Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №485/215/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

П О С Т А Н О В А

іменем України

18 лютого 2026 року м. Снігурівка

справа № 485/215/26

провадження №3/485/50/26

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Бодрова О.П., за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївські області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.5 ст.126 КУпАП,

установила:

29 січня 2026 року близько 20:35 в м. Снігурівка Миколаївської області по вул. Центральній, 142, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21093 днз НОМЕР_2 не маючи права керування даним транспортним засобом, повторно протягом року, чим порушив п.2.1 а Правил дорожнього руху України (далі – ПДР України).

Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП, як повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, Європейський суд з прав людини в п.41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).

До суду, з метою отримання інформації про стан розгляду справи щодо нього, ОСОБА_1 не звертався. Доказів поважності своєї неявки в судове засідання не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

З огляду на викладене, відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 .

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №578762 від 29.01.2026, який містить відомості щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення;

-даними довідки старшого дільничного офіцера поліції СП ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області;

-даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6587155 від 29.01.2026, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП;

-даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6146868 від 13.11.2025, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП;

-відеофайлами, на яких зафіксовано визнання вини у вчиненому правопорушенні, де на питання поліцейського «Ви керували автомобілем ВАЗ 2109 державний номер НОМЕР_2 ?» ОСОБА_1 відповів «Так»; «Ви маєте право керування даним транспортним засобом» - «Ні»; «Тобто Ви не мали права керування і керували?» ОСОБА_1 стверджувально кивнув головою. Від проставлення підпису у протоколі про адміністративне правопорушення відмовився. Окрім того, зафіксовано рух автомобіля ВАЗ 2109 державний номерний знак НОМЕР_2 .

При вирішенні питання винуватості ОСОБА_1 або її спростування, врахуванню підлягають такі норми діючого законодавства.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з`ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП полягає у повторному протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною другою, третьою та четвертою цієї статті.

Частина 2 статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до вимог п.2.1 а ПДР України встановлено заборону, зокрема керувати транспортним засобом, без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно довідки старшого дільничного офіцера поліції СВГ ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, відповідно до бази ІКС ІПНП, інформація щодо отримання посвідчення водія ОСОБА_1 відсутня.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Суд вважає, що під час складення протоколу поліцейським повністю дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.

У п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 зазначено, що оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі. Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення неможливо встановити власника транспортного засобу ВАЗ 21093 днз НОМЕР_2 , тому суд не вбачає за можливе застосовувати додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.

У зв`язку з наведеним, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.126, ст. 280, 283-284 КУпАП,

постановила:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн (сорок тисяч вісімсот гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України) у сумі 665,60 (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) гривень.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач: Миколаїв.ГУК /Микол.обл./ 21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA438999980313010149000014001; Код класифікації доходів бюджету 21081300).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Снігурівський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.

Суддя О.П.Бодрова