Вирок від 11 лютого 2026 р. у справі №314/789/26 — Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/789/26

Провадження № 1-кп/314/660/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2026 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ кримінальне провадження № 12026087210000011 від 20.01.2026 з угодою про визнання винуватості від 06.02.2026 стосовно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Трудолюк, Миргородського району, Полтавської області, громадянина України, має повну середньо-спеціальну освіту, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ЗСУ, старший солдат, який перебуває на посаді оператора безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів 3 механізованого батальйону, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинувачений у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

встановив:

формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ЗСУ, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір на незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, всупереч вимогам ст.ст. 1,12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», Постанови Кабінету Міністрів Україні № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», у невстановлений досудовим розслідування час, однак не пізніше 20 серпня 2025 року, знаходячись у лісосмузі, яка розташована поблизу кладовища по вул. Козацькій в м. Вільнянськ Запорізького району Запорізької області, шляхом збирання дикорослих рослин, які він виявив у вказаному місці, незаконно придбав наркотичний засіб «канабіс».

Після чого, ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, направленим на незаконне виготовлення та зберігання вищевказаного наркотичного засобу без мети збуту, взяв щойно зібрані вищезазначені рослини та переніс до приміщення будинку АДРЕСА_2 , тобто за місцем свого тимчасового мешкання, де в період часу з 20 серпня 2025 року по 19 січня 2026 року шляхом природного висушування та в подальшому подрібнення, вчинив діяння, спрямоване на одержання готової до вживання форми наркотичного засобу, тобто незаконно виготовляв, а також зберігав наркотичний засіб «канабіс».

Далі, 19 січня 2026 року, ОСОБА_3 не зупиняючись на досягнутому, зберігаючи при собі вище вказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено «канабіс», під час слідування через пропускний пункт № ПП-2, який розташований по вул. Центральній, 2-Б в с. Матвіївка Запорізького району

Запорізької області був зупинений працівникам поліції для перевірки документів та багажу.

Після чого, 19 січня 2026 року, у період часу з 17 години 24 хвилини по 17 годину 32 хвилини, в ході огляду місця події, у лівій внутрішній кишені куртки ОСОБА_3 , був виявлений та вилучений зіп-пакет з сіро-зеленою речовиною рослинного походження, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено «канабісом», маса якого складає 23,962 г (в перерахунку на висушену речовину), який останній незаконно зберігав при собі, без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, а саме незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту.

Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена у присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , вбачається, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин, без мети збуту, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення (проступку) знайшла своє підтвердження.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропних речовин, без мети збуту.

При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, згідно зі ст. 12 КК України, вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення відноситься до категорії кримінальних проступків.

Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Згідно зі статтями 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд прийшов до висновку щодо доцільності призначення ОСОБА_3 покарання у межах санкції статті, за якою кваліфіковані дії обвинуваченого, у вигляді штрафу, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до п.п. 3, 7 ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. При цьому майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується. Таким чином, особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено — «канабіс» маса якого, в перерахунку на висушену речовину, складає 23,962 г, передана на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, підлягає знищенню.

Розподіл процесуальних витрат суд здійснює згідно ст. 124 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 381-382 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Захід забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експертів вартістю, що складає 1782 гривня 80 копійок.

Речові докази:

-особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено — «канабіс» маса якого, в перерахунку на висушену речовину, складає 23,962 г, передана на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області – знищити;

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Апеляційна скарга, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України, може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а у випадку, якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_5

12.02.2026