфігурація переломів на досліджених кістках ОСОБА_8 є характерними для дії з великою силою масивного тупого травмуючого предмету на верхню частину тіла ззаду чи справа і ззаду.

Не виявлено відбитків протектора на досліджених предметах одягу.

Характерними для переїзду колесами автомобіля, але не вказують на це безпосередньо є розриви на напівкомбінезоні і численні відриви гудзиків на куртці №3 і напівкомбінезоні.

Відповідно до особистої картки та переліку видачі і повернення спецодягу, ОСОБА_8 був забезпечений каскою захисною, підшоломником, костюмом змінним, ботинками (т. 2 а.с. 130 - 132).

До смерті ОСОБА_8 призвели травматичний шок, численні переломи кінцівок тулуба та правої верхньої кінцівки відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 34 від 19.02.2020 року (т. 1 а.с. 157).

ТОВ «СВЯТА КАТЕРИНА-ОДЕСА» ІНФОРМАЦІЯ_3 р. о 07:23 год. здійснено виїзд за місцем виклику (територія ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» о 07:30 год. було констатовано біологічну смерть до приїзду швидкої медичної допомоги, труп ОСОБА_8 залишено на місці без подальшого транспортування (т. 2 а.с. 3, 118), встановлено діагноз: біологічна смерть, відкритий перелом правого передпліччя та кисті (т. 2 а.с. 2).

Смерть гр. ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в проміжок часу з 07.00 годин до 08:00 годин та перебуває в прямому причинному зв`язку з виявленими тілесними ушкодженнями у вигляді численних переломів кісток тулуба і правої верхньої та ушкоджень правої нижньої кінцівки і настала від травматичного шоку, відповідно до даних: висновку судово-медичної експертизи № 32-34 від 04.04.2020 р. (т. 1 а.с. 176-180) та актів: судово-медичного дослідження № 34 від 04.04.2020 року (т. 1 а.с. 158-164); судово-медичного імунологічного дослідження № 205 від 20.02.2020 (т. 1 а.с. 165); судово-медичного токсикологічного дослідження № 1038/34 від 25.02.2020 р. (т. 1 а.с. 156); судово-медичного гістологнічного дослідження № 555-34 від 26.02.2020 р (т. 1 а.с. 167 - 168); судово-медичного криміналістичного дослідження № 83 від 20.03.2020 р. (т. 1 а.с. 169- 174); токсикологічного дослідження № 1038/34 від 25.02.2020 р. (т. 1 а.с. 166), листа № 579-03 від 05.03.2020 р. (т. 2 а.с. 115), на тілі ОСОБА_8 виявлені наступні тілесні ушкодження:

-садна обличчя: лоба справа, на висоті 177,0 см від рівня стоп та на 3,5 см вище внутрішнього кінця правої брові та на 2,0 см від правого краю вищезазначеного садна, на висоті 174,0 см від рівня стоп та на 1,5 см вище умовної середині правої брові з крововиливом в м`яких тканинах з внутрішньої поверхні; правої щоки, під правим оком, на висоті 165,0 см від рівня стоп та верхній край садна розташований на 2 см нижче краю нижнього повіку; спинки носа: у перенісся, на висоті 169,0 см і 170,0 см від рівня стоп та біля кінчику носа з переходом на праве та частково ліве його крилів, на висоті 166,0 см від рівня стоп; в носо-губному трикутнику в центрі, на висоті 164,0 см від рівня стоп;

-синці обличчя: біля зовнішнього кінця правої брові, на висоті 171,0 см від рівня стоп та у зовнішнього кута правого ока, на висоті 169,0 см від рівня стоп;

-закрита травма грудної клітини: садно передньої поверхні правого плечового поясу в проекції ключиці і умовно починаючись на висоті 152,0 см від рівня стоп, з переходом на верхню і задню поверхні правого плечового суглоба і плечевого поясу до рівня надлопатковій області і до висоти 150,0 см від рівня стоп; синці: правої бічної поверхні грудної клітини, на висоті від 132,0 см від рівня стоп і на рівні соска молочної залозі, між передньою і задньою пахвовими лініями і до рівня пахвової западини і на висоті 145 см від рівня стоп; передньої поверхні правого плечового суглоба на висоті від 145,0 см до висоті 152 см від рівня стоп; задньої поверхні грудної клітини справа і умовно починаючись від краю садна надлопаткової області, між задньою паховою і лопатковою лініями; велико-вогнищеве відшарування підшкірно-жировий клітковини від правої надлопатковий області до рівня п`ятого ребра та від навкологрудиної лінії до середній пахвовий лінії з крововиливами в м`яких тканинах; багатоуламковий за типом «дробленого» перелом правої лопатки з розривом зчленування і вивихом лопаткового кінця правої ключиці; поперечній перелом тіла грудини з крововиливами в прилеглих м`яких тканинах та на передній j поверхні навколосерцевої сумки; розриви міжреберних м`язів на рівні третього і п`ятого ребер в проекції правої середній ключичній лінії з крововиливами; переломи першого-п`ятого правих ребер по однієї умовної лінії, від середній ключичній лінії у першого ребра до передній пахвовий лінії у п`ятого ребра; переломи третього-десятого правих ребер поперечно по однієї умовної лінії, по лопатковій лінії; крововиливи під плеврою та розрив правої легені;

-ушкодження правої верхньої кінцівки: рана передньо-зовнішньої поверхні плеча, на межі середній і верхній третини та синець від нижнього краю рани, з закритим переломом середньої третини тіла підлеглої плечової кістки зі зміщенням уламків та з відшаруванням підшкірно-жировий клітковини від підлеглих розтрощених м`яких тканин і м`язів на всьому протязі плеча; садно, синець та рани передпліччя з розтрощенням підлеглих м`яких тканин та м`язів; численні рани зап`ястка та кисті, з відшаруванням підшкірно-жировий клітковини і розтрощенням підлеглих м`язів з крововиливами та переломом кісток зап`ястка зі зміщенням уламків;

-ушкодження правої нижньої кінцівки: садно передньої поверхні верхньої третини правого стегна, на висоті 85,0 см від рівня стоп з переходом на внутрішню поверхню нижньої третини стегна на висоті 57,0 см від рівня стоп; синець зовнішньої поверхні нижньої третини правого стегна на висоті від 59,0 см від рівня стоп до верхньої третини стегна на висоті до 85,0 см від рівня стоп; синці задньої поверхні правої гомілки, умовно починаючись на висоті 22,0 см під рівня стопи і на межі нижньої і середньої третини гомілки, вертикально розташовані в кількості двох і паралельно та на відстані один під одного на 4,0 см , «зигзагоподібної» форми, (негативний слід від протектора шипи), які доходять до рівня нижньої третини стегна на висоті 69,0 см під рівня стопи; садна задньо-внутрішньої поверхні верхньої третини правої гомілки, на висоті від 37,0 см до 44,0 см під рівня стопи, синці внутрішньої і підошовної поверхні правої стопи на рівні плюснових кісток, а також на цієї поверхні в проекції п`ятки; відшарування підшкірно-жировий клітковини від підлеглих м`яких тканин і м`язів по передньо-бічним поверхням від рівня межі середньої і верхньої третини до нижньої третини стегна та по передньо-бічним поверхням від рівня гомілково-ступневого суглоба до рівня межі середньої і верхньої третини гомілки з крововиливами в навколишніх м`яких тканинах;

-синці правої бічної поверхні черевній стінки, на висоті від 97,0 см до 124,0 см від рівня стоп в проекції «подовженої» середній пахвовий лінії;

-садна клубової області справа, на висоті 95,0 см від рівня стоп;

-синці та садна тильної поверхні лівої кисті та третього і четвертого пальців її; рана зовнішньої поверхні і вздовж першого пальця цієї кисті в проекції нігтьової і середньої фаланг; часткова травматична ампутація нігтьових фаланг третього і четвертого пальців кисті з крововиливами.

Тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів та утворилися зажиттєво, в один короткий проміжок часу та орієнтовно за короткий проміжок часу до настання смерті в межах від декількох десятків секунд до декількох хвилин (можливо в межах 10-15 хвилин) і тому оцінюються в своїй сукупності, що містять ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Механізм утворення ушкоджень: постраждалий перебував в горизонтальному положенні тіла і обличчям донизу та був звернений головою до автотранспортного засобу, колесом якого стався первинний контакт та наїзд в область правої надключичної області та правої верхньої кінцівки постраждалого з подальшим рухом автотранспортного засобу в напрямку стопи правої нижньої кінцівки постраждалого, де на задній поверхні гомілки виявлені два вертикально розташовані і паралельно та на відстані один від одного на 4,0 см, «зигзагоподібної» форми синці, які є негативними слідами від протектора шини колеса, в тому числі і автонавантажувача з «Таблиць ілюстрацій» «Протоколу огляду місця події», наданих при проведенні судово-медичного дослідження трупа; ушкодження лівої кисті могли бути утворені внаслідок стискуючої дії колеса залізничного вагону та рейки. Утворення тілесних ушкоджень внаслідок падіння на поверхні одного рівня можна виключити.

Етиловий спирт в крові ОСОБА_8 не виявлений. Яких-небудь морфологічних змін внутрішніх органів, що мали б ознаки «гострих» порушень (інфаркту міокарду, інфаркту чи крововиливу головного мозку та ін.), не виявлено.

ОСОБА_8 пройшов попередній медичний огляд за професією докер-механізатор ТОВ «Транс-Сервіс» , відповідно довідки № 568 (т. 2 а.с. 127, т. 3 а.с 151), виданої 20.02.2019 р. та дійсної до 20.02.2020 р. та на момент огляду захворювань, що перешкоджають професійній діяльності не виявлено, придатний до роботи за професією.

ОСОБА_8 визнаний придатним для роботи за професією докера-механізатора висновком психофізіологічної експертизи працівника про відповідність професійним вимогам до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору (т. 2 а.с. 129).

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 243 КПК України сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової.

Сторона захисту надала висновок судово-медичної експертизи № 222 від 28.10.2020 р. (т. 5 а.с. 77-а - 86) за результатами проведення експертизи за дорученням адвоката ОСОБА_5 , відповідно до якого у гр-на ОСОБА_8 були виявлені наступні хронічні захворювання: ішемічна хвороба серця, атеросклеротичний кардіосклероз, дисгормональна кардіоміопатія із елементами систолічної аритмії та постійної форми фібриляції передсердь, гіпертонічна хвороба 11ст, з розвитком гіпертензивного серця і недостатністю кровообігу 2а, які в даному конкретному випадку могли викликати розвиток раптового непритомного стану і стати причиною падіння з висоти власного зросту. З урахуванням даних матеріалів справи (даних відеоспостереження), а також результатів судово-медичної експертизи трупа можливо стверджувати, що потерпілий до моменту отримання травми, а також в момент наїзду автонавантажувача знаходився у горизонтальному положенні лицем до низу.

Також сторона захисту надала самостійно отриману медичну документацію на ім`я ОСОБА_8 (т. 5 а.с. 88-190).

Відеозапис з камер спостереження (т. 1 а.с. 224) містить відомості про те, що на станції розвантаження перебуває об`єкт, схожий на вагон, у напрямку якого здійснює рух людина до лівого боку вагону, згідно часової позначки відеозапису - 19.02.2020 р. о 07:10 год., а о 07:13 год, здійснює рух людина у темному одязі до правої сторони, о 07:15 год. від вагону рухаються дві особи, одна йде з місця від станції, а інша йде у напрямку навантажувача, який стоїть праворуч, потім здійснює рух на навантажувачі до вагона на станції, далі з увімкненим світлом здійснює рух на декілька метрів назад, зупиняється і знову здійснює рух на декілька метрів назад. Після чого з навантажувача виходить людина, яка прямує з лівої сторони вперед навантажувача між вагоном та навантажувачем. У цей момент у темному одязі рухається людина у напрямку пункту обігріву, проходить повз нього, а потім повертається назад до місця між вагоном та навантажувачем, з лівої сторони від вагону рухається людина до місця між вагоном та навантажувачем, потім відбувається хаотичний рух вказаних людей. О 07:32 год. до пункту обігріву під`їжджає автомобіль з увімкненими проблисковими маячками, зовні схожий на карету швидкої допомоги. Зазначений відеозапис був оглянутий під час огляду відповідно до протоколу від 03.06.2020 р. (т. 2 а.с. 1).

Відеозапис, наданий стороною захисту (т. 5 а.с. 77) підтверджує, що навантажувач здійснював рух в безпосередній близькості до людини, яка стояла поряд в невеликому проміжку між колією та стіною, перед тим як навантажувач наблизився людина стояла, а після здійснення навантажувачем маневру по переміщенню вагону вже відсутнє зображення цієї людини у вертикальному положенні.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-сервіс» здійснює транспортне оброблення вантажів, відповідно до даних виписки з Єдиного державного реєстру (т. 2 а.с. 133), діє на підставі статуту (т. 3 а.с. 99-114), діяльність здійснює за адресою: Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 32 на підставі договору оренди від 19.04.2019 р., відповідно до технічної документації (т. 3 а.с. 115 - 150), встановлений цілодобовий режим роботи з 08:00 до 20:00 години та з 20:00 години до 08:00 години, встановленого наказом від 01.10.2014 р. (т. 2 а.с. 134), працівники в тому числі зайняті на роботах з підвищеною небезпекою (т. 2 а.с. 135), дозвіл на виконання роботи підвищеної небезпеки наданий ГУ держпраці в Одеській області № 542.17.51 від 09.11.2017 р., який діяв до 08.11.2022 р. (т. 2 а.с. 136).

Наказом № 96-л від 01.10.2014 р. ОСОБА_8 прийнято на посаду докер-механізатор 2 кл. ТОВ «Транс-Сервіс» з 02.10.2014 р. до бригади 4, відповідно до даних копії трудової книжки та копії наказу (т.2 а.с. 123-125, т. 3 а.с. 180).

Спеціальним розслідуванням (т. 2 а.с. 34 - 48) нещасного випадку із смертельним наслідком, проведеним на підставі наказів № 413 від 27.02.2020 р. та № 487 від 17.03.2020 р. (т. 2 а.с. 38-39, 40), відповідно до даних акту від 23.04.2020 р. (т. 2 а.с. 41 - 48), який стався 19.02.2020 року о 07 годині 20 хвилин встановлено, що зазначений нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом. Докер-механізатор TOB "ТРАНС-СЕРВІС" ОСОБА_8 - порушив статтю 14 Закону України «Про охорону праці», а саме: - не дбав про особисту безпеку та здоров`я.

Суд критично оцінює дані спеціального розслідування в частині перекладання провини за подію лише на загиблого, оскільки це суперечить сукупності встановлених судом обставин. Водночас, дані зазначеного розслідування підтверджують факт здійснення наїзду навантажувача на загиблого.

Матеріалами спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком (т.2 а.с 61-71) встановлено, відповідно до зібраних пояснень, що докери-механізатори ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_33 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 перебували на робочому місці 19.02.2020 р., на СРВ 1 при вивантаженні вагону було зірвано люк, в наслідок чого відбувся розсип кукурудзи на колії, який зупинив роботу, близько 07:00 години до СРВ 1 підійшли ОСОБА_8 та ОСОБА_10 допомогти прибрати розсип. ОСОБА_10 за проханням ОСОБА_6 повернувся на СРВ - 2 за ножицями, а ОСОБА_8 повинен був піти на залізничний переїзд. ОСОБА_7 керував навантажувачем, після того, як прибрали розсип кукурудзи погодив свої дії зі ланковим-сигнальником ОСОБА_6 . ОСОБА_8 перебував біля бетонного стовпа поруч з пунктом обігріву. ОСОБА_7 , погодивши свої дії із ОСОБА_6 , подав сигнал та почав повільний рух на навантажувачі, проїхав приблизно-3-4 метри та побачив щось чорне з правої сторони навантажувача та зупинив рух. ОСОБА_8 лежав на землі без ознак життя.

Наказом ТОВ «Транс-Сервіс» № 80-л від 01.10.2014 р. (т.3 а.с. 179) ОСОБА_6 прийнятий на роботу з 02.10.2014 р. до бригади 4 на посаду докер-механізатор 3 кл.

ОСОБА_6 пройшов попередній медичний огляд за професією докер-механізатор ТОВ «Транс-Сервіс» , відповідно довідки № 2032 (т. 3 а.с 157), виданої 24.05.2019 р. та дійсної до 24.05.2020 р. та на момент огляду захворювань, перешкоджаючих професійній діяльності не виявлено, придатний до роботи за професією.

Відповідно до копій журналів реєстрації інструктажів з питань охорони праці (т. 2 а.с. 74-105, т. 3 а.с. 57 - 80, т. 4 а.с. 1 - 161), проведено інструктажі з питань охорони праці в період з 2014 р. по 2020 р. ОСОБА_8 (06.01.2015, , 08.04.2015, 26.06.2016, 30.12.2016, 01.10.2018, 01.01.2019, 01.04.2019, 01.10.2019, 25.01.2020) та ОСОБА_6 (06.01.2015, 08.04.2015, 26.06.2016, 02.01.2018, 01.10.2018, 01.01.2019, 01.04.2019, 01.10.2019, 08.01.2020) на посаді докера-механізатора.

Здійснено перевірку знань з питань охорони праці ОСОБА_8 05.11.18 р., 09.10.19 р., (т.2 а.с. 108, 110, 112, т.3 а.с. 40, 52,55) та ОСОБА_6 05.11.18 р. 09.10.19 р., (т. 2 а.с. 111, 112, т.3 а.с. 41,52,56), на посаді докера-механізатора відповідно до протоколів.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію великотоннажного транспортного засобу, автонавантажувач «TOYOTA» 4FD100 належить ТОВ «Транс-Сервіс» (т. 3 а.с. 82).

Проведено державний технічний огляд автонавантажувача «TOYOTA» 4FD100, власником якого є ТОВ «Транс-Сервіс» (т. 3 а.с. 82) у жовтні 2019 року, технічний огляд жовтень 2020 р. (т. 3 а.с. 81), характеристики перенавантажувальної машини (т. 3 а.с. 86 - 87).

Подорожній лист № 3017 (т.3 а.с. 84) містить відомості про те, що 18.02.2020 р. в період часу з 20:00 до 08:00 водієм автонавантажувача TOYOTA є ОСОБА_34 з позначкою про фактично відпрацьований час з 20:10 год. по 07:30 год.

18/19.02.2020 р. відповідно до наряду № 21 (т. 4 а.с. 191) ОСОБА_6 та ОСОБА_8 входять до складу бригади № 4, характер роботи хопер-СРВ-склад з 20:40 год. до 07:40 год., виконання функцій докер-механізатор та містить підпис про проведення інструктажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 14 ЗУ «Про охорону праці» працівник зобов`язаний дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Робочою інструкцією докера-механізатора ТОВ «Транс-Сервіс» № 152 від 31.05.2017 р. (т. 2 а.с. 148-151, т. 4 а.с. 206-209) визначено, що докер-механізатор виконує навантаження, вивантаження, перевантаження, переміщення, складання та кріплення всіх видів вантажів, у тому числі великовагових, довгомірних, металоконструкцій, контейнерів і рол трейлерів, у трюмах і на палубах суден, у залізничних вагонах, на автомобілях і складських площах із застосуванням: кранів однієї групи; електронавантажувачів; лебідок (тельферів); транспортерів (конвеєрів, штеків, норій); трюмних, вагонних, складських та інших спеціалізованих машин з електроприводом; вантажних ліфтів; однієї з машин (механізмів) технологічного обладнання (вібратора, вагоноперекидача, люкопідйомника, магнітного сепаратора, пересипної станції тощо). На докера-механізатора покладено обов`язок, зокрема п. 2.7 виконувати ту роботу, яка була доручена безпосереднім керівником робіт і по якій він був проінструктований, п. 2.8 турбуватися про особисту безпеку і здоров`я, а також про здоров`я і безпеку оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт, або під час перебування на території підприємства.

З робочою інструкцією 31.05.2017 р. ознайомлені ОСОБА_8 , та ОСОБА_6 (т.2 а.с. 153-154, т. 4 а.с. 211-212).

Інструкцією з охорони праці № ІР-42-17 при виконанні робіт, пов`язаних з пересуванням залізничних вагонів уздовж фронту робіт автонавантажувачем, обладнаним автозчепом (т. 2 а.с. 156-169, т. 4 а.с. 192-204), з якою 18.11.2017 р. ознайомлені ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 169, т. 4 а.с. 205), п. 1.5 передбачено, що зчіплювач-сигнальник - працівник, який виконує зчеплення, розчеплення залізничних вагонів між собою або з автонавантажувачем, обладнаним автозчепом, а також подаванням сигналів встановленого зразка (звукові, ручні) при виконанні робіт по пересуванню залізничних вагонів. Пунктом 1.16 передбачено зокрема, що при виконанні робіт, пов`язаних з пересуванням залізничних вагонів працівники зобов`язані: - дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. Місце виконання робіт по пересуванню залізничних вагонів повинно бути добре освітленим. Знаходження сторонніх осіб, які не задіяні в процесі по пересуванню залізничних вагонів заборонено (п. 3.2). Починати рух з вагонами необхідно тільки по команді сигнальника, що знаходиться у зоні видимості водія, при необхідності можливо призначення двох сигнальників, один з яких йде поруч з навантажувачем, а другий з протилежного кінця залізничного рухомого складу, обов`язково у зоні видимості першого (п. 3.9).

Враховуючи, що зазначеною інструкцією № ІР-42-17 передбачено, що подавання сигналів здійснює працівник - «зчіплювач-сигнальник», то формулювання обвинувачення необхідно уточнити відповідно до передбаченої назви функціонального обов`язку обвинуваченого. При цьому суд не вважає обвинувачення неконкретизованим лише через те, що у формулюванні обвинувачення функція працівника - обвинуваченого зазначена як «сигнальник» та «ланковий-сигнальник», а не «зчіплювач-сигнальник», оскільки сама інструкція допускає згадування про цю функцію як «сигнальник» без приставки «зчіплювач» (п. 3.9).

Встановлені обставини вказують на те, що посада докера-механізатора охоплює широке коло функціональних обов`язків, пов`язаних з навантаженням, вивантаженням, перевантаженням, переміщенням, складанням та кріпленням всіх видів вантажів, із застосуванням машин і механізмів. На момент вчинення злочину обвинувачений ОСОБА_6 обіймав посаду докера-механізатора, яка полягала у виконанні (здійсненні) ним функції ланкового бригади та, одночасно, «зчіплювача-сигнальника».

Докери-механізатори, що беруть участь у процесі вивантаження зерна з вагонів-хоперів перед початком робіт в свою чергу повинен: - одержати від керівника робіт завдання на робочу зміну, а також порядок виконання робіт з дотриманням вимог безпеки на всіх ділянках технологічного процесу виконання робіт. Під час виконання робіт забороняється знаходитись в небезпечній зоні робіт при пересуванні залізничних вагонів автонавантажувачем, обладнаним автозачепом. Перед пересуванням залізничних вагонів автонавантажувачем, обладнаним автозчепом, по команді сигнальника всі працівники, які задіяні у вивантажуванні вагонів-хоперів, повинні покинути небезпечну зону робіт, відповідно до п.п. 2.5, 3.2.11, 3.10 Інструкції з охорони праці № ІР-65-17 при вивантаженні зерна з вагонів-хоперів (т. 2 а.с. 170-178, т. 4 а.с. 214-220), з якою 18.11.2017 р. ознайомлені ОСОБА_8 , та ОСОБА_6 (т. 2 а.с. 178, т. 4 а.с. 221).

Відповідно до п.п. 1.7,1.12, 2.1, 2.2.3 (абз.3),3.1.1 (абз.3),3.2.1 (абз.2),3.3.2 (абз.2), 3.3.4, 3.3.9, 3.3.10, 3.7.14 Інструкції по охороні праці № ІП-25-17 для докера-механізатора (т. 2 а.с. 179-212, т. 3 а.с. 9-37), з якою 18.11.2017 р. ознайомлені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , докер-механізатор, якому надано допуск до самостійної роботи, повинен у тому числі, знати і застосовувати в роботі встановлений на підприємстві порядок подачі сигналів крановику (машиністу). Докер-механізатор зобов`язаний піклуватись про особисту безпеку та здоров`я, а також про здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт або під час перебування на території підприємства (порту). Бригадир (ланковий) отримує від керівника робіт виробниче завдання, у відповідності з яким разом з керівником робіт визначає робочі місця та перелік необхідних технологічних засобів, устаткування, інвентаря, засобів індивідуального захисту, після чого докери-механізатори розподіляються по робочим місцям, призначаються особи, які здійснюють підготовку робочих місць. В кожній ланці бригади, яка виконує певну технологічну операцію, бригадиром призначається старший ланки (ланковий), який здійснює керівництво ланкою. Всі роботи повинні виконуватись погоджено (з напарником, сигнальником, крановиком, водієм) у суворій відповідності з інструкцією та нормативно-правовою документацією. Якщо докер одночасно виконує функції сигнальника, він попередньо повинен бути навчений, мати практичний стаж робот по професії докера не менше одного року та відповідне посвідчення. Сигнальником не може бути особа, яка має недоліки зору, слуху, маючі нервово-психічні захворювання, заїкуватість. У тому випадку, коли переміщення вантажу здійснюється за допомогою технічних засобів (крани, навантажувачі), із числа докерів повинен призначатись сигнальник, основним обов`язком якого є організація безпечного виконання робіт на конкретному робочому місці. Команди сигнальника обов`язкові для крановика (машиніста, водія) та інших робочих, які працюють в даній технологічній ланці, якщо вони не суперечать вимогам НПА та не можуть створювати ситуацію, небезпечну для життя та здоров`я людей та самого сигнальника. Дозвіл на підйом (опускання) та переміщення вантажу надається лише при умові відсутності людей в небезпечній зоні. Сигнальник несе відповідальність за свої дії, які призвели до аварійної та травмонебезпечної події. Не допускається знаходження людей на шляху руху навантажувача, а також в залізничному вагоні або на платформі під час переміщення.

Відповідно до висновку експерта № 20-4054 від 28.08.2020 р. безпеки життєдіяльності (т. 2 а.с. 9 - 17):

1.Згідно з пунктами 101 та 119 Переліку робіт з підвищеною небезпекою [8], робота по розвантаженню кукурудзи з вагонів-хоперів на станціях розвантаження вагонів СРВ-1 та СРВ-2 ТОВ «ТРАИС-СЕРВІС» 19.02.2020, яку виконувала ланка докерів-механізаторів у складі якої перебував ОСОБА_8 - відноситься до робіт з підвищеною небезпекою.

2.Згідно з пунктом 11 додатку 3 до Порядку видачі дозволів па виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки [9] автонавантажувач «Toyota 4FD100» (ідент. № 4ED120-10032), яким 19.02.2020 керував ОСОБА_7 , являється машиною підвищеної небезпеки.

3.Організація та ведення робіт 19.02.2020 на станції розвантаження вагонів СРВ-2 ТОВ «ТРАНС-СЕРВІС» відбувалися з відступами від нормативно-правових актів.

Дії докера-механізатора ОСОБА_8 не відповідали вимогам статті 14 Закону України «Про охорону праці» [1], пункту 2.8 Робочої інструкції докера-механізатора [2], пункту 1.16 Інструкції з охорони праці № ІР-42-17 при виконанні робіт, пов`язаних з пересуванням залізничних вагонів уздовж фронту робіт автонавантажувачем, обладнаним автозчепом [3], пункту 3.10 Інструкції з охорони праці № ІР-65-17 при вивантаженні зерна з вагонів-хоперів [4], і, з технічної точки зору, знаходилися в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням події нещасного випадку - власному смертельному травмуванню.

Дії докера-механізатора (ланкового-сигнальника) ОСОБА_6 не відповідали вимогам статті 14 Закону України «Про охорону праці» [І), пункту 2.8 Робочої інструкції докера-механізатора [2], пунктів 1.16, 3.2, 3.9 Інструкції з охорони праці № ІР-42-17 при виконанні робіт, пов`язаних з пересуванням залізничних вагонів уздовж фронту робіт автонавантажувачем, обладнаним автозчепом [3], пункту 3.10 Інструкції з охорони праці № ІР-65-17 при вивантаженні зерна з вагонів-хоперів [4], пункту 3.3.4 Інструкції з охорони праці № ИП-25-17 для докера-механізатора [5], і, з технічної точки зору, знаходилися в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням події нещасного випадку - смертельному травмуванню ОСОБА_8 .

Докери-механізатори ОСОБА_8 та ОСОБА_6 мали технічну можливість запобігти настанню нещасного випадку, проте, з причин, які повинні бути встановлені слідчим шляхом, нею не скористалися.

Для попередження настання нещасного випадку докер-механізатор ОСОБА_8 повинен був дбати про особисту безпеку і здоров`я та під час пересування залізничних вагонів не знаходитись в небезпечній зоні виконання робіт, а докер-механізатор ОСОБА_6 повинен був дбати про безпеку і здоров`я оточуючих людей та перед подачею сигналу водієві навантажувача переконатися у відсутності осіб, які не задіяні в процесі по пересуванню залізничних вагонів, в небезпечній зоні робіт.

В діях інших осіб не встановлено відступів від нормативно-правових актів з охорони праці, які, з технічної точки зору, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням події нещасного випадку - смертельному травмуванню ОСОБА_8 .

4.Причинами настання події нещасного випадку, що стався 19.02.2020 на станції розвантаження вагонів СРВ-2 ТОВ «ТРДНС-СЕРВІС» з докером-механізатором ОСОБА_8 , стали:

-знаходження особи, яка не задіяна в процесі по пересуванню залізничних вагонів, в небезпечній зоні робіт,

-подача сигналу водію навантажувача на початок руху без переконання у відсутності осіб, які не задіяні в процесі по пересуванню залізничних вагонів, в небезпечній зоні робіт,

-недостатній контроль за дотриманням робітниками правил та інструкцій з охорони праці при організації робіт з підвищеною небезпекою.

5.Організація та проведення навчання та інструктажів з працівниками, які причетні до події нещасного випадку та які були залученні до робіт 19.02.2020 з ОСОБА_8 у ТОВ «Транс-Сервіс» в цілому відповідають вимогам нормативно-правових актів. Проведення повторного інструктажу з запізненням на декілька днів в січні місяці може бути обумовлено новорічними святковими днями і не знаходиться в причинному зв`язку з настанням нещасного випадку.

6. Слід зазначити, що, виходячи з матеріалів кримінальної справи, потерпілий ОСОБА_8 був забезпечений, наступними засобами індивідуального захисту: каска, підшлемник, куртка бавовняно-паперова, чоботи робочі.

Судовий експерт ОСОБА_35 в судовому засіданні пояснив, що з матеріалів справи відомо, що ОСОБА_8 стояв, знаходився в небезпечній зоні, де мало бути вільно від людей. Була команда навантажувачу рухатись вперед. ОСОБА_8 повинен був залишити це місце, а ОСОБА_6 , повинен був переконатись, що в цій зоні людей нема. Для висновку про причинено-наслідковий зв`язок дій ОСОБА_6 та з настанням події було достатньо матеріалів. Особисто виїжджати на місце не було необхідності, це не є їх задачею. Механізм травмування не є експертною задачею. Бачив відео проведення ОМП та з камер спостереження, однак він бачив відео, яке на великій відстані. ОСОБА_8 знаходився в небезпечній зоні і сам був повинен турбуватись про свою безпеку, і ОСОБА_6 повинен був переконатись, що людей нема. Відео слідчого експерименту на дослідження не надавалось. Питання про механізм події не ставилось. При виконанні експертизи відповідав лише на поставлені питання. ОСОБА_6 - сигнальник, сторінка 9 п. 7 зазначено «Сигнальником був я», на ст. 8 останній абзац зазначено, що ланковим та сигнальником автонавантажувача буде ОСОБА_6 . Для проведення експертизи вихідними даними були пояснення. П.6 сторінка 9 - «зазвичай ланковий, за наказом …» «на загальних зборах бригади обирають бригадира та ланкового, яких призначають наказом». Може бути усне розпорядження покласти обов`язки на певного докера, водієм може бути особа, яка має посвідчення. Порядок призначення та визначення обов`язків докерів не був предметом дослідження. Не пам`ятає чи був ознайомлений з нарядом на роботу, який знаходиться в т 4 а.с. 191. У висновку експерта скоріш за все зазначено повний перелік документів, які було використано при проведенні дослідження. Висновок про те, що ОСОБА_6 був сигнальником зроблений із матеріалів, наданих на дослідження. Людину прийнято на роботу докером-механізатором, однак обов`язки виконує різні впродовж часу роботи, сьогодні може бути сигнальником, завтра кимось іншим. ОСОБА_8 відповідно до ескізу додаток 6 до матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку, знаходився біля стовпчика, це є місцем нещасного випадку. ОСОБА_6 мав переконатися, що в зоні дії навантажувача відсутні люди. Чи міг бачити людей в зоні дії навантажувача водій - виходить за межі техніки безпеки. Історія хвороби ОСОБА_15 не входила в експертне завдання. Необхідними умовами запобігти настанню нещасного випадку для ОСОБА_6 було переконатися, що немає людей в небезпечній зоні. ОСОБА_6 надав дозвіл на початок руху навантажувача, таку команду надає сигнальник, порушив п. 3.3.4 Інструкції. Водій навантажувача повинен також переконатися, що немає людей, але не завжди може, це повинен робити сигнальник. Водій дав звуковий сигнал та зробив усе, що від нього залежало. Не досліджували медичні документи про хвороби ОСОБА_8 не досліджувались. Якби було відомо про наявність хвороби у ОСОБА_8 , які не дозволяли виконувати йому обов`язки, або вони виконувались всупереч медичному огляду, це б враховувалось. ОСОБА_6 команди показував руками.

Є недопустимим доказом протокол слідчого експерименту від 16.03.2020 р. (т. 5 а.с. 53-56), оскільки він проведений не уповноваженою особою - захисником.

Шляхом проведення слідчих (розшукових) дій збирання доказів здійснює сторона обвинувачення (ч. 2 ст. 93 КПК України).

Сторона захисту не уповноважена проводити слідчі (розшукові) дії, може здійснити збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, а не шляхом самостійного проведення слідчих (розшукових) дій.

Абзац 2 ч. 3 ст. 93 КПК України передбачає, що ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.

Сторона захисту зверталася до слідчого з клопотанням про проведення слідчого експерименту (т. 5 а.с. 57 - 58), 15.09.2020 р. слідчий виніс постанову про відмову в задоволенні клопотання (т. 5 а.с. 59 - 60). Сторона захисту не скористалася правом оскаржити цю постанову слідчому судді.

Сукупність досліджених судом доказів, визнаних судом допустимими, вказує на те, що ці докази є взаємопов`язаними, доповнюють один одного і є достатніми для єдиного висновку про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину, поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 КК України необережність є кримінальною протиправною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.

Обвинувачений ОСОБА_6 , обіймаючи посаду докера механізатора, мав багаторічний досвід роботи, володів необхідними знаннями і навичками, виступав в ролі ланкового та виконував функції зчіплювача-сигнальника, не міг не передбачати, що перебування осіб, не задіяних у переміщенні вантажу в небезпечній близькості до навантажувача несе ризик для таких осіб, в безпосередній близькості від яких здійснюють динамічний рух багатотонні механізми і транспортні засоби.

Єдине, чого дійсно не міг передбачити обвинувачений, так це те, що загиблий, який стояв поряд з навантажувачем може впасти.

Обставина, що загиблий впав під колеса не доведена поза всяким сумнівом, однак і не спростована стороною обвинувачення можливість такого розвитку подій.

Водночас, не встановлення цієї обставини не впливає на висновок про винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину.

Виконання обвинуваченим обов`язку переконатися у відсутності небезпеки для оточуючих перед подаванням сигналу для руху навантажувача давало змогу попередити такий непередбачуваний випадок як падіння людини поряд з навантажувачем під колеса навантажувача. Також, виконання обвинуваченим обов`язку переконатися у відсутності небезпеки для оточуючих перед подаванням сигналу для руху навантажувача давало змогу попередити наїзд навантажувача і у випадку, якщо особа не падала самостійно, однак перебувала в небезпечній близькості до навантажувача.

Однак, обвинувачений не вжив всіх можливих та необхідних заходів, щоб переконатися, чи не перебуває особа, безпосередньо не задіяна у роботах, в небезпечній близькості до навантажувача, легковажно розраховував, що в даному випадку буде достатньо подивитися під колеса вагону, легковажно розраховуючи, що присутні докери-механізатори, будучи досвідченими та кваліфікованими працівниками самі не будуть наражати себе на небезпеку.

Тому сторона обвинувачення довела наявність як суб`єктивної сторони, так і наявність всіх елементів складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

Мотиви призначення покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд у відповідності до ст. 65 - 67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до статей 3 та 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Обвинувачений вчинив злочин з необережною формою вини, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, внаслідок якого настала смерть людини.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, передбачених ст. 66, 67 КК України, не встановлено.

ОСОБА_6 вперше притягується до кримінальної відповідальності, про що свідчить відомості УІАП ГУНП в Одеській області від 09.09.2020 р. (т. 2 а.с. 24).

ОСОБА_6 не перебуває на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога (т. 2 а.с. 19).

Згідно характеристики з місця роботи працює на посаді понад 22 роки, має почесне звання «Ветеран порту», користується авторитетом і повагою, порушень трудової дисципліни та вимог охорон6и праці не допускав, дисциплінарних стягнень не має, дотримується правил, підтримує позитивні і доброзичливі відносини з колегами. (т. 2 а.с. 23).

Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого (т. 1 а.с. 58 - 59), ризики вчинення нового злочину та небезпеки для суспільства оцінюються як низькі, на думку органу з питань пробації виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Незважаючи на відсутність обставин, що пом`якшують покарання, вчинення неумисного злочину особою, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності свідчить про можливість виправлення та перевиховання, а також попередження вчинення нових злочинів з призначенням йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 272 КК України та зі звільненням від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення державної нагороди України.

Суд враховує, що виконання робіт з підвищеною небезпекою безпосередньо пов`язане з роботою обвинуваченого, однак, тяжкі наслідки вчиненого злочину, який призвів до смерті людини, вказують на те, що є необхідним призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаними з виконанням робіт з підвищеною небезпекою, оскільки, враховуючи характер злочину, вчиненого за посадою, пов`язаною з виконанням робіт з підвищеною небезпекою, наслідком якого стала смерть людини, суд визнає за неможливе збереження за обвинуваченим права обіймати такі посади.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 КК України при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу - з моменту набрання законної сили вироком.

Запобіжні заходи

Запобіжні заходи щодо обвинуваченого не застосовувалися.

Речові докази та арешти майна

Постановою слідчого від 20.02.2020 року (т. 1 а.с. 181) визнано речовими доказами робочий одяг ОСОБА_8 , який запаковано в картонну коробку та відповідно до квитанції № 001045 від 20.02.2020 року (т. 1 а.с. 182) передано на зберігання до камери зберігання речових доказів.

Постановою слідчого від 06.05.2020 року (т. 2 а.с. 4) визнано речовими доказами робочий одяг та взуття ОСОБА_8 , який запаковано та відповідно до квитанції № 001071 від 07.05.2020 року (т.2 а.с. 5) передано на зберігання до камери зберігання речових доказів.

Постановою слідчого від 08.05.2020 року (т. 2 а.с. 6) визнано речовими доказами робочий одяг та взуття ОСОБА_8 , який запаковано та відповідно до квитанції № 001072 від 07.05.2020 року (т.2 а.с. 7) передано на зберігання до камери зберігання речових доказів.

Постановою слідчого від 15.09.2020 року (т. 2 а.с. 18) визнано речовими доказами змиви речовин бурого кольору; технічний носій інформації (диск), який було витребувано від ТОВ «Трансгейетермінал», які зберігаються при матеріалах провадження.

З набранням вироком законної сили оптичний диск, визнаний речовим доказом, і надалі має зберігатися в матеріалах кримінального провадження, робочий одяг та взуття ОСОБА_8 , змиви речовин бурого кольору необхідно знищити.

Судові витрати

У кримінальному провадженні проводилася експертиза безпеки життєдіяльності № 20-4054 від 28.02.2020 р. вартість якої склала 13075,2 грн (т. 2 а.с. 8)

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Цивільний позов.

Потерпілий ОСОБА_4 подав цивільний позов (т. 1 а.с. 14-15) про стягнення на його користь з обвинуваченого моральної шкоди у сумі 200 000 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті смерті батька - ОСОБА_8 , потерпілий пережив сильний стрес та душевні страждання, поховав рідного батька, що призвело до розпачу та порушення звичного устою життя.

03.09.2025 ОСОБА_4 подав заяву про збільшення позовних вимог ( т. 6 а.с. 162-164), та стягнення на його користь з обвинуваченого моральної шкоди у сумі 500 000 грн., яка обґрунтована тим, що справа перебуває на розгляді майже 5 років, обвинувачений не розкаявся, не вжив будь-яких заходів щодо відшкодування збитків. Під час перебування у судових засіданнях, які тривають майже 5 років у нього знову і знову виникають сильні душевні страждання.

Обвинувачений не подавав заперечень проти позову.

Судом встановлено, що смерть ОСОБА_8 настала з вини обвинуваченого ОСОБА_6 .

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Судом встановлено, що неправомірні дії обвинуваченого при виконанні трудових обов`язків спричинили потерпілому моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку зі смертю близької людини - батька.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п. 3, п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ. Моральна шкода може полягати зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя; порушенні стосунків з оточуючими людьми; при настанні інших негативних наслідків. При визначенні моральної шкоди суд з`ясовує чим підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, чи знаходяться дії відповідача в причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Беручи до уваги, що дії обвинуваченого знаходяться в причинному зв`язку з тим, що позивачу спричинено душевні страждання у зв`язку зі смертю батька, що безсумнівно вплинуло негативно на життя потерпілого, оскільки позбавило його батька, суд дійшов висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди.

Отже, обвинувачений має відшкодувати потерпілій моральну шкоду, завдану у зв`язку зі смертю батька, в розмірі 500 000 грн.

Керуючись ст.ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк три роки, з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаними з виконанням робіт з підвищеною небезпекою, на строк три роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на два роки.

В силу ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк випробування (іспитовий строк) обчислювати з моменту проголошення вироку - з 18.02.2026 р.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади та займатися діяльністю, пов`язаними з виконанням робіт з підвищеною небезпекою, обчислювати з моменту набрання законної сили вироком.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення судових експертиз в загальному розмірі 13 075,20 гривень.

З набранням вироком законної сили знищити речові докази: робочий одяг та взуття ОСОБА_8 , які визнані речовими доказами постановою слідчого.

Оптичний диск, визнаний речовим доказом, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Задовольнити цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_6 500 000 грн. (п`ятсот тисяч гривень) відшкодування моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1